КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчально - науковий юридичний інститут
Кафедра теоретичних та приватно — правових дисциплін
Звіт
про результати проходження виробничої практики
студентом 4 курсу 401 групи
Гофмана Анатолія Васильовича
Керівник практики Директор
від бази практики Ковальчук Н.В ________________
(підпис)
Керівник практики Завідувач кафедри
від університету Сапарова А.О ______________
(підпис)
Київ-2020
ПЛАН ЗВІТУ
Вступ……………………………………………………………………………….3
І. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ЦЕНТРОМ…..…………………………...6
1. Поняття та суб′єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу………………………………………………….……………………….6
2. Коротка характеристика центру безоплатної правової допомоги………….8
3. Основні завдання та повноваження центру відповідно до поставлених завдань……………………………………………………………………………..9
4. Структура центру та функціональні обов’язки керівного складу ………...13
5. Фінансування центру…………………………………………………….......15
ІІ. РОЗГЛЯД ЗВЕРНЕНЬ………………………………………………………16
1.Порядок подання звернень та порядок розгляду звернень про безоплатну вторинну правову допомогу …………………………………………………..16
ІІІ. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ……………………………………………19
1. Організація прийому громадян..…………………………………………..19
Висновок………………………………………………………………………….22
Список використаної літератури………………………………………………24
ВСТУП
Виробнича практика є обов’язковою частиною професійної підготовки фахівців і невід’ємною складовою освітнього процесу у вищому навчальному закладі. Вона покликана забезпечити закріплення теоретичних знань та набуття професійних навичок і вмінь студентами, адаптувати їх до майбутньої роботи за спеціальністю.
Моя виробнича практика зі спеціальності «Право», яка проходить в Бердичівському центрі безоплатної вторинної правової допомоги є способом практичної підготовки мене як спеціаліста у галузі права. .
Метою практики було: засвоєння і поглиблення теоретичних та практичних знань у сфері цивільного, господарського, кримінального, адміністративного, екологічного, трудового права, судово-процесуальних дисциплін, а також ознайомлення з організацією діяльності Бердичівського центру безоплатної вторинної правової допомоги, його функціям та структурою, формування на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, а також
Для досягнення поставленої мети при проходженні практики ставилися такі завдання:
- Вивчення структури, порядкууправлінняв центрі безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням специфіки видів його діяльності;
- Вивчення нормативно-правових актів, що регулюють діяльністьцентру безоплатної вторинної правової допомоги;
- Вивчення законодавства, що регулює трудові відносини в організації;
- Закріплення та поглиблення теоретичних знань, одержаних студентами в процесі навчання;
- Адаптація студентів до виконання обов’язків посадових осіб, розширити їх уявлення з правової культури та професійної етики юриста;
- Формування професійної ідентифікації майбутніх юристів та їхньої професійної самосвідомості;
- Засвоєння технології прийняття й реалізації юридично значущихрішень;
- Накопичення досвіду виконання професійних обов’язків,виховання почуття персональної відповідальності;
- Розвиток аналітичних здібностей у студентів на підставі досвіду безпосередньої практичної роботи.
Всі вищезазначені цілі досягалися згідно з планом проходження виробничої практики, ввесь хід проходження фіксувався в щоденнику з можливістю фіксування зауважень стосовно проходження. Перші дні практики були спрямовані на ознайомлення з керівництвом відділу, його посадовим складом, робочими приміщеннями, напрямками діяльності та обсягом роботи відділу та поведенні інструктажу. За час проходження практики був ознайомлений з великою кількістю документів, які стосуються діяльності відділу. Також безпосередньо сам приймав участь у діловодстві відділу.
Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
1) органи виконавчої влади;
2) органи місцевого самоврядування;
3) фізичні та юридичні особи приватного права;
4) спеціалізовані установи.
Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Центр правової допомоги забезпечує надання таких правових послуг:
Представництво інтересів особи у разі, кщо справа потребує розгляду в суді чи вже розглядається судом;
Складання документів, необхідних для захисту прав оооби у суді.
Ці послуги надаються адвокатами за дорученням центру правової допомоги або штатними юристами центру.
Виробнича практика надає студентам можливість набути практичних навичок за обраним фахом, адаптуватися до виробничого середовища і, таким чином,підготуватися до подальшої професійної діяльності.
І. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З УСТАНОВОЮ
1. Поняття та субєкти права на безоплатну вторинну правову допомогу
Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з Законом «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України мають такі категорії осіб:
1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;
2-1) внутрішньо переміщені особи;
2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;
4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;
5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу Українизахисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
8) особи, на яких поширюється дія Закону України"Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядкупротягом розгляду справи в суді;
12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;
13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.
