Україна в Індексі сприйняття корупції Transparency International–2019. Як правники впливають на ситуацію з корупцією
Згідно з Індексом сприйняття корупції Transparency International–2019, Україна отримала 30 балів зі 100 можливих, тобто посіла 126 місце ці 180 країн, щодо яких проводилося дослідження. За рік показники погіршилися, повернувши Україну до результатів 2017 року.
З метою підвищення показників, на початку 2019 року Transparency International Ukraine надала 12 рекомендацій українському уряду, які б могли покращити показники України в CPI. З них було виконано лише 2, 4 – частково, а 6 не було виконано взагалі.
Ефективність виконання цих порад вимагає, перш за все, наявність професійних навичок, якими володіють лише висококваліфіковані правники, котрі, при цьому, усвідомлюють як дієво впроваджувати необхідні зміни. Наступним необхідних критерієм є професійна порядність, доброчесність, високі моральні цінності, котрі забезпечують незалежність та безсторонність діяльності правників.
Надалі окремо розглядається кожна невиконана вимога Transparency International Ukraine і аналізується яким саме чином правники здатні та повинні впливати на вирішення цих задач.
Змінити спосіб формування органів суддівського самоврядування
Однією з найбільш критично важливих рекомендацій є саме зміна звичних нам підходів до формування органів суддівського врядування – Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС). Саме ці органи є відповідальними за оцінювання, добір суддів на посади та вирішення питання щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Однією з останніх спроб перезавантажити органи суддівського врядування стало прийняття Закону України щодо внесення змін до Закону України “Про судоустрій та статус суддів” у питаннях про діяльність вищевказаних органів. Важливо, що у черговий раз у законі не йшла мова саме про перезавантаження ВРП – органу, до якого у представників громадськості виникало найбільше запитань, та про залучення зазначених представників (мова, зокрема, про Громадську раду доброчесності) та міжнародних експертів до процесу оновлення ВРП.
При цьому у подальшому багато з положень цього Закону Конституційний Суд України визнав неконституційним.
Усе це безумовно свідчить про необхідність залучення до подібних процесів висококваліфікованих та, що не менш важливо, доброчесних експертів у сфері права.
Зокрема, як у процесі підготовки законопроекту щодо перезавантаження органів суддівського врядування, так й у безпосередньому доборі членів ВРП та ВККС.
Забезпечити ефективну роботу реєстру бенефіціарів
Нещодавно Україна стала першою країною в світі, що відкрила інформацію про бенефіціарних власників компанії і зробила її публічною – з 2014 року компанії зобов’язані подавати дані про своїх бенефіціарних власників до реєстру (ЄДР). Попри це сам реєстр має суттєві недоліки: змішані дані щодо засновників та бенефіціарів; можливість пошуку фізичних та юридичних осіб лише за ПІБ або найменуванням; відсутність ЄДРПОУ для юридичних осіб. Крім цього, деякі компанії навіть не подають інформацію про своїх бенефіціарів або ймовірно подають завідомо неправдиву інформацію, а дані у самому реєстрі не так часто оновлюються.
Наразі триває робота над оновленням самого реєстру та розробкою і впровадженням синхронізації даних з різноманітних реєстрів та даних з ЄДР. До цього процесу, за даними Transparency International, долучені: Міністерство юстиції, яке відповідає за ЄДР; Національні інформаційні системи; Держфінмоніторинг; НАЗК та АРМА, а також самі експерти TI.
Ця ситуація демонструє нам той факт, що під час впровадження повного доступу до реєстру у 2014 році, Україні явно бракувало професійних правничих кадрів, які б розумілися на роботі з даними та могли заздалегідь продумати ці аспекти.
Повернути довіру до САП
Одним з найсуттєвіших факторів впливу на рівень довіри будь-якого органу є його публічний авторитет. Свого часу САП вдалося суттєво погіршити ці показники, зокрема, продемонструвавши неспроможність злагоджено та результативно працювати разом із НАБУ.
Однак, безумовно відновити довіру можливо і насамперед це варто робити шляхом демонстрації результатів роботи органу та професійності його кадрів.
Посилити контроль за фінансування політичних партій
Президентські та парламентські вибори 2019 року яскраво проілюстрували проблему існування тіньового фінансування партій (тобто фінансування партій неіснуючими компаніями-прокладками у фінансових схемах або фізичними особами, котрі насправді не володіють такими коштами), а також внесення недостовірної інформації у звіти щодо дійсних розмірів доходів і витрат кандидатів та партій.
За даними звіту “Ключові пріоритети у сфері реалізації реформи політичного фінансування” впливових вітчизняних та зарубіжних експертів, вирішення цієї проблеми вимагає впровадження ефективних законодавчих змін, котрі б подолали багато існуючих колізій (зависокі розміри лімітів внесків, невизначеність порядку здійснення зовнішнього незалежного аудиту тощо).
Для цього, наголошують експерти, має бути створено робочу групу “з питань удосконалення законодавства про фінансування партій, до складу якої мають увійти народні депутати, представники НАЗК, ЦВК і виборчих комісій нижчого рівня, а також інших органів державної влади, політичних партій, представників міжнародних і українських неурядових організацій”.
Така робоча група повинна володіти необхідними знання у відповідній сфері, аби прийняти такі зміни, котрі б дійсно змогли врегулювати прогалини нового Виборчого кодексу та не повторити недоліки закону 2015 року.
Позбавити СБУ та Національну поліцію повноважень у боротьбі з економічною злочинністю
Тривалий час в Україні вже точаться дискусії щодо необхідності позбавлення даних органів повноважень у боротьбі з економічною злочинністю, оскільки, за кордоном традиційно ці повноваження належать до компетенції або органів фіскального/економічного контролю або до спеціального підрозділу поліції, котрий повинен характеризуватися особливою незалежністю. Дослідження також демонструють, що така необхідність становить реальну проблему, оскільки “середній розмір збитку від контактів СБУ на одне підприємство дорівнює 8,23 млн грн”.
Знову ж таки, для вирішення цієї проблеми необхідно розробити вдалий законопроект, можливо створити новий орган, не повторивши помилки створення ДБР. Також виникає потреба у пошуку професійних кадрів, оскільки розслідування злочинів у сфері економіки вимагає знань не лише у сфері юриспруденції, але й у сфері економіки та фінансування. Добір таких кадрів українських реаліях доволі складний.
Покарати винних в організації нападів та антикорупційних активістів.
Стан розслідування випадків нападів на таких антикорупційних активістів, як зокрема, Катерина Гандзюк, Сергій Стерненко та Роман Ратушний демонструють нам, що дана проблема є комплексною і тісно пов’язана з тими, що вже були охарактеризовані вище, оскільки покарання винних вимагає існування незалежних професійних органів досудового розслідування, судів та суддів, залежить від можливості здійснення політичного тиску та втручання у безсторонню діяльність органів державної влади.
Отже, якщо аналізувати те, яким чином правники мають змогу впливати на поточний рівень корупції в Україні, ми виділили кілька основних аспектів:
Професійні кадри. Це передусім професійні правники як у законодавчій, так і виконавчій і судовій гілках влади. Особливу увагу варто приділити кадрам у судах, органах суддівського врядування та в органах досудового розслідування.
Відповідність представників правничих професій високим моральним якостям. Зокрема, професійній етиці та доброчесності, відданість роботі. Важливо, що цей пункт має стосуватися не лише представників органів державної влади, а й представників приватного сектору. Зокрема, адвокатів топ корупціонерів.
Реформування юридичної освіти. Окрім відповідності критеріям високих моральних якостей, майбутнім студентам-юристам повинна бути забезпечена якісна вища юридична освіта.