Вступ
Залізничний транспорт України є провідною галуззю в дорожньо- транспортному комплексі країни, який забезпечує майже 82% вантажних і 36% пасажирських перевезень, здійснюваних всіма видами транспорту.
Експлуатаційна мережа залізниць України складає майже 19,8 тис. км (без урахування окупованих територій, мережа яких на сьогодні не експлуатується), з яких понад 47,2% електрифіковано. За обсягами вантажних перевезень залізниці України займають четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг перевезень на 1 км) в 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених європейських країн.
Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід – Захід, Балтика – Чорне море.
Українські залізниці безпосередньо межують і взаємодіють із залізницями Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини й забезпечують роботу із сорока міжнародними залізничними переходами, а також обслуговують 18 українських морських портів Чорноморсько-Азовського басейну.
Територією України проходять 3 залізничних транспортних коридори – № 3, 5, 9. Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з пан’європейським коридором № 7, який проходить річкою Дунай. Сьогодні довжина національної мережі залізничних транзитних коридорів в Україні складає 3162 км. Це головним чином двоколійні електрифіковані, обладнані автоблокуванням магістралі, що характеризуються високим рівнем
використання технічних засобів. Окрім того, розвиваються перевезення по міжнародному транспортному коридору ТРАСЕКА (Європа – Кавказ – Азія).
Найбільшим підприємством галузі є Укрзалізниця (Акціонерне товариство "Українська залізниця"), яка здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому й міждержавному сполученнях та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць.
Залізничний транспорт споживає до 5% електроенергії всієї країни. Значна частина цієї енергії йде на тягу поїздів, частина — на живлення не- тягових споживачів (станцій, депо, заводів, майстерень). Пристрої електропостачання, згідно з ПТЕ мають забезпечувати безперебійний і безпечний рух поїздів з установленими швидкостями і за графіком, надійне живлення пристроїв СЦБ і зв'язку, інших об'єктів залізничного транспорту. Для реалізації електрозабезпечення залізниці мають відповідні технічні засоби і енергетичне господарство.
Основним лінійним підприємством в електропостачанні та енергетичному господарстві залізниці є дистанція електропостачання (ЕЧ). Дистанція обслуговує тягові підстанції і контактну мережу на лініях протяжністю від 200 до 300 км. Для виконання своїх функцій і завдань дистанції мають майстерні, ремонтно-ревізійну дільницю, спеціальний рухомий склад, складське господарство тощо.
1 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
1.1 Обсяг експлуатаційної роботи дистанції електропостачання
1.1.1 Планове річне споживання електроенергії на тягу поїздів
Річне електропостачання на тягу поїздів (в тис. кВт ∙ год/рік) визначаю за формулою (1):
Ам = Мв · а, (1)де МВ вантажна робота (в млн.ткм.брутто/рік) поїздів усіх видів на дільниці, яка розглядається довжиною L;
а питома витрата електроенергії, (Вт·год/ткм.брутто).
Для вантажних поїздів в обох напрямках руху з урахуванням вантажних та порожніх поїздів у невантаженому напрямку вантажну роботу визначаю за формулою:
Мв = [Гв · (1 + 2 · αт) + Гп] · L, (2)
де ГВ; ГП - вантажопотік у млн.т.нетто за рік відповідно у вантажному і невантажному напрямках;
αт - коефіцієнт ваги тари вагонів в залежності від керуючого підйому лінії Iк, так як Iк =8 %, то приймаю αт =0,52.
Мв=[63·(1+2·0,5)+25]·200 = 30200 млн.т·км брутто/рік.
