Семенюк Наталія Миколаївна
вчитель-логопед
Дошкільний навчальний заклад
(центр розвитку дитини)
«Золотий ключик»
Використання інноваційних технологій в групі дітей
із порушеннями мовлення
Анотація: Вдосконалення шляхів реабілітаційних заходів у дітей з порушеннями мовлення через застосування інноваційних логопедичних технологій. Підвищення ефективності корекційної логопедичної роботи з усунення порушень мовлення у дошкільників. Інноваційні методи.
Ключові слова: : інноваційні логопедичні технології, діти з порушеннями мовленнєвого розвитку, корекційно-логопедична робота.
Подана стаття порушує питання вдосконалення шляхів реабілітаційних заходів у дітей з порушеннями мовлення через застосування інноваційних логопедичних технологій. Підвищення ефективності корекційної логопедичної роботи з усунення порушень мовлення у дошкільників на даний момент є однією з актуальних проблем логопедії. У діяльності вчителя-логопеда, спрямованої на корекційно-розвиваючу роботу з дітьми, інноваційні методи набувають все більшого значення.
Ці методи, поряд з традиційними, сприяють досягненню максимально можливих успіхів у подоланні мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку.
Пошуки нових прийомів і методик в логопедичній практиці з корекції мовлення не втратили своєї актуальності. Інноваційні освітні технології відповідають пріоритетним напрямам науки, визначаються сучасним станом проблеми переходу освіти на позиції особистісно-орієнтованої педагогіки, що передбачає не обмежуватися формуванням програмних знань, умінь, навичок, а прагнути розвивати індивідуальні здібності дитини, обумовлені бажанням педагогів впроваджувати в свою діяльність інновації.
Зроблено аналіз існуючих логопедичних технологій за класифікаційною характеристикою.
Особливу увагу у статті було зосереджено на застосуванні у корекційній роботі психо-корекційних технологій, що обумовлено специфікою мовленнєвих порушень і станом емоційно-вольової сфери дітей з мовленнєвою патологією. Ці порушення викликають труднощі в спілкуванні з оточуючими і у подальшому призводять до певних змін особистості, що відбивається на процесі подальшого навчання.
Найбільш адаптованими методиками для роботи з дітьми дошкільного віку є такі логопедичні технології, як сміхотерапія, казкотерапія, вокалотерапія, що вирішують ряд важливих завдання з формування у дітей з порушеннями мовлення емоційно-вольової сфери, розвитку просодичної сторони мовлення, анатомо-фізіологічних процесів, артикуляційно-мімічної моторики тощо.
Ключові слова: інноваційні логопедичні технології, діти з порушеннями мовленнєвого розвитку, корекційно-логопедична робота.
На сучасному етапі розвитку суспільства кількість дітей, які мають мовленнєві порушення, збільшилася порівняно з попереднім десятиліттям і має тенденцію до подальшого зростання. Тому питання розвитку мовлення дітей - одне з найважливіших у підготовці їх до школи. Суттєвим постає проблема визначення точного діагнозу, оскільки у дітей означеної патології спостерігається комплексність та неоднозначність супутніх патологічних проявів. Все це насамперед утруднює складання розгорнутої індивідуально-корекційної програми розвитку дітей даної категорії. За статистикою таких дітей з кожним роком стає більше, що визначає необхідність пошуку більш ефективних шляхів спеціального виховання та навчання. Сучасний педагогічний особистісно зорієнтований процес корекційного навчання та виховання дітей дошкільного віку ґрунтується на інтерактивних технологіях, впроваджені новітніх, інноваційних, нетрадиційних форм роботи, з залученням все більшого складу різноманітних фахівців, які працюють за єдиною індивідуально-створеною ексклюзивною схемою.
Перебуваючи на межі зіткнення педагогіки, медицини, психології, нейролінгвистики, логопедія використовує найбільш ефективні нетрадиційні для неї методи та прийоми суміжних наук, адаптує їх до своїх потреб, що допомагає оптимізувати роботу вчителя-логопеда. Сучасна логопедія знаходиться в постійному активному пошуку шляхів вдосконалення й оптимізації процесу навчання і розвитку дітей на різних вікових етапах та в різних освітніх умовах, що характерні у цілому для дітей з особливими освітніми потребами, до яких входять і діти з порушеннями мовленнєвого розвитку.
Саме поняття «технологія» визначається як сукупність прийомів, застосованих у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник). Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Т. Ліхачов).
Відомо, що використання в корекційній роботі різноманітних логопедичних технологій, що включають нетрадиційні методи та прийоми, запобігає втомі дітей, підтримує у дітей з різною мовленнєвою патологією пізнавальну активність, підвищує ефективність логопедичної роботи в цілому. Впровадження інноваційно- логопедичних технологій (ІЛТ) сьогодні є новою сходинкою у освітньому процесі. Основна мета полягає в гармонійному поєднанні сучасних інноваційних технологій з традиційними засобами розвитку дітей [1]. Особливо актуально стоїть питання володіння кожним логопедом сучасними корекційними логопедичними технологіями і методиками, грамотному застосуванні їх у практичній професійній діяльності.
Проблема застосування у корекційній роботі сучасних логопедичних технологій висвітлена у навчально-методичному посібнику Н.М. Борозінець, Т.З. Шаховської «Логопедичні технології», де представлено визначення педагогічної (освітньої) технології як «інтегрованого позначення різних способів освітньої взаємодії педагога і учнів. Це послідовна, взаємопов'язана система дій педагога, спрямованих на вирішення педагогічних завдань, або планомірне послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого педагогічного процесу» [5;6]. Нові нетрадиційні інноваційні форми роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями доповненні до академічних методів. Над цими роботами працювали такі автори як М.А. Поваляєва, М.І. Чистякова, Е.А. Пожиленко, Т.Д. Зінкевіч- Євстигнєєва, Т.М. Грабенко та інші. На думку В.М. Акіменко, будь-який практичний матеріал можна умовно розділити на дві групи: по-перше, той, що допомагає безпосередньому мовленнєвому розвитку дитини і, по-друге, опосередкований, до якого відносяться нетрадиційні логопедичні технології. Посібник В.М. Акіменко [1] містить рекомендації щодо проведення - логопедичного масажу язику, вушної раковини (Аурікулотерапія); кистей рук, стоп (Су-Джок терапія); масажу при ринолалії та японську методику пальцевого масажу. У посібнику представлена також авторська методика застосування моделей артикуляції звуків в корекційній роботі з виправлення мовленнєвих порушень у дітей.
Отже, корекційно-розвиваюча робота з дітьми, що мають відхилення в мовленнєвому розвитку, передбачає використання спеціалізованих і впровадження інноваційних адаптованих прийомів і засобів (головним чином навчальних, діагностичних і розвиваючих). Ефект їх застосування залежить від професійної компетенції педагога, вміння використовувати нові можливості, включати нетрадиційні технології в систему навчання кожної дитини, створюючи велику мотивацію і психологічний комфорт, а також надаючи дитині з порушеннями психо-мовленнєвого розвитку свободу вибору форм і засобів діяльності.
За основними групами логопедичні технології поділяються на:
Інформаційно-комунікаційні - методи взаємодії з інформацією.
Дистанційні освітні технології (використовувані при організації роботи з батьками).
Інноваційні психокорекційні технології: арт-терапія, казкотерапія, психосоматична гімнастика тощо.
Педагогічні технології з використанням нетрадиційних для дефектології прийомів: ароматерапії, хромотерапії, літотерапія бібліотерапії тощо.
Здоров'язберігаючі технології: кріотерапія, дихальні гімнастики тощо.
Змішані технології - традиційні логопедичні технології з використанням нововведень.
Отже, нами визначені основні сучасні інноваційні логопедичні технології, що застосовуються у роботі логопеда. До таких технологій відносяться.
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЛОГОПЕДІЇ:
• арт-терапевтичні технології;
• сучасні технології логопедичного і пальцевого масажу;
• сучасні технології сенсорного виховання;
• тілесно орієнтовані техніки;
• Су-Джок терапія;
• інформаційні технології.
Позитивні результати приносить включення в корекційно-розвивальний процес арттерапії (арттерапія стосовно фахової освіти як синтез кількох областей наукового знання (мистецтва, медицини та психології), а в лікувальній і психокорекційній практиці як сукупність методик, побудованих на застосуванні різних видів мистецтва у своєрідній символічній формі і дозволяють за допомогою стимулювання художньо-творчих (креативних) проявів дитини з проблемами здійснити корекцію порушень псіхосоматичних, психоемоційних процесів і відхилень в особистісному розвитку), основними функціями якої є катарсистична (очищає, яка звільняє від негативних станів) і регулятивна (зняття нервово-психічної напруги, регуляція психосоматичних процесів).
