Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).
3. Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ иtсъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти\ и тлъкн@въши в двьри молааше
го вьвести \. ономоу же не хот#штоу и на мнозh то сътворити отьлага\штоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже с# прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ нач#ть лишати с# (Остр. єв.).
4. Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhм# вьзрhвъ iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrш# ми словеса си и не твор# и оуподобитъ с# м@жеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhм# законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhм# приде iисъ въ градъ самареискъ нарица
мы соухарь (Остр. єв.). да веселимъ с# ако сынъ мои сь мрьтвъ бh и оживh (Остр. єв.). отьць же его ишьдъ молhаше и онъ отвhштавъ реме оtцоу сво
моу се коликоу лhтъ работа\ тевh (Остр. єв.). и пакы оного посъла и того оубиш# ины мъногы овы би\ште овы оуби\ште (Мар. єв.).
5. Прочитайте і перекладіть речення, визначте, у яких прикладах займенники и, ",
є вказівними, а в яких – присвійними:
и прикосн@с# р@цh
> (Остр. єв.). въпроси же его itсъ глt #. что им# естъ (Сав. кн.). емъше же дhлателе рабr его (Мар. єв.). и видhвъше i оученици его по морю ход#mа (Сав. кн.). иtсъ же простьръ р@к@ #тъ его (Сав. кн.). и рече мьнии сынъ
ю оtцоу (Остр. єв.). оузьрh и оtць
го (Остр. єв.). и дадите прьстень на р@к@ его (Остр. єв.). питhниh ихъ оумъножи стада ихъ многоплодъна сътвори (Син. тр.). граждане же его ненавидhах@ его (Мар. єв.).
6. Провідміняйте в усіх числових формах словосполучення:
тъ градъ, мо" жена, наше поле
8. Згрупуйте прикметники відповідно до розрядів за значенням (якісні, відносні, присвійні). Підкресліть непохідні (первинні) прикметники. Визначте, за допомогою яких суфіксів утворені прикметники кожного розряду.
Слhпъ, нhмъ, хромъ, остръ, хrтръ, льстивъ, кръвоточивъ, змиевъ, рьвьнивъ, млъчаливъ, петровъ, львовъ, богатъ, именитъ, домовитъ, жестокъ, широкъ, кратъкъ, крhпъкъ, сльзъкъ, т#жькъ, людьскъ, дhтьскъ,
небесьскъ, во
водинъ, равьнъ, бhдьнъ, пророчь, овьнъ, оутрьнь, горькъ, брачьнъ, женатъ, пестръ, живъ, длъжьнъ, сладъкъ, кыслъ, богатъ, водьнъ, хrтръ, гладъкъ, кр@глъ, прьвъ, цhлъ, кривъ, брадатъ, гнилъ, добръ, правъ, @зъкъ, теплъ, остръ, рогатъ, оутрьнь, сльзъкъ, поганьскъ, кожанъ, владrчьнъ, достоинъ.
8. Утворіть присвійні прикметники за допомогою суфікса -ь, поясніть чергування приголосних, які при цьому відбулися:
пророкъ, отьць, кън#зь, чловhкъ, овьца, осьлъ, отрокъ, вьдовица, гов#до, орьлъ, авраамъ, диаволъ, патриархъ, медвhдь, иаковъ, владимиръ.
9. Утворіть форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників усіх трьох родів:
соухъ, широкъ, гладъкъ, вhдьнъ, кротъкъ, т#жькъ, горькъ.
10. У наведених прикладах знайдіть короткі (іменні, нечленні) прикметники і визначте їх рід, число, відмінок, синтаксичну функцію (присудок чи означення).
чловhкъ бh домовитъ (Зогр. єв.). и егда приближи с# къ горh елеоньсцh посъла дъва отъ оученикъ своихъ (Мар. єв.). всакъ иже слышитъ ми словеса и творитъ " оуподобл\ его м@жевн м@дроу (Сав. кн.). н всакъ слrшаi ми словеса си. и не твор# ихъ оуподобить с# м@жевн боую (Сав. кн.). быстъ гладъ крhпъкъ на странh той (Остр. єв.). оузрh и оць
го и милъ
моу бrсть (Остр. єв.). исъ видh же и един@ въдовиц@ оубог@ (Зогр. єв.). никъто же не въливаатъ вина въ мhхы ветъхы (Зогр. єв.).
11. Поясніть, за яким іменним типом відмінювалися короткі прикметники. Провідміняйте в усіх числових формах запропоновані словосполучення:
градъ новъ, жена нова, море сине.
12. Проаналізуйте приклади і визначте, чи мали прикметники форму кличного відмінка. У якій формі (короткій чи повній) вживали прикметники, якщо вони входили до складу звертання?
рабе л@кавыи (Асс. єв.). фарисею слепе (Мар. єв.). радоуи с# цсtрю июдеискъ (Асс. єв.). сыноу чловhчьскъ възлюби бо паче слав@ члtвчю неже слав@ бжtи\ (Асс. єв.). земле июдова (Зогр. єв.). июдннъ обличителю (Зб. Кл.).
