ЗМІСТ
1. Вступ..........................................................................................................................З
2. Оцінка природних та економічних умов зони вирощування................................. 5 2.1. Кліматичні умови.........................................................................................5 2.2. Ґрунти........................................................................................................... 7 2.3. Техніко-економічне обгрунтування вирощування саду в даних грунтово- кліматичних умовах..................................................................................................... 9 3. Підбір видів плодових культур, підщеп, сортів та їх коротка характеристика. 10 4. Організація і експлікація території саду 4.1. Розмітка кварталів.....................................................................
16 4.2. Мережа доріг..............................................................................................16 4.3. Розміщення плодових культур і сортів у кварталах саду і ягідника
17 4.4. Схеми розміщення дерев і кущів...............................................................18 5. Створення садозахисних насаджень...................................................................... 20 6. План закладання насаджень. Садозміна................................................................ 23 7. Потреба і вартість садивного матеріалу та пасіки для саду і ягідника................25 8. Передсадивне готування і системи утримання грушу 9. Система удобрення, догляд за грунтом і боротьба з бур’янами в молодому і плодоносному саду. 28 10. Система захисту насаджень від шкідників і хвороб...........................................29 11. Формування крони в плодових насадженнях......................................................31 12. Розрахунок проектної урожайності саду і економічної ефективності...............34 13. Агротехнічні плани закладання, догляду за молодими і плодоносними насадженнями............................................................................................................. 36
Висновки і пропозиції................................................................................................ 38
Бібліографічний список. 39

ВСТУП
Плодівництво - специфічна галузь сільського господарства. Вона охоплює культуру полікарпічних рослин, що дають їстівні плоди, які споживають свіжими тау вигляді продуктів їх переробки. Біологічні і технологічні особливості деяких з цих культур зумовили виділення їх в окремі галузі, наприклад, виноградарство, цитрусівництво та ін.
Плодівництво є складовою частиною садівництва, оскільки садівництво включає і культуру рослин, які не дають їстівних плодів: чаївництво, квітникарство тощо. Отже, плодівництво і садівництво не синоніми.
Завдання плодівництва як галузі сільського господарства - вирощувати високі і сталі врожаї якісних плодів на основі впровадження досягнень науки і передового досвіду з метою забезпечення потреб населення в цінних, екологічно чистих продуктах харчування.
Плодівництво як наука займається вивченням біологічних особливостей плодових рослин, - складових частин екологічної системи, - закономірностей росту й розвитку залежно від екологічних факторів, у т. ч. антропогенних, і на цій теоретичній основі розробленням прогресивних технологій вирощування високих і сталих врожаїв екологічно чистих плодів і ягід, прогнозує розвиток галузі.
Вирощування плодових культур має велике народногосподарське значення, зумовлене харчовою і лікувальною цінністю плодів. Вони містять легкозасвоювані цукри - 4,5-23,0 %, органічні кислоти - 0,1-3,8 %, фенольні сполуки, ароматичні, пектинові та дубильні речовини, мінеральні солі, в яких є понад 50 хімічних елементів, зокрема залізо, фосфор, калій, кальцій, магній, бор, молібден та ін. Плоди і ягоди містять вітаміни С, А, В, В, В, Р, РР, Е тощо. Плоди волоського горіха, фісташки справжньої, мигдалю містять до 22 % білків і 65-77 % жирів.
Калорійність 1 кг плодів яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоса, персика та ін. - 1840-2630 Дж, суниць, малини, смородини, агрусу та ін. - 1300-
2010 Дж, а плодів волоських горіхів - 2665-3350 Дж. Споживання плодів зменшує

потребу людини в інших продуктах харчування, позитивно впливає на обмін речовин в організмі, сприяє підвищенню стійкості організму проти захворювань, у тому числі проти радіаційних уражень. Мінімальна медично обґрунтована річна норма споживання плодів і ягід людиною становить близько 100 кг. Плоди ряду культур використовують і як допоміж ні лікувальні засоби при простудних, шлунково-кишкових захворюваннях, авітамінозах тощо.
Стан плодівництва в Україні. Площа садів в Україні складає 847 тис. газ них 44 тис. га знаходиться в приватному секторі. Середня врожайність плодових складає 4,6 т/га, а в світі - 50 т/га. Причини низької врожайності полягають у випаді плодових насаджень - 72 %, а також велика кількість садів не обробляється сільськогосподарськими машинами, так як практично відсутня механізація в садах
- всього 2 %; 40% врожайності втрачається при зборі.
Низька врожайність та якість плодів, як і рентабельність плодівництва взагалі, зумовлювались відсутністю елементарних технологій вирощування садів.
Більшість садів морально застаріли і за сортовим складом і за конструкцією.
Перспективи розвитку плодівництва. Інтенсифікація плодівництва - це одержання максимального щорічного врожаю високої якості з одиниці площі саду при додаткових вкладеннях коштів і засобів праці шляхом застосування найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду, а також удосконалення методів ведення галузі при мінімальних затратах на одиницю продукції.
Інтенсивність саду визначається скоростиглістю, врожайністю, рівнем механізації, продуктивністю праці та якістю і собівартістю продукції.

2. ОЦІНКА ПРИРОДНИХ І ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ. Кліматичні умови.
Територія сільського господарства «Пролісок», згідно схемі фізико- географічного районування України знаходиться в степовій зоні західного
Лісостепу. Клімат у лісостеповій зоні помірно континентальний, його континентальність збільшується у східному напрямку.
Із заходу на схід у Лісостепу спостерігається зростання річних амплітуд температури повітря і ґрунту (як середній, так і абсолютний), що є результатом підвищення в цьому напрямку літніх температур і зниження зимових. В західних районах зони середньомісячна температура повітря протягом року змінюється від мінус 5 до плюс 23 С. Абсолютні мінімуми й максимуми температури повітря відповідно становлять: мінус 32-36 Ста плюс 37-38 С сума активних температур
2400 С тривалість безморозного періоду 180-190 днів.
Пануючі вітри в холодний період - східні, в теплий період - західні. Сила вітру часто досягає 10-15 м/сек, що сильно зменшує вологість повітря і ґрунту, збільшує транспіраційний коефіцієнт рослин. Суховії в тій зоні бувають часто, що приводить до випаровування в більшій частині випавши опадів, в результаті чого наступає атмосферна і ґрунтова засуха. Потоки вітру відносять за собою не тільки вологу, а і маленькі частини ґрунту. Ґрунти обідняються, зменшується міцність гумусового профілю і зменшується їх ефективна родючість. Проте негативною рисою клімату є нестійкість зволоження внаслідок чергування вологих і посушливих років, причому ступінь посушливості та її ймовірність зростають із заходу на схід.
Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, ніж у степах. На заході лісостепу за теплий період року в середньому випадає 500-6000 мм опадів, але майже стільки ж води випаровується; зволоження достатнє. В окремі роки у зоні бувають посухи. Важливим показником посушливості клімату є тривалість від 20-30 днів.
5