Ім'я файлу: методичні рекомендації розслідування друк.docx
Розширення: docx
Розмір: 437кб.
Дата: 14.09.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 437кб.
Дата: 14.09.2022
скачати
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
Під загальною редакцією
Кушнір М.В. – полковник юстиції, начальник Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України – начальник юридичної служби Збройних Сил України
Колектив авторів:
Іл’юк Д.Д. – молодший лейтенант юстиції, помічник командира з правової роботи військової частини А3290
Рибалко Л.М. – підполковник юстиції, заступник начальника відділу правової експертизи та представництва інтересів управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України
Прокопчук І.Т. – полковник юстиції, начальник юридичноъ служби – помічник начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України з правової роботи
Малищук І.М. – підполковник юстиції, помічник командира з правової роботи військової частини А2738
ЗМІСТ
1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА……………………………………..4
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ……………………………………………...5
Класифікація випадків, в яких проводиться службове розслідування……...
Порушення у сфері охорони державної таємниці……………………………...
Випадки за фактами втрати документів або розголошення відомостей, що містять службову інформацію…………………………………………………….
Настання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій…………..
Авіаційні події та інциденти
в авіації Збройних Сил України …………………………………………………....
Завдання матеріальної шкоди державі………………………………………….
3. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ……………………………………………...12
Введення……………………………………………………………………………….
Дисциплінарна відповідальність………………………………………………….
Цивільно-правова відповідальність……………………………………………...
Матеріальна відповідальність……………………………………………………
Адміністративна відповідальність військовослужбовців..........................
Кримінальна відповідальність військовослужбовців…………………………
4. ГРАНИЧНІ СТРОКИ ПРИТЯГНЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВІВ ДО ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ…..………………………….17
Граничні строки притягнення
до адміністративної відповідальності........................................................
Граничні строки притягнення
до дисциплінарної відповідальності……………………………………………
Граничні строки притягнення
до матеріальної відповідальності………………………………………………
5. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ
СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ…………………………………….19
Введення……………………………………………………………………………..
Мета проведення службового розслідування………………………………..
Прийняття рішення про проведення службового розслідування……….
Призначення особи (осіб), що будуть
проводити службове розслідування…………………………………………..
Строки проведення службового розслідування……………………………..
Особливості продовження строків проведення службового розслідування за фактами заподіяння матеріальної шкоди державі……………………….
Усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків…..
Обов’язки осіб, що проводять службове розслідування………………….
Права осіб, які проводять службове розслідування………………………
Права військовослужбовця, стосовно якого
проводиться службове розслідування……………………………………….
6. ВИПАДКИ, В ЯКИХ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ СЛУЖБОВІ РОЗСЛІДУВАННЯ……………………………………………………….25
Введення……………………………………………………………………………..
Види заходів, передбачені Порядком №608………………………………….
Окремий випадок, за якого службове розслідування відповідно до Порядку №608 не призначається………………………………………………………….
Підстави призначення службового розслідування…………………………
7. АЛГОРИТМ ДІЙ ВІДПОВІДАЛЬНИХ ОСІБ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ….…………...34
Ознайомлення із наказом командира про призначення службового розслідування………………………………………………………………………
Складання плану проведення службового розслідування…………………
Відібрання пояснень у свідків обставин правопорушення або ж осіб, яким може бути відомо про вчинене правопорушення…………………………..
Витребування документів, якими підтверджуються обставини справи, у відповідних службах……………………………………………………………...
Відпрацювання акту службового розслідування………………….………..
Відібрання скарг, пропозицій чи зауважень у особи, щодо якої проводиться службове розслідування…………………………………………………………
Подання акту проведення службового розслідування для ознайомлення командиру військової частини з відповідними матеріалами службового розслідування для прийняття рішення……………………………………….
Видання наказу про результати службового розслідування…………….
