Заміщення дефектів твердих тканин вкладками. Штифтові зуби. Показання, конструкції штифтових вкладок. Клініко-лабораторні етапи виготовлення.
Вступ
Вкладки - це невеликі лабораторно виготовлені протези, які зміщують дефекти твердих тканин зубів і відновлюють анатомічну форму, функцію і естетику. Їх ще називають - мікропротез. Вкладки повинні відновлювати анатомічну форму зуба, втрачені функції, служити профілактичним цілям, попереджаючи рецидив карієсу і відповідати естетичним вимогам. Виготовлення вкладок передбачає формування в зубі порожнини визначеної геометричної форми, в якій вкладка фіксується завдяки точному приляганню поверхонь зіткнення
Для моделювання вкладок з пластмаси потрібен віск без домішок барвників, так як залишки барвників можуть змінювати колір пластмаси. При роботі з восковими сумішами, необхідно дотримувати температурний режим, тобто враховувати зміни їх обсягу і лінійних розмірів при охолодженні.
Для виготовлення вкладок використовуються в основному такі метали і сплави: золото, платина, золото-платинові сплави золота, срібла і міді, хромонікелеву сталь і деякі інші. Закордонні фірми випускають запатентовані сплави з благородних і неблагородних металів, які випускаються під різними назвами: візіл, виталіум, паладур, «Вірон».
При повному або значному руйнуванні коронки зуба, коли неможливо відновити її вкладкою, коронкою, застосовуються штифтові зуби, куксові штифтові вкладки або ковпачки на корінь зуба для опори знімного протеза. Штифтовим зубом називають незнімний протез, який повністю замінює коронку природного зуба, укріплюється в каналі кореня за допомогою штифта.
Види штифтових зубів
Штифтові зуби розрізняють залежно від їх призначення, конструкції, методу виготовлення і матеріалу з якого вони виготовлені. Штифтові зуби можуть бути відновлюваними, тобто заміщати коронки зруйнованих зубів, і опорними, служити опорою для зміцнення інших конструкцій незнімних протезів і одночасно виконувати ці дві функції. За конструкцією штифтові зуби бувають монолітними і складовими; за методом виготовлення - металевими і облицьованими.
За конструкцією і методу кріплення в корені Ільїна-Маркосян поділяє всі види штифтових зубів на 3 основних типи:
1. Спрощені.
2. З вкладкою
3. Зі зовнішнім кільцем.
1. До спрощених штифтових зубів відносяться:
а) коронки Логана, Девіса, Шираквої, Паршина;
б) штифтовий зуб з монолітною коронкою з пластмаси (ІльїнаМаркосян)
в) штифтовий зуб зі зовнішнім кільцем за Паршиним.
2. Штифтові зуби з вкладкою відрізняються від спрощених тим, що при вході в кореневий канал препарують кубічної форми порожнину зі стінками 3-4 мм, в якій потім зміцнюється вкладки зі штифтом:
А) штифтовий зуб за Ільїною-Маркосян має вкладку кубічної форми, яка попереджає протез від обертання, захищає канал кореня від проникнення в нього слини і забезпечує амортизацію бічних поштовхів, найбільш шкідливих для кореня.
Б) Д. М. Цитрин пропонує препарувати порожнину для вкладки у вигляді зустрічних трикутників.
3. Штифтовий зуб зі зовнішнім кільцем.
Штифтовий зуб за Річмондом складається зі штифта, над кореневої капи (повне кільце з денцем) і коронки. Куксу кореня покривають паяним або штампованим ковпачком, який підходить під ясенний край на 0,5-1,0 мм. В канал кореня, через отвір в ковпачку вводять штифт, який з'єднується з ним пайкою. На цій основі виготовляють коронку з фарфору, металу, пластмаси або комбіновану. А. Я. Катц запропонував замінити в цій конструкції кільце на над кореневу пластинку півкільцем навколо мовної частини кореня і коронки зуба.
Показання до використання штифтових зубів
Показаннями до застосування штифтових зубів є відсутність коронки передніх зубів верхньої та нижньої щелеп, а також коріння першого премоляра верхньої щелепи. До коріння, які підлягають до штифтового
протезування, пред'являються наступні вимоги:
1. Корінь зуба має бути стійким.
2. Корінь повинен мати досить міцні стінки не уражені карієсом.
3. Межі кореня повинні бути на одному рівні з ясеневим краєм або виступати над його рівнем.
4. Канал кореня повинен мати хорошу прохідність і бути запломбованим у верхній третини.
5. Співвідношення довжини кореня до довжини коронки не повинно бути менше ніж 2:1.
6. Стінки кореня повинні мати достатню товщину, щоб утримати штифт і витримати тиск, який він буде відчувати під час жування.
7. В ділянках парадентальних тканин не повинно бути патологічних змін
Протипоказання
Протипоказання до протезування штифтовими зубами.
1. криві коріння зі згином;
2. невелика довжина кореня;
3. глибокий прикус або глибоке перекриття;
4. наявність нориці (фістули), яка не проходить після пломбування
каналу.
Перш ніж приступати до протезування штифтовими зубами необхідно провести клінічне та рентгенологічне обстеження кореня. Підготовка кореня до протезування полягає в ліквідації вогнища запалення, розширення каналу, пломбуванні його верхівкової третини, підготовки каналу до введення штифта, препаруванні кореня.
ПОСЛІДОВНІСТЬ (КЛАСИЧНА) КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ЕТАПІВ виготовлення штифтових зубів
✓ підготовка кореня;
✓ припасовка штифта, якщо він проволочний або стандартний;
✓ одержання відбитку;
✓ відливка моделі і відокремлення його із відбитку; моделювання кукси або зуба; заміна воску на вибраний метал, метал-пластмаса, металфарфор; шліфовка і поліровка.
✓ припасування і закріплення штифтового зуба.
У залежності від плану протезування і конструкції штифтового зуба вказані етапи можуть бути виконані в один або декілька прийомів. За один прийом можна зробити штифтовий зуб із самотвердної пластмаси з використанням готових фабричних зубів. при виготовленні штифтових зубів лабораторними методами клінічні методи розділяються, як правило, на 2-3 прийоми.