Питому витрату електроенергії визначаю за формулою
а = 3,8 · (іе +
ср) , (3)де 4 - коефіцієнт, який враховує витрати електроенергії в контактній мережі, на тягових підстанціях та витрати електроенергії на власні потреби електровоза;
іе - еквівалентний підйом, що залежить від величини керуючого (розрахункового підйому ік), приймаю іе = 0,5 %;
ср - основний питомий опір руху для швидкості Vx поїздів на роликових підшипниках, приймаю ср = 1,28.а = 3,8·(1,2 + 1,28) = 9,42 Вт·год/т·км брутто,
Ам = 30200 ·9,42 = 284484 тис.кВт·год/рік.
1.1.2 Планове споживання електроенергії районними споживачами
Планове споживання електроенергії районними споживачами за рік визначаю за формулою
| Арс = Sрс ·cos ·Tmax | (4) |
де Sрc - номінальне навантаження районних споживачів;
cos - коефіцієнт потужності, приймаю cos = 0,93;
Tmax - число годин використання максимуму, приймаємо Tmax = 2800 год.
Арс = 38 · 0,93 · 2800 = 98952 тис.кВт·год/рік
1.1.3 Оптимальна відстань між тяговими підстанціями, їх кількість та кількість районів контактної мережі
Визначаю кількість тягових підстанцій на заданій дільниці довжиною Lексп за формулою
| NЕЧЕ =  , | (5) |
Відстань Lн залежить від розміру споживання електроенергії на 1 км електрифікованої лінії на рік, яке визначаю за формулою:
| Ат´=  , | (6) |
АТ´=
= 1422,42 тис.кВт·год/кмЗа рисунком 1 визначаю відстань між тяговими підстанціями.
Lп, км
А’т, кВт год/кмРисунок 1- Графік навантаження для дільниці постійного струму
Згідно рисунку 1 Lн = 57 км, тоді:
NЕЧЕ =
= 4 шт.Приймаю 4 шт. тягових підстанцій.
1.1.4 Визначення кількості районів контактної мережі
Розрахунок виконую по розгорнутій довжині контактної мережі кожного району, що в середньому становить 100 км. Розгорнуту довжину контактної мережі постійного струму приймаю згідно формули
| Lрозг = 2,6 ·  , | (7) |
Lрозг = 2,6 · 200=520 км.
Тоді кількість районів контактної мережі визначаю згідно формули
| NЕЧК =  , | (8) |
NЕЧК =
= 5 шт.Приймаю 5 районів контактної мережі.
1.2.1 Витрати електроенергії на власні потреби тягової підстанції та районів контактної мережі
Витрати електроенергії на власні потреби тягової підстанції визначаю за формулою
| АВПП =  , | (9) |
АВПП =
= 766,87 тис.кВт·год/рікВитрати електроенергії на власні потреби районів контактної мережі визначаю за формулою
| АВПК =  1 · 1) +  2 · 2)] · NЕЧК, | (10) |
де Р1, Р2 - потужність, що витрачається на освітлення (3 кВт) і на опалення (15 кВт);
Т1, Т2 - кількість роботи за рік при освітленні (1460 годин) та при опаленні (1260 годин).
АВПК =
·
) + 
·
)] · 5 = 116400 тис.кВт·год/рік 1.2.2 Втрати електроенергії в контактній мережі
Втрати електроенергії в контактній мережі визначаю за формулою
| ΔА =  · , | (11) |
де КВ - коефіцієнт втрат електроенергії, приймаю КВ = 0,07.
ΔА = 284484 ·
= 19913,88 тис.кВт·год/рік1.2.3 Плановий річний обсяг електроенергії, що переробляє дистанція ЕЧ
Плановий річний обсяг всієї електроенергії, яку переробляє дистанція електропостачання визначаю за формулою
| АВПК = АМ + АРС + АВПП + АВПК + ΔА, | (12) |
АПЛР = 284484 + 98952 + 766,87 + 116400 + 19913,8 = 520,52 млн.кВт·год/рік
1.3 План з праці
Важливим розділом виробничо-фінансового плану дистанції є план з праці, в якому визначається чисельність працівників ЕЧ, продуктивність їх праці, річний фонд оплати праці та середньомісячна заробітня плата.
