Ім'я файлу: історія медицини 4 тема.docx
Розширення: docx
Розмір: 251кб.
Дата: 16.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
відьма готове.docx
Реферат Петрик Г.О. Мен-44з.docx
етика_1.docx
етика_7.docx
етика_4.docx


ПЛАН



  1. Відкриття малого кола кровообігу

  2. Виникнення аптек

  3. «Чорна смерть» та її наслідки




  1. Відкриття малого кола кровообігу

Про рух крові по судинах людині було відомо вже давно, проте сутність цього явища довго не вдавалося осягнути. Помилкове припущення Арістотеля, висловлене майже 2300 років тому про те, що кров і тепло утворюються в серці, трималося в науці біля 20 століть.

З іменем професора Андреаса Везалія пов'язаний розвиток анатомії як науки. Везалій дав перший анатомічний опис людського тіла, оснований на точному дослідженні його будови. Його праці допомогли Мігуелю Сервету у 1553 році відкрити мале коло кровообігу.

Вільям Гарвей створив вчення про кровообіг, зокрема довів, що серце є активним м'язовим осередком кровообігу і що кров рухається в одному напрямку по замкненій системі кровоносних судин. Описав мале і велике кола кровообігу. У 1628 році в своїй книзі «Про рух крові» він заявив, що артерії та вени мають протилежне призначення, що до органу кров тече тільки по артерії, а по венах повертається назад до серця. Іншими словами, Гарвей відкрив, що одна і та ж кількість крові здійснює в організмі круговий рух.

2. Виникнення аптек



XIV ст. Лікар і аптекар. Книга 1505 року Аптека XVII ст. у Дармштадті

Кілька століть тому аптечних пунктів не було, їх функції виконували знахарі, шамани, чаклуни, які займалися збором цілющих трав і готували різні ліки.

До кінця XI ст. в Європі не було аптек як торгових установ, де можна було б купити або замовити потрібний засіб. Лікарі або окремі особи створювали свої власні "препарати", збираючи і обробляючи рослини, мінерали та інші інгредієнти.

Перша аптека була відкрита в 754 р. у столиці Арабського халіфату - м. Багдаді. Арабська фармацевтична школа включала сотні різних лікарських засобів і методик їх застосування.

У XI ст. аптеки з'явилися в містах Іспанії Толедо та Кордові, за згодом - у багатьох містах західної Європи. Розвиток науки спричинився до більш досконалих форм фармацевтичного обслуговування, ніж торгівля лікарськими засобами на ринку.

З ХІІ ст. у Франції (1178 р.) і в Англії (1180 р.) відкриваються аптеки і вперше з'являється назва професії. Щоб упорядкувати роботу аптек, впроваджувалися спеціальні статути, що мати силу законів, за якими регламентувалося функціонування, кваліфікація працівників, ціни на лікарські засоби, порядок зберігання та продажу ліків.

З перших часів виникнення аптек вони в усіх країнах мали одну спільну рису. Це їх особливе положення серед інших торгових підприємств і промислів. Стан закладу як самостійного підрозділу, сфера його діяльності, цілі, завдання, правила функціонування, кваліфікація фармацевтів, зберігання і відпуск ліків, ціни на них - усе це регламентувалося особливими статутами, що мали силу закону. Таке виокремлення обґрунтовувалося тим, що в числі ліків були отруйні речовини, які потребують підвищеної обережності і при зберіганні їх, і при відпуску.

3. «Чорна смерть» та її наслідки



«Чорна смерть» (Чорний мор; англ. Black death) — друга за історичним переліком пандемія чуми, занесена зі Східного Китаю, що прокотилася по Азії, Європі, частині Африки у середині XIV сторіччя (1347—1353 роки). Збудником чуми є Yersinia pestis. Як вважають, збудником «Чорної смерті» став новий варіант чумної палички — medievalis.

Поширення чуми

Особистий лікар папи Климента VI Ґі де Шольяк описав дві форми чуми, що охопили Європу: легеневу і бубонну. Ось цей виразний опис: «На першу хворіли два місяці, людина перебувала у постійній гарячці, відхаркувала кров’ю і вмирала через три дні. На другу хворіли решту часу, також з постійною гарячкою, але недужі ще мали гнійники [нариви] і карбункули на поверхні тіла, переважно в пахвових ямках і паху. Від цього вмирали через п’ять днів». Лікарі були безсилі перед хворобою. Багато людей в паніці виїжджали, покидаючи тисячі інфікованих. Першими втікали заможні дворяни й освічені люди. Дехто з церковнослужителів теж рятувався втечею, але члени багатьох релігійних орденів ховалися у своїх монастирях, сподіваючись, що так уникнуть зараження. У час загального замішання папа проголосив 1350 рік Ювілейним. Він обіцяв, що прочани, котрі прийдуть до Риму, зможуть потрапити в рай, оминувши чистилище! Сотні тисяч людей повірили папі і вирушили в подорож, що призвело до поширення хвороби.

Тривалі наслідки

По п’яти роках «чорна смерть» нібито нарешті вщухла. Проте до кінця сторіччя чума спалахувала ще принаймні чотири рази. Наслідки цієї пандемії прирівнюють до наслідків Першої світової війни. У книжці «Чорна смерть» в Англії» (англ.), виданій 1996 року, зазначається: «Майже всі сучасні історики сходяться на тому, що нашестя чуми мало відчутні наслідки для розвитку економіки та суспільства після 1348 року». Від чуми померло так багато людей, що деякі регіони запустіли не на одне століття. Оскільки зменшилася кількість працездатного населення, оплата праці, звичайно, зросла. Багаті землевласники розорилися, і феодальний лад — характерна ознака середніх віків — почав занепадати.

Отже, чума призвела до політичних, релігійних та суспільних змін. В Англії, перш ніж почалася епідемія чуми, серед освічених людей було прийнято говорити французькою. Але багато вчителів французької мови померло, і англійська мова стала переважати. Відбулися зміни і в релігійній сфері. Французький історик Жаклін Броссоле зазначила, що через брак кандидатів на священиків «церква надто часто запрошувала на цю посаду неосвічених, байдужих людей». Як твердить пані Броссоле, «занепад [церковних] центрів освіти й віри був однією з передумов Реформації».

Пошесть не могла не залишити сліду в мистецтві: поширеною темою стала смерть. Набув популярності такий символ влади смерті, як знаменитий «танець смерті», в якому зазвичай зображалися скелети і трупи. Через непевність у майбутньому багато з уцілілих відкинуло всякі норми пристойності. Моральність жахливо занепала. Через те що священики були безсилими перед «чорною смертю», «церква розчарувала середньовічну людину» (з книжки «Чорна смерть»). Крім того, на думку деяких істориків, соціальні зміни, спричинені пошестю, сприяли розвитку індивідуалізму, підприємницької ініціативи та соціальної й економічної нестабільності — провісників капіталізму.

У зв’язку з пандемією в різних країнах впровадили нагляд за чистотою в містах. Коли чума вщухла, у Венеції стали розчищати вулиці. Король Франції Іоанн II Добрий, щоб усунути загрозу епідемій, видав наказ про чищення вулиць. Він зробив це, дізнавшись, як один давньогрецький лікар, почистивши і вимивши вулиці, врятував Афіни від пошесті. Тоді-то нарешті вичистили багато вулиць, по яких у середні віки стікали відходи.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас