Ім'я файлу: Бесіда на тему.docx
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 07.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Олимпийские игри.docx

Бесіда на тему : «Травматизм»

Перелік робіт з підвищеним травматизмом


Існують роботи з підвищеною небезпекою, для виконання яких необхідне попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці.

Перелік таких робіт затверджено Державним департаментом з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної по­літики. Перелік складено відповідно до Закону України «Про охорону праці». Він чинний на всіх підприємствах незалежно від форм власності та видів діяльності.

До Переліку ввійшли електрозварювальні, підземні на шахтах та рудниках, верхолазні та на висоті, такелажні та стропальні ро­боти, роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, з охорони колективної і приватної власності, всі види робіт з радіоактивними речовинами тощо. Усього до Пе­реліку занесено понад 150 видів робіт.

Усі ці роботи мають виконувати професійно навчені особи, які пройшли перевірку знань з питань охорони праці й мають за­довільний результат.

+Шкідливі та небезпечні умови праці часто призводять до під­вищеної втоми виконавців, що обов'язково треба врахувати при нормуванні робіт. Тому у низці випадків зменшують тривалість зміни, регулюють перерви, збільшують кількість днів відпустки, запроваджують спеціальне харчування. Вплив зовнішніх умов компенсують спеціальними одягом і взуттям. Для відпочинку відводять спеціальні місця, які обладнують відповідно до вимог санітарних норм.

Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання

Виробничий травматизм — це явище, що характеризується су­купністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма — це травма, отримана працюючим на ви­робництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Нещасний випадок на виробництві — це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок якого заподіяна шкода його здоров'ю або смерть.

Нещасні випадки — це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ура­ження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори.

Небезпечний виробничий фактор — це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або ін­шого раптового погіршення здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор — це фактор, вплив якого на працюючого призводить до професійного захворювання.

Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'яза­ний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професій­ним захворюванням.

Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працю­ючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виник­нення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилою.

Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинни­ків: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.

До професійних захворювань відносять також і професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин.

Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві й у побуті

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи сере­довища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду його здоров'ю або настала смерть.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невироб­ничого характеру затверджено спеціальною постановою Кабінету Міністрів України {додатки 12-15).

За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові (одночасно з двома і більше працівниками).

Наслідком нещасного випадку може бути:

  • переведення потерпілого на легшу роботу;

  • одужання потерпілого;

  • встановлення потерпілому інвалідності;

  • смерть потерпілого.

Нещасні випадки, які виникають не на виробництві, узагаль­нено називають, на відміну від виробничого травматизму, неви­робничими. Основну частину таких травм становлять ті, що їх лю­ди зазнають удома, у повсякденному побуті.

Травмуватися можна не лише у помешканні, де ви живете, а та­кож у саду, присадибній ділянці, подвір'ї, гаражі, вулиці, у кому­нальних закладах тощо.

Всі ці травми називають побутовим травматизмом. В Україні щорічно в побуті травмується близько 2 млн чол., 28 тис. з них стає інвалідами.

Внаслідок низки особливостей побутовий травматизм меншою мірою, ніж травматизм на виробництві, піддається організованим заходам профілактики. Специфіка побуту, проведення більшої частини вільного часу вдома, у дворі, в квартирі, на присадибній ділянці, на вулиці біля будинку висувають у профілактиці по­бутового травматизму на перше місце особисті фактори: розумін­ня необхідності попередження можливого нещасного випадку в домашній обстановці, дотримання певних правил поведінки в побуті, при експлуатації побутових електричних і механічних приладів, опалювальних пристроїв тощо.

Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» власник розробляє (за участю профспілок) і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, профілактики виробничого травматизму, профзахворювань.

До комплексних заходів відносять такі заходи, як організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медикопрофілактичні. Розглянемо їх докладніше.

Комплексні заходи є основою для складання розділу «Охо­рона праці» у колективному договорі. У колективному договорі обов'язково повинна бути передбачена сума коштів з фонду со­ціального страхування від нещасного випадку на підприємстві на виконання цих заходів.

Організаційні заходи:

  • проведення навчання та інструктажів з охорони праці, ви­- робничої санітарії, пожежної безпеки;

  • робота щодо професійного відбору;

  • здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні заходи:

  • модернізація технологічного, підйомно-транспортного облад­- нання, перепланування, розміщення обладнання;

  • впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

  • придбання або виготовлення пристроїв, які захищають пра­- цюючих від дії електромагнітних, радіоактивних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

  • улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;

• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.

Медико-профілактичні заходи:

  • придбання миючих та знешкоджуючих засобів, спецодягу тощо;

  • організація профілактичних медичних оглядів;

  • видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас