ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Цифровізація в сучасному світі – це актуальний процес, який стосується сфери діяльності людини. На сучасному етапі актуальними є процеси цифровізації економіки. Цифровою економікою називають такий вид економіки або таку економічну діяльність, основними факторами виробництва якої є цифрові дані. Використання цифрових комп’ютерних технологій дозволяє підвищити ефективність та продуктивність діяльності підприємств, економіки та сформувати цифрове суспільство. Хоча розвиток цифрової економіки нашої держави знаходиться лише на початку, цифрова трансформація відбувається і в Україні. Насправді в Україні дуже активно просуваються цифрові технології.

У століття масового впровадження високих технологій в життя людей цифровізація стає не тільки способом підвищення ефективності і досягнення максимальної зручності, а й просто необхідним фактором, що забезпечує постійний розвиток, необхідний для підтримки конкуренції. Даний процес означає впровадження високих технологій у вже існуючі об'єкти, а також створення абсолютно нових продуктів в цифровій формі. Глобальне використання цифрових технологій та їх стрімкий розвиток передбачають серйозні трансформації у всіх сферах людської діяльності, що суттєво вплине на конкурентні переваги тих чи інших країн. Питанням ідентифікації сутності цифрової економіки та її впливу на конкурентоспроможність країн присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: К. Краус та Н. Краус, Г. Карчева,О. Лапко, С. Запорожець, О.Джусов, С. Апальков та ін. Проте на даний час залишаються не вирішеними питання визначення місця України у світовому ринку цифрових технологій та оцінка її потенційних конкурентних можливостей.

Метою є розробка шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності України за рахунок впровадження цифрових технологій на основі аналізу світового досвіду. Для досягнення поставленої мети було вирішено наступні завдання: − досліджено сутність цифрової економіки та основні інструменти її впровадження; − проаналізовано конкурентні переваги світових країн-лідерів; − визначено рівень готовності України до запровадження інструментів цифрової економіки; − запропоновано шляхи підвищення конкурентних переваг України на основі імплементації світової практики.

Методологія. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у роботі були застосовані загальнонаукові та специфічні методи дослідження: абстрактно-логічний метод та критичний аналіз – для ідентифікації сутності поняття цифрова економіка та її складових; методи аналізу та синтезу, графічний та табличний методи – для оцінки конкурентних позицій зарубіжних країн та визначення місця України, розробки шляхів підвищення її конкурентоспроможності.

Зокерма було виявлено що, цифрова економіка являє собою досить складне поняття, однак можна припустити, що її розвиток засновано на ключових компонентах:

Результати дослідження. Всі трансформації, як правило, проводяться з метою підвищення ефективності, швидкості або зручності, або ж інших позитивних результатів. Водночас, перетворення вже існуючих систем і зміна процесів повинні бути чітко розроблені. Це означає, що цифрові трансформації є системними змінами, тут виключена хаотичність і випадковість перетворень. Отже, можна стверджувати, що цифровізація є формою прояву системних трансформацій. За загальноприйнятим визначенням, цифрова економіка – це економіка, що базується на виробництві електронних товарів і сервісів високотехнологічними бізнесструктурами і дистрибуції цієї продукції за допомогою електронної комерції [2]. За роки, що пройшли з моменту появи поняття «цифрова економіка», багато науковців та практиків вносять свої корективи у визначення цієї категорії. Проте аналіз наявних визначень[4– 8]підтверджує думку, що суттєвих відмінностей в них немає. У більшості зарубіжних джерел акцент робиться на технологіях і пов’язаних з їх використанням зміни в способах взаємодії економічних агентів [9, 10]. При цьому можуть згадуватись конкретні види технологій, або ті чи інші форми змін економічних процесів. Часто визначення цифрової економіки підміняють переліком напрямків її впливу на економіку і соціальну сферу. Перевагами цифрової економіки, на думку Г. Коломієць, Ю. Глушач [11], є наступні: відсутність фізичної ваги продукції, яка замінюється інформаційним обсягом, більш низькі витрати ресурсів на виробництво електронних товарів, набагато менша площа, займана продукцією, а також практично миттєве переміщення товарів через мережу Інтернет (мова в даному випадку, безумовно, йде про специфічні цифрові товари).

Якщо говорити про вплив цифровізацїі на рівень освіти в Україні, то, на нашу думку, позитивною зміною від цифровізації в системі освіти для України стане впровадження Інтернету та цифрових технологій в школах під час навчання. Використання презентацій та відеороликів під час уроків або виконання домашнього завдання збільшить зацікавленість учнів, покращить їх запам’ятовування. Як наслідок – збільшення кількості розумних і освічених майбутніх працівників.

