Вивчення електротехнічних захисних засобів та правил користування ними

Практична робота № 2
Тема: Вивчення електротехнічних захисних засобів та правил користування ними
1. Мета:
1.1 Усвідомити небезпеку ураження людини струмом та необхідність електротехнічних захисних засобів при роботі з електроприладами
1.2 Ознайомитися з видами електротехнічних захисних засобів
2. Завдання:
2.1 Вивчити та описати електротехнічні захисні засоби
До електрозахисних засобів відносяться технічні вироби, що не є конструкційними елементами електроустановок i використовуються у разі виконання робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.
Електрозахисні засоби (ЕЗЗ) – це переносні або перевізні вироби, що служать для захисту людей, що працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, дії електричної дуги і електромагнітних полів.
Електротехнічні захисні засоби:
- ізолюючі (діелектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, ізольовані підставки,
інструмент з ізолюючими ручками, ізолюючі штанги, кліщі…)
- огороджувальні (переносні огородження, заземлення)
- запобіжні (пояси, захисні окуляри, каски, спеціальні рукавиці)
2.2 Дати ескізи захисних засобів
2.3 Описати правила користування електротехнічними захисними засобами
Ізолюючі штанги використовуються в установках високої напруги для вмикання і вимикання роз'єднувачів, що не мають приводи або при виході з ладу для накладення заземлення.

Ізолюючі кліщі застосовують головною чином для захисту під напругою трубчастих запобіжників в електроустановках до 35 кВ включно.
Працювати з кліщами потрібно в діелектричних рукавичках і ботах, стоячи на
ізолюючій основі, а також у захисних окулярах.
Переносні покажчики напруги використовуються для перевірки наявності напруги.
Вони бувають високої і низької напруги. Користуватися покажчиками потрібно в діелектричних рукавичках.На відкритому повітрі ними можна користуватися лише в суху погоду.
Діелектричні рукавички і рукавиці застосовують в електроустановках напругою до
1000 В, є основними захисними засобами, а в установках вище 1000 В – додатковими.
Діелектричні боти і калоші є додатковими захисними засобами в електроустановках.
Боти застосовуються при роботі в електроустановках високої та низької напруги, а калоші –
в електроустановках до 1000 В. Діелектричні боти та калоші відрізняються від звичайних тим, що зовнішня поверхня їх не покрита лаком, а внутрішня – вкрита міцною підкладкою із матерії, що захищає їх від ушкодження взуттям. Боти і калоші повинні періодично випробовуватися підвищеною напругою.

Ізолюючі гумові килимки і доріжки служать додатковими захисними засобами при роботі в електроустановках будь-якої напруги. Вони виготовляються з гуми товщиною
5...7 мм із рифленою поверхнею. Розмір ковбика – не менше 75×75 см, ширина доріжки – не менше 75 см.
Ізолюючі підставки є додатковими захисними засобами для електроустановок усіх напруг. Вони виготовляються із сухих дощок на ізолюючих порцелянових ніжках. Розмір підставки – не менше 75×75 см і не більш 150×150 см.
3. Порядок виконання роботи:
3.1 Описати небезпеки, які виникають при експлуатації електрообладнання
Найчастіше нещасні випадки відбуваються при:
- незнанні або недотриманні правил техніки безпеки при користуванні електроприладами;
- несправні побутові прилади в побуті, електрообладнання на підприємствах обірвані дроти високовольтних ліній.
3.2 Описати випадки ураження людини струмом та види електроуражень
Ступінь ураження організму людини залежить від способу проходження струму по тілу, від сили і напруги струму, часу впливу, стану здоров’я, віку, а також своєчасності надання потерпілому першої допомоги.
Види поразки електрикою

електричний удар (шок) — вплив на весь організм, він не викликає опіків, а призводить до паралічу дихання і / або серця

електрична травма — поразка зовнішніх частин тіла: електричні знаки, опіки, металізація шкіри.
Електричні опіки — це результат теплової (термічної) дії струму. Поверхневі опіки — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1 А під час різних коротких замикань, які супроводжуються іскрінням, сильним нагрівом провідників, загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені важкості (від першого до четвертого).
Електричні знаки — це плями сірого або блідо-жовтого кольору в місці контакту зі струмовідними елементами. Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.
Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частинками металу при його випаровуванні чи розбризкуванні під впливом електричного струму. Уражена ділянка шорстка на дотик і має характерне для металу забарвлення.
Електроофтальмія
— це запалення очей внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричної дуги або іскри.
Механічні пошкодження
виникають під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові тканини, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.
Тяжкість електротравми залежить також від температури, вологості і тиску повітря. Зі збільшенням температури і вологості зменшується загальний опір тіла людини, зі збільшенням атмосферного тиску небезпека ураження зменшується.
3.3 Дати характеристику електротехнічним захисним засобам захисні каски – для захисту голови; захисні окуляри і щитки – для захисту очей і обличчя; протигази і респіратори – для захисту органів дихання;

