Ім'я файлу: Лекція Виховання засобами літератури.docx
Розширення: docx
Розмір: 40кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 40кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ ЛІТЕРАТУРИ
Особливості й завдання виховної роботи в шкільному курсі літератури.
Напрями й методика виховної роботи вчителя літератури.
Складові формування духовного світу особистості, естетичної сфери читачів-учнів під час вивчення художнього твору та внаслідок засвоєння його змісту і значення.
Слайд 3 (Іра)
Урок – невід`ємна частина навчального процесу, яка залишається однією з основних форм організації навчання. Сучасний урок має бути витвором мистецтва і майстерності педагога, викликати щирий інтерес, справжню захопленість, формувати їх творчу свідомість. Урок має унікальні можливості впливати на становлення багатьох якостей особистості учня та формування ціннісного ставлення до соціального і природного довкілля.
Немає актуальнішої проблеми для кожного викладача - словесника як формування на уроках літератури найважливішої з ключових компетентностей - виховання морально здорової, високодуховної особистості, здатної у своєму житті стати творцем вільної, процвітаючої держави Україна..
Про це йдеться і в Законі України «Про освіту», у якому наголошено, що «..метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, відродження й розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої особистості, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації».
Слайд 4 (Іра)
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Звідси ж визначається Програмою з української літератури мета вивчення предмета:
– формування гуманістичного світогляду старшокласників, долучення їх засобами художньої літератури до загальнолюдських і національних цінностей;
¬ виховання національно свідомих громадян України;
– естетичний розвиток учнів, підвищення їх загального культурного рівня та розширення культурно-пізнавальних інтересів;
– сприяння всебічному розвитку школярів, їх духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації в сучасному світі.
Слайд 5 (Іра)
Як справедливо зазначає великий педагог-гуманіст В. Сухомлинський, „...суспільство українське тільки тоді матиме перспективу і буде гармонійно розвиватись, коли гуманітарні цінності стануть пріоритетними, а наша державна політика базуватиметься на трьох китах: освіта, наука, культура. Тому гуманітарний струмінь має бути присутній в усіх предметах. Бо саме тут насамперед виховується людина, формується особистість, гартується її духовний світ. Утвердити в кожній людині доброту, сердечність, чуйність, готовність надати допомогу, чутливість до всього живого і красивого – елементарна азбучна істина виховання, з цієї істини починається освіта».
Сьогодні, як ніколи, перед нами, викладачами української мови та літертури, стоїть важливе завдання: сповна використовувати той багатющий матеріал, який несе в собі мистецтво слова. Саме українська література і є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління.
Вона є одним із найпотужніших засобів у формуванні національної свідомості, високих ідеалів добра, почуття гуманності і патріотизму. Адже всім відомий вислів, що найкраще виховує людину життя. Літературні твори – то і є життя.
Кінцева мета навчання на уроці літератури – вміння акумулювати отримані знання як ключові компетентності до спонукання позитивної життєдіяльності. На прикладах літературних творів учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої й моральної поведінки, вибудовувати вміння компетентно орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, практичні навички для їх використання у соціумі.
Завдання педагога полягає у розвитку та вдосконаленні умінь учнів спостерігати, аналізувати, робити висновки, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам.
Тому який би твір ми не вивчали, обов’язково робимо акцент на моральних цінностях суспільства. Кожен урок літератури – це урок виховання патріота України. Адже зберегти і зміцнити нашу державу можуть громадяни, які люблять свою Батьківщину, свій народ, готові жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, готові відстояти її незалежність.
Слайд 6 (Коля)
Доцент кафедри педагогіки Л. І. Малєнкова стверджує, що формування ціннісного ставлення у школярів виявляється у трьох сферах: раціональний (знання), емоційний, діяльнісний. Будь-який педагогічний вплив, будь-яка форма діяльності будуть ефективними лише тоді, коли впливатимуть відразу на три сфери ставлення, а результатом виховання стане трьохканальна сфера: я – знаю, я – відчуваю, я – дію. Тобто, через знання, емоції, діяльність у дитини формується ціннісне ставлення до природи, людей.
Суттєве значення має ретельний добір предметної інформації крізь призму її виховної функції. Наприклад, гуманітарні дисципліни репрезентують людину через літературні чи історичні образи, вчинки літературних персонажів та історичних героїв, зображення їхніх досягнень і моральних прорахунків, духовного життя, прагнень. Отже, використовуючи зміст навчального матеріалу, учитель може закласти й розвити основи для формування всіх моральних якостей, що стануть поглиблюватися в школяра у його спілкуванні з навколишнім світом.
Таким чином, засобами свого предмета педагог має вирішувати завдання з формування особистості конкретного учня. Тому варто глибоко осмислювати і використовувати ті виховні аспекти, що випливають із навчального процесу, зокрема з уроку.
Слайд 7 (Коля)
Уроки мови та літератури особливі, вони передбачають напружену роботу не тільки думки , пам`яті, а й душі. Через зміст художніх творів, аналіз вчинків і почуттів персонажів, через сприйняття авторської позиції вчитель має навчити дітей мислити, творити, схилятися перед мудрістю, бути добрими, виховувати повагу до батьків, пошану до людей.
Уроки літератури мають розвивати емоційну культуру. Кожен урок має бути звернений до душі учня, насичений матеріалом, що викликає роздуми про життя, про духовний світ людини, про загальнолюдські цінності.
Українська література має відкрити учням світ культури. Усього можна досягти, якщо викладати її у взаємозв`язку з іншими видами мистецтва, зокрема архітектурою, живописом, музикою, історією, художньою культурою. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.
Слайд 8 (Коля)
На сьогодні одним з ключових процесів у суспільстві та системі освіти є процес становлення Нової української школи, яка має сприяти формуванню компетентностей, ціннісних ставлень і суджень учнів, необхідних для їх успішної самореалізації. Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи. Головна функція виховної роботи в школі – сприяти реалізації мети виховання, змісту виховного процесу та оволодінню учнями певними знаннями, уміннями та навичками.
Існують різні підходи до класифікації форм виховної роботи. Виділяють:
– фронтальні (масові),
– групові (гурткові),
– індивідуальні.
Залежно від методики виховного впливу форми виховання поділяють на групи:
–словесні (інформація, збори, конференції, зустрічі, усні журнали, радіо-газети та ін.);
– практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси);
– наочні (шкільні музеї, кімнати і зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки і вітрини нових книжок, тематичні стенди тощо).
Класифікацією відомих традиційних форм роботи з дитячим колективом займалися Є.В. Титова, С.Д. Полянова, М.І. Рожкова.
Будь – яку форму роботи, згідно Є.В. Титової, можна віднести до однієї з груп:
Захід– це заняття, ситуації в колективі, які організовують педагоги з виховною метою.
Справи– спільна діяльність, заняття, які організовуються членами колективу на користь і радість.
Гра – це реальна діяльність, цілеспрямовано організована в колективі вихованців з метою відпочинку та розваги.
Спираючись на підхід до класифікації форм спільної діяльності, П.І. Уманський, С.Д. Поляков висувають такі типи виховної роботи:
Захист – кожна група виступає, діє сама по собі, а об’єднує учасників тільки спільна тема.
Естафета – спільна діяльність груп школярів, яка здійснюється в послідовності згідно сюжету, сценарію.
Бій – змагання між групами з використанням, наприклад, взаємообміну завданнями.
Хеппінг – карнавал, інсценування.
П.В. Байбородова і М.І. Рожков пропонують два показники для того, щоб розмежувати форми виховної роботи:
кількісний показник (по часу, по кількості учасників);
якісний показник (суб’єкт організації (педагоги, діти), за результатами (інформаційний обмін, суспільно значущий продукт).
Н.В. Яременко форми виховної роботи з учнями поділяє на три групи – залежно від основного завдання, яке реалізується у процесі використання тієї чи іншої форми:
форми управління і самоуправління шкільним життям (збори, лінійки, мітинги, години класних керівників, засідання представницьких органів учнівського самоврядування, стінна преса);
пізнавальні форми (екскурсії, походи, фестивалі, усні журнали, інформації, газети, тематичні вечори, студії, секції, виставки);
розважальні форми (ранки, вечори, «капусники», ігрові програми).
Класифікація форм виховання за Л. Кондратовою:
за часом : короткострокові; довготривалі; традиційні; періодично повторювані.
за видом діяльності: навчальні; трудові; спортивні; художньо-естетичні.
