Ім'я файлу: Діти з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіт Розширення: docx Розмір: 40кб. Дата: 22.05.2022 скачати Пов'язані файли: Oliinyk-O.M.-Teatralno-ihrova-diialnist-v-umovakh-doshkilnoho-na Oliinyk-O.M.-Teatralno-ihrova-diialnist-v-umovakh-doshkilnoho-na ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №1 «ДЗВІНОЧОК» САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Консультація для вихователів ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ Підготувала і провела асистент вихователя: Данильчик О.В. м.Сарни – 2022р. Що ж мають на увазі під поняттям «діти з особливими потребами»? Це діти, які через різні причини потребують посиленої уваги педагогів, діти, яких природа позбавила можливості на достатньому рівні сприймати світ й почуватися належними до нього внаслідок хвороби, вади чи патологічного стану. У сучасному світі значно зросла кількість дітей з порушеннями нормального розвитку: якщо в середині XX ст. 60-70% новонароджених були практично здоровими, то сьогодні близько 40-50 % дітей мають певну схильність до змін у розвитку. Кількість дітей зі складними розладами розвитку за цей час майже не змінилася (4-5 %), однак значно збільшилася кількість дітей з «межовим» розвитком, він може бути наближений до нормального лише за умови правильного виховання і спеціального навчання, і ДО ДІТЕЙ ІЗ ПРОБЛЕМАМИ РОЗВИТКУ НАЛЕЖАТЬ: 1. Діти з порушенням інтелекту (розумово відсталі). 2. Діти з відхиленнями в пізнавальному розвитку (із затриманням психічного розвитку). 3. Діти з порушеннями слуху. 4. Діти з порушеннями зору. 5. Діти з порушенням опорно-рухового апарату. 6. Діти з порушенням мовлення. 7. Діти з емоційними розладами, у тому числі і з раннім дитячим аутизмом (хворобливим станом психіки). 8. Діти з порушеннями поведінки і діяльності. 9. Діти зі складними комплексними порушеннями. У дітей з особливими потребами дуже часто спостерігають грубі різнобічні порушення психічної діяльності: пам’яті, уваги, мислення, мовлення, моторики, емоційної сфери. Однак після спеціальних вправ і занять ці діти можуть досягти непоганих результатів. Коло проблем таких дітей вимагає в основному втручання фахівців у галузі педагогіки та психології, тісного контакту із сім’єю. На сьогодні в нашій державі намагаються законодавчо закріпити створення умов для рівного доступу до навчання всіх категорій дітей (інклюзивна освіта). Утілювати це в практику поки що не маємо можливості. А чекати не маємо права. Адже чим раніше почати корекцію, тим раніше можна побачити позитивний результат. Що ж робити з такою дитиною в закладі дошкільної освіти? Добре, якщо така дитина має навчатися за індивідуальною формою навчання і для цього надано всі необхідні документи. Це не нова форма роботи. Найчастіше педагогів турбує питання навчання дітей з ЗПР (затримкою психічного розвитку), які індивідуальної форми навчання отримати не можуть. На жаль, кількість таких дітей значна. Ми знаємо, що організація навчання потребує добору педагогом мети, змісту і методів проведення занять. З практики відомо, що визначення дидактичної мети і змісту не викликає труднощів, оскільки вони чітко окреслені в навчальних програмах кожного предмета, деталізовані за розділами і темами; відповідно до них педагог добирає дидактичні методи і прийоми. Вихователь, проаналізувавши загальні та індивідуальні об’єкти корекції дітей, повинен уміти добирати на кожне заняття відповідні корекційні завдання і розв’язувати не всю їхню низку, а лише ті, що зумовлені дидактичною метою заняття й особливостями освітнього матеріалу. На заняттях розв’язують кілька корекційних завдань, решту в цей час не актуалізують. Проте на наступних заняттях, згідно з освітніми цілями й особливостями матеріалу, провідними стають інші корекційні завдання. Головне, щоб вихователь проводив корекційну роботу в системі, щоб виділена ним певна ланка підпорядковувалася загальним корекційним цілям і була інтегрованою відповідно до освітньої програми закладу. Загальновідомо, що на заняттях діти зі зниженими можливостями мають отримувати завдання, які б гарантували їм успіх у роботі. Для цього педагогу слід визначити найбільш сильну сторону в розумових здібностях дитини та, спираючись на неї, запропонувати відповідні завдання. Успіх у виконанні навіть однієї справи зміцнює віру малюка у власні сили. У результаті наступне завдання дошкільник виконуватиме уже з «передчуттям успіху». Переживання радості успіху — необхідна умова продуктивної та позитивної освітньої діяльності. В арсеналі педагога обов’язково повинні бути такі корекційні методи: • наочні опори в навчанні; • коментувальне керування; • поетапне формування розумових дій; • попереджувальне консультування зі складних тем. Залежно від особливостей освітньої діяльності дошкільників з особливими освітніми потребами необхідно використовувати ситуації з елементами новизни, пізнавальності, спираючись на життєвий досвід дітей. Вирішальна роль належить методу очікування завтрашньої радості, який часто використовують досвідчені педагоги. Що ж робити, якщо в дитини не сформовано наочно-дійове мислення? Розвитку цього типу мислення сприяють завдання та вправи, втілені в діяльності конструювання. Тому бажано, щоб у групах були різноманітні конструктори, кольорові пластикові палички (наприклад, скласти фігуру з певного числа паличок, перенести одну з них так, щоб отримати іншу фігуру), а також завдання з ножицями та папером. Розвитку наочно-образного мислення сприяють такі завдання: · малювання; · проходження лабіринтів; · робота з конструктором, але вже не за наочним зразком, а за словесною інструкцією, також за власним задумом дитини (з початку повинна вигадати об’єкт конструювання, а потім самостійно його реалізувати). Для розвитку логічного мислення рекомендуємо вправи: · «Четвертий зайвий». Виключення одного предмета, який не має якоїсь ознаки, загальної для трьох інших (для таких вправ зручно використовувати картки); · визначення частини розповіді, якої не вистачає (початок дії, середина чи кінець). Такі вправи сприяють не лише розвитку логічного мислення, а й мають надзвичайно важливе значення для розвитку мовлення, поповнюють словниковий запас, стимулюють розвиток уяви та фантазії; · загадки та логічні задачі, ребуси тощо. |