Ознайомлення із наказом про результати службового розслідування особи (осіб), що притягаються до відповідальності під підпис…………………
8. АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ПОРУШЕНОЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ …………...…………………….....37
9. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ…………………………………...38
10. АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ,
ЩОДО СКАСУВАННЯ НАКАЗІВ, ВИДАНИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ …………………………………..39
Додаток 1. Умовні позначення блок-схеми алгоритму кваліфікації вчиненого правопорушення……………………………………………….…………….41
Додаток 2. Рапорт про призначення службового розслідування…………42
Додаток 3. Наказ про призначення службового розслідування…...……...43
Додаток 4. Рапорт про продовження службового розслідування….……..44
Додаток 5. Наказ про продовження службового розслідування………….45
Додаток 6. Зразок акту службового розслідування………………………..46
Додаток 7. Типовий бланк пояснень……….………………………….……49
Додаток 8. Зразок акту відмови від ознайомлення з документами...……..50
Додаток 9. Акт про відмову надавати пояснення……….………..………..52
Додаток 10. Акт огляду місцевості, приміщення, предметів та документів…………………………………………………………...……….53
1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
1. Конституція України від 28.06.1996 (зі змінами)
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення (зі змінами)
3. Кримінальний кодекс України (зі змінами)
4. Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.1999 (зі змінами)
5. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України 24.03.1999 (зі змінами)
6. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 (зі змінами)
7. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР (далі – Положення №243/95)
8. Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 від 18 грудня 2013 року (далі – Порядок №939)
9. Типова інструкція про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736 від 19 листопада 2016 року (далі – Інструкція №736)
10. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371 (далі – Порядок №608)
11. Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами) (далі – Інструкція №36)
12. Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681 від 19 травня 2010 року (далі – Правила №256)
13. Інструкція про надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, адміністративні корупційні та військові адміністративні правопорушення, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 28 липня 2016 року №388 (далі – Інструкція №388)
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дані методичні рекомендації розроблені з метою надання методичної допомоги командирам (начальникам) усіх ступенів з питань застосування наданої дисциплінарної влади, вдосконалення процесів, пов’язаних із проведенням службового розслідування в Збройних Силах України, запобіганню виникнення підстав для оскарження прийнятих рішень в судовому порядку.
Методичні рекомендації розроблені у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371 (далі – Порядок №608).
Порядок №608 визначає механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі – Збройні Сили), а також військовозобов’язаних та резервістів (далі військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов’язки або допустили правопорушення, під час проходження ними зборів.
В залежності від складу вчиненого правопорушення та його наслідків, встановлюється різний алгоритм дій посадових осіб, який визначений відповідними нормативними актами і окрім призначення службового розслідування відповідно до Порядку №608, – також необхідно вчинити дії передбачені іншими нормативно-правовими актами (наприклад, за випадками настання авіаційних подій, втрати документів, порушення у сфері державної теємниці тощо).
Саме тому, в разі виникнення того чи іншого правопорушення або настання нещасного випадку є його правильна кваліфікація. Від кваліфікації залежить подальший порядок дій відповідальних осіб.
I ЕТАП. АЛГОРИТМ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИНЕНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
II ЕТАП. АЛГОРИТМ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИНЕНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Класифікація випадків, в яких проводиться службове розслідування, в залежності від складу вчиненого правопорушення та його наслідків.| Інструкція, якою керуємось | Випадки |
| Відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18 грудня 2013 року №939 | За фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці |
| Відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736 | За фактами втрати документів або розголошення відомостей, які місять службову інформацію |
| Відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 | За фактами нещасних випадків, професійних захворювань і аварій |
| Відповідно до Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681 | Авіаційні події |
| З дотриманням вимог Постанови Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР “Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі” | За фактами заподіянні державі матеріальної шкоди |
| Відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 №608 | Невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків або допущення правопорушення військовослужбовцями, під час проходження зборів |
Порушення у сфері охорони державної таємниці. Порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці – це порушення (недотримання) комплексу організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втрати її матеріальних носіїв.
Державна таємниця (секретна інформація) – це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-XII, державною таємницею і підлягають охороні державною.
Втрата документів або розголошення відомостей, що містять службову інформацію. Слід розуміти, як дії, що порушують вимоги Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736, а також випадки втрати документів, що містять службову інформацію.
Відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, документи – це будь-які матеріальні носії інформації.
Службова інформація – це інформація, зібрана під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та інша службова інформація.
Службові документи – документи, що містять службову інформацію.
Розслідування за вказаними випадками проводяться комісійно: або комісією з питань роботи із службовою інформацією (утворюється відповідно до установчого наказу), або за рішенням керівника установи (військової частини) може утворюватися спеціальна комісія. Відмітка про втрату документів вноситься службою діловодства до реєстраційних та облікових форм із зазначенням реєстраційних даних акта про результати проведення розслідування. Довідка про причини відсутності втрачених документів, підписана керівником відповідного структурного підрозділу, передається до архівного підрозділу установи для включення її до справи.
Настання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (далі - НВ). Нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища під час виконання ним обов’язків військової служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни, які призвели до звільнення від виконання обов’язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов’язків військової служби.
Травма – це пошкодження тканин і органів, їх цілісності і функціональних можливостей в організмі, які можуть статися через вплив навколишнього середовища, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою.
Поранення – це один з видів травм. Рана – механічне пошкодження тканин організму, що супроводжується порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, глибоких тканин.
Професійне захворювання – захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов’язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру.
До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після одноразового впливу на військовослужбовця шкідливої речовини (речовин) протягом не більше однієї доби.
Аварії поділяються на категорії: першу, другу та аварії, що не мають категорії.
Аварією першої категорії є аварія, внаслідок якої:
загинуло п’ять чи більше або травмовано десять чи більше військовослужбовців;
стався викид отруйних, радіоактивних, небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони військової частини;
збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більше ніж у 10 разів;
зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції потенційно-небезпечного об’єкта (далі - об’єкт), що створило загрозу для життя і здоров’я значної кількості особового складу військової частини чи населення.
Аварією другої категорії є аварія, внаслідок якої:
загинуло від двох до чотирьох включно або травмовано від чотирьох до дев’яти включно військовослужбовців;
зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я особового складу військової частини.
До аварій, що не мають категорії, належать аварії, що не призвели до наслідків, що зазначені вище.
Авіаційні події та інциденти в авіації Збройних Сил України. Авіаційна подія (далі - АП) – подія, пов’язана з використанням повітряного судна (далі - ПС), яка сталася з моменту, коли будь-яка особа піднялася на борт для здійснення польоту, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили ПС (для безпілотних ПС – з моменту, коли особовий склад стартової обслуги зайняв робочі місця з наміром здійснити запуск безпілотного ПС, до моменту, коли безпілотне ПС здійснило посадку), під час якої:
будь-яка особа отримала тілесні ушкодження з настанням смерті
або серйозні тілесні ушкодження внаслідок перебування на ПС, безпосереднього контакту з будь-якою частиною ПС, у тому числі частинами, які відокремилися від ПС, безпосереднього впливу струменя газів реактивного двигуна, крім випадків, коли ушкодження отримані внаслідок природних явищ, невиконання загальноприйнятих заходів безпеки або завдані самому собі чи заподіяні іншою особою;
ПС отримало пошкодження чи руйнування конструкції, яке призвело до порушення міцності конструкції, погіршення технічних чи льотних характеристик ПС, та потребує ремонту або заміни пошкодженого елемента, крім випадків відмови чи пошкодження двигуна, коли пошкоджений лише сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати або коли пошкоджені лише повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмівні пристрої або коли в обшивці утворилися невеликі вм'ятини чи пробоїни (при цьому
вартість відновлення не перевищує вартості капітального ремонту);
ПС пропадає безвісти чи опиняється в такому місці, де доступ
до нього неможливий.
Авіаційні події поділяються на аварії та катастрофи.
Аварія - АП без людських жертв, що призвела до серйозного
пошкодження (ПС отримало такі пошкодження, що відновити його
неможливо або це недоцільно, оскільки вартість відновлення
перевищує вартість капітального ремонту) чи руйнування ПС або
серйозних тілесних ушкоджень пасажирів або членів екіпажу та
третіх осіб.
Катастрофа – АП, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось із членів екіпажу, пасажирів або третіх осіб, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень із настанням смерті під час:
перебування на ПС;
безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною ПС, включаючи частини, які відокремилися від зазначеного ПС;
безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;
зникнення безвісти ПС, якщо був припинений його офіційний пошук і не було встановлено місцезнаходження елементів його конструкції;
аварійної евакуації з ПС.
Інцидент – подія, що пов'язана з використанням ПС, крім АП, впливає або може вплинути на безпеку польоту та сталася з моменту,
коли будь-яка особа піднялася на борт для здійснення польоту, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили ПС (для безпілотних ПС – з моменту, коли особовий склад стартової обслуги зайняв робочі місця з наміром здійснити запуск безпілотного ПС, до моменту, коли безпілотне ПС здійснило посадку).
Відповідно до пункту 3.1 Правил №256 визначено, що головною метою розслідування авіаційних подій є встановлення її справжньої причини (причин) та розроблення ефективних заходів, щодо запобігання виникненню подібних авіаційних подій і виявлених небезпечних факторів в майбутньому. Службовим розслідування за фактами авіаційних подій не визначається ступінь чиєїсь вини або відповідальності.
Завдання матеріальної шкоди державі. Відповідно до Положення 243/95, завдання матеріальної шкоди державі – це пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, орагніазацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкової виплати.
Розкрадання – це крадіжка військового майна. Відповідно до Кримінального кодексу України, крадіжка – це таємне викрадення чужого майна.
Пошкодження – відхилення від первісного стану якості елементів та конструкцій військового майна з порушенням його справного стану.
Надлишкова виплата – це здійснення грошового нарахування в розмірах, що перевищують встановлені норми.
Звертаємо увагу, що якщо під час проведення службового розслідування виявлено завдання матеріальної шкоди державі, винні особи притягуються до матеріальної відповідальності, з дотриманням вимог Положення 243/95.
Виключенням з наведеного вище правила є розслідування, які проводяться відповідно до Інструкції №36 (за фактами нещасних випадків, професійних захворювань і аварій) та Правил №256 (розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації).
Відповідно до пункту 8 Розділу I Інструкції №36 визначається, що при настанні нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку, - призначається розслідування відповідно до Порядку №608 (яке, в разі наявності факту завдання державі матеріальної шкоди, проводиться з дотриманням вимог Положення №243/95-ВР).
1 2 3 4 5 6