Ім'я файлу: kursovayaksyusha_nz2cjt3e.ndc.docx
Розширення: docx
Розмір: 578кб.
Дата: 10.07.2022
скачати
Пов'язані файли:
ІТУ-21-2. Тема №6.Швиденко.pdf
Розширення: docx
Розмір: 578кб.
Дата: 10.07.2022
скачати
Пов'язані файли:
ІТУ-21-2. Тема №6.Швиденко.pdf
КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Фармакогнозія»
На тему: «Види ламінарії, як джерела полісахаридів і мікроелементів»
Студентки 3-го курсу 301 ФР групи
спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»
освітньої програми «Фармація»
Дроздюк Оксани Василівни
Керівник: ________________________________________________________________
Національна шкала________________
Кількість балів:___________________
Оцінка: ECTS____________________
Члени комісії
_______________ (підпис) ________________________(прізвище та ініціали)
_______________ (підпис)________________________(прізвище та ініціали)
_______________ (підпис) _________________________(прізвище та ініціали)
Київ - 2022
Зворотня сторінка титульного листа курсової роботи
Реєстраційний №_________ ________________________________________
(дата) (ПІБ)
Рекомендована оцінка:_______________________________
Зауваження:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАМІНАРІЙ………………….5
1.1 Таксономія та поширеність ламінарій у світі…………………………….5
1.2 Видове різноманіття бурих водоростей…………………………………..6
1.3 Місце ламінарій в системі живого світу…………………………………….12
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ЖИТТЯ ЛАМІНАРІЇ………………15
2.1 Морфологічна структура ламінарії………………………………………….15
2.2 Цитологічні та біохімічні особливості клітини……………………………17
2.3 Розмноження та життєвий цикл ламінарії………………………………….23
РОЗДІЛ 3 ФАРМАКОГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЛАМІНАРІЇ………………………………………………………………………26
3.1 Фітохімічний склад ламінарії……………………………………………….26
3.2 Заготівля сировини та фармакологічне значення………………………….28
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….34
ВСТУП
Актуальність роботи. Морські водорості з давніх часів привертали увагу людини. У літописах різних народів про них збереглися численні оповіді. Морські водорості використовували не тільки як чудовий харчовий продукт, але і як ефективний засіб для профілактики та лікування багатьох захворювань. У Китаї та Японії водорості використовувалися населенням вже у VIII ст., а через чотири століття їх стали широко застосовувати у приморських районах Франції, Ірландії, Шотландії, Норвегії та інших країн Європи. У далекі часи, в суворих умовах крайньої Півночі, помори використовували водорості для лікування різних захворювань, а також як практично єдине джерело вітамінів. Ченці Соловецького монастиря вже у ХІХ столітті організували невелике виробництво йоду, брому та соди з морських водоростей. До щоденного харчового раціону ченців входила морська капуста.
Велика роль водоростей у природі, які є продуцентами органічних речовин у водоймах. Встановлено, що морські водорості фіксують стільки органічного вуглецю, як і наземні рослини. Від водоростей прямо чи опосередковано залежить існування всього живого у питній воді. Цікавим є і той факт, що водорості присутні також у грунті, на корі дерев та на камінні. Повсюдно поширені в природі водорості входять до складу різноманітних гідро- та геобіоценозів, вступають у взаємозв'язок з іншими організмами, беруть участь у кругообігу речовин. У тріаді груп організмів, що здійснюють кругообіг речовин у природі (продуценти – консументи – редуценти), водорості разом з автотрофними бактеріями та вищими рослинами становлять ланку продуцентів, за рахунок якої існують решта безхлорофільних нефотосинтезуючих організмів нашої планети.
Метою роботи є вивчення ламінарій, їх місця в живому світі, цитологічних та біохімічних особливості клітин, значення для людини.
Об’єкт дослідження – Ламінарії.
Предмет дослідження – фармакогностична характеристика ламінарій.
Для досягнення поставленої задачі в даній курсовій роботі потрібно вирішити данні завдання:
вивчити, що собою представляють ламінарії.
Дослідити різноманіття ламінарій.
Вивчити роль ламінарій у житті людини та їх користь.
Структура курсової роботи зумовлена її актуальністю та поставленими завданнями і складається з вступу, трьох розділів, 8 підрозділів, висновків та списку використаної літератури (24 джерела). Обсяг роботи – 36 сторінок.
РОЗДІЛ 1 БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАМІНАРІЙ
Таксономія та поширеність ламінарій у світі
Ламінарією, або морською капустою, називають буру водорість, до складу якої у великій кількості входять корисні мікроелементи та поживні речовини. На 2013 рік цей клас налічував близько 2000 видів, що належали приблизно до 260 родів.
Бурі водорості в переважній більшості належать до морських біотопів, їхні зарості трапляються у літоральній та субліторальній зонах, до глибин 40—100 м. Представників класу Phaeophyceae можна побачити в усіх морях земної кулі, однак найбільша їхня концентрація — у приполярних та помірних широтах, де вони домінують на глибині від 6 до 15 м.
Зазвичай бурі водорості ростуть прикріплено до скель та каміння різної величини, і лише в тихих місцях та на великій глибині вони можуть утримуватись на стулках молюсків або гравію. Серед усього розмаїття бурих водоростей представники лише чотирьох родів Heribaudiella, Pleurocladia, Bodanella та Sphacelaria можуть траплятися у прісних водоймах. Деякі морські види можуть потрапляти до прибережних солонуватих вод, де нерідко стають одним з основних компонентів флори солончакових боліт.
Представники групи відіграють важливу роль у морських екосистемах як одне з основних джерел органічної матерії, також їхні зарості створюють унікальне середовище існування для багатьох мешканців моря [2]. Наприклад, представники роду Macrocystis, що можуть досягати 60 м завдовжки, формують великі підводні ліси біля узбереж Америки. Види роду Sargassum створюють навколишнє середовище тропічних вод Саргасового моря, найбільшого місця зростання бурих водоростей у тропіках. Багато видів, зокрема порядку Fucales, можна побачити в обростаннях підводних скель вздовж узбережжя.
Видове різноманіття бурих водоростей
Систематику видового розмаїття бурих водоростей, відому станом на 2021 рік, представлено в таблиці 1.2.1 [7, 10].
Таблиця 1.2.1
Розмаїття бурих водоростей
| Підкласи | Порядки | Кількість видів | ||
| Fucophycidae Cavalier-Smith (1986) emend. Silberfeld et al. (2014) | 1603 | |||
| | Ectocarpales Bessey | 769 | ||
| | Fucales Bory | 561 | ||
| | Laminariales Migula | 127 | ||
| | Ralfsiales Nakamura ex P.-E.Lim & H.Kawai | 39 | ||
| | Sporochnales Sauvageau | 33 | ||
| | Desmarestiales Setchell & Gardner | 28 | ||
| | Tilopteridales Bessey | 21 | ||
| | Scytothamnales A.F.Peters & M.N.Clayton | 8 | ||
| | Asterocladales T.Silberfeld, M.-F.Racault, R.L.Fletcher, A.F.Peters, F.Rousseau & B.de Reviers | 3 | ||
| | Nemodermatales M.Parente, R.L.Fletcher, F.Rousseau & N.Phillips | 2 | ||
| | Phaeosiphoniellales Silberfeld, F.Rousseau & Reviers | 1 | ||
| | Ascoseirales Petrov | 1 | ||
| Dictyotophycidae Silberfeld, F.Rousseau & Reviers | 458 | |||
| | Dictyotales Bory | 348 | ||
| | Sphacelariales Migula | 100 | ||
| | Syringodermatales E.C.Henry | 6 | ||
| | Onslowiales Draisma & Prud'homme | 4 | ||
| Ishigeophycidae Silberfeld, F. Rousseau & Reviers | 8 | |||
| | Ishigeales G.Y.Cho & S.M.Boo | 8 | ||
| Discosporangiophycidae Silberfeld, F. Rousseau & Reviers | 3 | |||
| | Discosporangiales O.C.Schmidt | 3 | ||
Їх спільна особливість полягає в тому, що містить дуже поширені літоральні морські водорості. Таломи розгалужені, містять міхури, заповнені повітрям.
Ламінарії оогамні. Статеві органи розвиваються кінцях (верхівках) слані, на особливих гілочках — рецептакулах. Ці гілочки потовщені (порівняно зі стерильною частиною пластин) та мають шерхату поверхню. Шерхатість обумовлена наявністю в рецептакулах великих (до 1-3 мм у діаметрі) порожнин - скафідіїв —, в яких і розвиваються статеві органи — жіночі (оогонії) та чоловічі (антеридії)[4]. Дрібні чоловічі гамети запліднюють великі жіночі [3].
Розглянемо особливості певних видів :
Ламінарії пальчаста (лат. Laminaria digitata, Laminaria japonica — морська водорість) — вид бурих водоростей (Phaeophyceae), широко поширений у Північній Америці та Європі. Широко використовується у фармакології.
Ареал L. digitata охоплює північно-західну Атлантику від Гренландія і Гудзонової затоки на півночі до Кейп-Коду і Нью-Йорка на півдні. Також у північно-східній Атлантиці від Ісландії і Карського моря в Росії на південь до Бретані у Франції. Є звичайним видом вздовж берегів Британських островів крім великої частини східного прибережжя Англії. Із стебла ламінарії виготовляються так звані Палички ламінарії, які представляють собою натуральні розширювачі у вигляді щільних негнучких паличок завдовжки 5-6 см, товщиною від 2 до10 мм, які збільшуються в поперечному обсязі в 3-4 рази, за рахунок вбирання рідини [11].
Палички ламінарії застосовуються в гінекології і призначені для розширення цервікального каналу шийки матки перед пологами, абортом, гістероскопією.
Показання для застосування паличок ламінарій:
Підготовка шийки матки до пологів, особливо у жінок, які потребують дострокове переривання вагітності при не готовій до пологів шийці матки.
Для підготовки до пологів у жінок з ускладненим перебігом вагітності (гестоз, гіпотрофія плода, антенатальна загибель плода, резус-конфлікт).
Розширення шийки матки перед внутрішньоматковими втручаннями (медичним абортом, гістероскопією).
Ламінарна дієта небезпечна виникненням алергічних реакцій, нежиті, сльозотечі, викликаних надлишком йоду, і розвитком йодизму (отруєння йодом, запалення слизистих оболонок) [14].
Фукус (Fucus) — рід водоростей з родини Фукусові класу Бурі водорості. Має 19 видів. У представників цього роду водоростей велика слань — до 50 см заввишки й більше, у вигляді дихотомічно розгалуженого куща, що прикріпляється до каменя конічною підошвою. Стволик невеликий, округлий. Гілки пласкі, шкірясті із серединною жилкою і повітряними бульбашками (здуттями) або без них. Краї гілок гладенькі, гофровані або зубчасті. На гілках маються кріптостоми. У багаторічних форм нижня частина слані оголюється і стає паличкоподібною. Органи розмноження розміщаються в поглибленнях рецептакулов — бородавчастих здуттях на кінцях гілок. Це багаторічні рослини.
Ці водорості використовуються у медицині, косметології, в якості домішок до їжі людини, що пов'язано із змістом у водоростях амінокислот, важливих вітамінів, фукоїдану, який має противірусну та протипухлинну властивості [6].
Представники зустрічаються на літоралі і в субліторалі майже усюди. Найчастише трапляються біля узбережжі Британських островів, північно—східного узбережжя Північної Америки.
Для всіх бурих водоростей характерне утворення сульфатованих полісахаридів - фукоіданов. Особливо ними багатий фукус пухирчастий (Fucus vesiculosus). Фукоїдан оберігають водорості, часто неповністю занурені у воду в період відпливів, від обсихання і виконують роль регуляторів водного і водно-сольового обмінів. Унікальність морських водоростей обумовлена ще й тим, що їх сольовий склад дуже близький до складу плазми крові та тканинної рідини людського організму. У фукуса міститься практично повний і вдало збалансований набір хімічних елементів, які легко засвоюються, не окислюють жири і вітаміни, не утворюють шкідливих сполук [9].
Присутній у фукуса маніт, будучи м'яким сечогінним засобом, допомагає виводити з організму надлишок рідини. Поліфеноли, які багатий фукус, є прекрасними антиоксидантами, мають антибактеріальну та імуностимулюючу дію. Вважають, що фукоїдан у Fucus vesiculosus є запасним поживним речовиноюзамість ламінарін, зміст якого в даному виді водоростей невисока. Саме цій речовині фукус багато в чому зобов'язаний своїми цілющими властивостями: знижує рівень холестерину в крові, що істотно уповільнює розвиток атеросклерозу; зміцнює стінки судин, сприяє стабілізації кровопостачання серця і головного мозку; в присутності гепаріноподобний речовин - фукоіданов - перешкоджає утворенню тромбів. Дослідження біологічної активності фукоїдан показало його здатністьпідвищувати стійкість організму при розвитку інфекційного та пухлинного процесу, до дії вірусного гепатиту і везикулярного стоматиту. Володіє інгібуючим дією на вірус імунодефіциту людини. Має седативну, заспокійливу дію [8].
Основними станами, при яких рекомендований фукус, є порушення роботи серцево-судинної системи, атеросклероз (у тому числі церебросклероз), гіпертонічна хвороба; надмірна вага (нормалізує ліпідний обмін); тромбофлебіт, варикозне розширення вен і геморой, порушення водно-сольового і мінерального обміну, набряклість; гіперплазія щитовидної залози, цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрит, виразкова хвороба, дискінезії жел-чевиводящіх шляхів, холецистит, панкреатит, коліт. Крім того, його використання покращує структуру волосся; допомагає в боротьбі з хронічним стомленням (збільшує працездатність і витривалість) і авітамінозом, при дисциркуляторній енцефалопатії. Біологічно активні добавки на основі фукуса мають виражений адсорбційним і детоксикаційні, антисклеротичну, антикоагулянтну, імуномодулюючою дією. Органічний йод і ненасичені жирні кислоти Омега-3 сприяють зниженню рівня холестерину, а фукоїдан запобігає утворенню тромбів. Рекомендується з метою зниження маси тіла [2,7].
Фукус пузирчастий має антиатеросклеротичну, протизапальну, протимікробну, ранозагоювальну і ендоекологічний дією на організм. Він підвищує активність ферментів, які беруть участь в окисленні ліпідів та перетворення холестерину в жовчні кислоти, перешкоджає їх відкладенню на стінках судин. При цьому біосинтез холестерину не порушується, що виключає негативні наслідки цього процесу. Фукус пузирчастий ефективний при запальних захворюваннях сечостатевої системи, при дисбактеріозі - пригнічує ріст патогенної мікрофлори [10].
Червоні водорості (близько 4000 видів) — багато в чому подібні до бурих. Сучасна наука виділяє їх із загальної групи водоростей в окреме підцарство, вважаючи на те, що вони мають надто своєрідні форми спороношення і статевого розмноження. В їхньому життєвому циклі змінюється три покоління, а не два, як в інших рослин. Рухливих стадій у циклі розвитку немає. Більшість червоних водоростей — дводомні рослини. Агар-агар — це речовина, яку виробляють з багрянкового крохмалю, продукту фотосинтезу червоних водоростей. У Чорному морі зростає церамій червоний, якого хвилями викидає на берег під час шторму [13, 16].
Філофора (Phyllophora) — рід червоних водоростей. Шаровище пластинчасте, до 50 см заввишки, просте або розгалужене. Пластини лінічної, клиноподібної або овальної форми, часто із серединним ребром, їх края рівні, зубчасті або хвилясті, інколи утвроюють нові пластини. Основання пластин клиноподібне. Стебло просте або розгалужене, циліндрічне або стиснуте, з дископодібної підошвою. Види одно або багаторічні. Росте на піску, мулі або кам'янистиму грунті в літоралі та субліторалі холодних морів та океанів обох півкуль. Деякі види вживаються в їжу та використовуються для отримання йоду та агара.
Родименія (Rhodymenia) — рід червоних водоростей, кілька видів якого, особливо Rhodymenia palmata, вживаються у їжу. Для Родименій характерний псевдопаренхіматозний багатоосьовий талом пластинчастої форми, з порожниною всередині. Тетраспорангії тетраедричні. Ініціальна клітина, з якої починається розвиток жіночих статевих органів, дає початок двом ниткам — триклітинній карпогоніальній, та двоклітинній ауксилярній, з ауксилярною клітиною на верхівці — ця система називається прокарпій. Вегетативні клітини, що розташовані поруч із прокарпієм, під час розвитку гонімобластів розростаються, і утворюють асиміляційний та трофічний покрив цистокарпію. У процесі дозрівання карпоспор цистокаріпії збільшуються у розмірі, і на таломах гаметофітів утворюють сферичні пухирці. Водорість збирають як супутній продукт при промислі морської капусти [5].
Родименієві поширені повсюдно - від тропіків до полярних широт, але більша розмаїтість видів та їх численність відзначаються в морях із теплим кліматом. У північних морях європейської частини Росії росте родименія пальчаста, на Далекому Сході зустрічається вузькокутова, тобто ці види - представники флори помірних морів. В Охотському морі поширена чоткоподібна. У багатьох морях СНД зустрічається Р. продірявлена як глибоководний вид.
Діатомові водорості (від грец. διά — «крізь» і грец. τέμνειν — «розрізати», або Bacillariophyta) — клас водоростей, що відноситься до групи Хромальвеоляти (Chromalveolata). Одна з найбільших груп одноклітинних водоростей та важлива складова фітопланктону. Відрізняється від інших груп будовою клітинної стінки, що має вигляд кремнеземового панцира [3].
1 2 3