Завдання 1
Психодіагностика
Головне завдання напряму полягає в оцінюванні особливостей проявів поведінки вихованців і дорослих, складанні їх кваліфікованої психологічної характеристики, що базується на достовірних і надійних даних, отриманих у процесі психологічного дослідження
Психологічне консультування
Містить:
- складання і формулювання психолого-педагогічних рекомендацій, що випливають із результатів проведеного психодіагностичного обстеження;
- проведення бесід з тими, хто потребує консультативної допомоги.
Психологічна просвіта
Полягає в:
- підвищенні психологічної культури батьків та педагогів;
- ознайомленні батьків та педагогів з головними закономірностями й умовами сприятливого психологічного розвитку дітей;
- роз’ясненні результатів психологічних досліджень.
Психологічна корекція
Передбачає здійснення безпосереднього впливу психолога на дитину або дорослого з метою трансформації поведінки або емоційного стану людини. Виділяють основні риси психокоррекционного процесса.
1. Психокорекція орієнтована на клінічно здорових людей, що мають в житті психологічні труднощі, проблеми.
2. Корекція орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня порушення.
3. У психокорекції частіше орієнтуються на сьогодення і майбутнє кліентов.
4. Психокорекція зазвичай орієнтується на середньострокову помощь.
5. У психокорекції акцентується ціннісний внесок психолога, хоча відхиляється нав'язування певних цінностей клієнтові.
6. Психокорекційні впливу спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта.
Психологічна експертиза
Одна з форм застосування спеціальних психологічних знань у цивільному судочинстві що надає допомогу суду у вирішенні питань психологічного змісту. Маючи на меті не просто констатацію фактів, які були виявлені в ході проведеного дослідження, а проводячи їх аналіз та даючи власну оцінку виявленим обставинам, експерт виконує функцію джерела наукової інформації фактів, що необхідні суду при оцінці багатогранних індивідуальних особливостей психічної діяльності сторін, свідків.
Завдання 2
Посмертна судово-психологічна експертиза
Необхідність проведення посмертної судово-психологічної експертизи може виникнути при розслідуванні справ різноманітних категорій. Перш за все вона проводиться у відношенні осіб, що скоїли самогубство, коли виникає питання про доведення до самогубства. На практиці розслідуванням справ даної категорії часто займаються слідчі військових прокуратур за фактами самогубств серед військовослужбовців. Посмертна психологічна експертиза може призначатися при перевірці фактів насильницької смерті, коли слідство розглядає версії про можливе вбивство, що було замасковано під самогубство, або, навпаки, про самогубство, замасковане під вбивство. Висновок даної експертизи може також у необхідних випадках допомогти розрізнити самогубство і смерть, що сталися під час нещасного випадку.
Разом з усіма різноманітними умовами, що роблять необхідною посмертну психологічну експертизу, об’єктом її завжди є загибла людина, а також експерти вирішують одні й ті ж самі завдання:
1. Дослідження особистості, індивідуально-психологічних особливостей загиблого.
2. Дослідження психічного стану загиблого, у якому він знаходився у період, що передував смерті; вирішення питання про те, чи був він таким, що міг призвести до самогубства.
3. Дослідження причин та умов розвитку у загиблого психічного стану, що спровокував самогубство.
Питанняекспертам-психологам краще формулювати наступним чином:
1. Якими були індивідуально-психологічні особливості загиблого і як вони виявили себе в обставинах його смерті?
2. Чи не перебував загиблий у період, що передував смерті, у психічному стані, що міг спровокувати самогубство, і якщо так, то чим цей стан міг бути спричинений?
Даний різновид експертизи спеціалісти відносять до найбільш складних та відповідальних, оскільки експерти позбавлені можливості провести експериментально-психологічне дослідження. Людини вже немає серед живих, але необхідно відтворити її образ, особистість, відтворити та дослідити внутрішній світ, думки, світосприйняття, щоб виявити причини, що спонукали її піти з життя, або констатувати відсутність таких причин. Експертне дослідження особистісних психологічних особливостей підекспертної особи має включати етико-психологічний аналіз, оскільки суїцидальна дія – завжди акт морального вибору.
Важливим компонентом є виявлення мотивів (або психологічного змісту) самогубства. У суїцидології описані такі типи мотивів як протест, призив, запобігання (покарання або страждання), самопокарання, відмова.
В основі суїциду часто свідомо або несвідомо знаходиться мотив-апеляція до почуттів близьких людей або до суспільної думки, бажання отримати від оточуючих допомогу або підтримку. У такому випадку суїцидальні дії можуть носити демонстративне забарвлення, бути правдивими або імітацією, шантажем. Вони часто відбуваються на очах або за декілька хвилин до появи кого-небудь, їх спосіб часто не має серйозної загрози – вживається невелика кількість пігулок, робиться невеликий поріз шкіри, використовується тонка або стара мотузка, двері лишаються відчиненими.
Суїцид може носити парадоксальний характер вчинку, виходу з конфліктної ситуації (як останній аргумент у суперечці).
Коли ведеться збір інформації про особистість загиблого не варто зволікати даними про його розвиток у дитинстві, шкільної успішності, характері взаємостосунків у родині батьків, особливо коли йде слідство про самогубство підлітка. У випадку суїциду військовослужбовця необхідні матеріали, що характеризують особистість загиблого до призиву до армії.