Ім'я файлу: Завершення Другої світової війни.docx
Розширення: docx
Розмір: 104кб.
Дата: 07.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Лютнева революція 1917 року.doc
Розширення: docx
Розмір: 104кб.
Дата: 07.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Лютнева революція 1917 року.doc
слайд
Тема: Завершення Другої світової війни
План
Потсдамська (Берлінська) конференція
Розгром Японії
Наслідки Другої світової війни
Зміна статусу жінки під час війни
Створення ООН
Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями
1. Потсдамська (Берлінська) конференція
слайд
Проходила з 17 липня по 2 серпня 1945 р. у м.Потсдамі (біля Берліна). На ній відбулася зустріч «великої трійки» у складі Й. Сталіна, Г. Трумена (Ф. Рузвельт у квітні 1945 р. помер), У.Черчілля (під час конференції його замінив новий прем’єр, представник лейбористів, що перемогли на парламентських виборах Клемент Еттлі).
Рішення:
1) Повне роззброєння Німеччини (розпуск збройних сил, заборона виробництва зброї, військового спорядження, усіх типів літаків і морських суден. Виробництво металів та хімічних продуктів мало бути суворо контрольоване).
2) Заборона діяльності націонал-соціалістичної партії.
3) Прийнято систему чотиристоронньої окупації Німеччини між СРСР, США, Великобританією та Францією. Хоча Німеччина зберігалась як єдина держава.
4) Визначено нові польські кордони на заході (розширювались за рахунок Німеччини) та сході (звужувались за рахунок СРСР). Загалом, територія Німеччини порівняно з 1938 р. зменшувалась на ¼.
5) Військово-морський та торгівельний флот порівну розділявся між СРСР, США та Великобританією; більша частина підводного флоту – затоплена.
6) Передання військових злочинців Міжнародному військовому трибуналові.
7) Заснування Ради міністрів закордонних справ, яка мала підготувати проекти мирних угод із Німеччиною та її союзниками.
8) Виплата репарацій: із загальної суми 20 млрд. доларів 50% мав отримати СРСР (вирішено компенсувати устаткуванням, що вивозилось із Німеччини до СРСР).
9) Домовленість про взаємну репатріацію (повернення на Батьківщину) військовополонених, які опинились в різних зонах.
2. Розгром Японії
5 квітня 1945 р. Міністр закордонних справ СРСР сповістив японського посла про денонсацію пакту про ненапад між двома державами. Адже за рішенням Ялтинської конференції СРСР мав вступити у війну проти Японії. У Потсдамі Сталін підтвердив готовність СРСР виконати свою обіцянку рівно через три місяці після капітуляції Німеччини.
26 липня 1945 р. СРСР, США і Китай поставили перед Японією вимогу про беззастережну капітуляцію, що вона відхилила.
слайд
9 серпня у війну з Японією вступив СРСР. Разом з СРСР проти агресора виступили війська Народно-революційної армії Монголії. Керівництво операцією здійснював О.Василевський.
В самій Японії, а також у Китаї, Маньчжурії та Кореї перебували великі сили сухопутних японських військ, тому уряди Великої Британії та США вважали, що для перемоги їм знадобиться не менше 18 місяців від моменту капітуляції Німеччини і війна може тривати до 1947 р.
слайд
6 і 9 серпня відбулися ядерні бомбардування Хіросіми і Нагасакі, викликані необхідністю швидкого завершення війни. Хоча, з іншого боку бомби «Товстун» і «Малюк» були скинуті на міста, в яких не знаходились скупчення військ, чи якісь військові об’єкти. Ймовірно це було зроблено для демонстрації військової могутності США. Атомні бомбардування забрали життя більш ніж 100 тис. японців. 375 тис. дістали поранення, опіки та променеву хворобу.
За 24 дні радянськими військами були розгромлені добірні частини Квантунської армії.
слайд
14 серпня японський імператор заявив про капітуляцію, хоча офіційного наказу про складання зброї японські військові не отримали. Офіційна церемонія підписання капітуляції Японії відбулась 2 вересня 1945 р. на борту американського лінкора «Міссурі» у токійській бухті.
3. Наслідки Другої світової війни
слайд
Загальні підсумки:
Друга світова війна – найбільший конфлікт в історії людства.
Тривала 6 років і 1 день.
Кількість держав учасниць – 61 (існувало 73 на той час).
Кількість населення країн-учасниць – понад 1,7 млрд. осіб (80%).
Загальна площа театрів воєнних дій – понад 22 млн. км2
Воєнні дії велись на всіх океанах, в Європі, Азії, Африці та Океанії.
Кількість мобілізованих – понад 110 млн. осіб
Убито і померло від ран – 65 – 67 млн. чол.
Поранено і покалічено – понад 90 млн. осіб
Матеріальні втрати – 4000 млрд. дол.
За рішенням Потсдамської конференції 1945 р. було засновано Раду міністрів закордонних справ у складі міністрів СРСР, США, Великої Британії, Франції та Китаю. На неї було покладено розробку мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.
Остаточне вироблення та узгодження текстів мирних договорів було здійснено на Паризькій конференції 19 липня – 15 жовтня 1946 р. В роботі конференції брали участь делегації 21 країни, збройні сили яких воювали проти агресорів у Другій світовій війні. 10 лютого 1947 р. мирні договори з вищезазначеними країнами було підписано.
слайд
Підсумки Другої світової війни для країн-агресорів
| Країна | Рішення |
| Німеччина | Позбавлялася усіх територіальних надбань 1930 – 1940-х рр., втрачала Східну Пруссію і землі на схід від Одеру. Поділ на окупаційні зони. Проведення денацифікації, демілітаризації, демократизації і декартелізації (ліквідація монопольних об’єднань). Покарання військових злочинців. У рахунок репарацій вивозилося устаткування, сировина, кораблі тощо. |
| Італія | Позбавлялась колоній, здійснювала територіальні поступки на користь Югославії, Греції. Визнавала суверенітет і незалежність Албанії та Ефіопії. Обмежувалися чисельність, види і типи збройних сил, заборонялося мати деякі зразки озброєння. 100 млн. дол. репарацій СРСР. |
| Румунія | Південна Добруджа залишалась у складі Болгарії. Північна Буковина, Бессарабія, о. Зміїний залишалися у складі СРСР. На території країни залишалися радянські війська для підтримання комунікацій із Австрією. 300 млн. дол. репарацій СРСР. |
| Угорщина | Була позбавлена всіх територіальних придбань кінця 30-х – початку 40-х рр. ХХ ст. Кордони країни скореговані на користь Чехословаччини. Трансільванія переходила до Румунії, а Закарпатська Україні до СРСР. На території країни залишалися радянські війська. 200 млн. дол. репарацій СРСР. |
| Фінляндія | Підтверджено повернення СРСР Петсамо (Печенги). Порткала-Удд на 50 років ставав радянською воєнно-морською базою. 300 млн. дол. репарацій СРСР. |
| Болгарія | Відновлювалась в кордонах станом на вересень 1940 р. Мала сплатити 45 млн. дол. Репарацій Греції. |
| Австрія | Заборонено об’єднання з Німеччиною. Окупована військами союзників до 1955 р. |
| Японія | Територія країни обмежувалася чотирма основними островами. Позбавлялася колоній і залежних територій. Відмовлялася від Південного Сахаліна і Курильських островів. Підлягала окупації військами США. Американська окупаційна адміністрація проводила політику демократизації, декартелізації, демілітаризації, аграрну реформу. Покарання воєнних злочинців. |
Людські втрати головних учасників Другої світової війни
| Країна | Втрати1 | Країна | Втрати |
| СРСР | 27 млн. осіб | Югославія | 1,7 млн. осіб (3/4 – жертви етнічних різанин, громадянської війни) |
| США | 297 тис. осіб | ||
| Англія | 335 тис. осіб (Австралія – 23 [34] тис. осіб, Канада – 37 [43] тис. осіб, Індія – 24 [48] тис. осіб, Нова Зеландія – 10 [12] тис. осіб, ПАС – 6 [9] тис. осіб) | ||
| Чехословаччина | 317 тис. осіб | ||
| Греція | 170 [408] тис. осіб | ||
| Китай | Близько 20 млн. осіб | ||
| Німеччина | 13 млн. осіб | ||
| Італія | 373 [556] тис. осіб | ||
| Японія | 2,23 [3,553] млн. осіб | ||
| Франція | 373 [418] тис. осіб | Угорщина | 427 тис. осіб |
| Бельгія | 100 тис. осіб | Румунія | 558 тис. осіб |
| Нідерланди | 256 тис. осіб | Болгарія | Понад 20 тис. осіб |
| Норвегія | 13 тис. осіб | Фінляндія | 90 тис. осіб |
| Польща | За різними джерелами від 4,5 до 6,6 млн. осіб. | Люксембург | 4 тис. осіб |
Порівняльна таблиця
підсумків і наслідків Першої та Другої світових воєн
| | Перша світова війна | Друга світова війна |
| Тривалість | 4 роки і 3,5 місяця | 6 років |
| Кількість держав, що воювали | 36 | 61 |
| Населення держав, що воювали | 1 млрд. | 1,7 млрд. |
| Територія, охоплена воєнними діями | Близько 4 млн. км2 | Більш як 22 млн. км2 |
| Кількість мобілізованих до збройних сил | 74 млн. | 110 млн. |
| Загиблі та померлі від ран | 13,6 млн. | 65 – 67 млн. |
| Матеріальні витрати | 360 млрд. дол. | 4000 млрд. дол. |
| В тому числі прямі воєнні витрати | 180,5 млрд. дол. | 1384 млрд. дол. |
| Вироблено: | ||
| Літаків | 181,9 тис. | 667 тис. |
| Артилерійських гармат і мінометів | 169,8 тис. | 2529 тис. |
СРСР відіграв вирішальну роль у розгромі нацистської Німеччини та її союзників. На радянсько-німецькому фронті було знищено основні воєнні сили держав-агресорів – 607 дивізій (близько 77% людських втрат), 62 тис. літаків (62%), до 56 тис. танків і штурмових гармат (приблизно 75%), а також 180 тис. одиниць артилерійської техніки (74%).
4. Зміна статусу жінки під час війни
Роль жінки в суспільстві під час Другої світової війни кардинально змінилася. Якщо в Першу світову війну жінки замінили чоловіків, що пішли на фронт, на виробництві та в сільському господарстві, то зараз жінки брали активну участь у бойових діях. У Червоній армії були ескадрильї і полки льотчиць, сформовані виключно з жінок. Німці називали їх «нічними відьмами».
слайд
На весь СРСР прославились імена Марини Раскової (льотчиця), Валентини Гризодубової (льотчиця, перша жінка – Герой Радянського Союзу), Уляни Громової (підпільниця, організація «Молода гвардія») та ін.
Чи не провідну роль відігравали жінки-зв’язківці.
Зі спогадів гвардії старшини, зв’язкової Євдокії Брижко, яка брала участь в бойових діях з першого до останнього дня війни
Перед війною я, 19-тирічна дівчина, закінчила курси зв’язківців і працювала на Київському головпоштамті… Я дізналась про початок війни однією з перших. Зранку мене мобілізували і відправили на приймальний пункт. Тут мені видали… чоботи 42-го розміру на мій 35-й. Коли я приймала присягу і підняла ногу, щоб вийти стройовим кроком, чобіт злетів з ноги і перелетів через голови солдат. Всі засміялись, а командир звелів інтенданту відшукати для мене взуття. Шукали тиждень, тому я всю війну берегла свої чоботи , оскільки знала – інших не знайдуть.
Нам випало працювати, вести переговори високих військових керівників в дуже складних умовах: під бомбардуванням противника, в люті морози, …інколи по декілька днів не бачили куска хліба, …проте завжди були на посту. Я вела переговори Жукова зі Сталіним, Тимошенка, Ватутіна, Хрущова та багатьох інших командувачів… До нас, молодих солдат, вони ставилися привітно. Пам’ятаю, як Ватутін пригощав печеною картоплею, а Хрущов приніс дві цукерки, яких я з початку війни не бачила в очі…
На фронти таких молодих дівчат було мобілізовано декілька сотень тисяч. Багато хто з них не повернувся додому. Дуже небезпечною була професія медичного працівника.
Жінки воювали і в партизанських загонах, підпільних групах (Малин, Ніна Сосніна).
Важка доля дісталась тим жінкам і молодим дівчатам, які не змогли евакуюватись на схід. Багатьох з них було примусово відправлено до Німеччини. Після завершення війни й повернення додому вони довгі роки були змушені мовчати про свої страждання, оскільки перебування на окупованій території в СРСР вважалося чорною плямою в біографії. Таких жінок не могли взяти на навчання у вищі навчальні заклади, призначити на відповідальну посаду, чимось нагородити.
Важко довелось працювати під час війни й жінкам, що були евакуйовані. На фабриках і заводах вони й підлітки працювали по 14 – 16 годин на добу.
слайд
Жінки Великої Британії чергували на дахах Лондона та інших англійських міст під час масових нальотів німецької авіації, гасили пожежі, розбирали завали, допомагали пораненим і постраждалим, працювали в госпіталях та лікарнях. Вони, як і жінки США збирали кошти на будівництво нових військових кораблів, літаків, танків і т.д.
5. Створення ООН
| Етапи формування Організації Об’єднаних націй | ||
| Етап | Дата | Подія |
| 1. | 1919 р. | Створення Ліги Націй, що стало першою спробою гарантувати мир в усьому світі. |
| 2. | 1 січня 1942 р. | 26 держав (серед них СРСР, США, Велика Британія, Китай) підписали Декларацію Об’єднаних Націй, приєднавшись до цілей і принципів, викладених в Атлантичній хартії. |
| 3. | Осінь 1944 р. | На конференції в Думбартон-Оксі представники США, Великої Британії, СРСР і Китаю сформували основні принципи діяльності нової міжнародної Організації Об’єднаних Націй. Підготовлений проект Статуту ООН |
| 4. | Лютий 1945 р. | На Кримській (Ялтинській) конференції США, СРСР та Велика Британія домовились про порядок голосування в Раді Безпеки ООН та про склад членів цієї організації |
| 5. | 25 квітня 1945 р. | слайд У Сан-Франциско розпочалась перша конференція ООН. Були присутні представники близько 50 держав, які 26 червня підписали статут ООН |
| 6. | 24 жовтня 1945 р. | День заснування Організації Об’єднаних Націй – Статут ООН вступив у силу. ООН була заснована на принципах рівності всіх її членів, мирного вирішення суперечливих питань. ООН не мала права втручатися у внутрішні справи держав, окрім випадків, коли таке втручання було необхідне для підтримки миру. |
| 7. | 18 квітня 1946 р. | Ліквідація Ліги Націй, так як у світі існувало фактично дві організації, які відповідали за одне й те ж. Ліга Націй себе дискредитувала. |
| Мета ООН | Підтримка миру і безпеки в усьому світі Розвиток дружніх стосунків між державами Здійснення міжнародного співробітництва в рішенні проблем економічного, соціального і гуманітарного характеру. | |
слайд
Головні органи ООН
| Генеральна Асамблея (ГА) | Складається з представників майже всіх націй світу. Нині загальна кількість країн-членів – 193. Європейська штаб-квартира ООН розташована в Женеві. Скликається ГА один раз на рік. Кожна країна-член має лише один голос. ГА зазвичай збирається в Нью-Йорку. Засідання відбуваються із вересня до середини грудня. В разі потреби проводяться надзвичайні сесії. ГА затверджує бюджет ООН, обирає Економічну та Соціальну Раду, Опікунську Раду, Міжнародний Суд, Секретаріат на чолі з Генеральним секретарем ООН. Угоди або прийняті резолюції є лише рекомендаціями і не мають сили законів. |