за суб’єктом організації: організовані дорослими; на основі співпраці; підготовлені дітьми.
за результатами діяльності: для інформаційного обміну; для спільного рішення; для підготовки суспільно значущого продукту.
за кількістю учасників: індивідуальні, групові, масові.
за видом підготовки: імпровізаційні; експромтні; підготовлені раніше.
Форми виховної роботи розподіляють також за ступенем новизни: традиційні, нетрадиційні, інноваційні, усталені, стереотипізовані тощо. Кожна форма не повторює одна одну, а лише може бути схожа на неї й при цьому поєднувати у собі ознаки різноманітних класифікацій. Тому кожна класифікація є умовною й відображає лише один з великої кількості аспектів форм виховної роботи. Різноманітність форм позакласної виховної роботи постійно поповнюється новими формами, що відповідають умовам шкільного життя, яке постійно змінюється.
Слайд 9 (Іра)
Етична бесіда
Ця форма виховної роботи спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями. Інформацію про моральні норми діти отримують у сім'ї, на уроках літератури , із засобів масової інформації тощо. Але цей процес здебільшого стихійний, не сприяє формуванню стійких переконань. У дітей під впливом різних чинників нерідко виникають хибні уявлення про моральні цінності. Тому в навчально-виховній роботі необхідно надати цьому процесу системності, науковості, щоб сформувати в дітей надійні засади моральних цінностей. Цій меті служать етичні бесіди, в основі яких – використання діалогу. Вони сприяють узагальненню дитячих спостережень, вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм, що сприяє поступовому сходженню особистості до нових моральних якостей. У системі підготовки і проведення етичних бесід важливим є дотримання певних методичних правил:
бесіди проводить класний керівник або вихователь групи подовженого дня;
тривалість бесіди залежить від віку учнів: 5—7 класи — 30—40 хв., 8—11 класи — до 45 хв.;
підготовка до бесіди має тривати 5—6 днів;
тема бесіди залежить від віку учнів, рівня підготовки колективу,
взаємин у колективі, соціально-економічних умов у суспільстві;
необхідне залучення усіх дітей до висловлення власних думок щодо певних моральних понять;
слід використовувати цікавий матеріал, задіювати різні педагогічної прийоми, які б спонукали школярів до активної емоційно-розумової діяльності;
потрібно продумувати план бесіди, давати учням конкретні завдання на етапі підготовки до неї, які викликали б у них інтерес;
аналізувати вплив бесіди на поведінку вихованців, класного колективу загалом;
продовжувати роботу над проблемами, що обговорювались під час бесід.
Під час Етичної бесіди всебічно висвітлюють суть теми, ґрунтовно розкривають головні її питання, пояснюють зміст невідомих понять, наводять приклади, які б спонукали учнів до гуманних вчинків, пробуджували позитивні почуття і викликали осудливе ставлення до негативних дій. Переглядаються і аналізуються кінофільми, обговорюються прочитані твори, книги, журнальні чи газетні статті, прослуховуються записи, виступають запрошені, учні класу.
Слайд 10 (Іра)
Зустрічі з відомими людьми
Метою є ознайомити учнів із творчістю письменників, поетів, які живуть і творять у районі, осмислити творчі доробки майстрів слова, поспілкуватися із митцями, формувати навики самостійної роботи із ліричними творами, краєзнавчими роботами, формувати вміння виступати з усним відгуком про твори, посилювати краєзнавчу роботу; прищеплювати учням любов до отчого краю, формувати світогляд та розвивати творчу уяву.
Слайд 11 (Іра)
Обговорення книг, читацькі конференції, буккроссинг
Влаштовують їх для пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, активізації їх самостійності в оцінних судженнях, думках. Під час підготовки до них учні працюють над виступами з певних проблем (на матеріалі одного або кількох творів, творчості письменника, літературної або наукової проблеми). На конференції учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких висловлюють своє ставлення до твору або проблеми, ставлять інсценівки або переглядають уривки кінофільму. Підбиваючи підсумки, вчитель зосереджує їх увагу на найважливіших аспектах проблеми.
Слайд 12 Масові свята (Іра)
Організовують дні, тижні, місячники підвищеної уваги до української літератури. У них беруть участь всі учні школи. Під час таких свят традиційно відбуваються зустрічі з письменниками.
