Українська література доби Ренесансу і доби Бароко
План уроку
- Роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури, зокрема книгодрукування.
- Перші друковані книги в Україні (Буквар — 1574, Апостол — 1574, Біблія — 1581).
- Ренесанс і Бароко в Україні
- Іван Вишенський, Іван Величковський, Семен Климовський – видатні діячі української культури (оглядово).
- У ХІV–ХV ст. українські землі були спустошені турецькими й татарськими ордами, унаслідок чого ослаблену країну поділили сусіди
- Для захисту своїх земель наш народ створив збройні сили — козацтво, яке прославилося на всю Європу, адже захистило від турків і татар слов’янські землі.
- Незважаючи на складні умови, українці й далі творили свою культуру, науку й освіту.
Братства
Наприкінці ХVІ ст. в Україні виникають численні громадсько-політичні й освітні організації, відомі як братства. Братські товариства засновували, як правило, при православних церквах. Отже, до певної міри вони були й релігійними організаціями, хоча їхню діяльність уважали здебільшого світською. До братств належали переважно купці, ремісники й простолюд. Ці організації мали свій суд, скарбницю, вони засновували школи й друкарні, а деякі опікувалися хворими й нужденними, будували лікарні й притулки для бідних.Успенське братство
В Україні найдавнішим є Успенське братство, яке в 1585 р. організувало школу у Львові, де навчалися й викладали відомі діячі культури (Памво Беринда, Йов Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький).Успенське братство у Львові
До Київського братства вступив гетьман Петро Сагайдачний разом із Військом Запорозьким.
Петро Конашевич-
Сагайдачний
(бл.1582-1622)
Київський братський монастир та академія
Освіта
Заснуванням шкіл в Україні уславився князь Костянтин Острозький, який створив кілька шкіл на Волині, з-поміж яких найвідоміша — Острозька академія.
Костянтин Острозький
(бл.1526-1608)
Острозька академія
Острозька академія
У ній викладали філософію, богослов’я, математику, астрономію, церковнослов’янську, грецьку, латинську й польську мови; лекції читали як українські вчені, так і іноземні (здебільшого поляки й греки).Герасим Смотрицький
(***-1594)
Київська братська школа
Серед усіх братських шкіл найбільше значення мала Київська, заснована 1632 р. в статусі колегії. Нею опікувався митрополит Петро Могила, після смерті якого заклад було перейменовано на його честь. У Києво-Могилянському колегіумі (з початку ХVІІІ ст. — академія) викладали латиною — загальноприйнятою мовою в тогочасній Європі. Отже, студенти цього закладу мал безпосередній доступ до досягнень європейської науки й мистецтва.Петро Могила
(1594-1647)
Києво-Могилянська академія
Книгодрукування
У ХV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Швайпольт Фіоль (або Святополк Фіоль), який у 1491 р. видав 2 книжки слов’янською мовою для потреб українцівОкто́їх (грец. Ὀκτώηχος
«восьмигласник»,
«голос») — богослужбова книга Православної Церкви
Часосло́в, або молитвосло́в —
церковно-богослужбова книга,
містить молитви
щоденних церковних служб,
призначена для вжитку священиків,
читців і співаків. Назва походить
від слова «часи» (години) —
частини церковної служби.
Другий аркуш октоїха
Книгодрукування
Працю С. Фіоля продовжив Франциск Скорина, білоруський першодрукар, просвітитель, пере-кладач, митець-графік, один із засновників кириличного книгодру- кування, який на початку ХVІ ст. в Празі видрукував 23 книжки в перекладі на тодішню українсько-білоруську мову (у той час Україна й Білорусь належали до Великого князівства Литовського, були пов’язані тісними культурними відносинами й спільністю книжної мови).Франциск Скорина
(1490-1551)
Книгодрукування
Найбільшою українською книговидавничою установою в той час була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші 15 років свого існування надрукувала 40 книжок, з-поміж яких значну частину становили монументальні видання на 500–1500 сторінок.«Буквар», 1574
«Апостол», 1574
Іван Федоров
(бл.1510-1583)
Пам'ятник Іванові Федорову в Москві
Пам'ятник Івану Феодоровичу у Львові
Ренесанс
У ХІV–ХV ст. в країнах Західної Європи виникає ідеологічний і культурний рух Ренесанс. Він поширився спочатку в Італії, значно пізніше розвинувся в інших європейських країнах. В епоху Ренесансу в літературі панує латинська мова, повертається античний ідеал краси, особливу увагу звернено на цінність людської особистості, звільнення її від середньовічних догм.Гарнізонна церква святих
Петра і Павла у Львові
«Мона Ліза», або «Джоконда»
Леонардо да Вінчі
Теорiя лiтератури
Ренесàнс (від латин. renascor — відроджуюся) — епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийшла на зміну епосі Середньовіччя.
Основною ознакою Ренесансу є :
- повернення в мистецтві до античних зразків,
- проникнення науки в закони світобудови. В Україні Ренесанс поширився із запізненням. У нашій культурі він не охопив усіх видів мистецтва, а існував у ХVІ ст. як окрема естетична течія, що в першій половині ХVІІ ст. злилася з українським бароко.
Представники Ренесансу
Найвідомішим представником українського літературного ренесансу, зіркою ренесансу в Україні є Павло Русин, який народився в місті Кросно, навчався у Краківському та Грейфсвальдському університетах. Писав латиною. Відома його поетична збірка «Пісні Павла Русина з Кросна», яка побачила світ 1509 р. у Відні.Павло Русин
(бл.1470-1517)
Представники Ренесансу
Великий внесок у розвиток літератури ренесансу зробив Станіслав Оріховський, який писав переважно латинською й польською мовами. Він один із перших у європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади. Основною темою творчості С. Оріховського була свобода як найбільше надбання людства.Станіслав Оріховський
(1515-1566)
Пам’ятайте!
Назву доби Ренесанс (як і Середньовіччя та Просвітництво) пишуть з великої літери, а назву стилю — з малої (пор.: доба Ренесансу, епоха Відродження; твір, написаний у стилі ренесансу, ренесансна архітектура).Бароко
Стиль бароко особливо проявився в літературі й архітектурі України (наприкінці ХVІІ–ХVІІІ ст.) й дістав назву українське бароко (а ще козацьке бароко — у красному письменстві).
Андріївська церква у Києві
Собор Святого Юра у Львові
Теорiя лiтератури
Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) — це стиль у європейському мистецтві (ХVІ ст.), що прийшов на зміну ренесансу.
Добі Бароко притаманні:
- урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість.
- поєднання релігійних і світських мотивів, образів;
- тяжіння до різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності;
- прагнення вразити читача.
Літературі бароко властиве:
Найяскравішими представниками літературного бароко є Іван Величковський і Лазар Баранович — у поезії,
Іван Величковський
(бл.1630-1701)
Лазар Баранович
(1620-1693)
Дмитро Туптало — у церковній прозі, Самійло
Величко — у літописанні, Феофан Прокопович — у драматургії.
Дмитро Туптало
(1651-1709)
Самійло Величко
(1670-1728)
Феофан Прокопович
(1681-1736)
У полемічній літературі Іван Вишенський
Пам'ятник Вишенському
в Судовій Вишні
Іван Вишенський
(1550-1621)
Полемічна література
Основоположником полемічної літератури є Герасим Смотрицький
Його твір «Ключ царства небесного» (1587), перший приклад полемічної літератури.
Полемічна література є різновидом публіцистичної прози.
Полемічна література в Україні 16-17 ст. була спрямована на захист православної віри.
Жанри полемічної літератури:
Діалог-літературно-публіцистичний жанр,який за своєю формою є розмовою розмовою двог або кількох осіб
Памфлет-публіцистичний твір на злободенну тему,в якому гостро й експресивно ,часто в сатиричній формі,висміюються й викриваються якісь негативні явища суспільства
Послання-віршовий або прозовий твір,написаний у формі звернення до певної чи багатьох осіб
Трактат-(лат., обговорення, розгляд) - наукова праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему
Іван Вишенський
Іва́н Ви́шенський (рус. Іоанн Вишенский; близько 1550—1621) — український релігійний і літературний діяч раннього нового часу,преподобний.
Православний монах, письменник-полеміст. Родом з Львівщини, з містечка Судова Вишня. У 1570-х роках став ченцем Афонського монастиря в Греції, де прожив 40 років.
Преподобний Іван Вишенський
Іван Вишенський
До нас дійшло шістнадцять творів письменника, здебільшого це послання.
Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звертання до однієї чи кількох осіб. “Послання до єпископів” – це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. Полемічні твори були спрямовані проти Берестейської унії 1596 р. і вищого православного духівництва, яке зрадило віру.Іван Вишенський
У «Посланні до єпископів» Іван Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими.
Скоропис твору Вишенського
Іван Вишенський
Гостро критикував увесь тодішній церковний і світський лад і вимагав простоти.
У своїх творах малював барвисті, часто гіперболічні, образи морального занепаду вищих верств, зокрема духовенства, протиставляючи їм «бідних підданих» і простих ченців. Зворушення, емоційне піднесення чергуються з гострою сатирою, сарказмом. Він — майстер ораторсько-викривального стилю. В його посланнях були зразки реалістичного зображення дійсності. Творчість І.Вишенського вплинула на розвиток жанру сатири в українській літературі.Семен Климовський
Прославився на весь світ піснею «Їхав козак за Дунай», яку сучасні дослідники вважають зразком давньої любовної лірики.
поет
Народився на рубежі
XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (неподалік сучасного селища Мошорине, що в Знам'янському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XI століття. Точні дата народження та смерті невідома.Семен Климовський
(бл.1705-бл.1785)