рукавиці – для захисту рук; – запобіжні пояси та страхувальні канати.
Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
До 1000 В включно
Понад 1000 В
Ізолювальні штанги
Ізолювальні штанги вcix видів
Ізолювальні кліщі
Ізолювальні кліщі
Електровимірювальні
кліщі
Електровимірювальні кліщі
Покажчики напруги
Покажчики напруги
Діелектричні рукавички
Інструмент з
ізолювальним покриттям
Пристрої для створення безпечних умов праці під час проведення випробувань i вимірювань в електроустановках (покажчики напруги для фазування, покажчики пошкодження кабелів та ін.)
Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
До 1000 В включно
Понад 1000 В
Діелектричне взуття
Діелектричні рукавички
Діелектричні килими
Діелектричне взуття
Ізолювальні підставки
Діелектричні килими
Ізолювальні накладки
Ізолювальні підставки
Ізолювальні ковпаки
Ізолювальні накладки
Сигналізатори напруги
Ізолювальні ковпаки
Захисні огородження (щити,
ширми)
Штанги для перенесення i вирівнювання потенціалу
Переносні заземлення
Сигналізатори напруги
Плакати i знаки безпеки
Захисні огородження (щити, ширми)
Інші засоби захисту
Переносні заземлення, плакати i знаки безпеки, інші засоби захисту
3.4 Виконати ескізи 3
х
– 4
х електротехнічних захисних засобів

5. Відповіді на контрольні запитання:
5.1 Яку дію чинить струм на організм людини
Електричний струм, проходячи через організм людини, спричинює термічну, електролітичну та біологічну дії.
Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, ураженні внаслідок високої температури кровоносних судин, нервових клітин, серця, мозку, що призводить до серйозних функціональних розладів.
Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічних рідин, в тому числі крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.
Біологічна дія струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.
Наслідки дії струму на організм проявляються в порушенні функцій центральної нервової системи, зміною складу крові, місцевим руйнуванням тканин організму під впливом теплоти, яка виділяється, порушенням роботи серця, легень тощо.
Суттєвим для наслідків ураження є шлях проходження струму. Так, якщо на шляху струму опиняються життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження дуже висока, оскільки струм безпосередньо діє на ці органи.
Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його дія на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою. Можливих шляхів проходження струму в тілі людини дуже багато, але характерними, які частіше зустрічаються на практиці,
є не більше як 15 петель. Найбільш поширені з них — "рука — рука", "права рука — ноги",
"ліва рука — ноги". Найбільш небезпечними є петлі "голова — руки" та "голова — ноги", коли струм може проходити через головний і спинний мозок. Але ці петлі на практиці виникають відносно рідко. Наступний по небезпеці шлях — "права рука — ноги", який по

частоті утворення займає друге місце. Найменш небезпечний шлях — "нога — нога", який виникає під час дії на людину так званої напруги кроку. Напруга кроку навіть відносно невеликих значень (50—80 В) викликає мимовільні судорожні скорочення м'язів ніг і як наслідок — падіння людини на землю. В цей момент припиняється вплив на людину напруги кроку і виникає більш тяжка ситуація: замість нижньої петлі в тілі людини утворюється новий більш небезпечний шлях, як правило, від рук до ніг. Оскільки в такому положенні людина доторкається одночасно точок землі, віддалених одна від одної на відстань, що перевищує довжину кроку, напруга, що діє на неї, як правило, більша за напругу кроку. Як результат, створюється загроза смертельного ураження.
5.2 Які є випадки ураження людини струмом
Тяжкість електротравми залежить також від температури, вологості і тиску повітря. Зі збільшенням температури і вологості зменшується загальний опір тіла людини, зі збільшенням атмосферного тиску небезпека ураження зменшується.
Ступеня ураження струмом — класифікація
За Френкелю
За Поліщук та Фісталь
1
Часткові локальні судоми
Легка
Часткові судоми зі збереженим свідомістю
2
Загальна судома без формування прострації після переривання контакту з провідником
Середня
Втрата свідомості і судоми без порушень ЕКГ
3
Важка прострація з нездатністю руху, що протікає з або без втрати свідомості
Важка
Втрата свідомості, супроводжується порушенням серцевої і дихальної діяльності
4
Миттєва смерть або ж смерть після попередньої прострації
Вкрай важка
Клінічна смерть
5.3 Які є види електроуражень
Електричні опіки — це результат теплової (термічної) дії струму. Поверхневі опіки — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1 А під час різних коротких замикань, які супроводжуються іскрінням, сильним нагрівом провідників, загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені важкості (від першого до четвертого).
Електричні знаки — це плями сірого або блідо-жовтого кольору в місці контакту зі струмовідними елементами. Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.
Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частинками металу при його випаровуванні чи розбризкуванні під впливом електричного струму. Уражена ділянка шорстка на дотик і має характерне для металу забарвлення.
Електроофтальмія — це запалення очей внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричної дуги або іскри.
Механічні пошкодження виникають під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові тканини, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

