Зеленько О.О. Інвестиційний клімат в економіці України та шляхи його удосконалення
Однією із умов сталого економічного зростання є покращення інвестиційного клімату в економіці України. За роки незалежності в національній економіці склався несприятливий інвестиційний клімат, що обумовлює порівняно незначні обсяги інвестицій, що залучаються в економіку. Основні складові інвестиційного клімату з точки зору інвесторів це характеристика внутрішнього ринку, доступ до ринку, робоча сила, валютний ризик, питання репатріації капіталу, торгівельна політика, фіскальна політика, прозорість економіки, показані позитивні і негативні риси вітчизняного інвестиційного клімату за кожною складовою інвестиційного клімату.
В економічному словнику інвестиційний клімат визначається як економічні, політичні, фінансові умови, які здійснюють вплив на залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку країни.
Інвестори звертають увагу на макроекономічну ситуацію, розмір ринку, показники купівельної спроможності населення та динаміку цих показників. Також важливим є наявність мінеральних ресурсів та географічне розташування країни. Стосовно України можна відзначити вигідне географічне розташування, оскільки Україна знаходиться на перетині транспортних коридорів із Європи до Азії, з країн Північної Європи до країн Близького Сходу, Кавказу; також має різноманітні мінеральні ресурси. Це позитивно впливає на інвестиційну привабливість країни. Інвесторів приваблює і розмір ринку. Стримує інвестиції економічна криза в Україні і нестабільна макроекономічна ситуація. Лише в другій половині 2015 р. стали помітні ознаки макроекономічної стабілізації, однак і досі немає впевненості, чи є така ситуація стійкою. Інвестиції стримує і низька купівельна спроможність населення, яка протягом останніх років суттєво знизилась.
Інвесторів цікавить законодавча база, яка може або сприяти, або обмежити вихід на ринок. Країни, які мають значний вплив держави на економічну діяльність, не приваблюють інвесторів. У цій сфері Україна виглядає не дуже привабливо, оскільки характерним є зарегульованість господарської діяльності.
Для інвесторів є важливим ціна, кількість і якість робочої сили. У цьому плані Україна має певні переваги, що може привабити інвесторів.
Особливу увагу іноземні інвестори звертають на законодавство, яке регулює вивід капіталу і прибутків з країни-реципієнта інвестицій. У цій сфері Україна має багато обмежень, що не додає країні привабливості в очах іноземних інвесторів. Однак помітною стала тенденція стосовно зняття НБУ частини обмежень з валютних операцій та певної лібералізації валютного ринку. Також іноземних інвесторів стримує непрогнозованість майбутнього розвитку подій на валютному ринку і можливих заходів економічної політики валютного регулювання.
Політика держави по відношенню до потоків експорту-імпорту суттєво впливає на обсяги інвестицій. У цій площині важливим для інвесторів є наявність або відсутність різноманітних бюрократичних процедур, їх вартість. У цій сфері Україна має дуже непослідовну і суперечливу економічну політику, що тривалий час відмічають фахівці Світового банку. Також робота митної служби неодноразово визнана неефективною і корумпованою.
Інвестори потребують прозорих умов функціонування органів державної влади, підприємств, банків. Для них є важливим розуміння, на основі чого приймаються рішення владою, також для них є важливим розуміння поточного стану і перспектив розвитку економіки. У таких умовах вони мають можливість приймати рішення у звичній для себе системі координат і планувати свою діяльність. Прозорість влади і української економіки є проблемою інвестиційного клімату, про яку вже багато років говорять інвестори і експерти. У цій сфері Україна робить кроки, які спрямовані на покращення ситуації. Зокрема, з 2006 р. НБУ розпочав проведення опитувань ділових очікувань підприємств України, спираючись на досвід проведення аналогічних опитувань у розвинених країнах.
Зазначені вище недоліки інвестиційного клімату вже тривалий час обумовлюють несприятливий інвестиційний клімат і стримують приток інвестицій в економіку України. Така ситуація не відповідає національним інтересам і потребує прийняття кроків з метою зміни ситуації на краще.
Основні шляхи удосконалення інвестиційного клімату є створення державного агентства з питань залучення інвестицій, заходи з подальшої макроекономічної стабілізації національної економіки, боротьба с корупцією, спрощення податкового законодавства, реформування митної служби, реалізація інфраструктурних проектів за рахунок коштів держави, розвиток альтернативної енергетики та впровадження енергоефективних технологій за активної участі держави. Необхідно і в подальшому вести пошук шляхів удосконалення інвестиційного клімату.
