ТОРГОВЕЛЬНИЙ БІЗНЕС В УМОВАХ ВІЙНИ
Під час війни бізнес мотивований не тільки питаннями самозбереження, але й більш глобальними завданнями - надати робочі місця та допомога нашим захисникам. Світовий банк передбачає, що ВВП України в 2022 р. скоротиться на 45 %. Це означає як суттєве зменшення фінансової спроможності звичайних громадян, так і стрімке зростання економічного навантаження на державу
Протягом 5 місяців повномасштабної війни реєстрація нового бізнесу продовжує демонструвати позитивну динаміку відновлення, яка розпочалася у квітні. Кількість новозареєстрованих суб’єктів господарювання зростає щомісяця — з 15 тисяч у квітні до понад 22 тисяч у липні.
Загалом за період відновлення (з квітня) темп реєстрації нового бізнесу в умовах війни становив 85% до відповідного періоду 2020 року та 63% до відповідного періоду 2021 року.
Війна активізувала в Україні створення благодійних фондів та організацій. В умовах війни кількість новостворених благодійних організацій перевищила відповідний показник 2021 року майже в 12 разів, а показник 2020 року — в 12,5 раза. Вперше за три роки до незмінних лідерів за кількістю новостворених благодійних організацій (м. Київ та Дніпропетровська область) доєдналася Львівська область (займає 2 позицію), яка у 2020 році займала 12 позицію, а у 2021 році — 9 позицію.
Якщо у 2020 та 2021 роках серед новоствореного бізнесу переважали суб’єкти господарювання у сфері торгівлі, організації харчування та індустрії краси, то в умовах війни активізувалася реєстрація бізнесу у сфері вантажних перевезень, поштових послуг та благодійництва.
Звісно, казати про повноцінне відновлення роботи українського бізнесу поки що не доводиться. Війна створила чимало проблем навіть для підприємців, які провадять діяльність в умовно безпечних регіонах.
Відтік персоналу, проблеми з доставкою товарів, значне підвищення цін, від'їзд більшості клієнтів та зниження платоспроможності тих, хто лишився – це не повний перелік проблем, які сніжним комом звалилися на голови бізнесменів.
Опитування бізнес-клієнтів компанією OLX показало, що основними проблемами для бізнесу з початку повномасштабного вторгнення є насамперед сама війна - окупація територій, втрата магазинів або складів, та логістика - непрацюючі склади та перебої у роботі відділень логістичних служб, черги у відділеннях, тривала доставка, потреба у релокації.
Також підприємці зазначають наявність серйозних проблем з товарами – як для продавців, так і для виробників.
Проблеми є і з продажами: спостерігається значне зменшення їхньої кількості і низька купівельна спроможність населення. На деякий товар і зовсім немає попиту. Критично впливають на продажі нестабільна ситуація з замовленнями та страх людей браку коштів на життя.
Вся Україна, зціпивши зуби, чекає на закінчення кривавої та руйнівної війни, на якомога скоріше настання нашої перемоги. І вже зараз українські компанії думають про своє післявоєнне відновлення та оцінюють можливі перспективи своєї діяльності. Як зазначили у експертно-аналітичному центрі кадрового порталу grc.ua, відновлення залежатиме від багатьох факторів.
"Вже зараз українські компанії зазначають, що найбільшими проблемами, з якими вони стикнуться після війни, будуть пошкоджена інфраструктура, пошук співробітників, залучення інвестицій, відновлення логістики та пошук нових ринків збуту. Крім цього, згідно прогнозів українських компаній, у процесі післявоєнного відновлення вони стикнуться з проблемою пошуку нових постачальників та нових локацій діяльності бізнесу, налагодження всіх процесів виробництва", - кажуть аналітики.
Значна частка українських компаній впевнена, що у післявоєнний період буде відчутною галузева трансформація бізнесу. Насамперед відбуватиметься вихід на європейський ринок. Крім цього, можливими змінами підприємці зазначили зміну напряму діяльності у післявоєнний час та кооперацію з державними органами.
Цікавим фактом є те, що український бізнес планує залишатися в Україні й надалі. Серед опитаних grc.ua підприємців, 80 відсотків зазначили, що не вважають можливою релокацію свого бізнесу за кордон.
З тих, хто вбачає ймовірність переїзду, зазначають насамперед країни Європи. Найчастіше згадували Польщу, Словаччину, Португалію та Чехію.
Разом з тим, українські підприємці планують розширювати та змінювати ринки збуту своєї продукції. Про такий намір заявила майже половина опитаних. Серед ймовірних нових ринків збуту найчастіше називалися країни Європи, зокрема, Польща, Молдова, Німеччина, Болгарія, Румунія, Чехія, Англія, Ізраїль, а також США, Грузія та Індія.
Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах у коментарі УНІАН зазначив, що поки що рано говорити про те, що підприємництво стабілізувало свою діяльність та надолужило втрати від війни.
"Все ж за кордон виїхало більше 5,5 млн українців, тому брак робочої сили вже відчувається. До прикладу, у Польщі зареєструвалися як економічно активні громадяни 400 тисяч, 100 тисяч з яких вже працевлаштувалися там. Серед них і колишні ФОПи, власники малого чи сімейного бізнесу. Тому зараз Україна повинна формувати всі умови для повернення тимчасово переміщених осіб додому. Це і наявність житла, і вигідні умови для ведення бізнесу, і кредитна підтримка з боку банків", - сказав Кінах.
Тому українцям варто зосередити зусилля на підтримці бізнесу: за можливості, балувати себе та своїх дітей смаколиками з маленьких пекарень та кав'ярнень, робити вибір у покупках на користь місцевих виробників. Тільки разом ми переможемо рашистську орду та відновимо нашу економіку.