Закладу

2
ББК 74.580.226+74.100я73
П 78
Рекомендовано до друку науково-методичною радою педагогічного факультету
Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка,
Протокол №9 від 24 квітня 2017 року
Рецензенти:
Миронова С. П., доктор педагогічних наук, професор, завідувач
кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти
Кам’янець-Подільського національного університету
імені Івана Огієнка.
Дуткевич Т. В., кандидат педагогічних наук, професор, завідувач
кафедри психології освіти Кам’янець-Подільського
національного університету імені Івана Огієнка.
Кирик Л. В.,завідувач Кам`янець-Подільського дошкільгного
навчального закладу №21
Олійник О. М.
Театрально-ігрова
діяльність
в
умовах
дошкільного
навчального
закладу :
навч.-метод. посіб. /
О. М. Олійник –
Кам’янець-Подільський : Волощук В. О., 2017. – 163 с.
Організація театралізованої діяльності з дітьми забезпечує життя дитини в світі краси, гри, казки, музики, фантазії, творчості.
Поняття творчої активності дітей дошкільного віку розглядається у форматі розвитку креативності, дитячої творчості. Завдяки театралізованій діяльності діти розвиваються духовно, відбувається становлення їхніх характерів, особистості в суспільстві. Введення дошкільника в складний світ людських емоцій, виховання емоційної чутливості, культури емоційної поведінки формує необхідну життєву компетентність дитини природним шляхом.
Матеріали практичного характеру підсилюють важливість наукових висновків, обгрунтовують значимість упровадження їх у практику роботи.
У посібнику представлено науково-теоретичну інформацію та практичні напрацювання щодо організації театралізованої діяльності у дошкільному навчальному закладі. Для студентів денної та заочної форми навчання вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації.
УДК373.2:37.091.12:005.963.5(07
5.8)
ББК
74.580.226+74.100я73
© Олійник О. М.

3
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА………………………………………………………….………………......
5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КЕРІВНИЦТВО ТЕАТРАЛЬНО-
ІГРОВОЮ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ………...
9 1.1. Роль театрального мистецтва і театралізованої діяльності у формуванні особистості дошкільника……………………………………………………………….....
9 1.2. Театралізована діяльність як засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку…………………………………………………………………………..
11 1.3. Педагогічне керівництво організацією театральної діяльності. види театральної діяльності та їх характеристика…………………………………………………………..
15 1.4. Гра драматизація, як засіб розвитку акторських здібностей у дітей……………… 25 1.5. Поліфункціональне використання театарлізованої діяльності у режимі дня…….
33 1.6. Особливості організації театрального гуртка у дошкільному навчальному закладі……………………………………………………………………………………....
36
РОЗДІЛ 2. РОЗВИВАЛЬНЕ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ
ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ……………………………………………………………..
40 2.1.Театрально освітній простір - необхідна передумова формування творчої дитини……………………………………………………………………………………...
40 2.2. Використання медіатехнологій в процесі театрально-ігрової діяльності з дітьми дошкільного віку…………………………………………………………………………..
48 2.3. Коректне впровадження інформаційних технологій в процесі організації театрально ігрової діяльності дітей ……………………………………………………...
58
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………………………...............
62 3.1. Розвиток емоційної сфери дітей засобами театрально-ігрової діяльності……….. 62 3.2. Формування емоційної культури дітей старшого дошкільного віку засобами театралізованих ігор……………………………………………………………………….
66 3.3.Розвиток емпатії дітей старшого дошкільного віку в процесі театралізованої діяльності…………………………………………………………………………………..
76 3.4.Підтримка обдарованності дитини у процесі театрального мистецтва………….... 86
РОЗДІЛ 4 . СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО
ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ……
92 4.1. Елементи театральної педагогіки в професійній діяльності вихователя дошкільного навчального закладу.……………………………………………………….
92 4.2. Педагогічна сумісність і педагогічне сприймання………………………………...
96 4.3. Шляхи формування режисерських умінь вихователя дошкільного навчального закладу……………………………………………………………………………………...
100 4.4. Розвиток мобільності та формування ігромайстерності в процесі професійної

4 підготовки майбутнього педагога дошкільної освіти…………………………………...
105 4.5. Інформаційне коло підготовки вихователів дошкільного навчального закладу до здійснення театралізованої діяльності………………………………………………..
112
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………….. 123
ДОДАТКИ
Додаток 1.Модель організації театралізованої діяльності в ДНЗ……………………... 125
Додаток 2. Зразки нетрадиційних видів театру…………………………………………. 126
Додаток 3. Театрально-ігрове середовище ДНЗ………………………………………... 142
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ………………………………………………………………….... 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………… 160