2. Коротка характеристика центру безоплатної правової допомоги
Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - місцевий центр) утворений, реорганізовується та ліквідовується Міністерством юстиції за пропозицією Координаційного центру і надання правової допомоги (далі - Координаційний центр) з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги і є його територіальним відділенням.
Діяльність місцевого центру поширюється на територію міста Бердичева, Бердичівського району, Андрушівського, Ружинського, Попільнянського,Чуднівського, Любарського, Романівського районів.
Місцевий центр підпорядковується Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області (далі - Регіональний центр).
Місцевий центр є неприбутковою організацією, користується правами юридичної особи, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.
У своїй діяльності місцевий центр керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства юстиції та Координаційного центру, Положенням про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області, а також ним Положенням.
Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги місцевий центр взаємодіє із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами надання безоплатної правової допомоги, органами адвокатського самоврядування, громадськими об’єднаннями.
3. Основні завдання та повноваження центру відповідно до поставлених завдань
Основним завданням місцевого центру є створення рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя шляхом організації надання безоплатної вторинної правової допомоги, а саме забезпечення надання таких видів правових послуг:
Підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення (просвітництво);
Надання безоплатної первинної правової допомоги і безоплатної вторинної правової допомоги;
Забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України .
Місцевий центр відповідно до покладених на нього завдань:
1) розповсюджують інформацію у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, надання безоплатної правової допомоги;
2) проводять тематичні семінари, лекції, зокрема у навчальних закладах, закладах позашкільної освіти, в закладах післядипломної освіти, навчально-виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; для визначених категорій громадян, зокрема пенсіонерів, інвалідів, учасників антитерористичної операції, молоді, громадських активістів, вчителів та педагогічних працівників, медичних працівників, інших вразливих суспільних груп з метою підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення, запобігання злочинності;
3) здійснюють особистий прийом та облік осіб, які звертаються до місцевого центру для отримання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги, роз’яснюють положення законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та порядок отримання такої допомоги;
4) розглядають звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги протягом десяти днів з дня надходження зазначеного звернення;
5) надають правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань;
6) забезпечують складення заяв, скарг та інших документів правового характеру;
7) забезпечують роботу бюро правової допомоги;
8) забезпечують роботу мобільних консультаційних пунктів;
9) забезпечують відвідування осіб, зокрема одиноких, похилого віку, з обмеженими фізичними можливостями, за місцем їх перебування з метою надання зазначеним особам безоплатної правової допомоги;
10) забезпечують розвиток мережі дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та їх функціонування на постійній основі;
11) здійснюють представництво інтересів осіб, визначених п. 1, 2, 8-12 ч. 1,2 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон), в судах (у адміністративних, цивільних, господарських справах та кримінальних провадженнях), інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі довіреності, виданої особою, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, та/або складають документи процесуального характеру;
12) залучають у встановленому порядку перекладача (сурдоперекладача) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам відповідного права, визначеним п. 1, 2, 8-12 ч. 1, 2 статті 14 Закону, у разі, коли зазначені суб’єкти не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або глухонімими;
13) укладають контракти/договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
14) забезпечують надання доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України, зокрема шляхом надання доступу до комп’ютерів з відповідним програмним забезпеченням; надають консультації, роз’яснюють правила пошуку та порядок отримання відомостей із зазначених сервісів;
15) здійснюють аналіз питань, з якими особи звертаються до місцевого центру, та готують відповідні консультаційні матеріали;
16) розглядають звернення суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу та перевіряють належність особи до категорій осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, у встановленому порядку;
17) приймають рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в її наданні;
18) приймають рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги;
19) видають доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам відповідного права, визначеним п. 1, 2, 8-12 ч. 1, 2 статті 14 Закону, скасовують у разі необхідності такі доручення в установленому порядку;
20) приймають рішення про заміну адвоката у випадках, передбачених Законом;
21) забезпечують складення документів процесуального характеру за зверненням суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу після прийняття рішення про надання такої допомоги;
22) приймають подані адвокатами акти надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками, здійснюють перевірку їх комплектності, правильності розрахунку розміру винагороди та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у разі необхідності спільно з адвокатами приводять їх у відповідність до встановлених вимог, забезпечують підписання і затвердження прийнятих актів надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками;
23) забезпечують оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу в установленому порядку;
24) забезпечують посвідчення довіреностей, виданих адвокатам/працівникам місцевих центрів суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненнями яких прийнято рішення про надання такої допомоги;
25) отримують від адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, інформацію про надання такої допомоги;
26) взаємодіють з іншими суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги, здійснюють їх координацію на відповідній території, надають органам місцевого самоврядування консультаційно-методичну допомогу з питань утворення спеціалізованих установ, які надають безоплатну первинну правову допомогу, залучення до її надання юридичних осіб приватного права та фізичних осіб;
27) організовують підвищення кваліфікації адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
28) подають клопотання до Координаційного центру про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 24 Закону;
29) узагальнюють, аналізують та поширюють практику надання безоплатної правової допомоги;
30) збирають за встановленою формою статистичні дані про надання безоплатної правової допомоги, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, а також щодо осіб, які скористались електронними сервісами Міністерства юстиції України;
31) забезпечують вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, які звертаються щодо надання безоплатної первинної правової допомоги і безоплатної вторинної правової допомоги та/або отримали таку допомогу, у тому числі здійснюють аналіз питань, з якими особи звертаються до місцевого центру, та готують відповідні консультаційні матеріали;
32) готують пропозиції до проектів регіональних планів надання безоплатної правової допомоги та забезпечують їх виконання у межах повноважень місцевого6 центру.
4. Структура центру та функціональні обов’язки керівного складу
Місцевий центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади директором Координаційного центру.
Директором місцевого центру може бути особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня (вища юридична освіта, вища освіта за спеціальностями галузей знань «Право» , «Соціальна робота», «Управління та адміністрування» є перевагою), загальний трудовий стаж не менше 3 років, досвід роботи на керівних посадах не менше 1 року (досвід роботи у сфері права та соціальної роботи є перевагою).
Директор місцевого центру може мати заступника, який призначається на посаду та звільняється з посади директором Координаційного центру.
Заступником директора місцевого центру може бути особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магiстерського) рівня (вища освіта за спеціальностями галузей знань «Право», «Соціальна робота», «Управління та адміністрування» є перевагою), загальний трудовий стаж не менше 1 року (досвід роботи у сфері права або соціальної роботи є перевагою).
Директор місцевого центру:
1) організовує його роботу, відповідає за виконання покладених на центр завдань, звітує перед відповідним регіональним центром;
2) видає в межах компетенції накази організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання;
3) відповідно до визначених Координаційним центром кваліфікаційних вимог призначає на посади та звільняє з посад:
керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів місцевого центру - за погодженням з регіональним центром (крім керівників та заступників керівників бюро правової допомоги, які призначаються на посаду та звільняються з посади директором місцевого центру за погодженням з Координаційним центром);
інших працівників місцевого центру;
4) приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників місцевого центру (крім заступника директора, який притягається до дисциплінарної відповідальності директором Координаційного центру);
5) подає пропозиції директорові Координаційного центру щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника директора місцевого центру;
6) приймає рішення про заохочення заступника директора та працівників місцевого центру у межах фонду оплати праці місцевого центру;
7) затверджує порядок розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
8) забезпечує цільове використання коштів та майна місцевого центру, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання бухгалтерської звітності в установленому порядку;
9) подає пропозиції регіональному центру до бюджетного запиту, кошторису, штатного розпису, помісячного плану асигнувань, розрахунків до кошторису місцевого центру, внесення змін до них;
10) бере участь у роботі керівної ради з правом голосу;
11) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Директор місцевого центру безпосередньо підпорядкований директору відповідного регіонального центру, підзвітний і підконтрольний директору Координаційного центру.
5. Фінансування центру
З метою узгодження питань, пов’язаних з формуванням бюджетного запиту, кошторису, штатного розпису, помісячного плану асигнувань, розрахунків до кошторису регіонального та відповідних місцевих центрів та внесенням змін до них, та інших питань діє керівна рада, до складу якої входять директор регіонального центру і директори місцевих центрів відповідного регіону. Регламент роботи керівної ради затверджується Координаційним центром.
Джерелами формування майна центрів є:
1) майно, передане Координаційним центром та регіональним центром, - для місцевого центру;
2) майно, придбане за рахунок власних коштів або інших не заборонених законодавством джерел;
3) майно, передане юридичними та фізичними особами.
Місцевий центр фінансується за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.
Для виконання покладених на місцевий центр завдань центри мають право виступати реципієнтом проектів та програм міжнародної технічної допомоги, виконавцем регіональних та місцевих програм.