Види арт-терапії:
• музикотерапія (вокалотерапія, гра на музичних інструментах);
• кінезітерапія (танцтерапія, тілесно-орієнтована терапія, логоритміка, психогімнастика);
• казкотерапія;
• мнемотехніка;
• креативна ігротерапия (пісочна терапія).
ЕЛЕМЕНТИ МУЗИКОТЕРАПІЇ
Музикотерапія – це ліки, які слухають. Легка спокійна музика під час коректувальних занять заспокійливо діє на нервову систему, приводить в рівновагу процеси збудження і гальмування. На заняттях використовую наступні прийоми музикотерапії:
Прослухування музичних творів.
Ритмічні рухи під музику.
Поєднання музики з роботою по розвитку ручного праксиса.
Проспівування чистоговорок під музичний супровід.
Музикотерапевтичний напрям роботи сприяє:
Поліпшенню загального стану дітей;
Поліпшенню виконання якості рухів (розвиваються виразність, ритмічність, плавність); -
Корекції і розвитку відчуттів, сприйнять, уявлень;
Стимуляції мовної функції; -
Нормалізації просодичної сторони мови (тембр, темп, ритм, виразність інтонації).
Коректувальні завдання:
• нормалізація нейродинамічних процесів кори головного мозку, нормалізація біоритму;
• стимуляція слухового сприйняття (активізація правопівкулевих функцій);
• поліпшення загального стану дітей;
• поліпшення виконання якості рухів (розвиваються виразність, ритмічність, плавність);
• корекція і розвиток відчуттів, сприйнять, уявлень;
• стимуляції мовної функції;
• нормалізація просодичної сторони мови (тембр, темп, ритм, виразність інтонації);
• формування навиків словотворення;
• формування складової структури слова.
Під час проведення розслабляючого логопедичного масажу використовуються твори, що надають седатівну дію, а під час активного – твори, що надають тонізуючу дію.
Також тонізуючі музичні твори можливо використовувати під час проведення динамічних пауз і гімнастики артикуляції.
ТІЛЕСНООРІЄНТОВАНІ ТЕХНІКИ:
• розтяжки – чергування напруги і розслаблення в різних частинах тіла, нормалізують гіпертонус і гипотонус м'язів;
• вправи для релаксації – сприяють розслабленню, самоспостереженню, спогадам подій і відчуттів і є єдиним процесом;
• дихальні вправи – покращують ритміку організму, розвивають самоконтроль і довільність.
КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ– комплекс рухів, які дозволяють активізувати міжпівкулеву дію:
розвивають мозолисте тіло,
підвищують стресостійкість,
покращують мисленнєву діяльність,
сприяють покращенню пам՚яті та уваги.
Вправи типу «Кулак – ребро – долоня», «Зайчик – кілечко – ланцюжок», «Зайчик – коза – вилка» та ін.
ЛОГОПЕДИЧНИЙ МАСАЖ
Масаж м՚язів периферичного мовного апарату допомагає нормалізувати м՚язовий тонус і тим самим підготувати м՚язи до виконання тяжких рухів, необхідних при артикуляції звуків.
Виконання прийомів логопедичного масажу вимагає чіткої діагностики стану м'язового тонусу не лише власне м'язів, що беруть участь в артикуляції, але також м'язів особи і шиї. Проте прийоми диференційованого масажу, вживаного при різних формах мовної патології, розроблені відносно недавно і ще недостатньо упроваджені в широку практику. Проте стає ясно, що логопедичний масаж, як одна з технологій повинна займати своє строго певне місце у ряді інших логопедичних технік. З одного боку, логопедичний масаж є важливій складовій в комплексній логопедичній роботі, з іншого боку, масаж не є панацеєю при формуванні звуків.
Самомасаж — це масаж, що виконується самими дітьми (підлітком або дорослим), страждаючим мовною патологією.
Самомасаж є засобом, доповнюючим дію основного масажу, який виконується логопедом. Метою логопедичного самомасажу є в першу чергу стимуляція кинестетичних відчуттів м'язів, що беруть участь в роботі периферичного мовного апарату, а також певною мірою і нормалізація м'язового тонусу даних м'язів. У практиці логопедичної роботи використання прийомів самомассажа вельми корисно з кількох причин. На відміну від логопедичного масажу, що проводиться логопедом, самомасаж можна проводити не лише індивідуально, але і фронтально з групою дітей одночасно.