5.4 Які фактори впливають на результат ураження струмом
Електротравми визначається впливом таких факторів:
— електричного характеру — величина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний), частота при змінному струмі;
— неелектричного характеру — тривалість дії електроструму;
— навколишнього середовища — температура, тиск, вологість повітря;
— шляху протікання струму через тіло людини.
У разі ураження людини електричним струмом основним уражуючим фактором є сила струму, що проходить через тіло людини. При цьому ступінь негативного впливу на організм людини збільшується із зростанням струму. За характером дії струм оцінюють так, як наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Характер впливу електричного струму на організм людини
Струм, мА
Характер дії
Змінний струм
Постійний струм
0,6-1,5
Початок відчуття, легке тремтіння пальців рук.
Не відчувається.
2-3
Сильне тремтіння пальців рук.
Не відчувається.
5-7
Судороги в руках.
Свербіння. Відчуття нагріву.
8-10
Руки з зусиллям, але ще можна відірвати від електродів, сильний біль у пальцях і кистях рук.
Підсилений нагрів.
20-25
Параліч рук, відірвати їх від електрода неможливо. Дуже сильний біль. Дихання затруднене.
Надто сильний нагрів.
Незначне скорочення м'язів рук.
50-80
Зупинка дихання. Початок фібриляції.
Скорочення м'язів. Судороги, затруднене дихання.
На основі даних наведених в цій таблиці можна виокремити декілька характерних видів струму.
Відчутний струм — малий струм, який людина починає відчувати: в середньому близько 1,1 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і близько 6 мА при постійному струмі.
Ця дія обмежується при змінному струмі слабким свербежем і легким пощипуванням
(поколюванням), а при постійному струмі — відчуттям нагріву шкіри на ділянці, що доторкується до струмовідних частин. Найменше значення відчутного струму називається пороговим відчутним струмом.
Невідпускаючий струм — струм, що викликає в разі проходження через тіло людини непереборні судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник, а його найменше значення називається пороговим невідпускаючим струмом. При змінному струмі
(50 Гц) величина цього струму перебуває в межах 20—25 А, При постійному струмі невідпускаючих струмів, власне кажучи, немає, оскільки при певних значеннях струму людина може самостійно розтиснути руку, в якій затиснутий провідник, і таким чином відірватися від струмовідної частини.
Однак в момент відриву виникають болісні скорочення м'язів, аналогічні за характером
і больовим відчуттям тим, які спостерігаються при змінному струмі. Сила струму становить приблизно 50—80 мА.

Цей струм і прийнято умовно за поріг невідпускаючих струмів при постійній напрузі.
Фібриляційний струм. Змінний (50 Гц) струм 50 мА і більше, проходячи через тіло людини по шляху "рука — рука" або "рука — ноги", діє як подразник на м'язи серця, що розташовані глибоко в грудях. Це небезпечно для життя людини, оскільки через 1—З с з моменту замикання кола через людину може настати фібриляція або зупинка серця. При цьому припиняється кровообіг і, відповідно, в організмі виникає нестача кисню; це, в свою чергу, швидко призводить до припинення дихання, тобто наступає смерть.
Електричний струм, який викликає фібриляцію серця, називається фібриляційним струмом, а найменше його значення — пороговим фібриляційним струмом.
За частоти 50 Гц фібриляційними є струми в межах від 50 мА до 5 А, а середнє значення порогового фібриляційного струму — близько 100 мА. При постійному струмі середнім значенням порогового фібриляційного струму можна вважати 300 мА, а верхнім 5
А.
Струм понад 5 А, як постійний, так і змінний, викликає раптову зупинку серця, минаючи стан фібриляції. Водночас із зупинкою серця виникає і параліч дихання, причому після швидкого відключення струму дихання, як правило, самостійно не відновлюється.
Безпечним струмом можна вважати такий струм, який протягом тривалого часу
(декілька годин) може проходити через людину, не завдаючи їй шкоди і не викликаючи ніяких відчуттів, і який набагато менший порогового відчутного струму. Точні значення безпечного струму не встановлені, але для практичних цілей його найбільше значення можна, певно, вважати рівним 50—75 мкА при змінному струмі промислової частоти (50 Гц)
і 100—125 мкА — при постійному струмі.
5.5 Назвати засоби захисту від ураження струмом
Для захисту працівників від ураження електричним струмом використовуються окремо або у поєднанні один із одним такі засоби, як-от:

захисне заземлення;

захисне занулення;

захисне відімкнення;

вирівнювання потенціалів;

ізоляція струмопровідних частин;

забезпечення недоступності неізольованих струмовідних частин;
5.6 На які групи можна умовно поділити електротехнічні захисні засоби
Електротехнічні захисні засоби:
- ізолюючі (діелектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, ізольовані підставки,
інструмент з ізолюючими ручками, ізолюючі штанги, кліщі…)
- огороджувальні (переносні огородження, заземлення)
- запобіжні (пояси, захисні окуляри, каски, спеціальні рукавиці
5.7 Які правила користування електротехнічними захисними засобами
Електрозахисні засоби повинні зберігатися у приміщеннях в спеціально відведених місцях сухими i чистими, в умовах, що виключають можливість їx механічних ушкоджень, шкідливої дії вологи, агресивного середовища, мастила тощо.
У встановлені нормативами терміни електрозахисні засоби повинні оглядатися з перевіркою їх наявності згідно з вимогами до комплектування, очищатися від пилу,

забруднень тощо, періодично проходити спеціальні випробування на відповідність їх діелектричних, механічних i т. ін. показників чинним вимогам.
Kpiм того електрозахисні засоби повинні оглядатися перед кожним їx застосуванням.
Під час таких оглядів увага звертається на справність засобів захисту, відсутність тріщин, подряпин та деформації ізолювальних елементів, терміни чергової перевірки. У разі виявлення перерахованих дефектів чи простроченого терміну чергового випробування, користування електрозахисними засобами забороняється. При оглядах діелектричних рукавичок i діелектричного взуття увагу слід звертати на наявність вологи, забруднень, поривів, iнших механічних пошкоджень. Відсутність поривів i проколів рукавичок перевіряється скручуванням їx від нарукавника в бік пальців.
Вимоги до термінів випробування електрозахисних засобів, методики i параметрів цих випробувань регламентуються НПАОП 40.1-1.07-01 залежно від типу електрозахисних засобів.
Електрозахисні засоби застосовуються в закритих електроустановках без будь-яких погодних обмежень, а у відкритих електроустановках i на повітряних лініях – тільки в суху погоду, за відсутності намоpoзi, мряки, опадів.
Ізолювальні електрозахисні засоби необхідно застосовувати за їx прямим призначенням згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.07-01 i тільки за напруги, що не перевищує ту, на яку вони розраховані.
В електроустановках напругою від 1 до 35 кВ ізолювальні штанги (кpiм вимірювальних), переносні заземлення, штанги-пилососи, покажчики напруги, ізолювальні та вимірювальні кліщі застосовуються тільки в комплекті з додатковими засобами захисту –
діелектричними рукавичками. При більших значеннях напруги застосування діелектричних рукавичок повинно регламентуватися інструкціями з експлуатації ізолювальних штанг.
При використанні ізолювальних електрозахисних засобів необхідно тримати їx за рукоятки до обмежувального кільця на них, на витягнутих руках, не допускати наближення
ізолювальної частини цих засоб1в до струмовідних елементів інших фаз установки на небезпечну відстань, регламентовану ―Правилами безпечної експлуатації електроустановок.
Висновок
На практичній роботі ми ознайомились з електротехнічні захисні засоби, та вивчили правила користування ними