Очевидно, що цифровізація це не тільки нові можливості для економіки України, а й певні загрози. Якщо говорити про безготівкову економіку, то використання платіжних карток замість паперових грошей при покупці значно економить час та підвищую безпеку користувача. Знижуються витрати на друк паперових грошей. Проте, звісно, безготівкова економіка несе свої загрози: банки повністю можуть контролювати всі транзакції; крадіїв не зупиняє виведення купюр, просто тепер махінації відбуваються в інтернеті; безготівкові розрахунки дають банкам можливість отримувати додаткові кошти завдяки комісії за послуги; сильна залежність доступу до грошей від техніки. За 10 років в нашій державі має бути не менше 90% безготівкових операцій[14]. Якщо говорити про цифрові валюти, то вони взагалі часто використовуються для привласнення грошей набутих незаконним шляхом. Такі дії можуть негативно впливати на якість та безпеку життя українців, що не корелюється з високою конкурентоспроможністю держави.

Не менш важливою загрозою цифровізацїі економіки є зростання кіберзлочинності. Якщо говорити про Інтернет речей та хмарні технології, то їх величезною проблемою є безпека користувачів. Варто зазначити, що в 2030-ті роки в Україні має функціонувати близько 5 млрд сенсорів та датчиків[14]. Найбільші кіберзагрози для людства виникають через неправильну або неорганізовану поведінку людини та обладнання. Цю загрозу значно знижує блокчейн, адже з’являється можливість зберігати дані без страху, що їх підроблять або змінять. Але, задля захисту конфіденційності даних населення, в наступному десятилітті в Україні має функціонувати близько 10 галузевих центрів, які будуть управляти кібербезпекою[14].

Стосовно такого цифрового тренду як штучний інтелект, то тут наявні лише загрози, причому не тільки для України, а й для всього світу. Адже штучний інтелект здатен призвести до повного вимирання людства, або до початку Третьої Світової війни. Важливою загрозою від процесів цифровізації економіки в Україні є також 3-D друк. Попри всі переваги, вищевказаний цифровий тренд робить майже будь-які речі доступними для людини, що, в результаті, знижує її мотивацію, працювати та досягати цілей, до чогось прагнути. Це має дуже важливе значення, адже якщо у всіх людей буде апатія до життя, то що тоді буде далі зі світом? Адже, одна з ознак конкурентоспроможності економіки це її економічне зростання, яке не можливо без кваліфікованого людського потенціалу, який до чогось прагне.

Іншою загрозою впровадження цифровізації в усі сфери людського життя є та, про яку всі знають, але, чомусь ігнорують. Це – шкідливість комп’ютерних технологій для здоров’я. Наприклад, смартфони спричинюють погіршення зору, пошкодження нервів, розвиток онкологічних захворювань. Необхідно зважати і на цей факт, тому що різні хвороби знижують працездатність населення, тривалість їх життя.

До ризику від цифровізації для економіки України сміливо можемо віднести і майбутню неспроможність національних підприємств конкурувати зі світовими та послаблення рівня економічної безпеки для промислових підприємств, а також залежність українських компаній від світових лідерів в сфері ІКТ.

Список використаних джерел

1. 
   Краус К.М., Краус Н. М., Голобородько О.П. Цифрова економіка: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. №1. 2018. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf (дата звернення 25.01.2020).
   

1. 
   Карчева Г.М., Лапко О.С., Запорожець С.П. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. №27. 2017. С.13-21. URL:https://fp.cibs.ubs.edu.ua/index.php/fp/issue/view/27 (дата звернення 25.01.2020).
   
2. 
   Джусов О. А., Апальков С. С. Цифрова економіка: структурні зрушення на
   
3. 
   міжнародному ринку капіталу. Міжнародні відносини. №9. 2016. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3058 (дата звернення 25.01.2020).
   
4. 
   Добрынин А. П., Черных К. Ю., Куприяновский В. П., Куприяновский П. В., Синягов С.А. Цифровая экономика – различныепути к эффективномуприменениютехнологий. International Journal of Open Information Technologies. № 4. 2016. С.4-10.
   
5. 
   Карчева Г.Т., Огородня Д.В., Опенько В.А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. № 3 (27). 2017. С.13-21.
   
6. 
   Дєєва Н. Е., Делейчук В.В. Механізми залучення інвестицій емітентами в умовах розвитку цифрової економіки. Молодий вчений. № 3 (2). 2018. С. 653-659. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_3%282%29__60 (дата звернення 20.01.2020).
   
7. 
   Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні і у світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент. № 6. 2016. С.106–107.
   
8. 
   Скоробогатова Н. Є. Концептуальні засади формування сталого розвитку суспільства в контексті Індустрії 4.0. Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2019. С. 388-400. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.16.2019.182748.
   
9. 
   Miller А., Claire C. How Jeanirole's Work Helps Explain the Internet Economy.
   

TheNewYorkTimes.2017.URL: https://www.nytimes.com/2014/10/15/upshot/how-jeantiroles -work -helps-explain-the-internet-economy.html(дата звернення 05.02.2020).

10. 
    Global flows in digitalage: how trade, finance, people and data connect the world
    

economy. McKinsey Global Institute Report. 2014. URL: https://www.mckinsey.com/

11. 
    Коломієць Г. М., Глушач Ю. С. Цифрова економіка: контроверсійність змісту і впливуьна господарський розвиток. Бізнес Інформ. №7. 2017. С. 137-143. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/tsifrova-ekonomika-kontroversiynist-zmistu-i-vplivu-nagospodarskiy-rozvitok (дата звернення 05.02.2020).