Ім'я файлу: практичне заняття 8(Підготувала Рубаник Юлія 0031).docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 25.10.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 25.10.2022
скачати
Практичне заняття № 8
Формування мовної особистості - пріоритетний напрям логопедичної роботи
Підготувала Рубаник Юлія 0031
Визначте зміст методичної моделі формування мовної особистості вчителя-логопеда.
Уперше термін мовна особистість було вжито в 1930 р. Мовознавцем В.В.Виноградовим. Значний внесок у вивчення мовної особистості зроблено лінгвістом Ю.М.Карауловим, який під мовною особистістю розуміє «сукупність здібностей і характеристик людини, які зумовлюють створення нею мовних творів (текстів)», що розрізняються ступенем структурно-мовної складності, глибиною й точністю відображення дійсності, визначеною мовною спрямованістю.
Мовна особистість – носій мови, який: добре володіє системою лінгвістичних знань, здійснює мовленнєву діяльність, має навички активної роботи зі словом, дбає про мову і сприяє її розвитку.
У лінгводидактиці виділилося три підходи до формування мовної особистості. Один з них базується на трирівневій організації мовної особистості; другий спирається на сукупність умінь, чи готовностей, мовної особистості до здійснення різних видів мовно-мислительної діяльності і виконання різних комунікативних ролей; третій становить досить опрацьовану спробу відтворення мовної особистості у тривимірному просторі а) даних про рівневу структуру мови (фонетика, граматика, лексика), б) типів мовної діяльності (говоріння, слухання, письмо, читання), в) ступенів оволодіння мовою.
Щодо структури “мової особистості” можемо навести рівні мовної особистості. Відповідно до цієї структури, мовну особистість поділено на три структурні рівні:
Вербально-семантичний – відображає ступінь володіння побутовою мовою.
Когнітивний – актуалізує та ідентифікує релевантні знання та уявлення, які властиві соціуму (мовній особистості). Цей рівень є особливо цікавим у ході аналізу колективної мовної особистості, він передбачає відображення мовної моделі світу особистості, її тезаурусу та культури.
Прагматичний (найвищий) – охоплює характеристику мотивацій, які керують розвитком мовної особистості.
Дана рівнева модель мовної особистості відображає узагальнений тип особистості. Конкретних мовних особистостей у цій культурі може бути багато, вони відрізняються варіаціями значущості кожного рівня в складі особистості. Тому у данному контексті ми можемо говорити, що мовною особистістю може виступати будь-яка людина, що послуговується мовою не лише як сукупністю лінгвістичних правил, а, передусім, як засобом вираження національно-культурного простору. Розвиток мовної особистості ґрунтується на всебічному охопленні усіх її структурних компонентів (когнітивного, емоційного, мотиваційного), що перебувають під впливом соціальних чинників. Саме на рівні мовленнєвої особистості з’являється національно-культурна специфіка мовної особистості
Методична модель передбачає трирівневу організацію формування МО; підтримує ідею про три рівні процесу сприймання інформації, а саме: спонукаючого, формувального та реалізуючого; дає змогу розглядати три рівні процесу розуміння інформації: розуміння задуму (підтексту) співбесідника, концепції повідомлення і змісту окремих слів та їх сполучень.
Доведено, що визначені рівні процесів сприймання і розуміння конгруентні (сумісні) рівневій будові МО, а саме її мотиваційному, авербальносемантичному, лінгво-когнітивному (тезаурусному) і вербальносемантичному рівням.
2. Окресліть зміст готовнісної моделі формування мовної особистості.
Готовнісна модель спирається на сукупність готовностей (здібностей) дитини до здійснення різних видів мовленнєво-мисленнєвої діяльності, конкретизуючи тим самим склад одиниць різних рівнів МО. При вирішенні цього питання ми виходили з того, що формування у дитини готовності до здійснення мовленнєво-мисленнєвої діяльності має відбуватися як процес оволодіння: 1) гностико-праксичними основами діяльності (мовленнєвої, інтелектуальної, імажинативної); 2) символічною мовною системою і діями експресивного та імпресивного мовлення; 3) операціями програмування різних видів діяльності; 4) здібністю до здійснення компресії, редукування авербального абстрактного мислення; 5) керуванням спілкування та ін.
За результатами аналізу та узагальнення одержаних матеріалів можна визначити перелік готовностей (здібностей) дитини до здійснення різних видів діяльності на різних рівнях МО. Цей список може справляє враження незавершеності, тож творчо налаштований читач зможе його доповнити.
Проте метою є не стільки фіксацію та накопиченя готовностей для виявлення їх аналітичної та синтетичної цінності, скільки для встановлення можливості систематизації здібностей для конкретизації моделі МО. Розподіл і розташування за відповідними рівнями МО всіх визначених нами мовленнєвих готовностей сприяє (шляхом поєднання методичної і готовнісної моделей) визначенню змісту напрямів роботи з формування МО.
Таким чином, урахування результатів сучасних психологічних, лінгвістичних, психолінгвістичних, лінгводидактичних досліджень дає поштовх до розгляду дитини разом із її мовою. Упровадження такого підходу в практику логопедичної роботи сприятиме як розвитку у дітей сенсомоторних і гностико-праксичних структур, мовленнєвих одиниць різного рівня, так і (що особливо важливо) формуванню її мовної особистості.
3. Схарактеризуйте зміст лінгво-когнітивного рівня формування мовної особистості дітей з ООП.
Лінгво-когнітивний (або тезаурусний)
Цей рівень характеризується використанням дитиною тієї ж мовленнєвої одиниці (слова), що й на вербально-семантичному рівні. Однак на лінгво-когнігивному рівні ці ж слова вже мають описовий статус, тобто це вже слова- узагальнення, узагальнені поняття, крупні концепти, дискриптори (описи). Відношення між цими одиницями мають складатися в упорядковану ієрархічну систему, яка певною мірою відображає структуру світу (об’єктивний тезаурус). 3 неї кожна дитина вибирає, привласнює саме ті слова, що можуть відображати її життєве кредо, її життєву домінанту, її знання і розуміння певного навчального поняття.
Література:
Вступ до спеціальності: Логопедія [Текст]: навч. посібник / І.М.Омельченко, В.В.Тарасун, Л.О.Федорович. – Кременчук: Християнська зоря, 2011. – 416 с.Колишкін О. Вступ до спеціальності «Корекційна освіта»: навчальний посібник / О. В. Колишкін. – Суми : Університетська книга, 2013. – 392 с.
Логопедія / [В.В. Тарасун, С.Ю. Конопляста, В.О. Кондратенко та ін.]; за ред. М.К. Шеремет. – [ 2-е вид.]. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.
Синьов В. М. Основи дефектології: навчальний посібник / В. М. Синьов, Г. М. Коберник. – К.: Вища школа, 1994. – 143с.