ІІ. РОЗГЛЯД ЗВЕРНЕНЬ
1. Порядок подання звернень та порядок розгляду звернень про безоплатну вторинну правову допомогу
Звернення про надання одного з видів правових послуг подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Звернення про надання одного з видів правових послуг, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками за місцем фактичного проживання дитини або її законних представників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Звернення про надання одного з видів правових послуг, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, подаються їх опікунами або піклувальниками за місцем фактичного проживання таких осіб або їх опікунів чи піклувальників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу».
У випадку звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Якщо особа подала звернення про надання одного з видів правових послуг до територіального органу юстиції, цей орган зобов'язаний протягом трьох днів з дня подання звернення надіслати його до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, діяльність якого поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний у семиденний строк з дня отримання звернення особи прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону «Про безплатну правову допомогу», Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.
У випадку якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
У разі звернення осіб, зазначених у пунктах 3-6 ч. 1 ст. 14 цього Закону «Про безпоплатну правову допомогу», про надання безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб від близьких родичів та членів їхніх сімей, перелік яких зазначено Кримінальним процесуальним кодексом України, Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з моменту затримання особи.
У разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний негайно призначити захисника.
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу»;
2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
ІІІ. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
1.Організація прийому громадян
У разі звернення до місцевого центру особи, яка бажає отримати правову допомогу (далі – клієнт), працівник відділу правової інформації та консультацій місцевого центру приймає клієнта, у разі необхідності роз’яснює йому загальний порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, його розгляду місцевим центром, прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову у наданні такої допомоги, повідомлення клієнта про прийняте центром рішення та залучення адвоката.
Відомості про кожного клієнта вносяться до реєстраційної картки клієнта (далі – РКК), форма якої наведена у додатках. Внесення відомостей до РКК здійснюється за допомогою спеціального модуля комплексної інформаційно-аналітичної системи організації надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – КІАС). У виключних випадках відомості про клієнта вносяться у форму РКК, виготовлену на паперових носіях, з обов’язковим подальшим внесенням їх до КІАС, при цьому ті поля, що містять відомості, які генеруються КІАС (реєстраційний номер РКК, дата і час внесення і оновлення записів до РКК), не заповнюються.
Відмова у заповненні РКК у зв’язку з відсутністю у клієнта відомостей або документів, необхідних для отримання ним безоплатної правової допомоги, не допускається.
Відомості до блоку II РКК вносяться працівником правової інформації та консультацій місцевого центру після внесення повної або мінімально достатньої інформації до блоку I РКК (всіх передбачених блоком I РКК відомостей, крім відомостей про документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності) та документа, що посвідчує повноваження законного представника клієнта).
Якщо за результатами перевірки належності особи до однієї з вразливих категорій осіб, визначених пунктами 1, 2, 8 – 12 частини першої статті 14 Закону, встановлено, що особа:
відповідає критеріям, працівник відділу попередньої роботи з клієнтами готує проект наказу місцевого центру про надання безоплатної вторинної правової допомоги за встановленою формою;
не відповідає критеріям, працівник відділу попередньої роботи з клієнтами готує проект наказу місцевого центру про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за встановленою формою, де зазначаються, зокрема, підстави такої відмови.
Про прийняте рішення клієнт або законний представник клієнта інформується шляхом повідомлення за встановленою формою.
Інформація про результати перевірки належності особи до вразливої категорії зазначається у пункті 6 розділу ІІ РКК. Назва, дата видання та номер наказу місцевого центру про надання безоплатної вторинної правової допомоги або відмову в її наданні вносяться до пункту 7 розділу ІІ РКК.
Працівник відділу правової інформації та консультацій передає наказ про надання безоплатної вторинної правової допомоги до відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами місцевого центру.
Працівник відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами місцевого центру забезпечує призначення адвоката, який надаватиме безоплатну вторинну правову допомогу, шляхом видання доручення. Інформація про видане доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначається в пункті 8 розділу ІІ РКК.
Працівник відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами місцевого центру допомагає (у разі необхідності) скласти довіреність на представництво інтересів клієнта за встановленою формою, посвідчує її та організовує контакт адвоката з клієнтом. Інформація про зазначену довіреність вноситься до пункту 9 розділу ІІ РКК.
У разі необхідності працівник відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами місцевого центру готує проекти рішень про скасування доручення, заміну адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, або припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до вимог наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 25 грудня 2014 року № 33 «Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги» та вносить інформацію про зазначені рішення (накази місцевого центру) до пунктів 10, 11, 12 розділу ІІ РКК відповідно.