| Рада Безпеки | Постійно діючий орган, який несе відповідальність за підтримку міжнародного миру і безпеки. Його рішення повинні виконувати всі члени ООН. На момент створення Рада Безпеки складалася з 11 членів: 5 постійних – СРСР, США, Велика Британія, Франція, Китай (держав, які не можуть бути переобраними); 6 непостійних членів, які обирались ГА на два роки. Зараз з 15 членів (5 постійних, замість СРСР – Росія), 10 членів вибираються ГА за географічною ознакою також на 2 роки, але 5 переобираються щороку. Для виконання своїх повноважень Рада Безпеки має право накладати санкції, вводити блокаду і застосовувати силу. Кожен із постійних членів може накласти вето на будь-яке рішення. |
| Міжнародний суд | Складається з 15 суддів, вибраних ГА. Судді обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Але не може бути обрано два судді з однієї країни. Суд знаходиться в Гаазі (Нідерланди). До Міжнародного суду передаються справи про прикордонні суперечки, право на рибальство, право на корисні копалини та ін. |
| Економічна та соціальна рада (ЕКОСОР) | Рада складається з 54 членів, що обираються на три роки. Щороку обирається 18 нових членів. Голосування відбувається більшістю. Щороку проводяться місячні сесії. Вивчаються питання: економічного розвитку, екологічні питання, права людини. Рада координує роботу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної організації праці (МОП), Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО), Організації ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) |
| Рада з опіки | Наглядала за територіями, що були колишніми колоніями і до яких були прикріплені держави, відповідальні за них. Остання з одинадцяти таких територій – Палаї (група островів у Мікронезії) дістала незалежність у листопаді 1994 р. і наступного місяця стала новою країною-членом ООН. Відтоді Рада з опіки формально припинила існування. |
| Секретаріат | Це «громадянська служба» ООН. Має міжнародний штат кількістю 15000 осіб, які працюють у різних комісіях та організаціях. Штаб-квартира знаходиться у Нью-Йорку. Головою Секретаріату є Генеральний Секретар. Фінанси ООН створюються за рахунок відрахувань з ВНП країн-членів. |
| 10 грудня 1948 р. | Перший міжнародно-правовий документ, прийнятий ООН, − Загальна Декларація прав людини. Вперше приділено значну увагу ролі особистості та її прав у суспільстві. |
| Генеральний секретар ООН призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років | |
слайд
Генеральні секретарі ООН
| № | І’мя | Фото | Країна | Початок виконання обов'язків | Закінчення |
| 1 | Гледвін Джебб |  | Велико-британія | 24 жовтня1945 | 1 лютого1946 |
| 2 | Трюгве Хальвдан Лі |  | Норвегія | 2 лютого1946 | 10 листопада1952 |
| 3 | Даг Хаммаршельд |  | Швеція | 10 квітня1953 | 18 вересня1961 |
| 4 | У Тан |  | Бірма | 30 листопада1961 | 1 січня1972 |
| 5 | Курт Вальдхайм |  | Австрія | 1 січня1972 | 1 січня1982 |
| 6 | Хав’єр Перес де Куельяр |  | Перу | 1 січня1982 | 1 січня1992 |
| 7 | Бутрос Гал |  | Єгипет | 1 січня1992 | 1 січня1997 |
| 8 | Кофі Аннан |  | Гана | 1 січня1997 | 1 січня2007 |
| 9 | Пан Гі Мун |  | Південна Корея | 1 січня2007 | 31 грудня 2016 |
| 10 | Антоніу Гутерреш |  | Португалія | 1 січня 2017 | На посаді (кінець першого терміну 31 грудня 2021 р.) |
6. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями
Вперше в міжнародній практиці було покарано та притягнуто воєнних злочинців. Рішення про створення трибуналу прийняли уряди СРСР, США, Великобританії і Франції 8 серпня 1945р. у Лондоні (Лондонська угода). Приєдналось ще 19 держав.
слайд
Нюрнберзький судовий процес тривав з 20 листопада 1945 р. по 1 жовтня 1946 р. (307 днів) над військовими діячами Німеччини. Звинувачувались 24 посадові особи гітлерівського рейху. Обвинувачувані не визнавали себе винними.
Суди над військовими злочинцями меншої величини продовжувалися у Нюрнберзі аж до 50-х років ХХ ст.