13. Поясніть особливості творення повних прикметників. Утворіть повні форми від коротких прикметників:
новъ, нова, ново, синь, син", сине, гладъкъ, гладъка, гладъко, бhдьнъ, бhдьна, бhдьно, старъ, стара, старо, пhшь, пhша, пhше.
14. Наведіть Р., Д., О., М. відмінки повних прикметники, поясніть, як вони змінилися:
новии , нова", новоє
15. Від запропонованих коротких форм прикметників вищого ступеня порівняння утворіть повні форми:
гл@бочаи, добрhи, болии, хоуждии, новhи.
16. Проаналізуйте приклади і поясніть, як утворився найвищий ступінь порівняння прикметників:
скорh
- наискорh
, выше - наивыше, великъ - прhвеликъ, добръ - прhдобръ, болии - вьсhхъ болии, богатhи - вьсhхъ богатhи, сладъкъ - shло сладъкъ, широкъ - shло широкъ, жестокъ - вельми жестокъ, далекъ - вельми далекъ, св#тъ - прhсв#тъ.
Довідковий матеріал
Утворення ступені порівняння прикметників
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).
3. Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ иtсъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти\ и тлъкн@въши в двьри молааше
го вьвести \. ономоу же не хот#штоу и на мнозh то сътворити отьлага\штоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже с# прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ нач#ть лишати с# (Остр. єв.).
4. Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhм# вьзрhвъ iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrш# ми словеса си и не твор# и оуподобитъ с# м@жеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhм# законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhм# приде iисъ въ градъ самареискъ нарица
мы соухарь (Остр. єв.). да веселимъ с# ако сынъ мои сь мрьтвъ бh и оживh (Остр. єв.). отьць же его ишьдъ молhаше и онъ отвhштавъ реме оtцоу сво
моу се коликоу лhтъ работа\ тевh (Остр. єв.). и пакы оного посъла и того оубиш# ины мъногы овы би\ште овы оуби\ште (Мар. єв.).
5. Прочитайте і перекладіть речення, визначте, у яких прикладах займенники и, ",
є вказівними, а в яких – присвійними:
и прикосн@с# р@цh
> (Остр. єв.). въпроси же его itсъ глt #. что им# естъ (Сав. кн.). емъше же дhлателе рабr его (Мар. єв.). и видhвъше i оученици его по морю ход#mа (Сав. кн.). иtсъ же простьръ р@к@ #тъ его (Сав. кн.). и рече мьнии сынъ
ю оtцоу (Остр. єв.). оузьрh и оtць
го (Остр. єв.). и дадите прьстень на р@к@ его (Остр. єв.). питhниh ихъ оумъножи стада ихъ многоплодъна сътвори (Син. тр.). граждане же его ненавидhах@ его (Мар. єв.).
6. Провідміняйте в усіх числових формах словосполучення:
тъ градъ, мо" жена, наше поле
8. Згрупуйте прикметники відповідно до розрядів за значенням (якісні, відносні, присвійні). Підкресліть непохідні (первинні) прикметники. Визначте, за допомогою яких суфіксів утворені прикметники кожного розряду.
Слhпъ, нhмъ, хромъ, остръ, хrтръ, льстивъ, кръвоточивъ, змиевъ, рьвьнивъ, млъчаливъ, петровъ, львовъ, богатъ, именитъ, домовитъ, жестокъ, широкъ, кратъкъ, крhпъкъ, сльзъкъ, т#жькъ, людьскъ, дhтьскъ,
небесьскъ, во
водинъ, равьнъ, бhдьнъ, пророчь, овьнъ, оутрьнь, горькъ, брачьнъ, женатъ, пестръ, живъ, длъжьнъ, сладъкъ, кыслъ, богатъ, водьнъ, хrтръ, гладъкъ, кр@глъ, прьвъ, цhлъ, кривъ, брадатъ, гнилъ, добръ, правъ, @зъкъ, теплъ, остръ, рогатъ, оутрьнь, сльзъкъ, поганьскъ, кожанъ, владrчьнъ, достоинъ.
8. Утворіть присвійні прикметники за допомогою суфікса -ь, поясніть чергування приголосних, які при цьому відбулися:
пророкъ, отьць, кън#зь, чловhкъ, овьца, осьлъ, отрокъ, вьдовица, гов#до, орьлъ, авраамъ, диаволъ, патриархъ, медвhдь, иаковъ, владимиръ.
9. Утворіть форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників усіх трьох родів:
соухъ, широкъ, гладъкъ, вhдьнъ, кротъкъ, т#жькъ, горькъ.
10. У наведених прикладах знайдіть короткі (іменні, нечленні) прикметники і визначте їх рід, число, відмінок, синтаксичну функцію (присудок чи означення).
чловhкъ бh домовитъ (Зогр. єв.). и егда приближи с# къ горh елеоньсцh посъла дъва отъ оученикъ своихъ (Мар. єв.). всакъ иже слышитъ ми словеса и творитъ " оуподобл\ его м@жевн м@дроу (Сав. кн.). н всакъ слrшаi ми словеса си. и не твор# ихъ оуподобить с# м@жевн боую (Сав. кн.). быстъ гладъ крhпъкъ на странh той (Остр. єв.). оузрh и оць
го и милъ
моу бrсть (Остр. єв.). исъ видh же и един@ въдовиц@ оубог@ (Зогр. єв.). никъто же не въливаатъ вина въ мhхы ветъхы (Зогр. єв.).