ВИСНОВОК
Під час проходження практики я ознайомився зі структурою, компетенцією та основними напрямками діяльності суду, плануванням роботи в Бердичівському центрі безоплатної правової допомоги . А також ознайомивсяся з організацією роботи архіву центру безоплатної правової допомоги: вивчив інструкцію з діловодства в Бердичівському центрі безоплатної правової допомоги, порядком прийому громадян та оформлення їх звернень.
Я вбачаю досить перспективною функціонування центру надання безоплатної правової допомоги. Адже держава створила умови, за яких реалізація права на доступ до правосуддя не залежить від особистої обізнаності людини чи її фінансових можливостей. Люди, котрі не можуть оплатити послуги юриста, також повинні мати можливість захистити свої права в судовому порядку.
Проходження навчально-виробничої практики є важливим елементом навчального процесу з підготовки фахівця у галузі юриспруденції. Під час її проходження були застосовані отримані в процесі навчання знання, уміння і навички на практиці. У процесі було досягнуто основні завдання, що стояли переді мною: закріпити досягнуті під час навчання знання з правових дисциплін; засвоїти навики у веденні діловодства відділу; набути достатнього досвіду роботи, яка пов’язана з функціонуванням відділу центру безоплатної вторинної правової допомоги; підсумувати досягнуті знання та проаналізувати можливість застосування цих знань на практиці. В результаті проходження виробничої практики мною були здобуті знання про організаційну структуру центру безоплатної правової допомоги, правові підстави здійснення підприємством діяльності з надання юридичних послуг.
Проходження мною практики було дуже важливим етапом моєї навчальної та професійної діяльності, адже, володіючи конкретними знаннями, я змогла їх застосувати на практиці, ознайомившись з діловою документацією центру, завести ділові контакти і отримати великий досвід.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг, як забезпечення доступу до правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Отримати таку допомогу має право кожен: звернутися за наданням зазначеної допомоги мають право не лише громадяни України, а й іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці, тобто усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Що стосується безоплатної вторинної правової допомоги, то її, на відміну від первинної, мають право отримувати лише окремі категорії осіб, визначені Законом, з урахуванням двох критеріїв – критерію малозабезпеченості та належності до тих категорій осіб, для яких законами вже закріплено право на безоплатну правову допомогу.
Відповідно до критерію малозабезпеченості Закон надає право на безоплатну вторинну правову допомогу особам, середньомісячний сукупний дохід сім’ї яких нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення та інвалідам, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Безоплатну вторинну правову допомогу, що включатиме наступні види правових послуг: захист від обвинувачення, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. Із змінами, внесеними згідно із Закон України № 2222-IV від 08.12.2004 та № 5-рп/2014 від 15.05.2014
Про безоплатну правову допомогу. Закон України від 02.06.2011№ 3460-VI// Відомості Верховної Ради України (ВВР),2011, № 51, ст.577. Редакція від 07.01.2018
Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Закон України від 08.07.2011 № 3671-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 16, ст.146. Редакція від 03.03.2016
Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 45, ст.425. Редакція від 05.05.2018
Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012. Редакція від 05.01.2017
Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги. Постанова Кабінету міністрів України від 11.02.2016 № 99
Про внесення змін до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Постанова Кабінету міністрів України від 18.10.2017 № 793
Про умови оплати праці працівників Координаційного центру з надання правової допомоги та його територіальних відділень. Постанова Кабінету міністрів України від 20.06.2012 № 552
Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Постанова Кабінету міністрів України від 18.05.2017 № 335
Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади,Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади. Закон України від від 30.11.2011 № 1242 //Відомості Верховної Ради України (ВВР). Редакція від 15.08.2016
Про затвердження кваліфікаційних вимог до працівників структурних підрозділів місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги. Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 26.03.2019 року № 35
Андрійцьо В. Д. Судове доказування як розумово-процесуальна діяльність у цивільному судочинстві. // Адвокат. 2013. № 7.
Біленко Б. Новели в процесуально-правовому статусі захисника згідно з новим КПК України.// Юридичний журнал. 2012. № 9.
Гевадзе Т. Доказувальна діяльність адвоката-представника як форма реалізації правової позиції по господарській справі.// Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2013. Вип. 95 № 12.
Куринська С. О. Цивільні процесуальні документи: посібник. Вид. 3-тє, переробл. Київ : Прецедент, 2013.