Обвинувачувані Нюрнберзького процесу
| № | Прізвище | Посада | Вирок |
| 1 | Герман Вільгельм Герінг | Рейхсмаршал, головнокомандувач військово-повітряними силами Німеччини | Смертна кара через повішення. Отруївся незадовго до страти |
| 2 | Рудольф Гесс | Заступник Гітлера по керівництву нацистської партії | Довічне ув’язнення |
| 3 | Йоахим фон Ріббентроп | Міністр закордонних справ | Смертна кара через повішення. |
| 4 | Вільгельм Кейтель | Начальник штабу Верховного головнокомандування військовими силами Німеччини | Смертна кара через повішення. |
| 5 | Роберт Лей | Голова Трудового фронту (німецька робітнича спілка під егідою нацистської партії) | Повісився у в’язниці. |
| 6 | Ернст Кальтенбруннер | Керівник РСХА (головне управління імперської безпеки) | Смертна кара через повішення. |
| 7 | Альфред Розенберг | Один з головних ідеологів нацизму, рейхсміністр у справах Східних територій | Смертна кара через повішення. |
| 8 | Ганс Франк | Голова окупованої Польщі | Смертна кара через повішення. |
| 9 | Вільгельм Фрік | Міністр внутрішніх справ Рейху | Смертна кара через повішення. |
| 10 | Юліус Штрайхер | Гауляйтер (найвища партійна посада нацистської партії), головний редактор газети «Штурмовик» | Смертна кара через повішення. |
| 11 | Вальтер Функ | Міністр економіки (після Шахта) | Довічне ув’язнення |
| 12 | Ялмар Шахт | Міністр економіки перед війною | Виправданий |
| 13 | Густав Крупп | Голова концерну «Фрідріх Крупп» (найбільший постачальник танків, артилерії і т.п.) | Через стан здоров’я рішення не прийнято |
| 14 | Карл Деніц | Головнокомандувач флоту Третього Рейху, згідно з заповітом Гітлера – президент Німеччини | 10 років тюремного ув’язнення |
| 15 | Еріх Редер | Головнокомандувач ВМФ | Довічне ув’язнення |
| 16 | Бальдур фон Ширах | Голова Гітлерюгенду, гауляйтер Відня | 20 років тюремного ув’язнення |
| 17 | Фріц Заукель | Керівник трудових депортацій у Рейх з окупованих територій | Смертна кара через повішення. |
| 18 | Альфред Йодль | Начальник штабу оперативного керівництва | Смертна кара через повішення. Посмертно повністю виправдано. |
| 19 | Мартін Борман | Голова партійної канцелярії | Звинувачувався заочно (2 травня 1945 р. загинув). Смертна кара через повішення. |
| 20 | Франц фон Папен | Канцлер Німеччини до Гітлера, посол в Австрії та Туреччині | Виправданий |
| 21 | Артур Зейсс-Інкварт | Канцлер Австрії, згодом імперський комісар окупованої Голландії | Смертна кара через повішення. |
| 22 | Альберт Шпеєр | Імперський міністр озброєнь | 20 років тюремного ув’язнення |
| 23 | Константин фон Нейрат | В перші роки правління Гітлера міністр іноземних справ, потім намісник в протектораті Богемії і Моравії (Чехія). | 15 років тюремного ув’язнення |
| 24 | Ганс Фріче | Керівник відділу друку і радіо у міністерстві пропаганди | Виправданий |
| Страти відбулися в ніч на 16 жовтня 1946 р. у будинку Нюрнберзької в’язниці | |||
слайд
Токійський судовий процес тривав 3 травня 1946 р. по 12 листопада 1948 р. над японськими військовими злочинцями. До їх числа входило 28 осіб.
В ході процесу двоє з підсудних померли, в одного стався нервовий розлад і справу проти нього було припинено. Сімох учасників процесу засудили до страти через повішення (колишніх прем’єр-міністрів Х.Тодзіо і К.Хіроту, військового міністра С.Ітагакі, генералів І.Мацуї, К.Доіхару, Х.Кімуру та А.Муто). 16 – до по життєвого ув’язнення. На 20 років було засуджено С.Того – посла Японії в СРСР у 1938 – 1941 рр., потім – міністра іноземних справ. Ще один колишній посол у СРСР М.Сигеміцу і міністр закордонних справ 1943 – 1945 рр. отримав 7 років ув’язнення. У 1950 р. він був помилуваний і знову став міністром іноземних справ.
Троє із засуджених до по життєвого ув’язнення померли у в’язниці, решта були амністовані у 1955 р.
Ці два судові процеси поставили й декілька питань без відповідей. Наприклад, чому судили лише злочини діячів Німеччини і Японії, а італійців не зачепили. Також за статтею про злочини проти людства мали б судити й американців, що причетні до атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі, але на той час це могло б призвести до нового міжнародного конфлікту.
1В квадратних дужках показано дані за іншими джерелами