Можна окреслити наступні напрями покращення інвестиційного клімату: створення державного агентства з питань залучення інвестицій, яке відповідатиме за залучення інвестицій в економіку України; прийняття заходів урядом з подальшої макроекономічної стабілізації (прийняття реалістичного бюджету, реформування енергетичного, банківського секторів економіки та ін.); боротьба з корупцією; спрощення податкового законодавства; реформування митної служби; державні інвестиції у важливі і масштабні інфраструктурні проекти, (транспортна система, порти, комунальне господарство та інше).
За роки незалежності в економіці України склався інвестиційний клімат, який характеризується переважанням несприятливих факторів впливу, що обумовлює незначні обсяги залучених інвестицій. На теперішній час національна економіка гостро потребує припливу інвестицій, які повинні стати основою для структурної, технологічної модернізації національної економіки. В Україні влада робить окремі кроки, які спрямовані на поліпшення ситуації, однак їх важко назвати комплексними і системними. Виходячи з цього, можна зазначити, що проблеми пошуку шляхів та механізмів удосконалення інвестиційного клімату тривалий час будуть досить актуальними.
Анотація
У статті розглянуто складові інвестиційного клімату України, які є важливими з точки зору інвесторів: характеристика внутрішнього ринку, законодавча база, робоча сила, валютний ризик, торгівельна політика, прозорість економіки; показані позитивні й негативні риси вітчизняного інвестиційного клімату. Визначено шляхи удосконалення інвестиційного клімату, серед яких: створення державного агентства з питань залучення інвестицій, заходи з подальшої макроекономічної стабілізації національної економіки, боротьба з корупцією, спрощення податкового законодавства, реформування митної служби, реалізація інфраструктурних проектів за рахунок коштів держави. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень, спрямованих на пошуки шляхів удосконалення інвестиційного клімату.
План питальний
1. Що таке інвестиційний клімат за економічним словником.
2. Які чинники позитивно впливають на інвестиційний клімат країни?
3. Чому інвестори зважають, у першу чергу, на законодавчу базу держави?
4. Чи впливають бюрократичні процедури на обсяг інвестицій?
5. Питання прозорості влади й української економіки чому є проблемою інвестиційного клімату?
6. Які саме напрями можуть покращити інвестиційний клімат України?
7. Проблеми пошуку шляхів удосконалення інвестиційного клімату чому довгий час будуть актуальними?
План тезовий
1. Визначення інвестиційного клімату за економічним словником як певних умов впливу на економіку країни.
2. Вигідне географічне розташування України приваблює інвесторів так само, як і наявність різноманітних мінеральних ресурсів, як розмір ринку.
3. Нестабільність макроекономічної ситуації стримує потік інвестицій, до цього додається низька купівельна спроможність населення.
4. Україна виглядає не дуже привабливо для інвесторів, оскільки має зарегульованість господарської діяльності.
5. Переваги країни перед інвесторами завдяки кількості та якості робочої сили.
6. Непрогнозованість валютнийого ринку, зокрема його валютне регулювання, є фактором, що стримує іноземні інвестиції.
7. Наявність чи відсутність бюрократичних процедур впливає на обсяг інвестицій; неефективність роботи митної служби.
8. Дії України щодо покращення ситуації на інвестиційному ринку, тобто прозорість влади та перспективи подальшого розвитку економіки.
9. Створення державного агентства з питань залучення інвестицій, макроекономічна стабілізація, реформування банківського сектора як напрями покращення інвестиційного клімату.
10. Гостра потреба національної економіки в інвестиціях, що стануть основою її модернізації; актуальність удосконалення інвестиційної політики.
Називний план
(це звичайний простий план, який ми складаємо в школі!!!!)
1. Визначення інвестиційного клімату.
2. Пильна увага інвесторів до макроекономічної ситуації, розміру ринку, вигідного географічного розташування країни.
3. Законодавча база як чинник сприянню або обмеженню вводу капіталу.
4. Важливість наявності чи відсутності бюрократичних процедур.
5. Прозорість умов функціонування органів державної, підприємств, банків.
6. Напрями покращення інвестиційного клімату.
7. Гостра потреба в припливі інвестицій.