Чисельність апарату управління ЕЧ залежить від річної переробки електроенергії дистанцією та від встановленого штатного розкладу (таблиця 4, 5).
Чисельність працівників для обслуговування районів контактної мережі визначається за нормами праці на 1 км розгорнутої довжини контактної мережі.
На тягових підстанція чисельність обслуговуючого персоналу залежить від прийнятого методу обслуговування.
1.3.1 Визначення контингенту працівників дистанції електропостачання
Штат апарату управління дистанції ЕЧ
Чисельність апарату управління ЕЧ залежить від обсягу електроенергії, що переробила дистанція за рік, і штатного розкладу. Так як АПЛР =520,52 млн.кВт·год, це відповідає першій групі по штату апарату управління ЕЧ (дані заношу до таблиці 1).
Таблиця 1 - Штат апарату управління ЕЧ
-
№
Найменування посади
Кількість чол.
1
Начальник ЕЧ
1
2
Заступник Начальника
2
3
Головний інженер
1
4
Начальник відділу кадрів
1
5
Інженер І-ї категорії
2
6
Інженер ІІ-ї категорія
3
7
Інженер з енергетики
1
8
Інженер з праці
1
9
Економіст (І-ї категорії)
1
10
Технік
1
11
Головний бухгалтер
1
12
Бухгалтер І-ї категорії
1
13
Бухгалтер ІІ-ї категорії
1
14
Секретар-друкар
1
Усього
18
Штат району контактної мережі
Чисельність персоналу, що обслуговує устаткування контактної мережі може бути визначена за допомогою збільшених норм витрат праці на 1км розгорнутої довжини за формулою:
| NЕЧК = 1,03 · Lрозг · n0, | (14) |
де 1,03 коефіцієнт, враховуючий необхідну кількість робітників на заміну хворим та зайнятим виконанням державних обов'язків;
n0 норма витрат праці 1 км розгорнутої довжини контактної мережі, приймаю п0 = 0,20.
NЕЧК = 1,03 · 520 · 0,21 = 112 чоловік.
В тому числі 5 електромеханіків (по кількості ЕЧК), а всі інші електромонтери - 107 чоловік. Розрахований контингент розподіляю по розрядам кваліфікацій електромонтерів:
6 розряд 10% 11 чол. (в тому числі по 1 електромонтеру бригадиру в ЕЧК);
5 розряд 20% 21 чол.;
4 розряд 35% 37 чол. ( в тому числі чергові водії автомотриси АГВ по 1 на ЕЧК);
3 розряд 35% 37 чол.;
Крім того, на кожний район контактної мережі приймаю:
начальник ЕЧК 1 чол.;
1 старший електромеханік, крім того на район контактної мережі 1 водій автомотриси 1 класу;
1 прибиральник виробничих приміщень.
Розрахунок штату зводжу в таблицю 2.
Таблиця 2 - Штат районів контактної мережі
| № | Найменування посади | Кількість |
| 1 | Начальник ЕЧК | 5 |
| 2 | Старший електромеханік | 5 |
| 3 | Електромеханік | 5 |
| 4 | Електромеханік 6-го розряду-бригадир | 5 |
| 5 | Електромонтери 6-го розряду | 11 |
| 6 | Електромонтери 5-го розряду | 21 |
| 7 | Електромонтери 4-го розряду | 37 |
| 8 | Водій АГВ | 5 |
| 9 | Електромонтери 3-го розряду | 37 |
| 10 | Водій автомобіля 1 класу | 5 |
| 11 | Прибиральниця приміщень | 5 |
| Разом | 141 | |
Штат тягових підстанцій
Чисельність персоналу тягових підстанцій визначаю в залежності від методу обслуговування устаткування тягової підстанції.
Відповідно до завдання тягова підстанція обслуговується цілодобово чергуванням вдома в нічний та вечірній час (зведено в таблицю 3).