11. Поясніть, за яким іменним типом відмінювалися короткі прикметники. Провідміняйте в усіх числових формах запропоновані словосполучення:
градъ новъ, жена нова, море сине.
12. Проаналізуйте приклади і визначте, чи мали прикметники форму кличного відмінка. У якій формі (короткій чи повній) вживали прикметники, якщо вони входили до складу звертання?
рабе л@кавыи (Асс. єв.). фарисею слепе (Мар. єв.). радоуи с# цсtрю июдеискъ (Асс. єв.). сыноу чловhчьскъ възлюби бо паче слав@ члtвчю неже слав@ бжtи\ (Асс. єв.). земле июдова (Зогр. єв.). июдннъ обличителю (Зб. Кл.).
13. Поясніть особливості творення повних прикметників. Утворіть повні форми від коротких прикметників:
новъ, нова, ново, синь, син", сине, гладъкъ, гладъка, гладъко, бhдьнъ, бhдьна, бhдьно, старъ, стара, старо, пhшь, пhша, пhше.
14. Наведіть Р., Д., О., М. відмінки повних прикметники, поясніть, як вони змінилися:
новии , нова", новоє
15. Від запропонованих коротких форм прикметників вищого ступеня порівняння утворіть повні форми:
гл@бочаи, добрhи, болии, хоуждии, новhи.
16. Проаналізуйте приклади і поясніть, як утворився найвищий ступінь порівняння прикметників:
скорh
- наискорh
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).
3. Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ иtсъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти\ и тлъкн@въши в двьри молааше
го вьвести \. ономоу же не хот#штоу и на мнозh то сътворити отьлага\штоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже с# прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ нач#ть лишати с# (Остр. єв.).
4. Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhм# вьзрhвъ iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrш# ми словеса си и не твор# и оуподобитъ с# м@жеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhм# законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhм# приде iисъ въ градъ самареискъ нарица
мы соухарь (Остр. єв.). да веселимъ с# ако сынъ мои сь мрьтвъ бh и оживh (Остр. єв.). отьць же его ишьдъ молhаше и онъ отвhштавъ реме оtцоу сво
моу се коликоу лhтъ работа\ тевh (Остр. єв.). и пакы оного посъла и того оубиш# ины мъногы овы би\ште овы оуби\ште (Мар. єв.).
5. Прочитайте і перекладіть речення, визначте, у яких прикладах займенники и, ",
є вказівними, а в яких – присвійними:
и прикосн@с# р@цh
> (Остр. єв.). въпроси же его itсъ глt #. что им# естъ (Сав. кн.). емъше же дhлателе рабr его (Мар. єв.). и видhвъше i оученици его по морю ход#mа (Сав. кн.). иtсъ же простьръ р@к@ #тъ его (Сав. кн.). и рече мьнии сынъ
ю оtцоу (Остр. єв.). оузьрh и оtць
го (Остр. єв.). и дадите прьстень на р@к@ его (Остр. єв.). питhниh ихъ оумъножи стада ихъ многоплодъна сътвори (Син. тр.). граждане же его ненавидhах@ его (Мар. єв.).
6. Провідміняйте в усіх числових формах словосполучення:
тъ градъ, мо" жена, наше поле
8. Згрупуйте прикметники відповідно до розрядів за значенням (якісні, відносні, присвійні). Підкресліть непохідні (первинні) прикметники. Визначте, за допомогою яких суфіксів утворені прикметники кожного розряду.
Слhпъ, нhмъ, хромъ, остръ, хrтръ, льстивъ, кръвоточивъ, змиевъ, рьвьнивъ, млъчаливъ, петровъ, львовъ, богатъ, именитъ, домовитъ, жестокъ, широкъ, кратъкъ, крhпъкъ, сльзъкъ, т#жькъ, людьскъ, дhтьскъ,
небесьскъ, во
водинъ, равьнъ, бhдьнъ, пророчь, овьнъ, оутрьнь, горькъ, брачьнъ, женатъ, пестръ, живъ, длъжьнъ, сладъкъ, кыслъ, богатъ, водьнъ, хrтръ, гладъкъ, кр@глъ, прьвъ, цhлъ, кривъ, брадатъ, гнилъ, добръ, правъ, @зъкъ, теплъ, остръ, рогатъ, оутрьнь, сльзъкъ, поганьскъ, кожанъ, владrчьнъ, достоинъ.
8. Утворіть присвійні прикметники за допомогою суфікса -ь, поясніть чергування приголосних, які при цьому відбулися:
пророкъ, отьць, кън#зь, чловhкъ, овьца, осьлъ, отрокъ, вьдовица, гов#до, орьлъ, авраамъ, диаволъ, патриархъ, медвhдь, иаковъ, владимиръ.
9. Утворіть форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників усіх трьох родів:
соухъ, широкъ, гладъкъ, вhдьнъ, кротъкъ, т#жькъ, горькъ.
10. У наведених прикладах знайдіть короткі (іменні, нечленні) прикметники і визначте їх рід, число, відмінок, синтаксичну функцію (присудок чи означення).
чловhкъ бh домовитъ (Зогр. єв.). и егда приближи с# къ горh елеоньсцh посъла дъва отъ оученикъ своихъ (Мар. єв.). всакъ иже слышитъ ми словеса и творитъ " оуподобл\ его м@жевн м@дроу (Сав. кн.). н всакъ слrшаi ми словеса си. и не твор# ихъ оуподобить с# м@жевн боую (Сав. кн.). быстъ гладъ крhпъкъ на странh той (Остр. єв.). оузрh и оць
го и милъ
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).
3. Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ иtсъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти\ и тлъкн@въши в двьри молааше
го вьвести \. ономоу же не хот#штоу и на мнозh то сътворити отьлага\штоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже с# прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ нач#ть лишати с# (Остр. єв.).
4. Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhм# вьзрhвъ iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrш# ми словеса си и не твор# и оуподобитъ с# м@жеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhм# законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhм# приде iисъ въ градъ самареискъ нарица
мы соухарь (Остр. єв.). да веселимъ с# ако сынъ мои сь мрьтвъ бh и оживh (Остр. єв.). отьць же его ишьдъ молhаше и онъ отвhштавъ реме оtцоу сво
моу се коликоу лhтъ работа\ тевh (Остр. єв.). и пакы оного посъла и того оубиш# ины мъногы овы би\ште овы оуби\ште (Мар. єв.).
5. Прочитайте і перекладіть речення, визначте, у яких прикладах займенники и, ",
є вказівними, а в яких – присвійними:
и прикосн@с# р@цh
> (Остр. єв.). въпроси же его itсъ глt #. что им# естъ (Сав. кн.). емъше же дhлателе рабr его (Мар. єв.). и видhвъше i оученици его по морю ход#mа (Сав. кн.). иtсъ же простьръ р@к@ #тъ его (Сав. кн.). и рече мьнии сынъ
ю оtцоу (Остр. єв.). оузьрh и оtць
го (Остр. єв.). и дадите прьстень на р@к@ его (Остр. єв.). питhниh ихъ оумъножи стада ихъ многоплодъна сътвори (Син. тр.). граждане же его ненавидhах@ его (Мар. єв.).
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).
3. Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ иtсъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти\ и тлъкн@въши в двьри молааше
го вьвести \. ономоу же не хот#штоу и на мнозh то сътворити отьлага\штоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже с# прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ нач#ть лишати с# (Остр. єв.).
4. Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhм# вьзрhвъ iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrш# ми словеса си и не твор# и оуподобитъ с# м@жеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhм# законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhм# приде iисъ въ градъ самареискъ нарица
мы соухарь (Остр. єв.). да веселимъ с# ако сынъ мои сь мрьтвъ бh и оживh (Остр. єв.). отьць же его ишьдъ молhаше и онъ отвhштавъ реме оtцоу сво
моу се коликоу лhтъ работа\ тевh (Остр. єв.). и пакы оного посъла и того оубиш# ины мъногы овы би\ште овы оуби\ште (Мар. єв.).
5. Прочитайте і перекладіть речення, визначте, у яких прикладах займенники и, ",
є вказівними, а в яких – присвійними:
и прикосн@с# р@цh
> (Остр. єв.). въпроси же его itсъ глt #. что им# естъ (Сав. кн.). емъше же дhлателе рабr его (Мар. єв.). и видhвъше i оученици его по морю ход#mа (Сав. кн.). иtсъ же простьръ р@к@ #тъ его (Сав. кн.). и рече мьнии сынъ
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).
3. Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ иtсъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти\ и тлъкн@въши в двьри молааше
го вьвести \. ономоу же не хот#штоу и на мнозh то сътворити отьлага\штоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже с# прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ нач#ть лишати с# (Остр. єв.).
4. Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhм# вьзрhвъ iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrш# ми словеса си и не твор# и оуподобитъ с# м@жеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhм# законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhм# приде iисъ въ градъ самареискъ нарица
мы соухарь (Остр. єв.). да веселимъ с# ако сынъ мои сь мрьтвъ бh и оживh (Остр. єв.). отьць же его ишьдъ молhаше и онъ отвhштавъ реме оtцоу сво
моу се коликоу лhтъ работа\ тевh (Остр. єв.). и пакы оного посъла и того оубиш# ины мъногы овы би\ште овы оуби\ште (Мар. єв.).
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).
3. Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ иtсъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти\ и тлъкн@въши в двьри молааше
го вьвести \. ономоу же не хот#штоу и на мнозh то сътворити отьлага\штоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже с# прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ нач#ть лишати с# (Остр. єв.).
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои,
же.
2. Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти въздамъ (Асс. єв.). и азъ глt \ вамъ просите и дастъ с# вамъ (Мар. єв.). такожде и азъ т# приноужд@ при народh сем. исповhдати ако
стъ богъ на небеси (Супр. рук.). глtа еи itсъ не прикасаи с# мьнh (Map. єв рабе л@кавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебе. понеже моли м# не подобаше ли и тебh помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо\ оуже нhсмь достоинъ нарешти с# сынъ твои сътвори м# "ко
Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
теръ, нашь, азъ, онъ, инъ, вашь, себе, вьсь, чьто, тъ, сиць, и, нhкъто, вьсакъ, твои, сь, никъто, кыи, овъ, иже, какъ, свои, ничьто, нhчьто, чии, такъ, наше, она, мы, ина, вьсе, та, вh, сице,
, которыи, мои, Практичне заняття 6
Тема: Займенник. Прикметник.
