Практичне заняття №3
Тема:
Комбіновані зажими затискного пристосування
Мета роботи: Визначити зусилля затиску для закріплення деталей.
Література
Бєлоусов А.П. «Проектирование станочных приспособлений» ст.53-73
Зміст звіту:
1. Назва роботи.
2. Ціль роботи.
3. Описати роботу комбінованого пристосування. Розв'язання задачі.
4. Висновки
Контрольні питання
1. Призначення затискних пристроїв.
2. Вимоги до затискних пристроїв.
3. Елементарні затискні пристрої.
4. Класифікація затискних пристроїв.
5. Робота комбінованого пристосування.
Порядок виконання роботи:
Завдання 1
Визначити зусилля Q, необхідне для створення силу затиску комбінованим затискним пристосуванням, за заданим варіантом.
Варіант 1 1- поршень; 2 – шток; 3 – вісь; 4 - деталь;
5 – ричаг; 6 – ексцентрик; 7 – вісь
φ
1
– кут тертя між ексцентриком та важелем; φ
2
– кут тертя на осі ексцентрика
(приймають φ
1
=φ
2
=5 0
43’); tgφ
2
= f
2
=0,1– коефіцієнт тертя на осі ексцентрика; tgφ
1
= f
1
=0,1– коефіцієнт тертя на зовнішній поверхні ексцентрика;
α=15 0
– кут підйому кривої ексцентрика;
l
1
=20мм та l=40мм - довжини плеч важеля;
l
2
=20мм – відстань між віссю повороту та віссю закріплення ексцентрика на штоці;
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку; r =25мм - відстань від осі обертання ексцентрика до точки зіткнення його з важелем.
Варіант 2 1- поршень; 2 – шток; 3 – одноважільний шарнірний підсилювач; 4 - важіль;
5 – повзун; 6 - деталь;
α=15 0
– кут наклону важеля підсилювача; β – додатковий кут до кута α, що враховує тертя в шарнірах важелів (β=arcsinf(d/D)); f=0,1– коефіцієнт тертя; d=5мм - діаметр віссі ролика;
D=15мм - зовнішній діаметр ролика;
D
1
= 50мм - діаметр поршня; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя на поверхні роліка
l
1
=40мм та l=30мм - довжини плеч важеля;
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку.
Варіант 3 1 - поршень; 2 – шток; 3 – одноважільний шарнірний підсилювач; 4 - важіль; 5 –- деталь;
α=15 0
– кут наклону важеля підсилювача; β – додатковий кут до кута α, що враховує тертя в шарнірах важелів (β=arcsinf(d/D)); f=0,1– коефіцієнт тертя; d=5мм - діаметр віссі ролика;
D=15мм - зовнішній діаметр ролика;
D
1
= 50мм - діаметр поршня; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя на поверхні роліка
l
1
=40мм та l=20мм - довжини плеч важеля;
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку;
Варіант 5 1 – двоскосий клин; 2 – плунжери; 3 – важилі; 4 - призми; 5 –- деталь (шатун); tgφ
1
=f
1
=tgφ
2
=f
2
=0,1– коефіцієнт тертя; tgφ
3пр
=0,1;
α=10 0
– кут наклону; n=2 – кількість плунжерів;
а
1
=45мм – відстань важеля;
b=50мм – відстань важеля;
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя.
Варіант 6 1 - поршень; 2 – шток; 3 – клиновий механізм; 4 - важіль; 5 –- деталь;
α=15 0
– кут наклону клина; β – додатковий кут до кута α, що враховує тертя в шарнірах (β=arcsinf(d/D)); tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя; d=5мм - діаметр віссі ролика;
D=15мм - зовнішній діаметр ролика;
D
1
= 50мм - діаметр поршня; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя на поверхні роліка
l
1
=40мм та l=20мм - довжини плеч важеля;
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку;
Варіант 7 1 - поршень; 2 – шток з клиновим кінцем; 3 – двохопорний плунжер з роліками;
4 –- деталь;
α=15 0
– кут клина; β – додатковий кут до кута α, що враховує тертя в шарнірах
(β=arcsinf(d/D
1
)); f=0,1– коефіцієнт тертя; d=5мм - діаметр віссі ролика;
D
1
=15мм - зовнішній діаметр ролика;
D= 50мм - діаметр поршня; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя на поверхні роліка
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку;
Варіант 8 1 - поршень; 2 – шток; 3 – важіль; 4 - плунжер; 5 –прихват; 6-- деталь;
α=15 0
– кут наклону клина; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя; d=5мм - діаметр віссі ролика;
D=15мм - зовнішній діаметр ролика;
D
1
= 50мм - діаметр поршня; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя на поверхні роліка
l
1
=40мм та l=50мм - довжини плеч важеля;
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку;
Варіант 9 1 - мембрана; 2 – шток; 3 – плунжер; 4 - деталь; 5 – важіль; 6 – вісь.
α=15 0
– кут наклону клина; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя
l
1
=40мм та l=50мм - довжини плеч важеля;
Q
- сила на штоці поршня;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку;
Варіант 10 1 - поршень; 2 – шток; 3 – вісь; 4 - важіль; 5 –- деталь; 6 - ролік.
α=10 0
– кут наклону клину; β – додатковий кут до кута α, що враховує тертя в шарнірах (β=arcsinf(d/D)); f=0,1– коефіцієнт тертя; d=5мм - діаметр віссі ролика;
D
1
=15мм - зовнішній діаметр ролика;
D= 50мм - діаметр поршня; tgφ=f=0,1– коефіцієнт тертя на поверхні роліка
l
1
=40мм та l=50мм - довжини плеч важеля;
Q
- сила на штоці поршня пневмоциліндра;
W
= 200Н - сила затиску;
η=0,9 – коефіцієнт, що враховує втрати на тертя в ущільненнях поршня та штоку;