Таблиця 3 - Штат тягових підстанцій
| Методи обслуго-вування | Посада та кваліфікаційна группа з ТБ | ||||
| Начальник ЕЧЕ | Старший електромеханік V групи з охорони праці | Електромеханік | Електромонтер IV розряду | Прибиральник II групи | |
| Оперативно-ремонтний персонал | 4 | 4 | 4 | 8 | 4 |
Штат ремонтно-ревізійної дільниці
Дистанція відноситься до І групи, а тому штат РРД складає 30 чоловік та один начальник РРД.
Встановлений штат орієнтовно розподіляю наступним чином, зводячи дані в таблицю 4
Таблиця 4 - Штат РРД
-
№
Найменування посад
Кількість чоловік
1
Начальник РРД
1
2
Старший електромеханік
6
3
Електромеханік
9
4
Електромонтери 5 розряду
9
5
Електромонтери 4 розряду
3
6
Електромонтери 3 розряду
3
Разом
31
Штат енергодиспетчерського персоналу
Приймаємо, що енергодиспетчерський апарат обслуговує два кола, які розміщені сумісно: 10 чоловік ( 1 із них старший). Розрахунок зводжу в таблицю 5.
Таблиця 5 - Штат ЕЧЦ
-
№
Найменування посад
Кількість чоловік
1
Старший енергодиспетчер
1
2
Чергові енергодиспетчери
9
Разом
10
Загальна чисельність працівників ЕЧ
Загальну чисельність працівників ЕЧ зводжу в таблицю 6.
Таблиця 6 - Штат ЕЧ
-
№
Підрозділи дистанції електропостачання
Кількість чоловік
1
Апарат управління ЕЧ
18
2
Штат районів контактної мережі
141
3
Штат тягових підстанції
24
4
Штат ремонтно-ревізійної дільниці
31
5
Штат енергодиспетчерської групи
10
Разом
224
1.3.2 Визначення продуктивності праці
Продуктивність праці одного робітника ЕЧ визначаю в натуральних одиницях через відношення обсягу вантажної роботи до середньосписочної чисельності працівників ЕЧ за формулою:
| П=  | (15) |
П=
= 134,82 млн. т км. бр./л. 1.3.3 Річний фонд оплати праці працівників ЕЧ
Заробітна плата - це грошове вираження вартості товару «робоча сила» та результативності функціонування саме робочої сили. На залізничному транспорті застосовуються дві основні форми оплати праці: відрядна і погодинна. Для працівників дистанції електропостачання застосовується погодинно-преміальна система оплати праці, при якій окрім тарифної ставки або посадового місячного окладу, виплачується премія за виконання встановлених кількісних та якісних показників роботи.
Оплата праці керівних, інженерно-технічних працівників і службовців дистанції електропостачання електрифікованих залізниць встановлюється в залежності від характеру, складності та обсягу робіт. Всі дистанції електропостачання поділяються на чотири групи з оплати праці їх керівників.
Групи дистанції електропостачання з оплатою праці встановлюють на основі показників, які характеризують роботу дистанції в умовних одиницях (згідно суми балів), з урахуванням фактично досягнутих обсягів роботи.
Отже, визначаємо групу дистанції електропостачання по відповідній кількості балів за формулами
| B1 =  | (16) |
B1 =
= 52,05 бали.| B2 =  | (17) |
B2 =
= 20,8 бали,∑В = В1 + В2 = 52,05 + 20,8 = 72,13 балів.
Отримані 61,23 балів відповідають І групі по оплаті праці дистанції електропостачання.
Тепер визначаю групу району контактної мережі та тягових підстанцій по відповідній кількості балів за формулами
| BЕЧЕ =  , | (18) |
BЕЧЕ =
= 26,03 бал.З вище виконаних розрахунків роблю висновок, що ЕЧЕ відноситься до І групи.
| BЕЧК =  , | (19) |
1 2 3 4 5