Наприклад: Свято до дня народження Тараса Шевченка
Метою таких заходів є: формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, бажання читати твори Т.Шевченка; збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати творчі здібності, спонукати до власної творчості;
виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича Шевченка.
Слайд 13 (Іра)
Позакласне читання
Мета позакласного читання – формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання. На матеріалі запропонованої книги доцільно провести бесіду, під час якої учні матимуть можливість обмінятися думками про художній твір.
Слайд 14 (Коля)
Методичні прийоми при формуванні вихованого потенціалу
Готуючись до уроків мови та літератури, намагайтесь підібрати такий матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й реалізував виховний потенціал.
Особливу увагу звертати на підбір епіграфа до кожного уроку, бо саме від нього потрібно іти до реалізації поставленої мети.
На уроках літератури приділяти великої уваги родинному та національному вихованню.
Так при вивченні творчості Лесі Українки доречно дослідити славний рід Драгоманових і довідатись, як цінував цей рід свої корені.
В 11 класі продовжувати розглядати на уроках питання сім`ї та народу. Аналізуючи роман у новелах Ю. Яновського «Вершники», дати учням завдання визначити причини трагедії роду Половців.
Благодатним для з’ясування цієї проблеми є й повість О. Довженка «Україна в огні».
Працюючи з текстом, старшокласники мають усвідомити, що багатий і славний рід Лавріна Запорожця – це символ безсмертя українського народу.
Працюючи над аналізом тексту та характеристикою образів, учні самостійно роблять висновки: незважаючи на жахливі картини боїв та страждань, змальованих автором, кіноповість залишає світле враження, бо дужий рід Запорожців не зникне навіть після страшної війни, він продовжиться.
При вихованні патріотичних почуттів звертаюсь до геніїв поезії В. Стуса, В.Симоненка.
Надати можливість учням стати на місце персонажів, виступити з промовою до нащадків або взяти інтерв’ю.
У своїй роботі варто звертатися до інноваційних технологій. Учням подобається працювати в парах, групами, використовую проблемні питання, міні-проекти.
При вивченні творчості Т. Шевченка проводити уроки-присвяти матері, жінці («Маруся», «Наймичка», «Катерина», «У нашім раю на землі»). На таких уроках виховується повага до матері, жінки, ніжність, ласку, милосердя, почуття обов’язку.
При підборі завдань, проблемних запитань пильнувати за тим, аби в учнів не перекладалось художнє на ліричне, не примушувати шукати зв`язку літератури з дійсністю на поверхні тимчасових соціальних проблем, а проводити їх через глибинні скарбниці загальнолюдських цінностей. Використовати на уроці картини, музику.
Також доцільно уроки-свята. На них учні приходять у національних костюмах, виконують народні пісні, беруть участь в інсценізації уривків із творів («Енеїда», «Кайдашева сім`я», «Сто тисяч», «Хазяїн», «За двома зайцями»,…)
У практиці використовати читання художніх творів без коментарів. Це стосується тих творів, які учням під силу опрацювати самостійно. Без зайвої опіки діти починають міркувати, порівнювати, аналізувати, а значить – обирати власну позицію.
Усна народна творчість на уроках виховує в учнів любов і повагу до минулого України, почуття патріотизму, гідності людини.
Уроки літератури можна назвати уроками життя. На уроках прагнути привити учням кращі моральні принципи. Звертися до цитат із Біблії «Шануй батька свого і матір свою, щоб добре було тобі», звертаюся до слів Панаса Мирного «Село знає одну славу - честь», до слів Ліни Костенко «Шукайте цензора в собі».
Суспільство змінюється, проте непорушними мають бути віковічні святощі: материнство, сім`я, повага до батьків, милосердя, вірність. На них не повинна впливати економіка і політика, історія чи мода. І в цьому мають допомогти уроки літератури.
Слайд 15 (Іра)
Рекомендації щодо реалізації виховного аспекту уроку
При плануванні уроку враховувати діагностику рівня вихованості учня і класу в цілому.
Планувати види діяльності учнів на кожному етапі уроку відповідно до поставленої мети та застосовувати різні види контролю, що дозволяють виховувати відповідальність, самостійність, критичність, комунікабельність, працьовитість.
Здійснювати вибір оптимальних способів і прийомів для початку уроку.
Використовувати на етапі актуалізації інноваційні технології.
Застосовувати різні способи оцінювання, що впливає позитивно на дитину і в плані успіху, і в разі невдач.
Проводити етап рефлексії на кожному уроці, що дозволить корегувати виховні завдання уроку.
Слайд 16 (Коля)
Процес формування духовности школяра значною мірою відбувається через усвідомлення учнями духовного світу автора художнього твору та його персонажів. Це підтверджують відомі вчені Н. Волошина, А. Градовський, О. Ісаєва, Л. Мірошниченко, Є. Пасічник, В. Пахаренко, О. Слоньовська, Б. Степанишин, Г. Токмань, а також засвідчує багаторічний досвід роботи в школі. Водночас проблема формування духовних орієнтирів у старшокласників на уроках української літератури в методиці й досі залишається малодослідженою. Залишається не до кінця розкритою проблема перетворення засвоєних старшокласниками моральних знань і понять у якість характеру, в особистісне переконання.
Провідним у навчальному процесі з української літератури має стати не стільки засвоєння учнем літературних знань, скільки збагачення його духовного світу, розвиток емоційно-естетичної сфери. У контексті цього змісту навчання уроки літератури постають джерелом утвердження засадничих основ формування високоморальної, духовної особистости, наповнення її життя глибоким сенсом активного служіння добру й істині. Такий підхід потребує змін у методиці вивчення літератури, переорієнтування її на особистісно спрямовані освітні технології . Розв’язання цих завдань потребує вдосконалення змісту, форм і методів навчально- виховного процесу з української літератури.
Нині питання пошуку шляхів формування в учнів духовних орієнтирів є практичною необхідністю, бо в сучасному суспільстві спостерігається тенденція до морального й соціального занепаду, втрати життєвих орієнтирів. Людина має величезний потенціал свого духовного збагачення, однак у процесі навчання й виховання він реалізовується частково, оскільки не створено оптимальних умов для цього . Досягнення певного рівня естетичного й морального розвитку потребує глибоких і міцних знань, умінь і навичок учнів, а також належної сформованости їх емоційної сфери.
Українська література містить твори високого художнього й духовного рівня, що розкривають поняття добра, віри, народних ідеалів, громадянської наснаги. Завдяки відповідному добору творів та методів роботи з ними учитель-словесник має можливості відкрити учням світ людського життя й ту велику місію, задля якої живе на землі людина.
Українська національна духовність – це історично сформована система духовних багатств народу, яка відображає найвищі цінності його національної душі, характеру, світогляду, моралі, ідеології, національної самосвідомости . Особистість митця і його творчість не тільки може служити зразком для розуміння українського національного характеру, його внутрішньо-почуттєвої структури, національного світовідчуття й світобачення, а й стати взірцем для наслідування, для формування в учнів відповідних духовних цілей.
Духовними орієнтирами творчості митця, які школяр обере для себе взірцем у житті, мають бути висока громадянська мужність, здатність відстоювати власні переконання; глибока порядність, чесність, гідність; добротворчість, гуманність у ставленні до всіх живих істот на планеті; здатність до емпатії, співчуття й співпереживання; розвинений інтелект, уміння орієнтуватися в здобутках вітчизняної та світової науки й культури; мистецький смак, розуміння краси, здатність відчувати прекрасне.
Розглянемо Методи формування духовного світу особистості на уроках літератури
- застосування різних видів нетрадиційних форм вивчення української літератури (дискусій, диспутів, використання завдань типу «Поміркуй», «Вислови власну позицію»,
- залучення учнів до ситуації самостійного вибору загальнолюдських моральних цінностей у процесі навчання (застосування елементів літературного пошуку, літературної розвідки, віртуальної екскурсії, створення проблемних ситуацій у процесі навчання, написання вільних і формальних есе).
- використання народознавчого матеріалу, забезпечення єдності національних і загальнолюдських моральних цінностей, посиленням морально - естетичних функцій слова.
Духовні орієнтири творчости письменників − це орієнтація творчости митців на духовні цінності. Творчий потенціал авторської свідомости, як правило, вибудовується на основі загальнолюдських духовних цінностей. Вивчаючи творчість письменника, аналізуючи художні твори, учні осмислюють духовні орієнтири творчости письменника, внаслідок чого формується духовність самих учнів.
Формуваня цілісної, духовно багатої особистости на уроці літератури можливе тільки за умови емоційного сприйняття старшокласниками художнього твору.
Звернення учнів до духовних ідеалів письменника розширює усвідомлення ними духовних цінностей. Яскраві й переконливі факти служіння ідеалам добра й справедливости надовго залишаються в пам’яті учнів, слугують їм за певні життєві орієнтири, відійти від яких і зрадити означало б зрадити себе. Для того, щоб наголосити на індивідуальних особливостях духовних орієнтирів, важливо розкрити, чим відрізняється один митець від іншого. Це робиться з урахуванням специфіки індивідуального бачення світу письменником.
Для більш глибокого та конкретного розуміння учнями духовних орієнтирів творчості письменників умовно ділимо їх на моральні, світоглядні та естетичні.
Відомо, що процес сприймання літературного твору є суто особистісним [8]. Унаслідок цього література здатна не лише знайомити читача з певними духовними цінностями, а й культивувати їх у людській душі. Тільки за цієї умови можливий перехід досвіду письменника в особистий досвід читача.
Щоб забезпечити найбільшу ефективність осмислення учнями духовних орієнтирів творчости письменників, важливо в процесі роботи з художніми творами налагоджувати постійний духовний контакт з учнями, створювати таку атмосферу відвертости, доброзичливости, взаємоповаги, коли суб’єкти розмови є рівноправними партнерами, і в актах взаємодії виявляється їхня ініціатива.
Повноцінному духовному самозростанню старшокласників ефективно сприяють завдання, які спонукають школярів до активности, ініціативности, самостійности, що саме проблемне вивчення творів спонукає учнів до аналітичної діяльності із метою проникнення в духовний світ письменника.
Важливим є процес не звичайного репродуктивного засвоєння, а народження й осмислення знань на рівні творчого сприйняття, коли передбачено пошук істини на уроці. Таким вимогам найбільше відповідає урок – духовний пошук. Діалог з учнями на такому уроці відбувається переважно на духовному рiвнi. Шляхом послідовно дібраних проблемних запитань учитель підводить учнів до висновку, до головної думки твору. Істина народжується в процесі осмислення знань, на рівні творчого сприймання. Саме завдяки переживанню за долю літературного героя як за власну учень не тільки оцінює поведінку уявлюваної особи, а й активно формує себе, свій духовний світ. Тому важливим етапом у підготовці будь-якого уроку, а особливо уроку-пошуку, є правильний підбір проблемних запитань, які допомагають учневі адекватно поставитись до літературного героя, оцінити його дії, характер та співвіднести з власними. Важливо дібрати такі запитання, які були б спрямовані на заглиблення школярів у духовний світ автора, на розкриття його духовних орієнтирів. Ці питання скеровують учнів на самостійні роздуми над твором, на пошуки невідомого у відомому, допомагають їм на основі аналізу літературного твору робити власні висновки щодо духовного багатства його героїв та моральних переконань автора.
Слайд 17 (продовжує Коля)
Так, під час вивчення новели О.Гончара «Залізний острів» учитель може звернутися до учнів, зокрема, і з такими запитаннями:
1. Віталик і Тоня волею долі (а може, через власну нерозсудливість) опинилися в межовій ситуації. Як автор змальовує їхню реакцію? Які риси характеру персонажів при цьому розкриває? Як би ви вчинили на їх місці?
2. Пригадайте визначення поняття екзистенціалізму. Як екзистенційна модель світу відтворена в художніх образах новели?
3. Твір побудовано на протиставленні. Як називається такий художній прийом? Яка роль художньої деталі в цьому протиставленні? Що протиставляється в новелі? Чому? До яких висновків нас підводить автор?
4. Чому новела «Залізний острів» є новелою-пересторогою? Від чого застерігає письменник своїх сучасників та прийдешні покоління?
5. Чи можна на основі роздумів і вчинків персонажів новели знайти відповідь на запитання: «Із якими моральними й духовними цінностями входить людина в третє тисячоліття?»
6. Про які духовні орієнтири О.Гончара свідчать проблеми, порушені в новелі?