Підготуйте відповіді на питання:
1. На які основні групи поділяли займенники старослов'янської мови? Що становило основу цього поділу?
2. Назвіть значеннєві групи займенників старослов'янської мови, наведіть приклади займенників усіх розрядів.
4. Назвіть специфічні особливості особових займенників старослов'янської мови, якими вони відрізняються від сучасних?
5. Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
6. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми?
7. Які відмінкові форми особових займенників були енклітичними? Назвіть їх.
8. Які займенники вживалися у функції особових займенників 3-ї особи? Наведіть приклади.
9. Із яких старослов'янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків особових займенників?
12. Поясніть особливості родових займенників.
До якого класу слів належали прикметники праслов’янської мови?
Чи мали вони формальні показники розрізнення?
13. Які розряди прикметників виокремлено в старослов’янській мові? Назвіть особливості цих розрядів. Чи збігаються вони з відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?
14. Назвіть найпоширеніші суфікси творення якісних прикметників. Наведіть приклади.
15. Як утворювалися відносні прикметники? Наведіть приклади.
16. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворювалися присвійні прикметники, наведіть приклади.
17. Назвіть групи прикметників старослов'янської мови за будовою, наведіть приклади їх.
18. Які з груп прикметників за будовою є найдавнішими за походженням? Чи мають вони аналоги в сучасній українській мові? Наведіть приклади.
19. Які прикметники називали короткими? Назвіть особливості функціонування коротких прикметників.
20. Які прикметники називали повними? Чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися?
21. Чим за семантикою відрізнялися повні прикметники від коротких? Яку синтаксичну функцію вони виконували в реченні?
21. Як утворювали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Наведіть приклади.
22. Назвіть невідмінювані прикметники старослов’янської мови.
Виконайте вправи:
Визначте значеннєві розряди займенників:
мои, ва, самъ,
4. Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhм# вьзрhвъ iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrш# ми словеса си и не твор# и оуподобитъ с# м@жеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhм# законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhм# приде iисъ въ градъ самареискъ нарица
5. Прочитайте і перекладіть речення, визначте, у яких прикладах займенники и, ",
6. Провідміняйте в усіх числових формах словосполучення:
тъ градъ, мо" жена, наше поле
8. Згрупуйте прикметники відповідно до розрядів за значенням (якісні, відносні, присвійні). Підкресліть непохідні (первинні) прикметники. Визначте, за допомогою яких суфіксів утворені прикметники кожного розряду.
Слhпъ, нhмъ, хромъ, остръ, хrтръ, льстивъ, кръвоточивъ, змиевъ, рьвьнивъ, млъчаливъ, петровъ, львовъ, богатъ, именитъ, домовитъ, жестокъ, широкъ, кратъкъ, крhпъкъ, сльзъкъ, т#жькъ, людьскъ, дhтьскъ,
небесьскъ, во
| Короткі прикметники | ||
| Нульовий ступінь порівняння прикметників малъ, мало, мала, малы | ||
| Вищий ступінь порівняння | ||
| -ьш- | -hиш, (-аиш)- | |
| Деякі первинних безсуфіксні прикметники: гр@бъ, лихъ, лютъ, хоудъ, младъ, драгъ, старъ | Прикметники із суфіксами -окъ, -екъ, -ъкъ, -ькъ, які при творенні вищого ступеня порівняння усікаються | Усі інші прикметники |
| ! Н. – З. в. однини чол. р. -ии, сер. р. –е. ! Всі інші форми і Н. в. жін. р. - ьш- | ! Н. – З. в. однини чол. р. -hи, (-аи)- , ! Всі інші форми і Н. в. жін. р. –hиш-, (-аиш)- | |
| Кінцевий приголосний основи змінюється як в сполученнях з j. | г, к, х змінювались у результаті І палаталізації. | |
| Повні прикметники | ||
| + вказівний займенник и, ", у відповідному відмінку. ! Форма Н. в. однини чол. р. залишається без змін. | ||
| Найвищий ступінь порівняння прикметників | ||
| Абсолютний | ||
| Нульовий ступінь порівняння прикметника + префікс прh- | ||
| Нульовий ступінь порівняння прикметника + прислівник shло ++ + | ||
| Вищий ступінь порівняння прикметника + префікс наи- (підсилення!) | ||
| Відносний | ||
| Вищий ступінь порівняння прикметника + займенник вьсhхъ | ||
Відповіді
Визначте значеннєві розряди займенників:
Мои (присвійні) , ва (особові), самъ(означальні), єтеръ (неозначені), нашь(присвійні), азъ (особові), онъ (власне вказівні), инъ (означальні), вашь(присвійні), себе (зворотній), вьсь(означальні), чьто (питальні), тъ (власне вказівні), сиць (якісно-вказівні), и (вказівні), нhкъто (неозначені), вьс
lbbnкъ (означальні), твои (присвійні), сь (власне вказівні), никъто(заперечні), кыи (питальні), овъ (власне вказівні), иже (відносні), какъ (питальні), свои (присвійні), ничьто(заперечні), нhчьто (неозначені), чии (питальні), такъ (якісно-вказівні), наше(присвійні), она (особові), мы (особові), ина (означальні), вьсе (означальні) , та (власне вказівні), вh (особові) , сице (означальні), ѥ (вказівні), которыи (питальні), мои (присвійні), ѥже (відносні).Знайдіть у прикладах енклітичні форми займенників, визначте їх особу, число і відмінок:
въдаждъ ми (1 ос, мн, давальний в) радость (Син. пс.). потръпи на мънh и въсе ти (2 ос одн давальний в) въздамъ (Асс. єв.). и азъ гла вамъ (2 ос мн давальний в) просите и дастъ сѦ вамъ (2 ос мн давальний в) (Мар. єв.). такожде и азъ тѦ приноуждѪ при народh сем исповhдати ко ѥстъ богъ на небеси (Супр. рук.). гла iсъ не прикасаи сѦ мьнh (Map. єв) рабе лѪкавыи вьсь длъгъ твои оставихъ тебh (2 ос одн давальний в) понеже моли мѦ не подобаше ли и тебh (2 ос одн давальний в) помиловати подроуга своего акоже и азъ тебе помиловахъ (Сав. кн.). оt че съгрhшихъ на нt бо и прhдъ тобо
оуже нhсмь достоинъ нарешти сѦ сынъ твои сътвори мѦ ко 
диного отъ наимьникъ твоихъ (Остр. єв.). горами падhте на ны и хлъмомъ покрыите ны (Сав. кн.).Прочитайте, знайдіть у тексті займенники інших розрядів, ужиті в значенні особових:
рече имъ исъ (Асс. єв.). прнглашь i рече емоу (Зогр. єв.). тhми обhштании побhждена идетъ к немоу поздh зhло ношти и тлъкнѪвъши в двьри молааше ѥго вьвести. ономоу же не хотhштоу и на мнозh то сътворити отьлагаштоу (Супр. рук.). онъ же отъвръже сѦ прhдъ всhмн (Зогр. єв.). и тъ оклеветанъ бrстъ къ немоу (Зогр. єв.). и тъ начѦть лишати сѦ (Остр. єв.).
Назвіть особливості вживання вказівних займенників старослов'янської мови. Проаналізуйте речення і поясніть ці особливості на конкретних прикладах:
въ оно врhмѦ вьзрhвъ Iсоусъ очима своiма на небо i рече (Сав. кн.). и всакъ слrшѦ ми словеса си и не творѦ и оуподобитъ сѦ мѪжеви боую (Сав. кн.). и пришьдъ рабъ тъ повhдh се гспtдиноу своемоу (Мар. єв.). въ оно врhмѦ законьникъ етеръ приде (Асс. єв.). нъ овъ бh несмысленъ овъ съмисльнъ (Зб. Кл.). въ оно врhмѦ приде iисъ въ градъ самареискъ нарицаѥмы соухарь (Остр. єв.). да веселимъ сѦ ако сынъ мои сь мрьтвъ бh и оживh (Остр. єв.). отьць же его ишьдъ молhаше и онъ отвhштавъ реме оtцоу своѥмоу се коликоу лhтъ работа тевh (Остр. єв.). и пакы оного посъла и того оубишѦ ины мъногы овы биште овы оубиште (Мар. єв.).
У зв’язку з відсутністю займенників З ос у старослов'янській мові їх функцію виконували вказівні.
5. Прочитайте і перекладіть речення, визначте, у яких прикладах займенники и,
, є вказівними, а в яких – присвійними: І доторкнуся до руки його (присвійний).Спитав його (вказівний) Ісус: скажи своє ім’я. робив раб його (присвійний). І учні його (присвійний) побачили, що він йде по морю, Ісус же простягнув руку його (присвійний). І каже менший син батьку. побачив і отець його (вказівний). і дайте перстень на руці його (присвійний). Харчування їх (вказівний) помнож стада їх (присвійний)багатоплідні створи. громадяни його (присвійний) ненавиділи його (вказівний).
6. Провідміняйте в усіх числових формах словосполучення:
тъ градъ, мо
жена, наше полеОднина
Н тъ градъ мо
жена наше полеР того града мо
жены нашего пол Д томоу градоу мо
и женh нашемоу полюЗ тъ градъ мо
жен
наше полеО тhмь градомь мо
жено нашимь полемьМ томь градh мо
и женh нашемь полиМножина
Н ти гради мо
жены наша пол Р тhхъ градъ моихъ женъ нашихъ поль
Д тhмъ градомъ моимъ женамъ нашимъ полемъ
З ты грады мо
жены наша пол О тhми грады моими женами нашими поли
М тhхъ градhхъ моихъ женахъ нашихъ полихъ
Двоїна
Н - З та града мои женh наши поли
Р – М тою градоу мо
ю женоу нашею полюД – О тhма градома моима женама нашима полема
7. Згрупуйте прикметники відповідно до розрядів за значенням (якісні, відносні, присвійні). Підкресліть непохідні (первинні) прикметники. Визначте, за допомогою яких суфіксів утворені прикметники кожного розряду.
