25. Між українським суб’єктом господарювання (замовник) та турецькою компанією (підрядник) був укладений договір про виконання будівельних робіт на території України із зазначенням належного до застосування права – права України. Відповідно до угоди між сторонами функції замовника перейшли іншій українській фірмі, яка у подальшому порушила строки розрахунків. Підрядник звернувся з позовом до Харківського господарського суду (за місцем виконання робіт), при цьому він посилався на норми турецького законодавства, оскільки відповідач не є стороною договору підряду і на відносини з ним не поширюється застереження про застосовне право. Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 44 Закону України “Про міжнародне приватне право” до контракту має застосовуватися турецьке право, як право країни підрядника. Яке рішення має прийняти суд? Чи зберігають дію положення договору про застосовне право при переводі боргу на іншу особу?
У праві України принцип найбільш тісного зв’язку вперше отримав закріплення у Законі «Про міжнародне приватне право» 2005 р., відповідно до ч. 1 ст. 32 якого за відсутності вибору права сторонами підлягає застосовуванню право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином. Частина 2 ст. 32 встановлює загальну презумцію найбільш тісного зв’язку правочину з правом держави, у якій має своє місце проживання або місцезнаходження сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину. Це положення є втіленням концепції «характерного виконання». Але при цьому «характерне виконання» виступає не як самостійна колізійна прив’язка, а як презумпція того, що найтісніше пов’язаним із право‑ чином є право сторони, яка здійснює «характерне виконання».
У ч. 1 ст. 44 цього Закону на прикладі 23 видів найбільш поширених договорів визначається сторона, яка здійснює «характерне виконання». Це: продавець – за договором купівлі-продажу; 2) дарувальник – за договором дарування; 3) одержувач ренти – за договором ренти; 4) від‑ чужувач – за договором довічного утримання (догляду); 5) наймода‑ вець – за договорами найму (оренди); 6) позикодавець – за договором позички; 7) підрядник – за договором підряду; 8) виконавець – за до‑ говорами про надання послуг; 9) перевізник – за договором перевезен‑ ня; 10) експедитор – за договором транспортного експедирування; 11) зберігач – за договором зберігання; 12) страховик – за договором страхування; 13) повірений – за договором доручення; 14) комісіонер – за договором комісії; 15) управитель – за договором управління май‑ ном; 16) позикодавець – за договором позики; 17) кредитодавець – за кредитним договором; 18) банк – за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунку; 19) фактор – за дого‑ вором факторингу; 20) ліцензіар – за ліцензійним договором; 21) пра‑ воволоділець – за договором комерційної концесії; 22) заставодавець – за договором застави; 23) поручитель – за договором поруки.
У ч. 2 ст. 44 цього Закону закріплені спеціальні презумпції найбільш тісного зв’язку договору з певним правопорядком, які виключають застосування загальної презумпції. Так, правом, з яким договір найбільш тісно пов’язаний, вважається: 1) щодо договору про нерухоме майно – право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, – право держави, де здійснена реєстрація; 2) щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт – право держави, у якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати; 3) щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, – право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або зна‑ ходиться біржа.
Суд повинен застосовувати право України, як таке що було зазначено для застосування в договорі.
Чи зберігають дію положення договору про застосовне право при переводі боргу на іншу особу?
Книга 5 ЦК регулює питання зобов’язального права.
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні
1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні
1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні
1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Контракт не містить жодних положень, які встановлювали будь-які обмеження права передачі вимоги щодо стягнення заборгованості.
Підрядник звернувся з позовом до Харківського господарського суду (за місцем виконання робіт), при цьому він посилався на норми турецького законодавства, оскільки відповідач не є стороною договору підряду і на відносини з ним не поширюється застереження про застосовне право.
До нового кредитора (іншої укр. Фірми) переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто вона є стороною договору підряду і на відносини з нею поширюється застереження про застосовне право.
