МІНІ – ЛЕКЦІЯ
на тему
«ВПЛИВ СТРЕСУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ»
ЗМІСТ
Вступ.
Стрес та стресові гормони.
Природна реакція.
Вплив стресу на наш організм.
Опорно – руховий апарат.
Дихальна система.
Серцево – судинна система.
Ендокринна система.
Шлунково – кишкова система.
Нервова система.
Репродуктивна система.
Чоловіча статева система.
Жіноча репродуктивна система.
ВСТУП
Стресові переживання є нормальною частиною життя, а реакція на стрес є механізмом виживання, який змушує нас реагувати на загрози. Стрес може бути коротким, ситуативним і позитивним фактором, що мотивує, підвищує продуктивність, але якщо його переживати протягом тривалого періоду часу, він може стати хронічним стресом, що негативно впливає на здоров’я та самопочуття.
Коли стрес негативний і його неможливо позбутися чи уникнути – наприклад, звільнення з роботи чи тяжка хвороба близької людини – або коли він стає тривалим або хронічним, наші біологічні реакції на стрес можуть погіршити наше фізичне та психічне здоров’я.
Автор міні – лекції – Бедрій Х. Р. студентка 3 курсу, групи ДПс – 31, спеціальність «Дитяча психологія та психологічна практика».
Стрес та стресові гормони.
Стрес — це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін.
У людини стрес часто виникає під час взаємодії із соціумом. Зовнішні чинники сприймаються як загроза добробуту організму. Стрес має не лише реагувати на загрози та руйнуючі чинники, але повертати до стабільних умов існування.
Що відбувається в організмі під час стресової реакції? Мозок, сприймаючи загрозу, сигналізує наднирникам виділяти гормони стресу — адреналін і кортизол.
Адреналі́н — гормон та медіатор мозкової речовини надниркових залоз, що входить до групи фізіологічно активних речовин — катехоламінів.
Прискорює і посилює серцебиття, спричинює звуження кровоносних судин, чим зумовлює підвищення кров'яного тиску, зумовлює розслаблення гладкої мускулатури бронхів і травної системи, підвищення обміну речовин.
Кортизо́л — природний глюкокортикоїдний гормон, що виробляється корою наднирників. Кортизол синтезується організмом з холестерину, що надходить в організм у складі ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) або синтезується в клітинах з ацетил-коензимуА. Секреція кортизолу регулюється адренокортикотропним гормоном, виділення якого регулюється відповідно кортиколіберином, що виробляється в гіпоталамусі. Виділення в кров кортизолу підпорядковане циркадному ритму — найбільша кількість гормону вивільняється зранку і поступово знижується протягом дня.
Внутрішні резерви організму активуються, тому підвищується м’язова сила, швидкість реакції, витривалість та больовий поріг. Це важливі реакції, що допомагають організму боротися з джерелом небезпеки або втікати від неї. Коли загроза зникає, тіло повертається у розслаблений стан.
Сучасне життя, безперервні інформаційні потоки, глобалізаційні зміни спонукають організм працювати на повну силу. Стресова сигналізація не відключається, і згодом людина виснажується. Симптоми стресового стану дуже різні й залежать як від обставин, так і особливостей самого організму. Серйозні травматичні події можуть спричиняти гострий стресовий розлад.
Природна реакція.
Ви коли-небудь опинялися зі спітнілими руками на першому побаченні або відчували, що ваше серце сильно б’ється під час перегляду страшного фільму? Тоді ви знаєте, що можете відчувати стрес як у своєму розумі, так і в тілі.
Ця автоматична реакція виникла у наших давніх предків як спосіб захисту від хижаків та інших загроз. Зіткнувшись з небезпекою, організм починає працювати, виробляючи гормони, які підвищують частоту серцевих скорочень та кров’яний тиск, надають нам енергію та готують до боротьби.
У наші дні ви навряд чи зіткнетеся з загрозою бути з’їденим. Але ви, ймовірно, щодня стикаєтеся з багатьма проблемами, такими як дотримання термінів, оплата рахунків і догляд за дітьми, які змушують ваше тіло реагувати. В результаті природна реакція вашого тіла, яку називають реакція «бийся або тікай» – може «застрягти у включеному положенні». Що може мати серйозні наслідки для вашого здоров’я.
Коли стрес починає заважати вашій здатності жити нормальним життям протягом тривалого періоду, він стає ще більш небезпечним. Чим довше триває стрес, тим гіршим є його вплив на ваш розум і тіло.
Вплив стресу на наш організм.
Опорно – руховий апарат.
Коли наше тіло напружене, м’язи напружуються – це рефлекторна реакція на стрес – спосіб захисту організму від травм і болю.
Хронічний стрес змушує м’язи тіла перебувати в більш-менш постійному стані напруги. Коли м’язи напружені протягом тривалого періоду часу, це може викликати інші реакції організму і навіть сприяти виникненню розладів, пов’язаних зі стресом. Наприклад, головний біль напруги і головний біль мігрені пов’язані з хронічним напруженням м’язів в області плечей, шиї та голови. Скелетно-м’язовий біль у попереку та верхніх кінцівках також пов’язують зі стресом, особливо зі стресом на роботі.
Методи релаксації та інші методи лікування, що знімають стрес, є ефективними у знятті м’язової напруги, зменшують частоту деяких розладів, пов’язаних зі стресом, таких як головний біль, і покращують самопочуття.
Дихальна система.
Стрес і сильні емоції можуть проявлятися респіраторними симптомами, такими як задишка і прискорене дихання, оскільки дихальні шляхи між носом і легенями звужуються. Для людей без респіраторних захворювань, як правило, це не є проблемою, оскільки організм може виконувати додаткову роботу, щоб дихати комфортно, але психологічні стресори можуть посилити проблеми з диханням у людей із наявними респіраторними захворюваннями, такими як астма та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ; включаючи емфізему і хронічний бронхіт).
Деякі дослідження показують, що гострий стрес, наприклад смерть близької людини, насправді може спровокувати напади астми. Крім того, прискорене дихання (гіпервентиляція), викликане стресом, може спровокувати напад паніки у людей, схильних до панічних атак.
Співпраця з психологом для розробки стратегій розслаблення, дихання та інших когнітивно-поведінкових стратегій може допомогти.
Серцево – судинна система.
Гострий стрес – миттєвий або короткочасний стрес, викликає збільшення частоти серцевих скорочень і сильніші скорочення серцевого м’яза, разом із виділенням гормонів стресу –адреналіну, норадреналіну і кортизолу, які діють як посередники цих ефектів.
Крім того, кровоносні судини, які спрямовують кров до великих м’язів і серця, розширюються, тим самим збільшуючи кількість крові, що перекачується в ці частини тіла і підвищується кров’яний тиск. Це явище відоме як реакція «бийся або тікай». Після того, як гострий стресовий епізод минає, організм повертається до свого нормального стану.
Хронічний стрес або постійний стрес, який переживається протягом тривалого періоду часу, може сприяти довгостроковим проблемам з серцем і кровоносними судинами. Постійне збільшення частоти серцевих скорочень, а також підвищений рівень гормонів стресу і кров’яного тиску можуть негативно позначатися на організмі. Тривалий стрес може підвищити ризик гіпертонії, серцевого нападу або інсульту.
Повторний гострий стрес і постійний хронічний стрес також можуть сприяти запаленню в системі кровообігу, особливо в коронарних артеріях. Це один із шляхів, який, як вважають, пов’язує стрес із серцевим нападом. Також виявляється, що те, як людина реагує на стрес, може впливати на рівень холестерину.
Ендокринна система.
Коли хтось сприймає ситуацію як складну, загрозливу або неконтрольовану, мозок ініціює каскад реакцій, що залучають вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники (ГГН), яка є основним рушієм реакції на ендокринний стрес. Це, в кінцевому підсумку, призводить до збільшення вироблення стероїдних гормонів, які називаються глюкокортикоїдами, до їх складу входить кортизол, який часто називають «гормоном стресу».
Під час стресу гіпоталамус, сукупність ядер, що з’єднує мозок і ендокринну систему, сигналізує гіпофізу про вироблення гормону. Гіпофіз, у свою чергу, сигналізує наднирковим залозам про збільшення вироблення кортизолу.
Кортизол підвищує рівень доступного енергетичного палива шляхом мобілізації глюкози і жирних кислот з печінки. Кортизол зазвичай виробляється протягом дня, його концентрація збільшується після пробудження і повільно зменшується протягом дня, забезпечуючи щоденний цикл енергії.
Під час стресової події підвищення рівня кортизолу може забезпечити енергію, необхідну для боротьби з тривалими або екстремальними труднощами.
Глюкокортикоїди, включаючи кортизол, важливі для регулювання імунної системи та зменшення запалення. Проте хронічний стрес може призвести до порушення зв’язку між імунною системою та віссю ГГН. Це призводить до розвитку численних станів, що свідчать про порушення фізичного та психічного здоров’я, включаючи хронічну втому, метаболічні розлади (наприклад, діабет, ожиріння), депресію та імунні розлади.
Шлунково – кишкова система.
Кишечник має сотні мільйонів нейронів, які можуть функціонувати досить незалежно і постійно спілкуються з мозком, що пояснює здатність відчувати «метеликів» у шлунку. Стрес може вплинути на зв’язок між мозком і кишечником, і може викликати біль, здуття живота та інший дискомфорт у кишечнику.
Кишечник також населений мільйонами бактерій, які впливають на його здоров’я та здоров’я мозку, що може впливати на наші когнітивні процеси та емоції. Стрес пов’язаний зі змінами в кишкових бактеріях, які в свою чергу можуть впливати на настрій. Таким чином, кишкові нерви і бактерії сильно впливають на мозок і навпаки.
Стрес у дитинстві може вплинути на розвиток нервової системи, ці зміни можуть збільшити ризик виникнення захворювань кишечника.
Стравохід. Під час стресу люди можуть їсти набагато більше або менше, ніж зазвичай. Часто збільшують вживання алкоголю або тютюну, що може призвести до печії або кислотного рефлюксу. Стрес також може ускладнити ковтання їжі або збільшити кількість повітря, що ковтається, що спричинює газоутворення та здуття живота.
Шлунок. Стрес може спричинити біль, здуття живота, нудоту та інший дискомфорт у шлунку. Блювота може виникнути, якщо стрес досить сильний. Крім того, стрес може викликати непотрібне підвищення або зниження апетиту. Нездорове харчування, в свою чергу, може погіршити настрій.
Всупереч поширеній думці, стрес не збільшує вироблення кислоти в шлунку і не викликає виразки шлунка. Останні насправді викликані бактеріальною інфекцією. Але під час стресу виразки можуть турбувати більше.
Нервова система.
Нервова система має кілька відділів: центральний відділ, що включає головний і спинний мозок, і периферичний відділ, що складається з вегетативної та соматичної нервових систем.
Вегетативна нервова система відіграє безпосередню роль у фізичній реакції на стрес і поділяється на симпатичну нервову систему (СНС) і парасимпатичну нервову систему (ПНС). Коли організм перебуває в стресовому стані, СНС сприяє тому, що називається реакцією «бийся або тікай». Тіло спрямовує свої енергетичні ресурси на відсіч загрози життю або на «втечу від ворога».
СНС сигналізує наднирковим залозам про виділення гормонів, які називаються адреналіном і кортизолом. Ці гормони разом із безпосередньою дією вегетативних нервів змушують серце битися швидше, збільшувати частоту дихання, кровоносні судини в руках і ногах розширюватися, процес травлення змінюватися, а рівень глюкози (енергії цукру) в крові збільшуватися задля того щоб впоратися з надзвичайною ситуацією.
Після завершення кризи організм зазвичай повертається до спокійного стану. Цьому відновленню сприяє ПНС, яка, як правило, має протилежний вплив на СНС. Але надмірна активність ПНС також може сприяти реакціям на стрес, наприклад, сприяючи звуженню бронхів (наприклад, при астмі) або порушенню циркуляції крові.
І СНС, і ПНС мають потужну взаємодію з імунною системою, яка також може моделювати реакції на стрес. Центральна нервова система особливо важлива для запуску стресових реакцій, оскільки вона регулює вегетативну нервову систему і інтерпретує події як потенційно загрозливі.
Хронічний стрес, коли стресові фактори діють протягом тривалого періоду часу, може призвести до тривалого виснаження організму. Оскільки вегетативна нервова система продовжує викликати фізичні реакції, що спричинює «знос» організму. Справа не стільки в тому, що хронічний стрес впливає на нервову систему, скільки в тому, що постійна активація нервової системи впливає на інші системи організму, що порушує їхнє функціонування.
Репродуктивна система.
Також стрес негативно впливає на жіночу та чоловічу репродуктивні системи.
Чоловіча статева система.
Чоловіча статева система. Надлишок кортизолу може вплинути на нормальне біохімічне функціонування чоловічої репродуктивної системи.
Хронічний стрес може вплинути на вироблення тестостерону, що призведе до зниження статевого потягу або лібідо.
Стрес також негативно позначається на здатності до розмноження, викликаючи труднощі у пар, які намагаються завагітніти.
Жіноча репродуктивна система.
Жіноча репродуктивна система.Жінки поєднують особисті, сімейні, професійні, фінансові обов’язки та виконують широкий спектр інших вимог протягом усього свого життя. Стрес, перевтома можуть зменшити сексуальний потяг, особливо коли жінки одночасно доглядають за маленькими дітьми чи хворими членами сім’ї, борються з хронічними хворобами, відчувають депресію, труднощі у стосунках чи насильство, вирішують проблеми на роботі тощо.
Стрес також може мати значний вплив на репродуктивні плани жінки, негативно вплинути на здатність жінки до зачаття, перебіг вагітності та її адаптацію після пологів. Депресія є провідним ускладненням вагітності та післяпологової адаптації.
Якщо рівень стресу високий, підвищується ймовірність загострення симптомів репродуктивних захворювань. Коли стрес впливає на імунну систему, організм може стати більш вразливим до інфекцій.