Ім'я файлу: ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО НИТКОВІ З.docx
Розширення: docx
Розмір: 1350кб.
Дата: 19.09.2023
скачати


ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО НИТКОВІ З'ЄДНУВАННЯ ВИРОБІВ

Під нитковим способом з'єднування деталей одягу розуміють з'єднування шарів матеріалу стібками, вручну або за допомогою спеціального обладнання – швейних машин. Ниткові з'єднування достатньо міцні, еластичні, мають красивий зовнішній вигляд. Цей спосіб з’єднування найбільш універсальний у порівнянні з іншими (клейовим, зварним, заклепковим). Він дозволяє скріплювати (зшивати) всі види матеріалів, які використовуються у швейній промисловості. Обладнання для реалізації ниткового способу дозволяє зшивати матеріали у широкому діапазоні товщин (від 0,1 до 10 мм і більше), використовувати довжину стібка від 1 до 10 мм, істотно змінювати лінійну швидкість переміщення матеріалів при зшиванні залежно від конкретних умов. Все це підвищує його універсальність і дозволяє нитковому способу з’єднування набути найбільшого поширення при виготовленні швейних виробів різного призначення. Елементами ниткових з’єднувань є стібок, строчка та шов. Основною нормативно-технічною документацією, в якій класифіковано, проілюстровано та визначено види ниткових з’єднувань, є:  ДСТУ ISO 4915:2005 Матеріали текстильні. Типи стібків. Класифікація і термінологія;  ДСТУ ISO 4916:2005 Матеріали текстильні. Типи швів. Класифікація і термінологія. Відповідно до прийнятої класифікації за цими стандартами у виробництві швейних виробів використовується більш ніж 40 видів строчок із різноманітним переплетенням ниток.

Класифікація та характеристика стібків

Стібок – це елемент ниткової строчки між двома проколами матеріалу голкою, який повторюється і є закінченим переплетенням ниток. Стібок може утворюватись із однієї, двох або декількох ниток, переплетення яких знаходиться всередині матеріалу або на його поверхні (зверху, знизу, на зрізі).

Стібки бувають:

 за способом виконання – ручні та машинні;

 за утвореним рисунком – прямі, косі, зигзагоподібні, хрестоподібні, петлеподібні та ін.;

 за способом проколу шарів, що з’єднуються – наскрізні та потайні;

 за призначенням – зшивні, підшивальні, обметувальні, стьобальні тощо.

Ручні стібки виконуються за допомогою ручної голки та ниток, а машинні – ниток і робочих органів швейних машин. Параметрами стібків (рис. 1.1-1.4) є їх довжина l – для всіх стібків, та ширина с для зигзагоподібних стібків. Довжина стібків l складається із довжини ниток на лицьовому боці a та інтервалу між нитками b: l = a + b (1.1) В строчках, де точний розмір довжини стібка виміряти важко, визначають кількість стібків на 10 мм строчки.

Машинні стібки за структурою поділяють на ланцюгові та човникові. Човникові стібки утворюються із двох ниток: нитки голки та нитки човника, переплетення яких повинне розміщатись всередині матеріалів, що з’єднуються.

Ланцюгові стібки утворюються із однієї, двох чи більшої кількості ниток, одна із яких – нитка голки. У петлеутворенні ланцюгового стібка приймає участь петельник чи розширювач. Переплетення ланцюгових стібків розміщується на поверхні матеріалу.






Характеристика строчок

Строчка – ряд послідовно з’єднаних стібків.

Класифікують строчки за різними ознаками: за способом виконання, за призначенням, за напрямком стібків та ін.

За способом виконання строчки, як і стібки, поділяють на ручні та машинні. За призначенням розрізняють строчки з’єднувальні, обметувальні, оздоблювальні, підшивальні, стьобальні.

Строчка з’єднувальнаручна або машинна строчка, призначена для з’єднування деталей виробу. Така строчка може виконуватись без посадки або із посадкою однієї деталі відносно іншої.

Строчка безпосадкова – строчка, під час виконання якої матеріали, що зшиваються переміщуються на однакову величину стібка. При машинному виконанні така строчка утворюється на швейних машинах із нижнім та голковим транспортером, нижнім та верхнім транспортером, диференційним нижнім транспортером та їх поєднанням.

Строчки із посадкою одного шару матеріалу відносно іншого застосовуються у обшивних швах; при вшиванні рукавів у пройму і т.д. Для виконання таких строчок на швейних машинах Розділ 1. Загальні відомості про ниткові з'єднування виробів 33 застосовуються спеціальні механізми переміщення матеріалу – верхня та нижня зубчаста рейки.

З’єднувальні строчки можуть бути тимчасового або постійного призначення. Машинну тимчасову з’єднувальну строчку виконують на швейній машині однониткового ланцюгового стібка типу 101.

Різновидом з’єднувальної строчки є строчка закріпна – строчка постійного призначення, утворена із ряду ручних або машинних стібків, що виконуються у кінці розрізу, шва, складки для запобігання розпусканню основної строчки.

