Ім'я файлу: Виховання підлітків і старшокласників.doc
Розширення: doc
Розмір: 67кб.
Дата: 20.03.2021
скачати
Розширення: doc
Розмір: 67кб.
Дата: 20.03.2021
скачати
Виховання підлітків і старшокласників
| |
Середній підлітковий вік(15-17 років) характеризується незрілістю суджень, імпульсивністю при сильному бажанні приймати власні рішення, наполягти на своєму. У цей період підліток більшою мірою усвідомлює взаємозв'язок між вчинками у сьогоденні та їхніми наслідками.
Підліткові проблеми, що стоять перед ними, здаються надзвичайно важливими, інший раз застрашливими. Коло проблем включає розрив з батьками , відкриття негативного відношення до них, усвідомлення себе, індивідуалізацію, відносини з іншими, любов і багато чого іншого. Підлітковому віку властиві сильні коливання емоційного стану, небажання приймати на себе серйозні зобов'язання, відчуття, що суспільство їх не розуміє й не приймає.
Такт - необхідна складова в роботі з підлітком, тому що через нарцистичну вразливість підлітка до нього потрібен обережний підхід. Залишаючись тактовним, не можна забувати про твердість і необхідність вирішувати хворобливі питання. Оскільки підліток егоїстичний у своїх бажаннях і вчинках, роботу варто планувати так, щоб він одержував від неї задоволення.
Особливості виховання важкого підлітка
Які б проблеми не переслідували вашу дитину в підлітковому віці, яким би важким він не здавався, це зовсім не означає, що ви - погані батьки. Замість того, щоб звинувачувати себе в чому-небудь, завжди намагайтеся допомагати своєму підлітку. У першу чергу, що б не трапилося, налагодьте з ним зв'язок і спробуйте зрозуміти, які емоції він відчуває, що важливе для нього зараз відбувається. Щоб ефективно взаємодіяти зі своїм важким підлітком, ви можете скористатися наступними рекомендаціями.
Порада № 1. Зберігайте зв'язок з підлітком
Слідкуйте за власним рівнем стресу.
Дайте підлітку можливість висловитися.
Знайдіть спільну тему для розмови.
Вислухайте підлітка, не засуджуючи й не даючи порад.
1.2 Порада № 2. Зробіть життя підлітка більш здоровим
Додайте більше порядку у ваше життя.
Обмежте час, який дитина проводить за екраном або монітором. Заохочуйте фізичну активність підлітка.
Харчуйтеся правильно. .
Переконайтеся в тому, що підліток достатньо спить.
Коли дитина підростає, у нього починається важкий підлітковий вік. Він намагається вирватися з-під невсипущою батьківської опіки і дуже часто стверджує себе бунтом, протестом проти будь-якого втручання дорослих у своє особисте життя.
Виховання дітей — це, насамперед, самовиховання батьків. Виховання передбачає вміння слухати, яке неможливе без справжньої рівності і захищеності загальнолюдських прав, у тому числі батьків. Щоб постаратися досягти вміння саме так спілкуватися зі своєю дитиною, дуже важливо в будь-якій ситуації зберігати спокій. Стресові ситуації завжди викликають напругу м’язів. Тому треба виробити механізм їх розслаблення — тільки тоді можна адекватно реагувати на події.
Розвиток самостійності у підлітка
А тепер пора починати роботу з передачі відповідальності дитині за його власне життя.
КРОК ПЕРШИЙ
Наприклад:
— Залишає за собою брудний посуд;
— Голосно вмикає музику;
— Не доглядає за квітами у своїй кімнаті;
— Допізна сидить за комп’ютером;
— Їсть нерозігріті їжу, і т.д. і т.п.
КРОК ДРУГИЙ
Розділіть всі свої претензії до підлітка на дві групи
1. Стосуються тільки життя дитини.
2. Чи зачіпають ваше особисте життя. Другу групу поки залишимо в спокої, займемося першою.
КРОК ТРЕТІЙ
Засвойте три важливих правила:
1. Вам треба відмовитися від будь-якої відповідальності за ті пункти в поведінці дитини, які не стосуються вашого особистого життя.
2. Треба виробити довіру до того, що дитина може сам приймати правильні рішення у всіх цих ситуаціях.
3. Дати йому зрозуміти і відчути це ваша довіра.
Навчаючись довіряти дитині, батьки добиваються не тільки короткочасної вигоди — безконфліктного співіснування в сім’ї, а й довгострокового результату: дитина буде вчитися все більш ясно бачити і враховувати віддалені наслідки своїх вчинків і рішень.
Як домогтися слухняності від підлітка?
Спочатку виберіть один значний пункт, відповідальність за який мають намір передати дитині. Відчуйте свій стан, уявляючи, як тягар відповідальності знімається з ваших плечей. Пробудити в собі інтерес до того, як підліток буде успішно вирішувати свою проблему. Подумайте, які слова ви скажете в момент передачі відповідальності.
2.2 Справжні причини «важкого» поведінки підлітків
Більшість підлітків стверджує, що їх головне бажання — свобода розпоряджатися своїм власним життям. Але дуже часто їх перша реакція на надану свободу — переляк. І вони, самі того не усвідомлюючи, роблять все, щоб змусити батьків знову повернутися до колишнього контролю.
Дитина десь до 11-12 років освоїв дуже багато чого. Але він цього навчався від дорослих. Спершу ходити, їсти ложкою, одягатися … Потім дитина засвоює, що він — особистість, відмінна від інших, а не копія когось. До цього віку для нього дуже важливо зрозуміти, що його спонукання і дії виходять не ззовні, а зсередини. Тому він повинен приймати рішення, які відрізнялися б від ваших, просто для того, щоб зрозуміти: «Я можу породжувати власні ідеї!»
Підлітки завжди відчувають, що може стурбувати батьків, і вміло цим користуються. Способи їх маніпулювання різноманітні:
— Звинуватити батьків у тому, що про нього не дбають,
— Поставити запитання про можливу вагітність, якої немає й близько,
— Розповісти вчителям, друзям про жорстокі, строгих, байдужих батьків (справжній шик серед підлітків),
В такій ситуації — кілька порад
1. При своїй першій негативної реакції — спалаху гніву, роздратування — зупиніться! Нічого не робіть, не подумавши як слід. Утримайтеся від негативного уваги до підлітка.
2. Визнайте, що своєю поведінкою він не робить особисто вам нічого поганого (мова про вчинки, події з життя дитини). Розгляньте ситуацію в довготривалій перспективі. Для цього можна уявити, що дитина — не ваш, а, припустимо, сусідський або далекий родич. Почуття гніву проходить?
3. Довіртеся дитині! У ньому є щось, що вимагає свободи від контролю. Допоможіть цьому прокинутися, перемогти.
4. Визнайте свою безпорадність і одночасно побажання, що, на ваш погляд, слід було б зробити дитині («Я вже не контролюю, як колись, кожен твій крок, але хочу, щоб ти з найменшим збитком для свого майбутнього …»).
5. Якщо доречно, можете нагадати дитині про готовність допомогти, якщо він сам про це попросить, і запропонуйте уточнити, що саме можете зробити для нього. І цим обмежтеся, надайте ініціативу йому.
6. Дуже важливо! Висловіть своє переконання в тому, що дитина може прийняти і прийме правильне рішення («Я знаю, що ти зробиш все необхідне, щоб …».)
Висновки
Кожний вік є важливим для розвитку людини (як фізичного, так і психічного). Але, все ж таки, підлітковий вік займає особливе місце у віковій психології. Цей період є найскладнішим з усіх дитячих періодів, він являє собою період становлення особистості, саме в цей період відбувається той важливий для кожного з нас момент – перехід від дитячого віку до дорослого.
Основні важкі моменти в спілкуванні, конфлікти виникають через батьківський контроль за поведінкою, навчанням підлітка, його вибором друзів і т.д.
В психології конфлікт визначається як «сутичка».
Існує п’ять стратегій поведінки у конфлікті.
Підлітки, що спираються на суперництво, в конфлікті частіш за все обирають активний спосіб поведінки. Вони не осмислюють причин, що викликали протиріччя, пошуків шляхів для їх конструктивного вирішення. Агресивність, властива їм при захисті власних інтересів, провокує ескалацію конфлікту і заважає конструктивному вирішенню проблеми.
Підлітки, що обирають стратегію співробітництва, проявляють товариськість та доброзичливість у відносинах , бажання взаємодії з метою припинення конфлікту, високу активність, демонструють властивість брати на себе відповідальність за взаємовідносини.
Підлітки, які обирають компроміс, товариські, напрямлені на спільну діяльність, в якій прагнуть задовольнити потреби всіх сторін.
Підлітки, які частіше за все обирають стратегію уникнення, намагаються якомога швидше анулювати конфліктну ситуацію, тому відмовляються від реалізації власних інтересів, не приймають участь в прийнятті рішень.