ПАЛЬЧИКОВИЙ МАСАЖ
масаж долонь кам՚яними, металевими чи стікляними різнокольоровими кульками;
прищіпковий масаж;
масаж горіхами, каштанами;
масаж шестигранними олівцями;
масаж зондами, зондозамінниками;
масаж приборами Су-Джок терапиії.
ЭЛЕМЕНТИ КАЗКОТЕРАПІЇ
Корекційні задачі:
створення комунікативного направлення кожного слова и высловлювання дитини;
удосконалення лексико-граматичних засобів мови;
удосконалення звукової сторони мовлення;
розвиток діалогічного і монологічного мовлення;
эффективність ігрової мотивації дитячої мови;
взаємозв՚язок зорового, слухового і моторного анализаторів;
співпраця логопеда з дітьми і один з одним;
створення на заняттях дружньої атмосфери, збагачення емоційно-чуттєвої сфери;
дітей до минулого і теперішнього, народного фольклору.
МНЕМОТЕХНІКА
Мнемотехніка в перекладі з грецького — мистецтво запам'ятовування, технологія розвитку пам'яті. Це система методів і прийомів, що забезпечує успішне і ефективне запам'ятовування інформації. Ідея: на кожне слово або словосполуку придумується картинка і весь текст замальовується схемний. Будь-яку розповідь, казку, прислів'я, вірш можна «записати», використовуючи картинки або символьні знаки. Дивлячись на ці схеми, дитя відтворює отриману інформацію.
Схеми служать зоровим планом, що допомагає дитяті відтворити почуте. Такі картки схеми-опори дуже ефективно використовую в роботі. Мнемотехнікою і кинезіологией (наукою про розвиток головного мозку через певні рухи рук) користувалися Арістотель і Гіппократ. Такі прийоми особливо важливі для дошкільників, оскільки розумові завдання у них вирішуються з переважаючою роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального. Використовую мнемотабліци на заняттях по розвитку зв'язної мови, що дозволяє дітям ефективніше сприймати і переробляти зорову інформацію, перекодувати, зберігати і відтворювати її відповідно до поставлених учбових завдань. Особливість методики – вживання не зображення предметів, а символів для опосередкованого запам՚ятовування. Это значно полегшує дітям пошук і запам՚ятовування слів.
Мнемотехніка допомагає в развитку:
зв՚язного мовлення;
асоціативного мыслення;
зорової и слухової пам՚яті;
зорової та слухової уваги;
уяви;
пришвидшення поцесу автоматизації і диференціації поставлених звуків.
Суть мнемосхем полягає в наступному: на кожне слово або маленьку словосполуку придумується картинка (зображення). Таким чином, весь текст замальовується схемами. Дивлячись на ці схеми – малюнки, дитя легко відтворює текстову інформацію.
ПіСОЧНА ТЕРАПІЯ
Багатообразні можливості пісочної терапії сприяють якіснішій корекції мови і розвитку емоційно-вольової сфери. Завдання, які вирішують на заняттях: Удосконалення умінь та навичок практичного спілкування, використовуючи вербальні та не вербальні засоби.
Гра з піском — это природна і доступна для кожної дитини форма діяльності.
ПІСОЧНА ТЕРАПІЯ сприяє:
удосконалення умінь та навичок практичного спілкування, використовуючи вербальні і не вербальні засоби;
збагачення словникового запасу;
розвитку зв’язного мовлення;
пробудженню дітей до активних дій та концентрації уваги;
розвитку фантазії та образного мислення.
При іграх з піском:
— Знижується рівень м’язової зажатості, психоемоційного напруження.
— Відбувається збагачення ігрового досвіду і, як наслідок, творчої активності і самостійності в грі.
— В дітей развивается здібність до симпатії; формується здібність надавати підтримку, допомогу, проявляти увагу, турботу, участь.
— Розвиваючі навички конструктивного виходу із проблемних ситуацій.
Комп'ютерні технології належать до числа ефективних засобів навчання, все частіше вживаних в спеціальній педагогіці. Аналіз літератури показує, що комп'ютерні засоби представляють для фахівця не частину змісту корекційного навчання, а додатковий набір можливостей корекції відхилень в розвитку дитини. .Дефектологові, що застосовує в роботі комп՚ютерну техніку, необхідно вирішити два основні завдання спеціального навчання : сформувати у дітей уміння користуватися комп՚ютером і застосовувати комп՚ютерні технології для їх розвитку і корекції психофізіологічних порушень. Пріоритетне завдання застосування комп՚ютера в роботі полягає не в навчанні дітей адаптованим основам інформатики і обчислювальної техніки, а в комплексному перетворенні їх місця існування, створенні нових науково обгрунтованих засобів розвитку активної творчої діяльності. На зайнятті комп՚ютер допомагає провести фізхвилинку, зарядку для очей, провести інтерактивні ігри для розвитку фонематичних процесів.
Висновки: Таким чином, варіативність використання в корекційно-логопедичній роботі різноманітних методів і прийомів інноваційних логопедичних технологій призводить до стимуляції систем відповідності мовленнєвих зон кори головного мозку, нормалізацію анатомофізіологічних процесів організму, скорочує терміни корекційної роботи, підвищується якість та ефективність роботи, знижує енергетичні затрати, налагоджує спадкоємність в роботі усіх зацікавлених в корекції мовлення дітей.
Проаналізовані аспекти корекційно-логопедичної роботи з використанням нетрадиційних, інноваційних логопедичних технологій не вичерпують усіх аспектів проблеми формування психо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розробці та вдосконаленню комплексної корекційної програми розвитку дітей з ретельним науково-практичним аналізом нетрадиційних засобів роботи з дітьми зазначеної категорії.
Перелік літератури:
1. Акименко В.М. Развивающие технологии в логопедии. - Ростов н/Д; изд. Феникс, 2011.
2. Андросова В. М. Використання інноваційних технологій в роботі з дітьми-логопатами старшого дошкільного віку для корекції вад звуковимови / В. М. Андросова // Розкажіть онуку. - 2004. - № 10-11.
3. Галущенко В.І. Особливості формування просодичного компонента мовлення у дітей зі стертою дизартрією: дис. ...канд. пед. наук: спец. 13.00.03. - О., 2012. - С.247.
4. Гаркуша Ю.Ф., Черлина Н.А., Манина Е.В. Новые информационные технологии в логопедической работе. // Логопед. -2004. -- № 2.
5. Елсакова А. Н., Лисовская Н. Н., Соколова И. В. Использование инновационных технологий в работе учителя-логопеда. // Педагогика: традиции и инновации: материалы V междунар. науч. конф. (г. Челябинск, июнь 2014 г.). -- Челябинск: Два комсомольца, 2014. -- С. 33-34.
6. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии / Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. - СПб.: Речь, 2013. - 320с.
7. Логопсихологія: навч. посіб. / С. Ю. Конопляста, Т. В. Сак ; за ред. М. К. Шеремет. - К.: Знання, 2010. - 293 с.
8. Akimenko V.M. Razvivayushchie tekhnologii v logopedii.- Rostov n/D; izd. Feniks, 2011. 2. Androsova V. M. Vikoristannya mnovacяmh tekhnologя v roboti z dri'mi-logopatami starshogo doshkiп'nogo vu dlya korekciп vad zvukovimovi / V. M. Androsova // Rozkazhiп' onuku. - 2004. - № 10-11.
9. Galushchenko V.L Osoblivosti formuvannya prosodichnogo komponenta movlennya u drtej zі stertoyu dizartrkyu: dis. kand. ped. nauk: spec. 13.00.03. - O., 2012. - S.247.
10. Garkusha YU.F., CHerlina N.A., Manina E.V. Novye informacionnye tekhnologii v logopedicheskoj rabote. // Logoped. -2004. -- № 2.
11. Elsakova A. N., Lisovskaya N. N., Sokolova I. V. Ispol'zovanie innovacionnyh tekhnologij v rabote uchitelya-logopeda. // Pedagogika: tradicii i innovacii: materialy V mezhdunar. nauch. konf. (g. CHelyabinsk, iyun' 2014 g.). -- CHelyabinsk: Dva komsomol'ca, 2014. -- S. 33-34.
12. Zinkevich-Evstigneeva T.D. Praktikum po skazkoterapii / Zinkevich-Evstigneeva T.D. - SPb.: Rech', 2013. - 320s.
13. Logopsihologiya : navch. posto. / S. YU. Konoplyasta, T. V. Sak ; za red. M. K. SHeremet. - K.: Znannya, 2010. - 293 s.
14. https://nsportal.ru/shkola/korrektsionnaya-pedagogika/library/2017/09/06/innovatsionnye-tehnologii-v-rabote-logopeda