Вимоги до якості Методи оцінки якості продукції, їх призначення. Переваги та недоліки органолептичних і лабораторних методів оцінки якості. Класифікація лабораторних методів оцінки якості

1 2 3

Ім'я файлу: Показники якості товарів. Класифікація, асортимент цукру.docx
Розширення: docx
Розмір: 103кб.
Дата: 10.09.2020
скачати
Пов'язані файли:
Технологія вирощування капусти.docx
Презентация БУРЯК СТОЛОВИЙ.pptx

Зміст
1. Методи оцінки якості товарів, їх призначення. Переваги та недоліки органолептичних і лабораторних методів оцінки якості. Класифікація лабораторних методів оцінки якості

1.1 Переваги та недоліки органолептичних і лабораторних методів оцінки якості

1.2 Класифікація лабораторних методів оцінки якості

2. Цукор. Технологія виробництва цукру білого кристалічного та цукру білого пресованого. Класифікація, асортимент, вимоги до якості. Дефекти цукру, що виникають під час збереження

2.1 Класифікація, асортимент

2.2 Вимоги до якості
1. Методи оцінки якості продукції, їх призначення. Переваги та недоліки органолептичних і лабораторних методів оцінки якості. Класифікація лабораторних методів оцінки якості
Методи оцінки якості продукції групуються за двома критеріями: залежно від характеру і складності оцінюваних показників на диференціальні комплексні і змішані, а залежно від джерела отримання інформації - на експертні, вимірювально-розрахункові, експериментальні і соціологічні. При цьому розглядають їх в єдності і взаємозв'язку

Аналіз даних дозволяє стверджувати, що практично будь-який метод оцінки споживчих показників якості є комбінованим, що грунтується на послідовному або одночасному використанні декількох методів оцінки, що належать до різних групувань.

Диференціальний метод оцінки заснований на зіставленні значень оцінюваних показників з їх базовими значеннями.

Перевагою диференціального методу є те, що при використанні його не потрібне приведення показників до вигляду і можна встановити, за якими одиничними показниками властивостей оцінюваний товар перевершує еталон, а за якими поступається йому. Але при аналізі рівня якості різних груп товарів, що включають десятки і сотні різних варіантів, така оцінка неприйнятна. В даному випадку застосовується комплексна оцінка якості.

Оцінка якості з використанням комплексного методу засно-вана на отриманні значень оцінок комплексних показників, які можуть бути виражені головним показником, що відображає ос-новне призначення товару, середньозваженим і інтегральним по-казником - якості.

Комплексний метод на основі головного показника якості застосовують за наявності встановленої розрахунковим або експертним методом залежності значення цього показника від значень початкових показників, що характеризують якість виробів.

Комплексний метод з використанням середньозваженого показника припускає попереднє визначення значень оцінок одиничних показників диференціальним методом і їх коефіцієнтів. Значення оцінки комплексного показника визначається шляхом перемножування значень оцінок одиничних показників і відповідних їм коефіцієнтів з усереднюванням (метод середньозваже-них величин) за формулою:
Пі = ±Кіті (3)>
де Пі - значення оцінки і-го комплексного показника якості;

Кі - значення оцінки і-го одиничного показника;

mi - коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника якості;

п - число оцінюваних показників якості.

Комплексний метод оцінки на основі інтегрального показника якості вимагає зіставлення корисного сумарного ефекту від використання виробу і сумарних витрат на його створення.

Різновидом комплексного методу оцінки є експрес-метод. Оцінка споживчих показників за допомогою експрес-методу проводиться виходячи з результатів аналізу значень одиничних (або комплексних) показників і їх значущості, коли знаходження оцінок цих показників не потрібне або пов'язане з певними труднощами. Оцінка якості з використанням експрес методу істотно прискорює процес визначення значень оцінки при відносному зниженні точності результатів. Цілісну оцінку, як правило, проводять висококваліфіковані експерти, що мають досвід роботи в експертних комісіях.

За необхідності збільшення точності оцінки якості можна поєднувати цілісну (з використанням експрес-методу) і комплексну (з використанням методу середньозважених величин) оцінки з подальшим зіставленням отриманих результатів і їх коректуванням. Комбінована оцінка якості є якнайповнішою, оскільки поєднує переваги комплексної оцінки якості продукції в цілому 3 детальним аналізом окремих основних її властивостей і виявленням причин зниження якості товарів.