7. Що ж означає вислів «Бути на землі людиною»? Чи виправдали ваші очікування герої твору?
Оптимальною має бути така структура уроку, за якої навчальні ситуації допомагають учневі не лише осягнути максимум матеріалу, а й висловити свої міркування, проявити власні здібності, відчути себе не об’єктом педагогічного впливу, а особистістю, здатною до оцінних суджень. Найважливішим завданням учителя на уроці літератури є організація осмислення особливостей духовного світу письменника шляхом активного діалогічного спілкування, бо саме така робота спонукає школярів.
Формування духовности старшокласників шляхом осмислення ними духовних орієнтирів творчости письменника відбувається протягом трьох послідовних взаємопов’язаних етапів вивчення творчости митця: інформаційно-когнітивного, проблемно-пошукового, власне аналітичного.
На першому, інформаційно-когнітивному, етапі старшокласники мають ґрунтовно засвоїти певну суму знань про духовні орієнтири особистости, зокрема про особистість автора художнього твору, з проекцією на пошук реалізації засвоєного у процесі аналізу художнього твору, що є неодмінною умовою успішности процесу формування духовного світу особистости.
Естетичні почуття, що виникають на ґрунті отриманої інформації, стають необхідною базою формування ідейних переконань та уявлень учнів. У цей час відбувається перехід уявлень про сенс життя, про добро і зло зі сфери абстрактних положень у сферу особистих переконань, а це також є необхідною умовою формування багатьох духовних якостей особистости.
На проблемно-пошуковому етапі вивчення творчості письменника маємо створити найоптимальніші умови для того, щоб духовні якості особистости автора та його персонажів були засвоєні учнями глибоко і всебічно завдяки проблемнопошуковим методам навчання, цілеспрямовано дібраним питанням. Ефективність цього етапу засвоєння духовних якостей особистості письменника та його образного світу залежить від того, наскільки інформація про духовні орієнтири важлива для віку учнів, адже у старшокласників є вже необхідний життєвий досвід, що допомагає осмислити певні життєві факти.
Учням надається можливість для глибшого осмислення навчального матеріалу, розуміння його суспільної значущости, засвоєння понять про духовність, духовні орієнтири шляхом підготовки до уроку за заздалегідь підготовленими вчителем запитаннями, що передбачає реалізацію процесу формування духовности учнів через осмислення ними духовних орієнтирів творчости письменників. Внаслідок самостійного опрацювання додаткової літератури, вказаної вчителем, проведення дискусій, обговорення на уроках літератури причин тих чи інших вчинків персонажа з позицій добра, людяности набуті й усвідомлені поняття духовности, моральних, світоглядних та естетичних орієнтирів письменника й висновки про духовні орієнтири творчости переходять у власні переконання учнів. Важливого значення набувають при цьому, як і на першому етапі, емоційне тло уроків літератури, прогнозування й моделювання естетичих реакцій учнів.
Власне аналітичний етап сприяє появі й наступній реалізації оцінки власного духовного рівня. На цій стадії в учнів на основі накопичених упродовж перших двох етапів знань про духовні орієнтири автора та персонажів, унаслідок осмислення вражень і усвідомлення поняття про моральні, світоглядні та естетичні орієнтири творчості письменників формуються власні моральні переконання й духовні орієнтири.
Цей етап вивчення творчості письменника передбачає написання учнями підсумкових контрольних творчих робіт, що дає більш повну можливість старшокласникам показати власний рівень сформованости духовних цінностей та орієнтирів.
На уроках літератури протягом усіх трьох етапів доречно формувати поняття про духовні орієнтири в комплексі, оскільки в художньому образі загальнолюдські й національні, моральні, світоглядні й естетичні духовні цінності нероздільні, тому аналіз образної системи творів є розглядом системи духовних орієнтирів. У ході ознайомлення з біографією митця, характеристикою персонажів, їх вчинків і почуттів та співставлення з авторською оцінкою цих вчинків і почуттів з погляду його духовних орієнтирів учні потрапляють у такі навчальні ситуації, у яких виявляється їх власна позиція, формуються їх особистісні духовні орієнтири й моральні якості.
Слайд 18 (Іра)
Розлянемо також як приклад Літературу ХХ – початку ХХІ століття має величезний виховний потенціал. Думаю всі погодяться зі мною, що саме художні твори цього періоду втілюють у собі ті духовні прагнення, ті соціальні й моральні орієнтири, які стають провідними на сучасному етапі розвитку суспільства.