5
ПЕРЕДМОВА
Сучасне сьогодення все частіше піднімає питання про те, що необхідно використовувати всі наявні педагогічні ресурси для ефективного розвитку дитини. Сучасна педагогічна наука, що дивиться на освіту як на відтворення духовного потенціалу людини, має в своєму розпорядженні різноманітні сфери освітньої дії на дитину.
Сфера мистецтва розглядається як простір, сприяючий формуванню соціально-естетичної активності особистості. На думку сучасних учених, що досліджують проблеми дошкільної освіти, розкриттю внутрішніх якостей особистості і самореалізації її творчого потенціалу найбільшою мірою сприяє синтез мистецтв. Цей погляд на виховання дитини зробив актуальною проблему освіти і виховання дошкільників засобами театрального мистецтва, як могутнього синтетичного засобу розвитку
іх творчих здібностей
(Л. Выготский,
Б. Теплов,
Д. Менджерицкая,
Л. Артемова,
Е. Трусова,
Р. Жуковськая,
Н. Карпінська).
Проблема розвитку творчості і творчих здібностей дітей хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що діти найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб`єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Робота не за шаблоном, не за зразком є також показником розвинутих творчих здібностей. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне – актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.
На думку С. Рубінштейна, творчість – це діяльність людини, яка створює нові матеріальні та духовні цінності, які в свою чергу, мають

6 суспільну значимість. Звичайно, елементи новизни, які дошкільнята вносять у свою діяльність, мають досить відносний характер, проте вони є передумовою динамічності тих знань, якими володіє дитина. З розширенням цих знань з`являється можливість більш високого рівня прояву новизни, оригінальності. Розвиток творчості в дошкільників є важливим тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті. Швидкі темпи розвитку сучасного суспільства, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань освітніх закладів. Стратегічною метою дошкільної освіти є розвиток життєвої компетентності дитини, спрямування її на творчість і самореалізацію. Реалізація завдань розділу «Креативний розвиток» за програмою «Українське дошкілля» забезпечує розвиток творчих здібностей дітей, їхньої уяви, самостійності у втіленні задуму, пошуку шляхів його реалізації тощо.
Для цього пропонується залучення дітей до різноманітних видів роботи: інсценування, драматизація твору з його творчим переосмисленням, втілення творчого задуму в образотворчу діяльність, виготовлення виробів із різноманітних матеріалів, етюди, пантоміми, пошуково-дослідницька діяльність під час ознайомлення дітей з природою тощо. Все це дає великий поштовх для розвитку творчості дитини, у якої розвивається творча уява й проявляється вміння створювати нове, своє.

7
Мистецтвом театру є органічний синтез музики, танцю, живопису, риторики, акторської майстерності, та поєднує в єдине ціле засоби виразності, що наявні в арсеналі окремих мистецтв, тим самим, створює умови для виховання цілісної творчої особистості, сприяє здійсненню мети сучасної освіти. Театр - це гра,диво, казка! Дитинство кожного з нас проходить в світі ролевих ігор, які допомагають дитині освоїти правила і закони дорослих людей. Кожна дитина грає по- своєму, але всі вони копіюють в своїх іграх дорослих, улюблених героїв, прагнуть бути схожими на них: на красуню Забаву, пустотливого Буратіно, добру Дюймовочку. Ігри дітей можна розглядати як імпровізовані театральні постановки. Дитині надається можливість побувати в ролі актора, режисера, декоратора, бутафора, музиканта. Виготовлення бутафорії, декорацій, костюмів дає привід для образотворчої і технічної творчості дітей. Діти малюють, ліплять, шиють, і всі ці заняття набувають сенсу, як частини загального задуму, такого, що хвилює уяву дітей. Особливе значення в дитячих освітніх установах можна і потрібно приділяти театралізованій діяльності, максимально урізноманітнювати види дитячого театру, так як вони сприяють:
 сформувати правильну модель поведінки у сучасному світі;
 підвищити загальну культуру дитини, залучати до духовних цінностей;
 знайомити дітей з дитячою літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, правилами етикету, обрядами, традиціями;
 удосконалювати навики втілювати в грі певні переживання, спонукати до створення нових образів, спонукати до мислення.
Крім того, театралізовану діяльність, що є джерелом розвитку відчуттів, глибоких переживань дитини, розвиває емоційну сферу дитини, примушуючи співчувати персонажам, співпереживати розігруваним подіям. Найкоротший шлях емоційного розкріпачення

8 дитини, зняття замкнутості, навчання відчуттю і художній уяві - це шлях через гру та фантазію. «Театралізована діяльність, є невичерпним джерелом розвитку відчуттів, переживань і емоційних відкриттів дитини, залучає її до духовного багатства.
З театральною діяльністю тісно пов`язано і вдосконалення мови, оскільки в процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловів, непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура мови, інтонаційний лад. Нова роль, особливо діалог персонажів, ставить дитину перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У дитини поліпшується діалогічне мовлення, граматична будова, активно розвивається та поповнюється словник.
Беручи участь в театралізованій діяльності, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті, через образи, фарби, звуки.Правильно поставлені питання примушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення, сприяють розвитку розумових здібностей.
Любов до театру стає яскравим спогадомдитинства, відчуттям свята, проведеного разом з однолітками,батьками і педагогами у незвичайному казковому світі.
Для ефективної організації театралізованої діяльності педагоги мають бути компетентними та розмежовувати театрально-педагогічну термінологію. Цей вид діяльності вимагає від дітей: уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, уміння діяти, підкоряючись певному образу, перевтілюючись в нього, живлячи його життям.
Чарівний світ театру розкриває таємні дверцята нашої душі, дає поштовх до буяння творчості, випрямляє думку. Кожна дитина – актор.
Шедеври класики допомагають розкрити таланти, виховують та розвивають акторські здібності.

9
РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КЕРІВНИЦТВО
ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЮ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
1.1. РОЛЬ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА І
ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ФОРМУВАННІ
ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА
Мистецтво театру здавна супроводжує людство, організовує дозвілля людей різного віку, виховує всебічно розвинену особистість.
Його значення визначають специфічними особливостями театрального мистецтва.
Відомо, щотеатр – синтетичне мистецтво, яке здійснює різносторонній вплив на сприйняття глядача за допомогою акторського виконання, пластичного, кольорового, образотворчого й музичного рішення. Театр – наочна форма художнього відображення життя, оскільки ідею та образ актор розкриває перед глядачами, присутність яких вирізняє сценічне мистецтво від решти видів мистецтв.
Театр – це мистецтво дійства, яке притаманне всім видам і жанрам театрального мистецтва, це мистецтво колективної творчості, бо над виставою працює великий колектив – режисер, художник, композитор, актор, гример, костюмер тощо.
Театр – найбільш демократичний вид мистецтва для дітей, що дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології пов’язані з формуванням естетичного смаку; моральним вихованням; розвитком комунікативних якостей особистості; вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, мови; створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.
Театральна вистава розкриває перед дитиною весь світ засобами мудрої та вічної казки, розкриває творчі здібності особистості, а найголовніше, виховує справжню людину

10
Значення театралізованих ігор та театралізованої діяльності полягає в:
- усвідомленні власного «Я». Формування особистісних моральних якостей (віра у власні сили), подолання недоліків (невгамовності, неорганізованості);
- високому рівні естетичного виховання (синтез музики, танцю, пластики, мовлення, зображувального мистецтва);
- позитивому впливі на емоційну сферу дитини, що акумулює життєву мудрість, оптимізм і енергію;
- розширенні знань дітей про навколишній світ;
- розвитку психічних процесів: уваги, пам'яті, уяви;
- розвитку різноманітних аналізаторів: зорового, слухового, мовно- рухового;
- активізації мовного словника, удосконаленні звуковимови та зв’язного мовлення;
- правильному формуванні емоційно-вольової сфери;
- розвитку творчої, пошукової активності і самостійності;
- закладенні основ почуття колективізму.
Театралізована діяльність - це художня діяльність, що пов'язана зі сприйманням творів театрального мистецтва і відтворенням в ігровій формі набутих уявлень, вражень, почуттів, є одним із найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини. Водночас, вона виступає як специфічний вид дитячої активності, один із найулюбленіших видів творчості.
У театралізованій діяльності реалізуються потреби дитини у самовираженні,спілкуванні, пізнанні себе - через відтворення різних образів.
У відвертому, щирому ставленні до художнього образу, втіленні його у різних формах театралізованої діяльності дитина виявляє рівень художньо-

11 естетичного сприймання, мовленнєву компетенцію, певнізнання, вміння, навички, здобуті нею раніше в умовах спеціально організованого навчання.
1.2. ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ
ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Аналіз проблеми розвитку творчих здібностей визначається змістом, який вкладається вдане поняття. Дуже часто в буденній свідомості, творчі здібності ототожнюються зі здібностями до різних видів художньої діяльності, з умінням красиво малювати, складати вірші, писати музику.
Що таке творчі здібності насправді? Очевидно, що дане поняття тісно пов`язане з поняттям «творчість», «творча діяльність». Творчість визначається як діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, чого не існувало раніше.
Очевидно, що поняття, яке ми розглядаємо, тісно пов`язане з
«творчою діяльністю». Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, – предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.
Якщо уважно розглядати поведінку людини, її діяльність у будь- якій області, то можна виділити два основні види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюючими або репродуктивними.
Такий вид діяльності тісно пов`язаний з нашою пам`яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії. Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були у його досвіді або

12 діях, а створення нових образів або дій. Отже, в загальному вигляді визначення творчих здібностей виглядає таким чином, творчі здібності
- це індивідуальні особливості, якості людини, які визначають успішність виконання творчої діяльності різного роду. Оскільки елемент творчості може бути присутнім у будь-якому виді людської діяльності, то справедливо говорити не тільки про художні творчі здібності, але і про технічні творчі здібності, про математичні творчі здібності тощо.
Творчість дітей в театрально-ігровій діяльності виявляється в трьох напрямах: (які можуть об`єднуватися)
