ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра клінічної фармакології, фармації і
фармакотерапії з курсом косметології
Крайдашенко О.В., Самура Б.Б., Красько М.П.
Збірка тестових завдань
по клінічній фармакології для студентів медичного факультету спеціальності «Лікувальна справа»
Запоріжжя – 2009
Збірка тестових завдань затверджена
Центральною методичною комісією
терапевтичних дисциплін ЗДМУ
Протокол № 6 від 23 березня 2009 р.
Рецензент:
д.мед.н., професор Фуштей І.М.
Введення
Клінічна фармакологія - це наука, що займається вивченням лікарських засобів (ЛЗ) в застосуванні до людини (ВООЗ). Вона вчить лікаря вибрати з усіх існуючих найефективніший і найбезпечніший препарат для індивідуалізованої терапії і профілактики з урахуванням його супутніх захворювань. Поглиблені знання з клінічної фармакології дозволять визначити правильний режим застосування ЛЗ, його лікарську форму і шляхи введення, запобігти й усунути побічні реакції і небажану взаємодію ліків між собою.
Викладання клінічної фармакології є найбільш оптимальним на клінічних терапевтичних базах, з урахуванням етіології захворювання, основних патогенетичних механізмів його формування, клінічної картини його перебігу, відповідних лікарських препаратів з порівняльним їх аналізом і вибором потрібного.
Головним завданням при викладанні предмета повинна бути підготовка спеціаліста з достатнім обсягом теоретичних знань і практичних навичок для проведення максимально раціональної медикаментозної терапії у конкретного хворого, спеціаліста, володіючого методологією індивідуального підбору ефективних і безпечних препаратів на підставі фармакокінетики, фармакодинаміки, можливих виявів побічної дії, особливостей перебігу захворювання, віку хворого, оптимальних лікарських форм, складання раціональної у фармакокінетичному і фармакодинамічнму відношенні комбінації ліків.
Студент повинен вміти розробити стратегію і тактику лікування захворювання у конкретного хворого і здійснювати динамічний контроль ефективності й безпеки медикаментозної терапії. З цією задачею допоможуть справитися тестові завдання з клінічної фармакології.
Внутрішні хвороби
1 (3). Чоловік, 45 років, хворіє на гострий інфаркт міокарда. Об’єктивно: ЧД – 16 хв, ЧСС відповідає величині пульсу і становить72 за 1 хв, АТ – 130/80 мм рт. ст. Печінка не пальпується, набряків немає. У комплексі лікування було призначено анаприлін. З якою метою було призначено цей препарат?
А. Пригнічення активності реніну.
В. Підвищення активності глюкози в крові.
С. Зменшення серцевого викиду.
Д. Антиішемічна та антиаритмічна дія.
Е. Зниження загального периферійного опору судин.
2 (2). Хворий, 19 років, скаржиться на сухий кашель, біль у м’язах, підвищення температури тіла до 39 0С. Протягом тижня спостерігались біль у горлі, субфебрилітет. О’єктивно: жорстке дихання. У крові: л. – 7,0.109/л, лейкоцитарна формула в нормі. ШОЕ – 26 мм/год. Дані рентгенографії органів грудної клітки: посилення легеневого малюнка, вогнищеві тіні слабкої інтенсивності в нижніх відділах правої легені. Які препарати доцільно призначити?
А. Аміноглікозиди.
В. Макроліди.
С. Антибіотики пеніцилінового ряду.
Д. Цефалоспорини ІІ або ІІІ генерації.
Е. Сульфаніламіди.
3 (4). Жінка, 62 років, хворіє на бронхіальну астму. Скаржиться на появу болю за грудниною стенокардійного характеру, перебої в роботі серця. Об’єктивно: температура тіла – 36.60 С,пульс – 78 за 1 хв, екстрасистолічна аритмія, АТ – 160/95 мм. рт. ст., ЧД – 18 за 1 хв. У легенях вислуховується жорстке дихання з подовженим видохом, розсіяні сухі хрипи. Який з препаратів протипоказаний у даній ситуації?
А. Ритмілен.
В. Нітросорбід.
С. Сустак.
Д. Обзідан.
Е. Коринфар.
4 (1). У хворого гострий великовогнищевий інфаркт міокарда ускладнився кардіогенним шоком. Останній перебігає на фоні низького загального периферійного опору та зниженого серцевого викиду. Який антигіпотензивний лікарський засіб слід насамперед увести хворому?
А. Дофамін.
В. Преднізолон.
С. Адреналін.
Д. Норадреналін.
Е. Метазон.
5 (3). Лікар-інтерн призначив хворому на ентероколіт одночасно вживати фторхінолон (ципрофлоксацин) та обволікальний засіб (сукральфат). Завідувач відділення вважає призначення помилковим. До якого наслідку призводить поєднання цих препаратів?
А. До посилення токсичності фторхінолів.
В. До посилення здатності сукральфату спричиняти закреп.
С. До значного зменшення всмоктування фторхінолів.
Д. До підвищення ризику розвитку ниркової недостатності.
Е. До посилення алергізивного впливу фторхінолонів.
6 (3). Працівник, що брав участь у ліквідації пожежі в приміщенні, де зберігалось 2 кг металевої ртуті, доставлений до клініки зі скаргами на емоційну нестриманість, серцебиття, пітливість, дрижання тіла, біль у ділянці серця. Погіршення стану сталося протягом доби. Об’єктивно: шкіра бліда, волога, стійкий червоний дермографізм, еретизм, АТ нестійкий. У хворого стан депресії. Який з препаратів є антидотом у цьому випадку?
А. Атропіну сульфат,
В. Амілнітрит.
С. Унітіол.
Д. Дипіроксам.
Е. Тетацин-кальцій.
7 (2). Хвору, 40 років, непокоїть біль у суглобах пальців рук, колінних і променево-зап’ястковому суглобах зранку, у спокої та при навантаженні, скутість до обіду, підвищення температури тіла. Нижче правого колінного суглоба визначається невеличкий еластичний вузлик. Аналіз крові: ер. – 2,9.1012л; Нв – 97 г/л; л.- 9,9.109/л. Сечова кислота – 0,38 ммоль/л; сіалові кислоти – 0,26 од. Реакція Ваалера-Роуза – титр 1:64. На рентгенограммі кисті – остеопороз. Який препарат є базисним для лікування?
А. Алопуринол.
В. Кризанол.
С. Преднізолон.
Д. Індометацин.
Е. Румалон.
8 (2). Хворий, 48 років, хворіє на стенокардію ПФК та хронічний обструктивний бронхіт. Госпіталізований до терапевтичного відділення у зв’язку з погіршенням ІХС. Який препарат у комплексному лікуванні ІХС є препаратом вибору?
А. Папаверину гідрохлорид.
В. Ніфедипін-ретард.
С. Теофілін.
Д. Атровент.
Е. Анаприлін.
9 (5). Чоловіка, 34 років, доставлено до неврологічного відділення зі скаргами на інтенсивний головний біль, двоїння при погляді прямо, не переносність світла, шуму. Захворів гостро, напад стався під час підняття важкого. О’єктивно: хворий у стані оглушення, визначається помірна розбіжна косоокість, диплопія. Симптом Керніга позитивний з обох боків. Парезів немає. Спинномозкова рідина кров’яниста. Який препарат треба призначити в першу чергу?
А. Гепарин.
В. Нікотинову кислоту.
С. Глютамінову кислоту.
Д. Ацетилсаліцилову кислоту.
Е. Епсилон-амінокапронову кислоту.
10 (2). До реанімаційного відділення доставлено хворого, 48 років, з різким болем у ділянці серця, що розпочався 8 год тому. Біль не купірувався внутрішньовенною інфузією нітрогліцерину, промедолом і анальгіном. Хворий блідий, спостерігається виражений акроціаноз, шкірні покриви холодні та вологі на дотик, з плямисто-мармуровим малюнком. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв, АТ – 100/80 мм рт. ст.. На ЕКГ: трансмуральний інфаркт ділянки передньої стінки і перегородки, гостра фаза. Який з видів аналгезії в Данному випадку буде найбільш доцільним?
А. Повторне введення анальгетиків внутрішньом’язово.
В. Нейролептанальгезія.
С. Введення анальгіну з транквілізаторами внутрішньовенно.
Д. Повторне введення наркотиків внутрішньом’язово.
Е. Наркоз закисом азоту.
11 (2). На курорті перед початком бальнеотерапії (сірководневі ванни) лікар оглянув хворого на подагру в фазі ремісії. Який препарат слід додатково призначити для профілактики загострення в перші дні лікування?
А. Алопуринол.
В. Вольтарен.
С. Супрастин.
Д. Антуран.
Е. Преднізолон.
12 (5). Хворий, 30 років, за 3 доби до госпіталізації їв м’ясо домашнього копчення. Після цього відчув зростаючу загальну слабкість, нудоту, але до лікаря не звернувся. У день огляду – скарги на сухість у роті, зміни голосу, погіршення зору (подвоєння предметів, нечіткі контури, закреп).Який першочерговий метод лікування?
А. Імунокоригувальна терапія.
В. Регідратаційна терапія.
С. Антибіотикотерапія.
Д. Глюкокортикостероїди.
Е. Серотерапія.
13 (5). Жінка, 34 років, скаржиться на загальну слабкість, зниження маси тіла на 12 кг за півроку, значну пітливість, серцебиття, дратівливість. Визначається збільнення щитоподібної залози ІІІ ступеня. Вона еластична, на фоні дифузного збільшення в правій частці спостерігається вузол. Шийні лімфатичні вузли не збільшені. Яка лікувальна тактика найбільш обґрунтована?
А. Негайна телегамма-терапія.
В. Консервативна антитиреоїдна терапія.
С. Негайне хірургічне втручання.
Д. Призначення радіоактивного йоду.
Е. Хірургічне втручання після проведення антитиреоїдної терапії.
14 (1). Хворій, 20 років, яка перебуває на лікуванні та обстеженні в гастроентерологічному відділенні, встановлено діагноз гепатиту. Яка група препаратів входить до базисної терапії хворої?
А. Глюкокортикоїди та цитостатики.
В. Анаболічні стероїдні гормони.
С. Антибактеріальні препарати.
Д. Гепатопротекторні препарати.
Е. Вітаміни.
15 (2). У хворого, 65 років, з гострим інфарктом міокарда на 2-гу добу захворювання розвинулася повна атріовентрикулярна блокада з ЧСС 32 за 1 хв. Який з препаратів показаний хворому для надання невідкладної допомоги?
А. Ніфедипін.
В. Атропін.
С. Еуфілін.
Д. Платифілін.
Е. Міофедрин.
16 (1). Підліток, 13 років, який хворіє на гемофілію А, після бійки в школі потрапив до лікарні. Діагностовано правобічний гемартроз колінного суглоба, позаочеревинну гематому. Що слід призначити хворому в першу чергу?
А. Свіжозаморожену плазму.
В. Відмиті тромбоцити.
С. Суху плазму.
Д. Альбумін плацентарний.
Е. Амінокапронову кислоту.
17 (4). Хворий, 35 років, 4-ту добу перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії з приводу гострої ниркової недостатності внаслідок синдрому тривалого стиснення. Неадекватний. На ЕКГ: високі зубці Т, правошлуночкові екстра-систоли, ЦВТ – 159 мм вод. ст.. Протягом останніх 3 год в легенях вислуховуються поодинокі вологі хрипи. ЧД – 32 за 1 хв. У крові: остаточний азот – 62 ммоль/л, К+ - 7,1 ммоль/л, Сl- - 78 ммоль/л, Nа+ - 120 ммоль/л, Нt – 32%, Нb – 100 г/л, креатинін крові – 0,9 ммоль/л. Найбільш доцільним буде проведення:
А. Плазмосорбції.
В. Плазмофільтрації.
С. Ультрафільтрації.
Д. Гемодіалізу.
Е. Гемосорбції.
18 (3). У психічному статусі хворого, 32 років, стійке патологічне зниження настрою. Контактний. Коротко, але по суті відповідає на запитання. Мовна продукція вкрай лаконічна, в уповільненому темпі. Рухи скуті та загальмовані. Висловлює ідеї самозвинувачення і самоприниження. Препарати якої групи в першу чергу показані хворому?
А. Транквілізатори.
В. Нормотиміки.
С. Антидепресанти.
Д. Нейролептики.
Е. Гіпотики.
19 (4). Хворий, 16 років, хворіє на цукровий діабет І типу середнього ступеня тяжкості з 6-річного віку. Ускладнень цукрового діабету немає. Отримує вранці 6 ОД інсуліну “Актрапіду” та 20 ОД “Монотарду”, а ввечері – 4 ОД “Актрапіду” та 12 ОД “Монотарду”. Об’єктивно: зріст – 179 см, маса тіла – 80 кг. Глікемічний профіль натще – 7,6 ммоль/л, 13.00 – 8,6ммоль/л, 18.30 – 9 ммоль/л, 22.00 – 7,2 ммоль/л. Діурез – 1,7 л. Глюкозурія – 5 г/л, порція – 300 мл, цукру – 0,5 %. Яка тактика подальшого лікування?
А. Збільшити дозу “Монотарду” ввечері.
В. Збільшити дозу “Монотарду” вранці.
С. Додатково ввести короткий інсулін в обід.
Д. Залишити дозу препаратів незмінною.
Е. Збільшити вранці і ввечері дозу “Актрапіду”.
20 (4). Жінка, 42 років, викликала лікаря швидкої допомоги у зв’язку з раптовим нападом серцебиття, яке супроводжувалося загальною слабкістю. запамороченням. Пульс – 200 за 1 хв, ритмічний, АТ – 140/90 мм рт. ст.. Лікар запідозрив надшлуночкову тахікардію, що підтвердилось на ЕКГ. Який з наведених медикаментів буде найбільш ефективним у даній ситуації?
А. Ритмілен.
В . Новокаїнамід.
С. Обзидан.
Д. Верапаміл.
Е. Кордарон.
21 (4). У хворого, 72 років, з гострим інфарктом міокарда моніторна реєстрація ЕКГ виявила пароксизмальну шлуночкову тахікардію. У цей же час у хворого розвинулася клініка гострої шлуночкової недостатності. АТ – 90/50 мм рт. ст. Що є найбільш ефективним і безпечним у лікуванні даного хворого?.
А. Мекситил.
В. Новокаїнамід.
С. Кордарон.
Д. Електроімпульсна терапія.
Е. Лідокаїн.
22 (4). Жінка, 61 року, протягом 2 років приймала адельфан для лікування гіпертонічної хвороби. В останні півроку АТ залишався постійно підвищеним, з’явились задишка і серцебиття під час ходьби. Рік тому був виявлений цукровий діабет, хвора приймає манініл. Об’єктивно: підвищеного харчування, ЧД – 20 за 1 хв, пульс – 80 за хв., АТ – 180/105 мм. рт. ст.. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою. У легенях вислуховується везикулярне дихання. Печінка не збільшена, набряків немає. Що найбільш доцільно призначити хворій для подальшого лікування артеріальної гіпертензії?
А. Препарати центральної дії.
В. Бета-адреноблокатори.
С. Діуретики.
Д. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.
Е. Гангліоблокатори.
23 (4). У хворого, 54 років, з діагнозом ІХС, гострий транмуральний передньоперегородковий інфаркт міокарда виникли часті шлуночкові екстрасистоли. Який з перелічених препаратів необхідно ввести хворому?
А. Обзидан.
В. Дигоксин.
С. Фіноптин.
Д. Лідокаїн.
Е. Строфантин.
24 (5). Жінка, 32 років, перенесла гостру форму вірусного гепатиту В. Протягом 2 міс. під час проведення контролю виявляється висока концентрація НВV-ДНК. Яка тактика ведення хворої?
А. Призначити вітаміни групи В.
В. Призначити глюкокортикоїди.
С. Призначити гепатопротектори.
Д. Призначити жовчогінні препарати.
Е. Призначити препарати інтерферону.
25 (5). У хворого дрібновузловий цироз печінки. Протягом останніх 2 міс. з’явилася задишка, набряки на нижніх кінцівках, асцит. Хворий приймав гепатопротектори і глюкокортикоїди. Яку комбінацію ліків найбільш доцільно додати до лікування, що вже проводиться?
А. Альдактон + аскорутин.
В. Нерабол + фуросемід.
С. Лідокаїн + гіпотіазид.
Д. Альбумін + аскорутин.
Е. Альдактон + фуросемід.
26 (2). У чоловіка, 38 років, півроку тому під час лікування в клініці з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки було виявлено підвищення рівня холестерину до 8,0 ммоль/л. Після гіпохолестеринемічної дієти протягом 6 міс. і занять ранковою гімнастикою холестерин залишався в межах 7,4 – 7,8 ммоль/л. З анамнезу відомо, що батько хворого помер від ІХС у 45 років. Об’єктивно: зріст 175 см, маса тіла – 78 кг, пульс – 80 за 1 хв, АТ – 130/80 мм рт. ст..Змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Яке медикаментозне лікування доцільно призначити пацієнту для первинної профілактики ІХС?
А. Нікотинову кислоту.
В Ловастатин.
С. Ліпостабіл.
Д. Гемфіброзил.
Е. Холестирамін.
27 (1). Хворий страждає на вібраційну хворобу від локального впливу вібрації, ІІ ст., з синдромом вегетосенсорної поліневропатії рук. Який з перерахованих медикаментозних засобів недоцільно використовувати для лікування?
А. Вітамін К.
В. Гангліоблокатори.
С. Вітаміни В1, В12.
Д. Спазмолітики.
Е. Вітамін РР.
28 (1). Хвора страждає на суглобову форму ревматоїдного артриту більше як 1 рік. Має швидко прогресуючий перебіг хвороби. Рентгенологічно підтверджено наявність крайових узур. Лікування яким “базисним” препаратом є найдоцільнішим?
А. Кризанолом.
В. Діклофенак-натрієм.
С. Делагілом.
Д. Преднізолоном.
Е. Аспірином.
1 2 3 4 5 6 7