Соціологічний метод оцінки споживчих показників якості товарів заснований на використанні думок споживачів про якість виробів. Збір думок здійснюється в ході реалізації і експлуатації виробів із застосуванням різних процедур опитування споживачів (інтерв'ювання, анкетування покупців), шляхом проведення купівельних конференцій і виставок.

Оцінка якості з використанням соціологічних методів може бути прямою і непрямою. У першому випадку значення оцінки знаходиться як результат узагальнення оцінних думок споживачів (споживча оцінка). 3 цією метою виділяється певна група спожи-вачів або декілька груп, оцінювання думки яких вивчаються шляхом суцільного або вибіркового опиту з подальшим статистичним опрацюванням результатів.

У другому випадку оцінні думки про якість товарів або їх окремих показників виносяться на основі аналізу і узагальнення даних, що характеризують поведінку споживачів при придбанні або експлуатації виробів, переваги покупців при їх виборі.

Для повнішого обліку смаків і переваг конкретних груп споживачів при винесенні експертами оцінних думок про якість слід поєднувати соціологічні і експертні методи оцінки показників якості. Особливо ефективне таке поєднання методів при оцінці естетичних властивостей товарів, яка здійснюється в наступній послідовності:

- виділяється конкретна група споживачів, специфіка есте-тичних переваг, яку передбачається виявити;

- проводяться соціологічні опитування споживачів з використанням номенклатури естетичних показників якості або сукупності якісних ознак, що побічно характеризують ці показники;

- здійснюється експертна оцінка естетичних показників якості товарів відповідно до прийнятих правил і процедур;

- отримані результати соціологічних опитувань і експертних оцінок опрацьовуються і зіставляються;

- за підсумками зіставлення визначається узагальнена оцінна думка про естетичний рівень виробів.

Остання операція процедури оцінки показників якості товарів - опрацювання значень оцінок з використанням методів математичної статистики і визначення узгодженості думок експертів. Отримані результати ще раз аналізуються експертною групою, яка формулює узагальнену оцінну думку, що містить середнє узгоджене значення оцінки якості, яке затверджується експертами і фіксується в експертному висновку.

Вимірювально-розрахунковий метод оцінки показників якості товарів полягає у визначенні значень кількісних оцінок показників на основі результатів випробувань і вимірювань, з використанням заздалегідь розроблених типових розрахункових формул, графіків або таблиць.

За допомогою вимірювань визначаються значення одиничних показників якості. Патентно-правові і економічні показники, показники однорідності продукції, стандартизації і уніфікації одержують розрахунковим шляхом. За допомогою розрахунків знаходять також значення комплексних показників, при цьому визначення вагових коефіцієнтів проводиться експертним або інструментальним методом.

Порівняння показників якості, значення яких виміряні або одержані розрахунковим шляхом, може проводитися за шкалою інтервалів або за шкалою відносин. При цьому необхідно враховувати, що якість, як об'єкт вимірювання є багатовимірною і характеризується безліччю показників якості, значення яких одночасно потрібно порівнювати з двома зразками, що зіставляються.

При порівнянні показників якості враховується характер їх динаміки. Якщо зміна значення показника така, що спричиняє за собою підвищення якості, то при порівнянні за шкалою інтервалів різниця між початковим і порівнюваним з ним значенням показника якості береться із знаком плюс; інакше - із знаком мінус. За такої умови позитивним результатам порівняння відповідає підвищення якості продукції або виробу порівняно з початковим зразком, негативним зниження якості. Нульовий рівень відповідає незмінній якості. Найбільш складним є випадок, коли одні результати порівняння виявляються позитивними, а інші негативними. В цьому випадку для винесення однозначної ухвали потрібно переходити до грубішої моделі якості, складеної з укрупнених комплексних показників.

При порівнянні показників якості за шкалою відносин характер їх динаміки враховується таким чином: відношення числових значень показників якості складається так, щоб при підви-щенні якості порівняно з початковою воно було б більше одиниці; при зниженні якості - менше одиниці. Тоді при результатах порівняння великих одиниць можна зробити висновок, що якість продукції або зразка підвищилася порівняно з початковою, при результатах порівняння, менших від одиниці - знизилася. Одини-чний рівень відповідає незмінній якості. Якщо одні результати більші одиниці, а інші - менші, то для винесення ухвали про характер зміни якості доцільно переходити до порівняння комплексних показників.

Вимірювання якості за шкалою відносин можливе тільки у тому випадку, коли значення всіх показників визначені за шкалою відносин. [58,63,65].

