Ім'я файлу: Робочий_зошит_Хребетно_спинномозкова_травма.doc
Розширення: doc
Розмір: 82кб.
Дата: 26.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Студ. Атопічний дерматит.docx
ТЕСТИ фА.doc




НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.акад. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
Кафедра нейрохірургії

Робочий зошит

Тема: Травматичні ураження хребта й спинного мозку

Київ – 2020

Варіант 2
Завдання 1 Завдання 1

Заповніть таблицю, дайте стислу відповідь на запитання

Ступені тяжкості ХСМТ
1. Неускладнена ХСМТ

2. Струс

3. Забій 1

4. Забій 2

5. Забій 3

Причини стиснення спинного ого мозку при ХСМТ
Найчастіше причинами хребетно-спинномозкової травми є автомобільні аварії, падіння, спортивні травми (стрибки у воду), виробничі, вогнепальні і колоті рани. В основному пошкоджуються шийно-грудний (C4-Th1) і попереково-грудний (Th11-L1) відділи, інші — значно рідше. Травматизація спинного мозку і корінців відбувається в результаті здавлення кістками, зв’язками, речовиною міжхребцевого диска, стороннім тілом або гематомою. Найбільш важкі ушкодження виникають при здавленні кістковими структурами

Перша невідкладна допомога при ХСМТ, покази до хірургічного втручання
 При підозрі на перелом хребта і ураження спинного мозку оточуючі не повинні намагатися надати допомогу хворому до прибуття кваліфікованого медичного персоналу.

Виконати ретельну іммобілізацію, щоб не посилити деформації хребта і не викликати вторинних ушкоджень спинного мозку. При травмі шийного відділу хребта також використовують твердий шийний (філадельфійський) комір.

• Забезпечити прохідність дихальних шляхів, проводити інгаляцію зволоженого кисню. У випадках неадекватній вентиляції — інтубація трахеї та проведення штучної вентиляції легенів.

Транспортування хворого в лікувальний заклад здійснюють з іммобілізацією. При травмах грудного або поперекового відділу хребта хворих транспортують на твердій жорсткій поверхні в положенні на спині або на животі; при травмах шийного відділу хребта з великою ймовірністю розвитку.


ІІ. Вирішіть ситуаційні задачі, дайте відповідь на запитання щодо кожної з них:

  • попередній діагноз;

  • план обстеження;

  • диференційний діагноз

  • лікувальна тактика


Задача 1.

Хворого було поранено ножем під час бійки. При огляді постраждалий скаржиться на біль в грудному відділі хребта, слабкість в лівій нозі, заніміння в правій нозі. Об’єктивно: різана рана 2 см паравертебрально в ділянці D3 хребця зліва, монопарез лівої ноги, зниження больової та температурної чутливості справа за гемітипом з рівня D5 сегменту.

Найбільш ймовірно у хворого розвинувся:

А. Арахномієліт

В. Пухлина спинного мозку

С. Синдром Броун-Секара

D. Патологія міжхребцевих дисків

Е. Стеноз хребцевого каналу
Задача 2.

Хворий 47 років впав з дерева. Після падіння у нього зникли рухи в кінцівках, турбує виражений біль у шийному відділі хребта. На спондилографії виявлено перело-вивих С6, при люмбальній пункції – повний ліквородинамічний блок.

Яке лікування показано хворому?

А. Комплексне консервативне лікування

В. Розвантажувальні люмбальні пункції

С. Вітамінотерапія

D. Оперативне лікування

Е. Протизапальна терапія

Завдання 3.

28-річний пацієнт отримав тяжку ХСМТ під час занурення у воду спочатку з головою. Об'єктивно при огляді у пацієнта спостерігається тетрапарез, розлади чутливості на верхніх і нижніх кінцівок, дисфункції органів малого тазу як ішурія.

Яку патологію можна запідозрити у пацієнта? Які із допоміжних методів розслідування найбільше інформативні при постановці діагнозу?
Травма спінного мозку на рівні нижньо-шийного відділу

КТ,МРТ,спондилограма,ліквородинамічна проба
Завдання 4.

У пацієнта віком 38 років симптоматика стиснення спинного мозку на рівні

Th7хребця в результаті падіння з висоти двоповерхового будинку. Для уточнення характеру процесу провели люмбальну пункцію із ліквородинамічними тестами. Якими можуть бути ліквородинамічні зміни у пацієнта?
В результаті падіння і стиснення спинного мозку на рівні Th7хребця може виникнути нижній спастичний парапарез

при проведенні ліквородинамічних проб — повний ліквородинамічний блок
Пухлина спинного мозку
Диф.діагностика:остеохондроз, мієліт, арахноїдит, туберкульоз, спондиліт, дисцит, остеомієліт, сифіліс, розсіяний склероз, бічний аміотрофічний склероз, патології судин спинного мозку.
Діагностика: МРТ і КТ

У ряді випадків для більш точної й достовірної інформації використовують КТ та МРТ із внутрішньовенним контрастним підсиленням

Спондилограма,мієлографія
Лікування Лікування пухлин спинного мозку зазвичай хірургічне (звичайна хірургія, радіохірургія).
Стратегічні завдання хірургічного лікування: максимально радикальне видалення пухлини при максимальному збереженні судинної сітки спинного мозку, його тканини та корінців. У більшості випадків оперативне втручання з приводу видалення пухлини спинного мозку включає проведення ламінектомії на відповідному рівні.Хірургічні втручання при краніоспінальних та інших варіантах пухлин подвійної локалізації мають свої особливості
Завдання 5.

Під час бійки хворий був поранений ножем. При огляді пацієнт скаржиться

на біль у грудному відділі хребта, слабкость у лівій нозі, дизестезії в правій

нозі. Об'єктивно - різана рана 2 см паравертебрально в ділянці Th3 хребця

ліворуч, монопарез лівої ноги, гіпоестезія та зниження больової чутливості за гемітипом із рівня сегмента Th5. Який попередній діагноз можна поставити пацієнту?
Синдром Броун-Секара

Діагностика: Лабораторні дослідження - біохімічний та імунологічний аналізи крові, а також спинномозковій рідині - можуть знадобитися в складних випадках (нетравматичний походження синдрому) і для уточнення діагнозу.

Ключовим діагностичним методом є інструментальна діагностика:ренген хребра і спинного мозку, комп'ютерна томографія і МРТ, електронейрографія, КТ-мієлографія.
Диф діагностика: прогресуючу атрофію спінальних м'язів, спадкові моторно-сенсорні полінейропатії і спіноцеребеллярние атаксії, синдроми Міллса і Горнера, розсіяний склероз


ІІІ. Вирішіть тестові завдання, дайте одну правильну відповідь:


  1. клінічними ознаками вивиху в шийному відділі хребта є

А. вимушене положення голови, різкий біль, особливо при рухах голови, напруженість м'язів шиї

Б. безсимптомний перебіг захворювання, легкий хрускіт при максимальних поворотах голови

В. безперервне блювання, генералізовані епінапади, наявність альтернуючих синдромів
2. найчастіше гематомієлія відмічається в ділянці

А. верхнєгрудного відділу

Б. шийного та поперекового потовщень

В. нижнєгрудного відділу

Г. верхнєшийного відділу
3. найбільш характерними ознаками ушкодження грудного відділу хребта на рівні Th4-Th5 є:

А. -спастична тетраплегія, порушення функції сечового міхура за центральним типом типом

Б. верхній в'ялий параліч та нижній спастичний параліч

В. нижній спастичний параліч, порушення функції сечового міхура за центральним типом

Г. нижній спастичний параліч, порушення функції сечового міхура за периферичним типом

Д. нижній в'ялий параліч, порушення функції сечового міхура за периферичним типом

Е. нижній в'ялий параліч, порушення функції сечового міхура за центральним типом типом
4. найбільш характерними ознаками ушкодження шийного відділу хребта на рівні С3-С4 є

А. спастична тетраплегія, порушення функції сечового міхура за центральним типом типом

Б. верхній в'ялий параліч та нижній спастичний параліч, порушення функції сечового міхура за центральним типом

В. верхній спастичний параліч, порушення функції сечового міхура за центральним типом

Г. спастична тетраплегія, порушення функції сечового міхура за периферичним типом
5. яка з форм ушкоджень спинного мозку є показом до ургентного хірургічного лікування:

А. струс

Б. забій

В. стиснення

Г. розчавлення

Д. повний анатомічний розрив

Е. неповний анатомічний розрив

Ж. гематомієлія


  1. з метою профілактики уросепсису хворим з ушкодженнями спинного мозку та явищами спінального шоку необхідні

А. постійна катетерезація сечового міхура з періодичним промиванням антисептиками та використання приточно-відточної системи Монро

Б. проведення пластики уретри

В. проведення дренування субарахноідального простору


  1. до ранніх інфекційно-запальних ускладнень хребетно-спиномозкової травми відносяться все, окрім:

А. гнійний епідурит

Б. гнійний менінгомієліт

В. абсцес спинного мозку

Г. арахноідит

VIII. Матеріали для самоконтролю


  1. Як поділяються травматичні ураження хребта й спинного мозку?

  2. Класифікація травматичних уражень хребта?

  3. Класифікація травматичних уражень спинного мозку?

  4. В чому полягають особливості надання первинної допомоги та транспортування хворих з ХСМТ на догоспітальному етапі?

  5. Які клінічні ознаки ураження спинного мозку?

  6. Які клінічні ознаки ураження хребта й спинного мозку в залежності від локалізації рівня ураження?

  7. Які клінічні ознаки вказують на компресію спинного мозку?

  8. Які допоміжні методи дослідження застосовують при травматичному ураженні хребта й спинного мозку?

  9. Якою повинна бути тактика нейрохірурга при переломо-вивихах хребта в залежності від локалізації рівня ураження?

  10. Назвіть принципи проведення консервативного лікування ХСМТ?

  11. Назвіть причини компресії спинного мозку при ХСМТ?

  12. Яка особливість лямінектомії при травматичних ураженнях хребта й спинного мозку?

  13. Назвіть ранні та пізні ускладнення при травматичному ураженні хребта й спинного мозку?

  14. Профілактика та лікування пізних ускладнень при ХСМТ?

  15. Як проводиться реабілітація хворих з травматичним ураженням хребта й спинного мозку?

Рекомендована література:


  1. Барыш А.Е. Обоснование заднего спондилодеза в хирургическом лечении повреждений шейного отдела позвоночника: Дис.…канд.мед.наук. – Харьков. – 1997. – 223С.

  2. Вовканич А.С. Інструктивні матеріали по догляду за хворими з травмою спинного мозку. – Львів. – 1995. – 36С.

  3. Гвада Д.О. Нарушение функции почек у больных с травмой позвоночника и спинного мозга: Автореф.дис.…канд.мед.наук. – Киев. – 1982. – 19С.

  4. Грунтовський Г.Х., Продан О.І. Хірургічне лікування ускладнених ушкоджень поперекового відділу хребта // Бюлетень УАН. – 1998. – №6. – С.139.

  5. Деркач В.М. Лікувальна тактика при хребетно-спинномозковій травмі в гострому та ранньому періоді: Автореф.дис....канд..мед.наук. – Київ. – 1995. – 24С.

  6. Корж Н.А. Нестабильность шейного отдела позвоночника: Дис.…докт.мед.наук. – Харьков – 1985. – 433С.

  7. Лебедев В.В., Быковников Л.Д. Руководство по неотложной нейрохирургии. – М.: «Медицина». – 1987. – 246С.

  8. Лившиц А.В. Хирургия спинного мозга. – М.: Медицина. – 1991. – 350С.

  9. Луцик А.А., Раткин И.К, Микитин М.Н. Краниовертебральные повреждения и заболевания. – Новосибирск. – 1998. – 552С.

  10. Нейротравматология / Справочник под ред. А.Н.Коновалова. – М.:Видар. – 1994. – 415С.

  11. Полищук Н.Е, Корж Н.А., Фищенко В.Я. Повреждения позвоночника и спинного мозга. – Киев, «Книга плюс». – 2001. – 387С.

  12. Полищук Н.Е., Короткоручко А.А., Муравський А.В., Слынько Е.И., Деркач В.Н. Принципы оказания ургентной помощи при позвоночно-спинномозговой травме // Український медичний альманах. – 1999. – Том 2, №3. – С.81-85.

  13. Полищук Н.Е. Принципы оказания помощи больным с сочетанной позвоночно-спинномозговой травмой // Медицина катастроф: Мат.международной конференции. – М.:«Медицина». – 1990. – С.209.

  14. Угрюмов В.М., Вирозуб И.Д. Хирургия закрытых повреждений позвоночника и спинного мозга в остром периоде // Руководство по нейротравматологии. – М.: Медицина. – 1979. – С.144-156.

  15. Фищенко В.Я. Реконструкция позвоночного канала при осложненной травме грудного отдела // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1994. – 3. – С.18-21.

  16. Шевага В.М, Дяків В.В., Гук А.П. Особливості хірургічної тактики при гострій травмі хребта і спинного мозку на різних рівнях // Бюлетень УАН. – 1997. – №3. – С.50-54.

  17. American Spinal Injury Association, 1992. – P.1-14.

  18. Daffner R.H., Beeb Z.L., Goldberg A.L. et al. The radiologic assessment of posttraumatic vertebral stability // Skeletal Radiol. – 1990. – 19. – P.103-108.

  19. Donovan W.H. Operative and not operative treatment in cases of the spinal cord. Paraplegia (Scotland), Jun. 1994, 32 (6), P.375-388.

  20. Dvorak J., Valach H. Cervical spine injuries in Switzerland // J.Manual Med. – 1989. – 4. – P.7-16.

  21. Herkowitz H.N., Rothmann R.H. Subacute instability of the cervical spine // Spine. – 1984. – 9. – P.348-357.

  22. La Rocca Y. Acceleration injuries of the neck // Clin. Neurosurg. – 1997. – Vol.25. – P.209.

  23. Lebwohl N.H., Starr J.K. Surgical management ofthoracolumbar fractures / In: Green-berg (ed) // Handbook of head and spine trauma. – Marcel Dekker, New York. – 1993. – P.593-646.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас