Ім'я файлу: Вплив емоцій на здоров_я і життєдіяльність людини.docx
Розширення: docx
Розмір: 956кб.
Дата: 07.11.2023
скачати
Пов'язані файли:
Розширення: docx
Розмір: 956кб.
Дата: 07.11.2023
скачати
Пов'язані файли:
Вплив емоцій на здоров'я і життєдіяльність людини.
Емоціональне здоров'я – один із аспектів здоров'я, яке позитивно впливає на працездатність і життєдіяльність людини. Одні емоції сприяють досягненню мети, інші заважають здійсненню бажань людини, роблячи людину пасивною, безсилою, невпевненою в своїх діях.
Дві з половиною тисячі років тому великий лікар Гіппократ вчив про те, що людське здоров'я залежить не тільки і не стільки від зовнішніх показників, будь то якість споживаної їжі, вдихуваного повітря або способу життя, а й від того, чи живе людина в гармонії з самим собою і оточуючими.
Слово «емоція» походить від латинського «emovere», що означає хвилювати, збуджувати. З часом значення цього слова змінилось і сьогодні можна визначити, що емоції – це узагальнені почуттєві реакції, які виникають у відповідь на різноманітні по характеру екзогенні та ендогенні сигнали, які призводять до змін у фізіологічному стані організму. Психологи вважають, що емоції відображають не предмети і явища реального світу, а об’єктивне відношення до них.
В процесі життєдіяльності людина завжди знаходиться під впливом різноманітних емоцій. Навіть характер сновидінь багато в чому залежить від стану емоціональної сфери людини.
Людині елементарні емоції притаманні з раннього дитинства. Якщо на протязі першого року життя у дитини проявляються лише прості емоції, то в подальшому її емоціональні реакції знаходяться у певному взаємозв’язку з нормами соціальної поведінки. З часом відбувається формування властивих лише людині складних, вищих соціальних емоцій і відчуттів. Емоціональний розвиток дитини – це основа її фізичного й інтелектуального розвитку. Розуміння цього є важливою умовою виховання здорового, фізично і психічно повноцінного члена суспільства. «Кожній дитині, – говорить відомий американський лікар Б.Спок, – життєво необхідно, щоб її пестили, усміхалися їй, розмовляли і гралися з нею, любили її і були з нею ніжними. Вона потребує цього не менше ніж вітамінів і калорій. Саме це і навчить її любити інших людей і діставати насолоду від життя. Дитина, якій не вистачає ласки, любові, виростає холодною і нечуйною».
Під емоційним розвитком людини необхідно розуміти високий ступінь емоційної зрілості, здатність тонко сприймати людей і навколишній світ на основі глибокої емпатії та рефлексії. Людина, яка має високий ступінь емоційного розвитку, здатна захоплюватися красою навколишнього світу, вона помічає барви осіннього лісу, красу сніжинок, польоти лелек тощо.
Емоції – це властиві кожному з нас психологічні реакції на добре і погане, це наші смуток і радість, наші відчай і насолода. Емоції складають частину психічної діяльності людини, частину нашого «Я».
Сучасній людині в своїх вчинках часто доводиться керуватися головним чином не емоціями, а розумом, але в багатьох життєвих ситуаціях вплив емоцій на поведінку людини проявляється в значній мірі. Якщо емоціональні реакції збіднені, то це, як правило, негативно відображається на широті інтересів людини, заважає сприйняттю багатьох принад життя, відчуття радості буття.
Характер і ступінь відчуттів, емоційне сприйняття явищ, подій залежать як від типу вищої нервової діяльності, так і від освіти і виховання, впливу сім'ї, суспільства і традицій. Емоції – не тільки повсякденний супутник звичайних життєвих, службових, культурних сприйнять; без них не обходяться складні процеси, науковий пошук і творча діяльність.
Беззаперечним є той факт, що будь-які емоційні стани, особливо тривалі, затяжні негативні емоції супроводжуються змінами функціональних систем організму.
Поширена раніше фраза «всі хвороби від нервів» трансформувалась у «всі хвороби від стресів». І не без підстав. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 45 % всіх захворювань пов’язані зі стресом, а деякі спеціалісти вважають, що ця цифра вдвічі більша. Та ось інший факт: 30–50 % відвідувачів поліклінік – це практично здорові люди, які потребують лише деякої корекції емоційного стану.
Дослідження в галузі нейрофізіології підтверджують, що емоції та настрій впливають навіть на імунну систему, знижують опір до захворювань. Якщо протягом тривалого часу людина відчуває злість, тривогу чи депресію (навіть якщо немає яскравого прояву емоцій), то виникає висока імовірність захворювання грипом чи ін. одним з найголовніших фактів є те, що емоція – це переживання. Людина відчуває, а значить і переживає.
Емоції людини мають важливе значення в оптимізації всієї діяльності організму. Негативні емоції являються сигналом порушення сталості внутрішнього середовища. Позитивні емоції – своєрідна «нагорода» організму за працю, що була здійснена у процесі досягнення результату. Позитивні емоції – надійний засіб закріплення позитивних для організму умовно-рефлекторних реакцій. Відповідно, позитивні емоції – потужний стимул еволюції. Емоції сприяють концентрації всіх резервів організму.
Більшість захворювань сучасної людини належать до нейрогенних. Це гіпертонія, атеросклероз, інфаркт міокарду, деякі шлунково-кишкові захворювання, захворювання шкіри і т.д. визначальну роль у виникненні цих захворювань відіграють негативні емоції. М.І.Аствацатуров писав, що «серце вражається страхом, печінка – гнівом, шлунок – апатією».
Вченими також доведено, що характер мислення людини є причиною і морального стану здоров'я. відомо, що часто хвороби тіла виникають від думок, їх змісту, від емоційного стану людини, її особливих властивостей та цінностей. Думка, що стверджує здоров'я, оздоровче діє на весь організм, і навпаки, думки негативні, наповнені злістю і ненавистю шкідливо впливають на стан внутрішніх органів.
Основним питанням сучасної психології залишається вплив конкретних емоцій (страху, гніву, печалі і т.д.) на організм людини. Наприклад, гіпертонічну хворобу пов’язують з відчуттям страху та агресією, що хронічно пригнічується; мігрені та головний біль розповсюджені серед так званих інтелектуалів, що прагнуть до успіху але зазнають невдач. Цікавими є дані щодо впливу канцерогену на організм. Виявляється, що фізичний фактор ризику захворювання на рак – паління – діє канцерогенно тільки тоді, коли він поєднується з психосоціальними факторами ризику (наприклад, тривалим станом безнадійності).
Одне з найпоширеніших захворювань – хвороби серця, можуть виникнути внаслідок нестачі любові, відчуття безпеки та від емоційної замкнутості людини. Якщо хтось вважає, що не вартий кохання, або не вірить в нього, а можливо, просто соромиться проявляти його до інших людей, то він обов’язково зіткнеться з проявами захворювань серцево-судинної системи. Якщо ж він відкриє себе для своїх істинних почуттів і дозволить іншим покохати себе, то хвороба почне відступати.
Артрити, властиві людям безвідмовним, які не можуть сказати «ні», і вони вважають, що їх просто експлуатують. Цим людям просто необхідно навчитися відмовляти.
Люди, які готові звалити на свої плечі непосильне навантаження і невтомно працювати, щоб відповідати очікуванням оточуючих, ризикують придбати гіпертонію.
Проблеми з нирками можуть турбувати людей критичних або тих, які серйозно розчарувалися у чомусь. Цим людям властиво вважати, що їх гноблять і обманюють. Такі негативні емоції і почуття приводять до шкідливих хімічних процесів в людському організмі. Невміння або небажання бути самостійним можуть спровокувати астму або інші проблеми з легенями.
Шлунок – показник наших проблем. Агресивність, ненависть, заздрість і страхи – це ті емоції, придушення яких може призвести до шлункових розладів. Не намагайтеся ігнорувати і пригнічувати ці негативні емоції, спробуйте осмислити і усвідомити їх. Тривале роздратування, особливо властиве стану стресу, призводить до гастриту. Надлишок шлункового соку і, як наслідок, печія свідчать про пригніченість, агресивність.
Пусковими механізмами інфекційних захворювань є злість, роздратування і досада. Інфекція вказує де трапився душевний розлад. Саме тому недостатній супротив організму, до якого додається ще й інфекція, пов'язаний саме з порушенням душевної гармонії.
Найчастіше почуття внутрішньої порожнечі пробуджує апетит, а переїдання забезпечує відчуття наповненості. І як наслідок – ожиріння.
Болі у спині є наслідком пережитого, нестачі підтримки, зайвої вимогливості до себе і внутрішнього перенапруження.
За безсоння відповідальність несе також сама людина. Провокує її небажання бачити життя таким, яким воно є, втеча від дійсності. Навчіться підводити підсумок дня, дозвольте собі спокійне засинання і це поверне нормальний ритм життя.
Навіть історія такого страшного захворювання як рак, який вважається невиліковним, повна прикладів зцілення. Саме віра важко хворих людей в реальність свого одужання і в сили власного організму впливали на позитивний результат хвороби.
Психіка людини може бути як причиною виникнення стресів, так і найсильнішим проти них захистом. В цьому плані хотілося б виділити три думки.
Перша. Здоров'я – фізичне і психічне – пов'язане із світовідчуттям, «настроєм» і способом життя. Те, що ми думаємо, відчуваємо, робимо, до чого прагнемо, визначають наше здоров'я в не меншій мірі, ніж здоров'я визначає наше життя.
Друга. Людина відповідальна за своє життя і своє здоров'я не менше, ніж за життя, здоров'я і благополуччя своїх близьких. Розуміння цієї відповідальності може багато змінити в житті. Оздоровлюючись ми даруємо радість життя і оточуючим.
Третя. Збереження або здобуття здоров'я неможливе без відповідності наших можливостей нашим бажанням. Як говорив Станіслав Єжи Лец: «Піднімайся над собою, але не втрачай себе з виду».
Джерела негативних емоцій численні та різноманітні. Одні з них неминучі, наприклад смерть близьких родичів, друзів; іншим важко запобігти, а іноді і передбачити (природні лиха, нещасні випадки, хвороби). Але є низка негативних емоцій, джерелом яких є люди – їх поведінка, вчинки. Необхідно навчитися любити себе і людей, отримувати задоволення від життя.
Зберігають і зміцнюють здоров'я людини такі риси, як доброта, людяність, гідність, доброзичливість. Взаємини, що базуються на цих рисах характеру, дають оточуючим і самій людині позитивні емоції, бадьорість, духовний і фізичний спокій, прагнення бути досконалим. Цьому сприяють тактовність, ввічливість, дружелюбність, заняття фізичною культурою, заняття улюбленою справою, мистецтво. Різноманітні позитивні емоції, прагнення до підтримання у себе і оточуючих позитивного емоціонального стану є запорукою здоров'я, бадьорості і щастя.
Література
Валеология. Справочник школьника. /Сост. С.Н.Заготова. – Ростов-на-Дону: ООО «Издательство БАРО–ПРЕС», 2001. – 448 с.
Изард К.Э. Психология эмоций. – СПб., 1999. – 464 с.
Хей Луиза. Настройся на здоровую жизнь. – М.: ОЛМА Медиа Групп; ОЛМА_ПРЕС, 2007. – 192 с.
МОіН України
Степанівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів
Бесіда
з попередження нещасних випадків
класний керівник 11 класу – Голодний А.В.
Степанівка-2011