Результат вимірювання залежить від вибору початкового для порівняння зразка. Якщо якість початкового зразка низька, то трохи вища порівняно з нею все одно буде низькою і навпаки. Таким чином, при довільному виборі початкового зразка можна одержати уявлення про якість лише стосовно до нього. В абсолю-тному розумінні це уявлення може виявитися заниженим або завищеним. У той же час недоцільно навмисно вибирати початковий зразок дуже високої або дуже низької якості. У першому ви-падку це приведе до невиправданих витрат на ще більше підвищення якості виробів, у другому - не стимулюватиме належних темпів зростання якості продукції. Тому завдання правильного вибору початкового зразка носить складний характер.

Еталонні зразки, так звані еталони якості, за своїм призначенням діляться на три групи [81,82,85]:

- еталони якості, що відображають досягнутий рівень, які використовуються при оцінці якості серійної продукції;

- еталони, що відображають перспективний рівень якості, покликані стимулювати науково-технічний прогрес і використовуються при розробці і видачі технічних завдань;

- спеціальні еталони, призначені для вирішення приватних завдань: визначення і аналізу динаміки якості, зіставлення окремих комплексних показників.

Показники якості еталона, використовувані для порівняння, називаються базовими. Як еталон повинен затверджуватися реальний зразок, а як значення базових показників - значення його показників якості. При вимірюванні якості порівнюється зразок із зразком (за всією номенклатурою показників), а не значення окремих показників якості із значеннями, що відносяться до різ-них еталонів. Таким чином, еталонна якість виступає в ролі без-розмірної одиниці, з якою порівнюється якість продукції.

Результат вимірювання, виконаного людиною, залежить від безлічі обставин, не підлеглих суворому обліку. Внаслідок цього результат вимірювання є якоюсь мірою випадковим. Повторне вимірювання тієї ж величини може дати дещо інший результат, подальші теж. Існують чинники, які є такими, що постійно діють для кожної людини. Це її вимогливість, особисті смаки, симпатії, схильності і т.п. Унаслідок своїх індивідуальних особливостей одні дослідники дають постійно завищені результати вимірювань, а інші - постійно занижені, тому об'єктивними можуть вважатися вимірювання, виконані без участі людини.

Експертний метод застосовується для вимірювання показників якості і для визначення значень вагових коефіцієнтів. Експертна оцінка послідовно включає наступні основні етапи: формування групи фахівців-експертів; підготовка опитування експертів; опитування експертів; опрацювання експертних оцінок.

Незалежно від цілей і завдань застосування експертний метод вимагає дотримання таких умов:

- експертна оцінка повинна проводитися тільки у тому разі, коли не можна використовувати для вирішення питання об'єктивніші методи;

- в роботі експертної комісії не повинно бути чинників, які могли б впливати на щирість думок експертів; думки експертів повинні бути незалежними;

- запитання, поставлені перед експертами, не повинні допускати різного тлумачення;

- експерти повинні бути компетентні у вирішуваних питаннях;

- кількість експертів повинна бути оптимальна;

- відповіді експертів повинні бути однозначними і забезпечувати можливість їх математичного опрацювання.

Якісний склад експертної комісії - важлива умова ефективності експертного методу. При підборі експертів велика увага приділяється узгодженості їх думок, яка характеризується зміщеною або незміщеною оцінкою дисперсії відліку. 3 цією метою на етапі формування експертної групи проводяться контрольні вимірювання з математичною обробкою їх результатів. Нерідко при цьому використовується не один, а відразу декілька об'єктів вимірювань, які залежно від їх цінності або якості потрібно розставити за шкалою порядку, тобто визначити їх ранг, бо вимірювання за шкалою порядку називається ранжируванням. За міру узгодженості думок експертів в цьому випадку приймається коефіцієнт конкордації:
п(т-т)'' (4)
де S - сума квадратів відхилень суми рангів кожного об'єкта експертизи від середнього арифметичного рангів,

п - число експертів,

m - число об'єктів експертизи.

Залежно від ступеня узгодженості думок експертів коефіцієнт конкордації може набувати значення від 0 (за відсутності узгодженості) до 1 (при повній одностайності).

При оцінці якості експертним методом використовують два основні різновиди цього методу, що розрізняються за складом експертів і процедурами оцінки: метод комісії, метод провідного експерта і групи. У першому випадку кількість експертів відіграє істотну роль. Початкова чисельність експертної групи складає звичайно не менше 7 чоловік. В окремих випадках вона досягає 15-20 експертів.

Метод провідного експерта і групи полягає в наступному:

- перед проведенням оцінки на підготовчому етапі виділяється провідний експерт - найбільш кваліфікований фахівець з аналізу і оцінки якості товарів;

- провідний експерт самостійно проводить аналіз і оцінку якості виробів;

- отримані провідним експертом результати виносяться на обговорення експертної групи, яка разом з провідним експертом обговорює і коректує отримані результати.

За способом проведення експертизи розрізняють: безпосереднє вимірювання, ранжирування і зіставлення. Безпосереднє вимірювання експертним методом є найбільш складним і пред'являє до експертів найвищі вимоги. Ранжирування полягає в розстановці об'єктів вимірювань або показників у порядку їх переваги щодо важливості або вагомості.

Зіставлення буває послідовним і попарним. Послідовне зіставлення кожного об'єкта експертизи з сукупністю всіх тих, що нижчі рангом, дозволяє підкоректувати ранжирований ряд, уточнити позиції вхідних в нього об'єктів з урахуванням їх важливості. Застосовується послідовне зіставлення тоді, коли декілька об'єктів експертизи можна розглядати як один складений об'єкт тієї ж природи. Проводиться послідовне зіставлення в такому порядку:

1. Об'єкти експертизи розташовуються у порядку їх переваги.

2. Найбільш важливому об'єкту привласнюється бал або ва-говий коефіцієнт, що дорівнює 1, всім іншим у порядку змен-шення їх відносної значущості - бали або вагові коефіцієнти від 1 до 0.

3. Зіставляється перший об'єкт із сукупністю всіх інших.

4. Зіставляється другий об'єкт із сукупністю всіх інших, що стоять нижче рангом.

5. Отримані результати вимірювань або вагові коефіцієнти нормують, тобто ділять на загальну суму балів або вагових коефіцієнтів, після чого вони набувають значення від 0 до 1, а їх сума стає рівною 1.

Метод попарного зіставлення є найпростішим і полягає в тому, що вимірювані величини порівнюються попарно між собою, і для кожної пари результат порівняння виражається у формі "більше - менше" або "краще - гірше". Потім ранжирування проводять на підставі результатів попарного зіставлення, враховуючи при цьому узгодженість результатів парних порівнянь або транзитивність думок одного експерта.

Психологами доведено, що попарне зіставлення лежить в основі будь-якого вибору. Порівняти між собою два розміри за шкалою порядку завжди легше, ніж відразу встановити значення вимірюваних величин за шкалою відносин. Уточнити результати вимірювань або значень вагових коефіцієнтів, одержані парним зіставленням, можна методом послідовного наближення.

Експериментальний метод застосовується в тих випадках, коли значення оцінок показників якості не можуть бути виявлені поза специфічними умовами експерименту, що відтворює процес експлуатації або споживання виробу людиною. Для експертизи в даному випадку залучають спеціально відібраних випробовувачів і за допомогою лабораторного устаткування реєструють стан їх психофізіологічних характеристик (частоти дихання, пульсу, шкірно-гальванічних реакцій і ін.). Винесення оцінних думок здійснюється шляхом зіставлення цих характеристик стану випробовувачів при користуванні оцінюваним виробом і вибраним базовим зразком.

Різновид експериментального методу оцінки - метод, при якому випробовуваним є сам фахівець-експерт. Це дозволяє доповнити об'єктивні дані про стан людини при взаємодії з виробом експертними думками про його використання та істотно підвищує надійність і точність одержуваних результатів.

Цей метод успішно застосовується при визначенні значень оцінок функціональних і ергономічних показників якості виробів.

Аналізуючи існуючі методи оцінки якості товарів можна зробити висновок, що традиційні підходи до оцінки якості товарів громіздкі і недостатньо реалізуються, оскільки існують певні труднощі відбору експертів (адже кваліфікований експерт - це винятковий фахівець), проведення масових опитувань і їх подальше опрацювання, облік якісних і кількісних характеристик товару одночасно, вибір оптимальних бальних шкал, визначення рівня якості великої кількості однойменних товарів і так далі. Вищезазначені методи можуть застосовуватися при довгостроковому і середньостроковому плануванні. Для оперативного управління якістю необхідні динамічніші процедури і можливість їх комп'ютерної реалізації.
1 2 3

скачати