Строчка обметувальна – ряд ручних або машинних стібків, призначених запобіганню обсипальності зрізів матеріалів або для декоративного оздоблення зрізів деталей. Машинна обметувальна строчка утворюється ланцюговими обметувальними стібками різних типів в залежності від виду матеріалу (501, 502, 503, 504, 505). Також обметувальну строчку використовують для обметування петель виробів різних асортиментних груп. Різновидом обметувальної строчки є бісерна строчка  строчка, що використовується під час ручного обметування петель із вузлами переплетення на поверхні зрізу, що надає зрізу петлі рельєфної опуклості.

Строчка оздоблювальна – строчка, яка призначена для оздоблення виробу та його деталей, а також для надання додаткової міцності швам. Різновидами оздоблювальної строчки є строчка фігурна та строчка ажурна. Фігурна строчка виконується у вигляді ручних або машинних стібків, які розміщуються за певним рисунком. Внаслідок виконання ажурної строчки на матеріалі утворюється рисунок із ряду отворів певного розміру і форми із обметаними зрізами. Цю строчку використовують для оздоблення жіночої білизни, блузок, суконь тощо.

Строчка підшивальна  ручна або машинна строчка, призначена для закріплення підігнутих країв деталей виробу (підшивання низу пальто, штанів, спідниць тощо), а також для скріплення двох або більше деталей по відкритим зрізам (наприклад, підшивання краю кромки при обробці бортів).

Строчка підшивальна потайна – ряд невидимих з лицьового боку виробу ручних або машинних стібків, що повторюються. При виготовленні одягу застосовують машинні підшивальні строчки однониткового ланцюгового потайного стібка типу 103 та однониткового ланцюгового подвійного потайного стібка типу 105.

Строчка стьобальна – ручна або машинна строчка постійного призначення для з’єднування по поверхні деталей із основного та прокладкового матеріалів при обробці верхнього одягу для надання жорсткості та пружності певним ділянкам виробу (коміру, лацкану тощо). Для машинного вистьобування деталей використовують машини потайного стібка.

Комбіновані строчки – строчки, що виконують функції строчок різних видів. Прикладом такої строчки може бути строчка зшивально-обметувальна, яка призначена для з’єднування деталей виробу з одночасним обметуванням їх зрізів. Для її утворення використовують різні типи стібків у залежності від виду матеріалу, із якого виготовляється виріб: для виробів із натурального хутра – тип 501; для трикотажних полотен – тип 502, 504, (401.503), (401.504), 514; для виробів із тканин із невеликою обсипальністю зрізів – (401.503); для виробів із тканин із значно обсипальністю зрізів – (401.504).

За напрямком стібків строчки можуть бути прямолінійними або зигзагоподібними. При виконанні зигзагоподібної строчки стібки розміщуються під кутом до лінії строчки. Таку строчку використовують для пришивання мережив, аплікацій, для оздоблення виробів, обметування зрізів. В залежності від кількості стібків, що утворюють закінчений рисунок (рапорт), зигзагоподібні строчки ділять на прості (рапорт рівний двом стібкам) та складні (рапорт їх складає більше 2 стібків). Машинна зигзагоподібна строчка утворюється човниковими зигзагоподібними стібками (типу 304, 308 тощо) та ланцюговими зигзагоподібними стібками (типу 404, 411, 412 і т.д.). Ниткові строчки можуть виконуватись в одну лінію або бути багатолінійними.

Строчка багатолінійна  строчка, яка складається із двох або більшої кількості паралельних ліній стібків.

Технологічними параметрами строчки є:

 число ниток, що утворюють строчку;

 довжина стібка;

 номер голки, яким виконується стібок;

 номер ниток, якими виконується стібок.

Ручні строчки

Ручна строчка утворюється послідовним з’єднуванням ручних стібків за допомогою голки та нитки.

Під час виготовлення одягу використовують наступні основні види ручних строчок:

строчки прямого стібка – фастригувальна, нафастригувальна, зафастригувальна, вифастригувальна, копіювальна, строчка для утворення зборок;

строчки косого стібка – нафастригувальна, вифастригувальна, стьобальна, обметувальна, підшивальна і т.д.;

строчки хрестоподібного стібка;

строчки петлеподібного стібка – розфастригувальна, зшивна, підшивальна, вспушна (оздоблююча), копіювальна;

строчки петельного стібка;

строчки із поєднання прямих та косих стібків.

Сферу застосування та параметри виконання ручних строчок представлено у таблиці 1.3.







Ниткові шви

Класифікація та технологічні параметри швів

Шов – місце з’єднання двох або декількох шарів матеріалу, укладених у певному положенні, однією або декількома строчками. Відповідно до ДСТУ ISO 4916:2005 ниткові шви поділяють на вісім класів у залежності від мінімальної кількості деталей, з’єднаних швом, та типів їх розміщення (рис. 1.52).








скачати

© Усі права захищені
написати до нас