Якісні: Слhпъ, нhмъ, хромъ, остръ, хытръ, льстивъ, кръвоточивъ, рьвьнивъ, млъчаливъ, богатъ, именитъ, домовитъ, жестокъ, широкъ, кратъкъ, крhпъкъ, сльзъкъ, т
жькъ, бhдьнъ,горькъ, женатъ, пестръ, живъ, сладъкъ, кыслъ, богатъ, гладъкъ, кр глъ, прьвъ, цhлъ, кривъ, брадатъ, гнилъ, добръ, зъкъ, теплъ, небесьскъ, рогатъ, сльзъкъ, поганьскъ, достоинъ.Відносні: брачьнъ, равьнъ, овьнъ, оутрьнь, водьнъ, кожанъ, владычьнъ, длъжьнъ, пророчь
Присвійні: петровъ, змиевъ, львовъ, во
водинъ, людьскъ, дhтьскъ,8. Утворіть присвійні прикметники за допомогою суфікса -ь, поясніть чергування приголосних, які при цьому відбулися:
Пророкъ – пророчь (чергування к/ч – перша перехідна палаталізація), отець – отьчь (чергування ц/ч – друга перехідна палаталізація), кън
зь - кън жьскъ (чергування ж/з – третя перехідна палаталізація), чловhкъ –чловhчь (чергування к/ч – перша перехідна палаталізація) , овьца – овhчь (чергування ц/ч – друга перехідна палаталізація), осьлъ - осьльскъ, отрокъ - отрочь(чергування к/ч – перша перехідна палаталізація), вьдовица – вьдовичь (чергування ц/ч – друга перехідна палаталізація), орьлъ - орьличь, авраамъ - авраамовъ, диаволъ - диявольскъ, патриархъ – патриаршь (чергування х/ш – перша перехідна палаталізація), медвhдь – медвhждь (чергування д-жд у коренях), иаковъ – иаковль (чергування в-вл – губний плюс л), владимиръ - владимировъ.
9. Утворіть форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників усіх трьох родів:
соухъ –
соухьши, соухьша, соухьше вищий
прhcоухъ, прhcоуха, прhcоухе найвищий абсолютний
всhхъ соухьше найвищий відносний
широкъ –
ширии, ширша, шире вищий
прhширокъ, прhширока, прhшироке найвищий абсолютний
всhхъ шире найвищий відносний
гладъкъ –
гладьши, гладьша, гладьше вищий
прhгладъкъ, прhгладъка, прhгладъке найвищий абсолютний
всhхъ гладьше найвищий відносний
вhдьнъ –
вhдьши, вhдьша, вhдьше вищий
прhвhдьнъ, прhвhдьна, прhвhдьне найвищий абсолютний
всhхъ вhдьше найвищий відносний
кротъкъ –
кротьши, кротьша, кротьше вищий
прhкротъкъ, прhкротъка, прhкротъке найвищий абсолютний
всhхъ кротьше найвищий відносний
т
жькъ –т
жьшии, т жьша, т жьшє вищий прhт
жькъ, прhт жька, прhт жьке найвищий абсолютнийвсhхъ т
жьшє найвищий відноснийгорькъ -
горьши, горьша, горьше вищий
прhгорькъ, прhгорька, прhгорьке найвищий абсолютний
всhхъ горьше найвищий відносний
10. У наведених прикладах знайдіть короткі (іменні, нечленні) прикметники і визначте їх рід, число, відмінок, синтаксичну функцію (присудок чи означення)
чловhкъ бh домовитъ (чол р, одн Н.в, присудок)(Зогр. єв.). и егда приближи с
къ горh елеоньсцh посъла дъва отъ оученикъ своихъ (Мар. єв.). всакъ иже слышитъ ми словеса и творитъ " оуподобл\ его м жевн м дроу (Сав. кн.). н всакъ слышаi ми словеса си. и не твор ихъ оуподобить с м жевн боую (Сав. кн.). быстъ гладъ крhпъкъ(чол р, одн Н.в, означення) на странh той (Остр. єв.). оузрh и оць го и милъ моу бысть (Остр. єв.). исъ видh же и един въдовиц оубог (ж.р, одн, Зн.в, означення) (Зогр. єв.). никъто же не въливаатъ вина въ мhхы ветъхы(мн,М.в,означення) (Зогр. єв.).11. Поясніть, за яким іменним типом відмінювалися короткі прикметники. Провідміняйте в усіх числових формах запропоновані словосполучення:
градъ новъ, жена нова, море сине.
Короткі прикметники чоловічого та середнього родів змінюються за зразком іменників -*о, -*jo основ, а прикметники жіночого роду – за зразком -*а, -*jа основ.
Короткі прикметники мали родові розрізнення, які передавалися різними закінченнями:
чол. -ъ, -ь: новъ, синь;
жін, -а, -
; нова, син ;
сер. -о, -є; ново, синє.
Однина
Н градъ новъ жена нова море сине
Р града нова жены новы мор
син Д градоу новоу женh новh морю синю
З градъ новь жен
нов море синеО градомь новомь жено
нов моремь синемьМ градh новh женh новh мори сини
Множина
Н гради нови жены новы мор
син Р градъ новъ женъ новъ морь синь
Д градомъ новомъ женамъ новамъ моремъ синемь
З грады новы жены новы мор
син О грады новы женами новами мори сини
М градhхъ новhхъ женахъ новахъ морихъ синихъ
Двоїна
Н-З града нова женh новh мори сини
Р-М градоу новоу женоу новоу морю синю
Д-О градома новома женама новома морема синема
12. Проаналізуйте приклади і визначте, чи мали прикметники форму кличного відмінка. У якій формі (короткій чи повній) вживали прикметники, якщо вони входили до складу звертання?
рабе л
кавыи (Асс. єв.). фарисею слепе (Мар. єв.). радоуи с цсtрю июдеискъ (Асс. єв.). сыноу чловhчьскъ възлюби бо паче слав члtвчю неже слав бжtи\ (Асс. єв.). земле июдова (Зогр. єв.). июдннъ обличителю (Зб. Кл.).Клична форма коротких прикметників замінюється формою називного відм. одн., але у прикметників чоловічого роду і субстантивованих прикметників зустрічаються клична форма на -є: ωкаанє и нєбожє (Супр.); фарисєю слѣпє (Супр.).
З прикладів можемо побачити, що до складу звертання входили і повні, і короткі форми прикметників (л
кавыи – повна форма; июдеискъ чловhчьскъ, июдннъ, людова – короткі форми)13. Поясніть особливості творення повних прикметників. Утворіть повні форми від коротких прикметників:
новъ, нова, ново, синь, син
, сине, гладъкъ, гладъка, гладъко, бhдьнъ, бhдьна, бhдьно, старъ, стара, старо, пhшь, пhша, пhше.Повні (займенникові, означені, членні) прикметники утворювалися від коротких шляхом додавання вказівних займенників и (чол.), " (жін.), ѥ (сер.). Напр.: добръ + и = добрыи; добра + " = добра"; добро + ѥ = доброѥ. Ці займенники спочатку виконували функцію вказівки на предмет, виділення його з ряду подібних. Виступаючи енклітиками, вони поступово зливалися у вимові з прикметниками і згодом перетворилися лише на показники граматичного роду прикметників. Повні прикметники у реченні могли виконувати лише функцію означення, поступово витісняючи у цій синтаксичній ролі короткі прикметники, для яких характерною стала предикативна функція.
У процесі приєднання займенників кінцеві редуковані ъ, ь коротких форм прикметників чоловічого роду змінилися відповідно на ы, и. Напр.: новъ + и = новыи; синь + и = синии.
новъ - новыи, нова - нова
, ново - ново , синь - синии, син - син , сине - сине , гладъкъ - гладъкии, гладка - гладъка , гладко - гладко , бhдьнъ - бhдьныи , бhдьна - бhдьна , бhдьно - бhдьно , старъ - старыи , стара - стара , старо - старо , пhшь - пhшии , пhша - пhша , пhше - пhше .14. Наведіть Р., Д., О., М. відмінки повних прикметників, поясніть, як вони змінилися:
новыи , нова
, ново Н новыи нова
ново Р нова
го новы нова гоД новоу
моу новhи новоу моуО новыимь ново
новыимьМ новh
мь новhи новh мь
15. Від запропонованих коротких форм прикметників вищого ступеня порівняння утворіть повні форми:
гл
бочаи - гл бочаиши , добрhи - оуньши , болии - больши, хоуждии - хоуждиши, новhи - новh .16. Проаналізуйте приклади і поясніть, як утворився найвищий ступінь порівняння прикметників:
скорh
- наискорh , выше - наивыше, великъ - прhвеликъ, добръ - прhдобръ, болии - вьсhхъ болии, богатhи - вьсhхъ богатhи, сладъкъ - shло сладъкъ, широкъ - shло широкъ, жестокъ - вельми жестокъ, далекъ - вельми далекъ, св тъ - прhсв тъ.Найвищий ступінь порівняння мав два варіанти: абсолютний та відносний. Найвищий абсолютний творився додаванням до нульового ступеня порівняння прикметника префікса прѣ- або приєднанням прислівника Sѣло. Напр.: прѣмалъ — Sѣло малъ; прѣмѫдръ — Sѣло мѫдръ; прѣдобръ Sѣло довръ. Префікс наи- міг підсилювати вищий ступінь порівняння, надаючи йому значення найвищого: наивѧштє, наискорѣѥ, наидобрѣѥ, наистарѣѥ. Однак такі форми у пам'ятках зустрічаються досить рідко. Найвищий відносний у текстах передається описово: вьсѣхъ мьнии, вьсѣхъ нєчистѣишє, вьсѣхъ лоучии.
Аналізуючи дані приклади, можемо сказати, що найвищий ступінь порівняння прикметників творився за допомогою префіксів най (наискорh
, наивыше) пре (прhвеликъ, прhдобръ, прhсв тъ), приєднанням прислівників Sѣло (shло сладъкъ, shло широкъ), вельми (вельми жестокъ, вельми далекъ) та описовим словом вьсѣхъ (вьсhхъ болии, вьсhхъ богатhи).