Ім'я файлу: iнформацiйны технологiи.docx
Розширення: docx
Розмір: 66кб.
Дата: 22.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
інформаційне забезпечення.docx
Розширення: docx
Розмір: 66кб.
Дата: 22.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
інформаційне забезпечення.docx
Тема. Інформаційні технології в економіці
Питання до розгляду:
1. Поняття інформаційних технологій
2. Класифікація інформаційних технологій
Поняття інформаційних технологій
Поняття «інформаційна технологія» виникло у ХХ ст. в процесі становлення інформатики. Особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а засобами праці є комп’ютерна техніка.
Інформаційна технологія — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збору, передачі, обробки, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.
Під інформаційною (комп’ютерною) технологією розуміють сукупність засобів і методів збору, реєстрації, обробки і доведення до користувача інформації в системах організаційного управління.
Усі інформаційні технології мають ґрунтуватися на однакових принципах. Найважливішими серед них є такі:
1. Зручність виконання операцій для користувача.
2. Мінімальні витрати ручної праці, пов’язані з обробкою інформації.
3. Можливість перевірки повноти та коректності розрахунків на ЕОМ.
4. Мінімальні витрати часу при потребі поновити інформацію в разі її втрати (коли навмисне чи ненавмисне пошкоджено або знищено інформацію).
5. Забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.
В інформаційних технологіях можна виділити дві основні характерні риси або особливості:
1. Здатність за записом створювати інформаційний продукт.
2. Існують способи доставки цього інформаційного продукту до користувача.
Кожна інформаційна технологія орієнтована на обробку певних видів інформації:
текстової (текстові процеси);
графічної (графічні редактори);
відеозображення, звукової інформації (мультимедійні додатки).
Сучасна інформаційна технологія дає змогу інтегрувати різноманітні функції обробки інформації на одному робочому місці. Системи, побудовані за принципами сучасної інформаційної технології, гнучко реагують на зміни у складі функцій та розв’язуваних ними задач в алгоритмах розрахунку, в інформаційних потребах користувачів.
В умовах інформаційної технології стають можливими колективне формування та заповнення документів, а також перебудова форм і способів надання інформації в процесі розв’язання задач.
Класифікація інформаційних технологій
Інформаційні технології можна класифікувати за деякими ознаками, зокрема:
- за способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації – інформаційні технології у централізованих і децентралізованих інформаційних системах;
- за способом реалізації в інформаційних системах – традиційні, нові та високі інформаційні технології;
- за рівнем охоплення завдань управління інформаційними технологіями – електронного оброблення даних, автоматизації функцій управління, підтримки прийняття рішень, електронного офісу, експертної підтримки;
- за типом інтерфейсу користувача – пакетні, діалогові та мережеві інформаційні технології;
- за способом побудови мережі – локальні, глобальні, багаторівневі, розподілені;
- за класом технологічних операцій, що реалізуються, – робота з текстовим редактором, табличними процесорами, системами керування базами даних, графічними об’єктами, мультимедійні та гіпертекстові системи;
- за сферою застосування – інформаційні технології бухгалтерського обліку, банківської діяльності, податкової діяльності, страхової діяльності тощо.
Питання для самоконтролю
Що таке «інформаційні технології»?
На яких принципах ґрунтуються інформаційні технології?
Які особливості можна виділити в інформаційних технологіях?
Назвіть основні класифікаційні ознаки інформаційних технологій.
Тема. Поняття економічної інформації, її класифікація
Питання до розгляду:
1. Загальна характеристика інформації і її види. Поняття економічної інформації
Класифікація економічної інформації
1. Загальна характеристика інформації і її види. Поняття економічної інформації
Інформація (з латинської означає роз’яснення, виклад) – це відомості, повідомлення про будь-яку подію, діяльність і т.д.
Інформація – це сукупність відомостей про факти, об’єкти, події та ідеї, які в даному контексті мають цілком певне значення, її можна створювати, передавати, зберігати, приймати, розмножувати, обробляти, знищувати і т.д.
Водночас інформацію можна визначити як сукупність символів-образів, які несуть змістове навантаження.
Основні джерела, види та права на інформацію висвітлені в Законі України «Про інформацію». Інформація є дуже різноманітною і, поділяючись за видами людської діяльності, буває політична, економічна, соціальна, культурна, правова і т.д.
Кожен із цих видів інформації має свої вимоги до точності, оперативності, достовірності; свої форми відображення та смислове навантаження. На підприємствах інформація, яка відображає господарську діяльність, поділяється на внутрішню та зовнішню.
Зовнішня інформація – це дані про економічну, політичну, екологічну та інші сфери, які оточують підприємство. Для такої інформації характерна невизначеність та неточність. Основними каналами одержання даної інформації є радіо, телебачення, преса і т. д. До зовнішньої інформації належать відомості про ринки збуту, ціни на сировину, продукцію, відомості про попит, постачальників, покупців, діюче законодавство тощо.
Внутрішня інформація – це дані, які виникають переважно в системі обліку на підприємстві. Цей вид інформації у порівнянні з зовнішньою інформацією більш точний та достовірний, оскільки фіксується у документах.
Інформація, яка пов’язана з процесами виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ, а також управління ними називається управлінською інформацією. Найважливішим видом управлінської інформації є економічна інформація.
Економічна інформація – це дані про економічний стан підприємства (в сфері економіки), які необхідно обробляти, передавати та зберігати з метою їх використання при плануванні, обліку, аналізі та контролі.
Важливим видом економічної інформації є бухгалтерська інформація.
Бухгалтерська інформація – це дані про господарські засоби та джерела їх утворення на підприємстві. Для того, щоб облікова інформація однозначно сприймалася тими, хто її створює, та тими, хто її використовує, вона має відповідати ряду вимог:
Достовірність – інформація має відображати всі господарські процеси, які відбуваються на підприємстві і легко перевірятися.
Значимість – інформація має бути корисною і надходити до користувача в потрібний час.
Повнота – інформація повинна містити максимум даних необхідних користувачу.
Порівняльність та постійність – протягом одного звітного періоду неможливо використовувати різні методи бухгалтерського обліку, інакше зникає можливість порівнювати дані тощо.
Обов’язкова вимога до інформації – наявність її носія, джерела і приймача, а також каналів зв’язку між ними.
Інформація невіддільна від процесу інформування користувачів, а тому відомості стають інформативними, тобто перетворюються на інформацію лише в разі її новизни й достовірності, коли вони зменшують невизначеність з того чи іншого питання.
Інформація є одним і вдів ресурсів, які використовуються людиною в трудовій діяльності і побуті. Як ресурс вона має всі властивості товару: її можна продавати, купувати і т.д.
Інформаційний ресурс – це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, нагромаджених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для збору, реалізації та відтворення.
Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей. Зокрема, на відміну від інших (матеріальних) ресурсів інформаційний ресурс практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням обсягу знань, що використовуються, цей ресурс не зменшується, а навпаки, – зростає. Застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого потенційно може привести до підвищення продуктивності праці, ефективного використання нових видів ресурсів тощо.
Класифікація економічної інформації
Економічна інформація класифікується за рядом ознак:
за способом передачі – усна письмова електронна;
за періодичністю – поточна (квартальна, піврічна, за 9 місяців, за 1 рік) та оперативна (за день, тиждень, місяць);
у відношенні до персоналу – інформація матеріально-відповідальних осіб (касира, завідувача складу) та інформація інших осіб (керівника, головного бухгалтера);
у відношенні до структурних підрозділів підприємства – бухгалтерська, цехова (виробнича), складська і т.п;
за галузями народного господарства – інформація промисловості, сільського господарства, лісового господарства, будівництва і т. д.;
за функціями управління – планова, нормативна, облікова, аналітична і т.д.
Питання для самоконтролю
1. Що таке «інформація»?
2. Які види інформації ви знаєте? Дайте їм характеристику.
3. Яким вимогам має відповідати облікова інформація?
4. Що таке «інформаційний ресурс»?
5. Назвіть особливості інформаційного ресурсу.
6. Назвіть основні класифікаційні ознаки економічної інформації.
Тема. Захист інформації в комп’ютерних системах
Питання до розгляду:
1. Види інформації за режимами доступу в комп’ютерних системах
2. Забезпечення достовірності та захисту інформації в комп’ютерних системах
1. Види інформації за режимами доступу в комп’ютерних системах
Комп’ютеризація вирішила багато проблем в системі бухгалтерського обліку (вдосконалена форма обліку, оптимізований процес обробки інформації і т. д.). Разом з тим перед бухгалтерами підприємств виникли нові проблеми, зокрема: захист інформації від несанкціонованого втручання, юридична доказовість електронних первинних документів; можливість втрати чи псування інформації під час відключення електроенергії, проникнення комп’ютерних вірусів, захист облікової інформації тощо.
Інформація, створена в комп'ютерній системі бухгалтерського обліку підприємства, є власністю цього підприємства.
Законом України «Про інформацію» визначено режими доступу до інформації. За режимом доступу інформацію поділяють на:
відкриту;
з обмеженим доступом.
Фінансова звітність більшості підприємств належить до відкритої інформації. Інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну і таємну.
Конфіденційна інформація – це відомості, які перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
До таємної відносять інформацію, що містить відомості, які є державною або іншою, передбаченою законом, таємницею, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству чи державі.
2. Забезпечення достовірності та захисту інформації в комп’ютерних системах
Основним нормативним документом, який регулює порядок захисту інформації в комп’ютерних системах є Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 05.07.94 № 81/94.
Комп’ютерні інформаційні системи мають свої вразливі місця, тобто слабкі сторони системи. Розрізняють дві категорії загроз в процесі використання комп’ютерних інформаційних систем: активні і пасивні.
Активні загрози включають комп’ютерне шахрайство та комп’ютерний саботаж.
Комп’ютерне шахрайство – це введення, зміна, виправлення, знищення комп’ютерних даних чи програм та інше втручання в процес обробки інформації, що впливають на кінцевий результат, призводять до фінансового і майнового збитку або до отримання незаконного прибутку.
Комп’ютерний саботаж – пошкодження інформації або програм з метою перешкоди функціонування комп’ютерів. Найпоширенішим інструментом пошкодження інформації є комп’ютерні віруси.
Пасивні загрози – це помилки системи (пошкодження окремих компонентів обладнання) та катастрофи.
Загрозу для комп’ютерних інформаційних систем можуть становити три групи осіб:
- персонал, який працює з інформаційними системами, – фахівці з обслуговування комп’ютерів, програмісти, оператори мережі, адміністративний персонал інформаційних систем, фахівці з контролю за даними;
- користувачі – бухгалтери, матеріально-відповідальні особи, управлінці;
- зловмисники – будь-які посторонні особи, які під’єднуються до обладнання, електронних даних та файлів без належного дозволу.
Отже, інформація потребує захисту від її розкрадання, навмисного та ненавмисного пошкодження.
Під розкраданням інформації розуміють використання її особою, яка не має на це права, або особою, яка має на це право, але використовує її з непередбаченою метою. Наприклад, інформація про наявність грошей на рахунку клієнта в банку є комерційною таємницею. Розголошення такої інформації може нашкодити клієнтові, тому цю інформацію слід захищати.
Навмисне пошкодження інформації можливе тоді, коли потрібно приховати факти розкрадання матеріальних цінностей або завдати економічної шкоди людині чи організації. Наприклад, на складі можна замінити прибуткові або видаткові ордери, за рахунок чого частину матеріалів викрасти. Інформаційна система, яка працює на складі, на підставі інформації, що в ній зберігається, може відновити втрачені документи чи показати їх у первинному вигляді. Тому при розкраданні цінностей можливі спроби внести зміни не лише в документи, а й у масиви на машинних носіях.
Приклад навмисного пошкодження інформації можна знайти, ознайомившись із досвідом роботи різних організацій. Відомі випадки, коли програмісти високої кваліфікації запускали в мережі ЕОМ комп’ютерні віруси, які або повністю винищували інформацію, або значно їй шкодили. Знищення окремих масивів на машинних носіях відоме і тоді, коли людину звільняють з роботи. Знищення масивів стає актом помсти організації, яка не оцінила робітника.
Ненавмисне пошкодження інформації можливе через некваліфіковані дії користувача, або різноманітні виходи з ладу та відключення технічних засобів. Наприклад, випадкове вимкнення електричного струму може призвести до втрати інформації.
Усі засоби захисту інформації призначені звести до мінімуму можливість пошкодження або розкрадання інформації та забезпечити можливість її відновлення з мінімальними витратами.
Серед засобів захисту інформації можна назвати юридичні, організаційні, технічні, програмні та технологічні.
Юридичні засоби захисту — це відповідне державне законодавство, яке передбачає відповідальність за зберігання інформації. У більшості країн світу в карному або адміністративному кодексі законів є окремі статті, що передбачають різні міри відповідальності за знищення, розкрадання інформації або за незабезпечення відповідним чином її зберігання і захисту.
Організаційні засоби — це різні заходи, які мають звести до мінімуму випадкове знищення або розкрадання інформації. Наприклад, для того щоб сторонні особи не мали доступу до інформації, використовуються спеціальні приміщення з охоронною сигналізацією, на зміну до ЕОМ виходять щонайменше по два оператори тощо.
Технічні засоби — це спеціальне обладнання, яке призначене для захисту інформації або організації доступу до системи. Наприклад, для зберігання інформації під час вимкнення електричного струму можна застосувати спеціальні блоки безперебійного живлення. Для захисту інформації від сторонніх осіб можна використовувати ключі блокування клавіатури, спеціальні картки для ідентифікації користувача і т.п.
Програмні засоби — це застосування на програмному рівні окремих механізмів доступу до системи або зберігання інформації. Серед програмних засобів найвідомішими є застосування паролів для входу в систему та методів криптографії для шифрованого зберігання інформації.
Технологічні засоби — це спеціально розроблені технології внесення змін до інформаційних масивів, зберігання страхових копій для відновлення інформації та спеціальні технологічні операції, які пов’язані з іншими засобами захисту інформації.
1 2 3 4