Оскільки позивач спочатку погодився на застосування права України, то розгляд справи повинен відбуватися за обраним сторонами правом. Правом України.
26. Громадянин РФ купив у м. Херсон приватизовану квартиру. У договорі купівлі-продажу зазначалося, що вартість квартири становить 50 тис. дол, що відповідало балансовій вартості, встановленій у технічній документації на дане житло. Фактично ж покупець передав власнику 100 тис. доларів. У подальшому суд визнав договір купівлі-продажу недійсним у зв’язку з тим, що продавець на момент купівлі-продажу квартири був недієздатним. Покупець заявив вимогу про повернення фактично сплаченої продавцю суми. Проаналізуйте обставини справи. Правом якої країни слід керуватися при вирішенні даного спору? Складіть проект судового рішення у справі.
За умовами задачі склалася ситуація, за якої громадянин РФ переплатив на 50 тис доларів ніж повинен був, здійснюючи договір купівлі продажу.
Стаття 43. Вибір права за згодою сторін договору
1. Сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Стаття 44. Право, що застосовується до договору за відсутності згоди сторін про вибір права
1. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є:
1) продавець - за договором купівлі-продажу;
2. Однак правом, з яким договір найбільш тісно пов’язаний, вважається:
1) щодо договору про нерухоме майно - право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, - право держави, де здійснена реєстрація;
В даному випадку при вирішенні спору слід керуватися правом України, на підставі принципу найбільш тісного зв’язку, який в цьому випадку прослідковується з правом України, як державою, де знаходиться нерухоме майно. Позов потрібно подавати на підставі законів України.
Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом
Всі права на придбання нерухомості у нерезидентів такі самі як і в громадян України. Існують певні обмеження, окремо зазначені в законодавстві, а саме:
Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (частина 5 статті 22 Земельного кодексу України).
Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності ( частина 2 статті 81 Земельного кодексу України).
Особливий порядок набуття нерезидентами права власності на об’єкти, що відносяться до державного або комунального майна;
Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
Порядок придбання нерухомості нерезидентом
Іноземець може придбати нерухомість шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, порядок його укладання визначені Цивільним кодексом України. Так, згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Розрахуватися готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, можна у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Для купівлі нерухомого майна фізичною особою-нерезидентом вимагається наявність облікової картки платника податків (ідентифікаційного коду). Для цього потрібно подати в відповідний орган Державної фіскальної служби України переклад паспорта особи, завірений нотаріально і заяву. Присвоєння ідентифікаційного коду відбувається протягом десяти днів. Отримавши його, можливо відкрити банківський рахунок і купити потрібну нерухомість.
27. Українське торговельне підприємство “Космос” уклало зовнішньоекономічний контракт з італійською компанією “Гермес” – постачальником кахельної плитки. Сторони уклали письмову угоду на умовах постачання СІФ (морське перевезення) в редакції ІНКОТЕРМС – 2000 р. Обов’язок по оплаті фрахту до пункту призначення та страхуванню угоди був покладений на постачальника – італійську компанію “Гермес”. Під час подальших переговорів представники “Гермеса” запропонували знизити ціну контракту, з чим у телефонній розмові представники “Космосу” погодились. У результаті італійська компанія вирішила, що може зафрахтувати судно на умовах ФОБ та не страхувати угоду. Зафрахтоване судно потрапило в шторм, і товар був зіпсований (близько 80% плитки розбилося та понадколювалося). Українське підприємство винною у неналежному виконанні зобов’язання вважало італійську компанію, яка в односторонньому порядку змінила умови постачання з СІФ на ФОБ. Назвіть нормативні акти, якими слід керуватися при вирішенні даного спору
. Чи відбулася зміна базисних умов поставки з СІФ на ФОБ? Чому? Складіть проект рішення суду.
FOB – франко-борт
Продавець доставляє товар на борт судна, призначеного покупцем, у зазначеному порту відвантаження, або закуповує товари, вже доставлені таким чином на судно. Ризик втрати або товару переходить від продавця до покупця, коли товар опиняється на борту судна, і з цього моменту покупець несе відповідальність за всі витрати.
CFR – вартість і фрахт
Продавець доставляє товар на борт судна. Ризик втрати або товару переходить від продавця до покупця, коли товар опиняється на борту судна.Продавець повинен укласти договір і оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у зазначений порт призначення.
CIF – вартість, страхування і фрахт
Те ж саме, що й CFR, але з тим доповненням, що продавець також повинен забезпечити мінімальне страхове покриття ризику втрати товару покупцем або пошкодження товару під час перевезення.
Так як зміна або розірвання договору допускається лише за за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, змін базисних умов поставок не відбулосью Українське підприємство не погоджувалося на зміну умов.
Винною у неналежному виконанні зобов’язання буде італійська компанія.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору можуть здійснюватися:
за згодою сторін;
за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом;
у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
Зазвичай будь-який договір може бути змінений або розірваний лише за згодою його сторін. У цьому відбивається принцип свободи договору, адже учасники цивільного обороту є вільними не тільки у вирішенні питань щодо укладення договору, вибору виду договору та визначення його умов. Особи, які досягли домовленості при укладенні договору, можуть також домовитися про зміну його умов або взагалі про дострокове розірвання договору
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила)
Часть II. ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПЕРЕВОЗЧИКА
Статья 4
Период ответственности
1. Ответственность перевозчика за груз на основании настоящей
Конвенции охватывает период, в течение которого груз находится в
ведении перевозчика в порту погрузки, во время перевозки и в порту
разгрузки.
2. Для целей пункта 1 настоящей статьи считается, что груз
находится в ведении перевозчика:
a) с момента, когда он принял груз от:
i) грузоотправителя или лица, действующего от имени
грузоотправителя; или
ii) какого-либо органа или иного третьего лица, которому в
силу закона или правил, применяемых в порту погрузки, груз должен
быть передан для отгрузки;
b) до момента, когда он сдал груз:
i) путем передачи груза грузополучателю; или
ii) в случаях, когда грузополучатель не принимает груз от
перевозчика, - путем предоставления его в распоряжение
грузополучателя в соответствии с договором, или законом, или
обычаем данной отрасли торговли, применяемых в порту разгрузки;
или
iii) путем передачи груза какому-либо органу или иному
третьему лицу, которым в силу закона или правил, применяемых в
порту разгрузки, должен быть передан груз.
3. В пунктах 1 и 2 настоящей статьи ссылка на перевозчика или
грузополучателя означает помимо перевозчика или грузополучателя
также служащих или агентов, соответственно, перевозчика или
грузополучателя.
Статья 5
Основания ответственности
1. Перевозчик несет ответственность за ущерб, являющийся
результатом утраты или повреждения груза, а также задержки в
сдаче, если обстоятельства, вызвавшие утрату, повреждение или
задержку, имели место в то время, когда груз находился в его
ведении, как это определено в статье 4, если только перевозчик не
докажет, что он, его служащие или агенты приняли все меры, которые
могли разумно требоваться, чтобы избежать таких обстоятельств и их
последствий.
2. Задержка в сдаче имеет место, если груз не сдан в порту
разгрузки, предусмотренном в договоре морской перевозки, в
пределах срока, прямо определенного соглашением, или при
отсутствии такого соглашения - в пределах срока, который было бы
разумно требовать от заботливого перевозчика с учетом конкретных
обстоятельств.
3. Лицо, управомоченное заявить требование по поводу утраты
груза, может считать груз утраченным, если он не был сдан в
соответствии с требованиями статьи 4 в пределах 60 календарных
дней по истечении срока сдачи согласно пункту 2 настоящей статьи.
4. a) Перевозчик несет ответственность:
i) за утрату или повреждение груза или задержку в сдаче,
вызванные пожаром, если лицо, заявляющее требование, докажет, что
пожар возник по вине перевозчика, его служащих или агентов;
ii) за такие утрату, повреждение или задержку в сдаче,
которые, если это доказано лицом, заявляющим требование, произошли
по вине перевозчика, его служащих или агентов при принятии всех
мер, которые могли разумно требоваться, чтобы ликвидировать пожар
и избежать или уменьшить его последствия.
b) В случае, когда пожар на борту судна затронул груз, и если
того пожелает лицо, заявляющее требование, или перевозчик, должен
быть проведен сюрвейерский осмотр в соответствии с практикой
морских перевозок по поводу причин и обстоятельств пожара, и копия
соответствующего отчета должна предоставляться перевозчику или
лицу, заявляющему требование, по их запросу.
5. В отношении живых животных перевозчик не несет
ответственности за утрату, повреждение или задержку в сдаче,
являющиеся результатом любых особых рисков, присущих этому виду
перевозки. Если перевозчик докажет, что он выполнил специальные
инструкции в отношении животных, данные ему грузоотправителем, и
что при данных обстоятельствах утрата, повреждение или задержка в
сдаче могли бы быть отнесены на счет таких рисков, предполагается,
что утрата, повреждение или задержка в сдаче были вызваны этими
рисками, если нет доказательств того, что целиком или отчасти
утрата, повреждение или задержка в сдаче произошли по вине
перевозчика, его служащих или агентов.
6. Перевозчик не несет ответственности, кроме как по общей
аварии, в тех случаях, когда утрата, повреждение или задержка в
сдаче возникли в результате мер по спасению жизни или разумных мер
по спасению имущества на море.
7. В тех случаях, когда вина перевозчика, его служащих или
агентов сочетается с другой причиной в возникновении утраты,
повреждения или задержки в сдаче, перевозчик несет ответственность
лишь в той степени, в какой утрата, повреждение или задержка в
сдаче обусловлены виной перевозчика, его служащих или агентов, при
условии, что перевозчик докажет размер утраты, повреждения или
задержки в сдаче, которые не обусловлены виной с его стороны.
28. У квітні 2003 р. до господарського суду звернулася українська торговельна компанія з позовом до корпорації “JMM”, зареєстрованої у Великій Британії, яка в односторонньому порядку змінила асортимент продукції, що поставлялася за договором міжнародної купівлі-продажу товарів. В обґрунтування свого позову українська компанія посилалася на норми внутрішнього законодавства; відповідач висунув свої заперечення, спираючись на положення Віденської конвенції “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів” від 11 квітня 1980 р. Визначте належне до застосування право.
Стаття 44. Право, що застосовується до договору за відсутності згоди сторін про вибір права
1. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є:
1) продавець - за договором купівлі-продажу;
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору можуть здійснюватися:
за згодою сторін;
за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом;
у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
Стаття 9 КУ. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
29. Згідно з договором купівлі-продажу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” зобов’язане поставити алжирській компанії по виробництву будівельних матеріалів 100 т арматурного металевого прокату на умовах СІФ у місто Тізі Узу. Покупець зобов’язався оплатити товар відразу після його відвантаження Придніпровській залізниці з м. Кривий Ріг. Товар був своєчасно відправлений і перевантажений на судно “Святослав” в Одеському порту. Через деякий час продавцю повідомили, що вантаж отримано у кількості 95 т, тож 30 не вистачає одного мотка арматури вагою 5 т. У своїй відповіді продавець зазначив, що вантаж вагою 100 т був переданий залізниці, про що свідчать транспортні документи, и з цього моменту право власності перейшло на покупця. Письмово проаналізуйте ситуацію, що склалася. Як слід вирішити цей спір? Якими міжнародними актами регулюються зазначені відносини? Визначте судову установу, компетентну розглядати спір. Як слід вирішити справу?
Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) згідно з текстом Протоколу змін від 3 червня 1999 року
Стаття 6
Єдині правила
Параграф 1. Якщо лише не були надані заяви або застереження
згідно зі статтею 42, параграф 1, перший абзац, то міжнародне
залізничне сполучення і допуск залізничного обладнання для
використання в міжнародному сполученні визначаються:
a) "Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне
перевезення пасажирів (ЦІВ)" (Додаток A до Конвенції)
b) "Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне
перевезення вантажів (ЦІМ)" (Додаток B до Конвенції)
c) "Регламентом про міжнародне перевезення небезпечних
вантажів (РІД)" (Додаток C до Конвенції)
d) "Єдиними правилами до договорів про використання вагонів в
міжнародному залізничному сполученні (ЦУВ)" (Додаток D до
Конвенції)
e) "Єдиними правилами до договору про використання
інфраструктури в міжнародному залізничному сполученні (ЦУІ)"
(Додаток E до Конвенції)
f) "Єдиними правилами про затвердження технічних стандартів і
прийняття єдиних технічних приписів, що застосовуються до
залізничного обладнання, призначеного для використання в
міжнародному сполученні (АПТУ)" (Додаток F до Конвенції)
g) "Єдиними правилами про допуск залізничного обладнання, що
використовується в міжнародному сполученні (АТМФ)" (Додаток G до
Конвенції)
h) Іншими режимами єдиного правопорядку, розробленими
Організацією згідно зі статтею 2, параграф 2, пункт "a", що також
входять до Додатків до Конвенції.
Параграф 2. Єдині правила і правові режими, перераховані в
параграфі 1, разом з їхніми Додатками є невід'ємною частиною
Конвенції.
Єдині правила
до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів
(ЦІМ - Додаток B до Конвенції)
Параграф 1. Ці Єдині правила застосовуються до будь-якого
договору залізничного перевезення вантажів за плату, якщо місце
приймання вантажу і місце, передбачене для видачі, розташовані в
двох різних державах-членах. Застосування не залежить від
місцезнаходження або національної належності сторін, що укладають
договір.
Стаття 23
Обгрунтування відповідальності
Параграф 1. Перевізник несе відповідальність за збитки,
заподіяні у зв'язку з повною або частковою втратою або
пошкодженням вантажу з моменту приймання його до перевезення до
моменту видачі, а також за прострочення доставки вантажу,
незалежно від того, яка залізнична інфраструктура
використовується.
Параграф 2. Перевізник звільняється від цієї
відповідальності, якщо втрата, пошкодження або прострочення
доставки сталися з вини правомочної особи, у зв'язку з
розпорядженням правомочної особи, що не було спричинене виною
перевізника, а також у зв'язку з власними дефектами вантажу
(внутрішнє псування, природне зменшення і т. д.) або обставинами,
яких перевізник не міг уникнути і наслідкам яких не міг запобігти.
Стаття 46
Судова компетенція
Параграф 1. Судові позови, що грунтуються на цих Єдиних
правилах, можуть пред'являтися судам держав-членів, вибраним за
взаємної згоди сторін, або суду держави-члена, на території якого
a) відповідач має своє постійне місце проживання або своє
звичайне місцезнаходження, своє основне місце розташування або
філію, або установу, що уклала договір перевезення;
b) знаходиться місце прийняття вантажу до перевезення або
його видачі. Іншим судам позови пред'являтися не можуть.
Параграф 2. Якщо позов, що грунтується на цих Єдиних
правилах, знаходиться в судочинстві компетентного суду згідно з
параграфом 1, або якщо за цим позовом цим судом було винесено
рішення, то жодний новий позов з цього самого питання між тими
самими сторонами не може пред'являтися, якщо лише рішення суду,
якому був пред'явлений первісний позов, не може бути виконано в
державі, в якій пред'явлено новий позов.