Величними постатями в українській літературі, у творчості яких органічно поєднуються загальнолюдські моральні цінності, є письменники , включені до чинної програми з української літератури. Звичайно, про всіх розповісти не маю можливості, наведу лише декілька прикладів.
Ліна Костенко. Поетеса, геніально-поетичне й інтелектуальне слово якої органічно поєднується з національною самосвідомістю громадян, котра ґрунтується на національній ідентифікації: її твори вселяють віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; вчать вмінню осмислювати моральні, духовні та культурні цінності, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, , відповідальністю перед своєю нацією. Поетеса – моральний авторитет нашої нації.
Творчість Ліни Костенко впливає на читача, формує свідомість, потяг до прекрасного. В ній майстерно переплітається історизм та сучасність, любов та цивілізація. В її творах ми бачимо звенення безпосередньо до читача берегти рідну мову. Вона застерігає: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову».
Слайд 19 (Іра)
Олесь Гончар. Твір Олеся Гончара «Собор». є потужним джерелом виховання загальнолюдських цінностей. Текст роману густо пересипаний повчальними роздумами та афоризмами. Учні виписують їх і пояснюють, обов'язково пов'язуючи із сучасним життям і своїм Я. Найбільшу увагу привертають такі вислови. «Собори душ своїх бережіть , друзі...» «Каліка той, хто не здатен спадщиною предків дорожити,» «Людині дано пам'ять, що сягає у віки, тому вона й людина», «Дорожіть днем...молоді! Живіть, щоб встигли зоставити слід після себе путящий»
«Живе не той, що чадить. Живе - хто іскрить».
Слайд 20 (Іра)
Василь Симоненко. Він весь у словах"Я — українець. Оце і вся моя автобіографія". У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, звернення до славного минулого українців —то міцна основа для виховання патріотичних почуттів учнів, їх національної свідомості. Рядки його віршів можуть стати темою виховних годин, годин спілкування:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Україно! Ти - моя молитва…
Ти моя розпука вікова…
Народе мій!
Титане непоборний
Ми - не безліч стандартних «я», А безліч всесвітів різних».
Поетична спадщина В. Симоненка спрямована також і насамперед на пекучі проблеми сучасності.
Пареконані, що ви погодитеся, що такою проблемою є сьогодні в Україні проблема сім’ї, проблема відповідальності батьків за виховання своїх дітей. Доречно згадати слова Олексія Коломійця «Міцна родина – міцна держава».
Слайд 21 (Іра)
Українська література ХІХ ст, як не дивно, маючи таку відстань у часі, донесла до нас величезний виховний потенціал. Вона дає багато прикладів справжньої дружби, кохання, які окрилюють учнівську молодь, збагачують життя юнаків і дівчат, облагороджують їхню поведінку. Також розкриває проблеми, які є актуальними і на сьогодні
Наприклад, вивчаючи повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» у групах хлопчиків звертаю їх увагу на те, що сини Омелька Кайдаша не поважають батька, що є нонсенсом для ментальності української родини ХІХ ст. Колективно з’ясовуємо, що причиною цього є зловживання батька горілкою, яке привело його до передчасної смерті через білу гарячку.
А хіба сьогодні ця проблема перестала існувати? Вона ще більше загострилася з навалою ще однієї біди, яка зветься наркоманією. Провести виховну бесіду під час вивчення повісті
Всі вчили роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», де головний герой, борючись із соціальною несправедливістю, будучи людиною працьовитою, бажаючою послужити людям, стає кримінальним злочинцем. Учнів підводимо до висновку, що кримінальний злочин, вбивство неминуче ведуть до страхітливого морального краху,не мають жодного виправдання у будь-якому суспільстві, викликають лише беззастережний осуд.
Слайд 22 (Коля)
ВИСНОВКИ
Таким чином, кожен урок української літератури, кожен позакласний захід формує ключові життєві компетентності, виховуючи гармонійно розвинену, освічену, соціально активну й національно свідому молоду людину, яка має почуття громадянської відповідальності, високі духовні якості, є носієм кращих надбань національної та світової культур, здатна до самовдосконалення.