Ім'я файлу: Лабораторна 1. Тема дисципліни.docx
Розширення: docx
Розмір: 589кб.
Дата: 12.03.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 589кб.
Дата: 12.03.2022
скачати
Тема дисципліни: Особливості становлення ринку рекрутингових послуг та функціонування рекрутингових агенцій
Тема дисципліни. Розробка організаційної структури
Мета роботи:
- навчитись правильно обирати тип організаційної структури проекту чи підприємства, враховуючи особливості організаційної та систему взаємовідносин між учасниками проекту, використовувати сервіси MS Office Word та diagrams.net для конструювання організаційних структур проекту.
- отримати навички по визначенню чисельності персоналу на прикладі підприємства;
- придбати практичні навички з побудови організаційної структури.
Інформаційне забезпечення:
1. Цимбалюк С. О. Технології управління персоналом: навч. посібник / С. О. Цимбалюк. – К. : КНЕУ, 2009.
2. Цимбалюк С. О. Технології управління персоналом : практикум [Електронне видання]. – К. : КНЕУ, 2013.
3. Мережа Інтернет
Оформлення роботи:
1. Робота надається у надрукованому та електронному вигляді (Word) (назва файлу «Прізвище, ініціали, № лабораторної роботи»).
У лабораторній роботі відображається найменування роботи, мета, вихідні дані, результати розрахунків і висновки. При захисті лабораторної роботи студент повинен надати письмовий звіт, відповідно вимогам, про виконання роботи, обґрунтовано захистити обраний варіант рішень за висновками і відповісти на контрольні питання.
2. Порядок оформлення тексту лабораторної роботи:
- номер лабораторної роботи, її тема;
- ПІБ, шифр групи студента – виконавця лабораторної роботи;
- завдання лабораторної роботи;
- детальний опис порядку виконання роботи;
- перелік використаної літератури.
Методичні рекомендації.
Організаційна структура управління фіксується в схемі структури управління, органограмі, у штатних розкладах, положеннях про структурні підрозділи, а також в посадових інструкціях для виконавців.
розробка організаційної структури. У власника завжди має бути дві схеми організаційної структури – поточна та прогнозна. Уже на етапі стартапу ви повинні розробити організаційну структуру для етапу розвитку. Важливо, щоб стратегія була повністю оцифрована і підв`язана під очікування.
Ієрархічні організаційні структури (їх ще називають бюрократичні, механістичні, формальні, традиційні, класичні) характеризуються твердою ієрархією влади на підприємстві, формалізацією правил та процедур, які використовуються централізованим прийняття рішень, вузько визначеною відповідальністю в діяльності.
Адаптивні організаційні структури (органічні, гнучкі) характеризуються розмитістю ієрархії управління, невеликою кількістю рівнів управління, гнучкістю структури влади, слабким чи помірним використанням формальних правил і процедур. Децентралізацією прийняття рішень, широко обумовленою відповідальністю в діяльності.
Класифікація організаційних структур наведена на рис.1.
Рис. 1. Класифікація організаційних структур управління
Лінійна структура управління. У лінійній структурі кожний підлеглий має лише одного керівника і в кожній ланці виконується весь комплекс робіт, пов’язаних з управлінням об’єктом (рис.2).
Лінійний тип організаційної структури характеризується лінійними формами зв’язку між ланками управління і , як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління
Рис. 2. Лінійна структура управління (К - керівник, Л1, Л2, – лінійні керівники, В1, В2, … – виконавці).
Функціональна структура припускає, що кожний орган управління (або виконавець) спеціалізований на виконання окремих видів управлінської діяльності (функцій). Виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції обов'язково для виробничих підрозділів.
Функціональну структуру іноді називають традиційною чи класичною, тому що вона була першою структурою, яка була вивчена та розроблена (Файоль). Створення функціональної структури вимагає групування персоналу за завданнями, які вони виконують.
Рис.3. Функціональна структура управління.
Заступники керівників (за функціями)
Рис.4. Функціональна організаційна структура управління
Лінійно-штабна структура управління. В основі лінійно-штабної структури управління лежить лінійна структура, але при лінійних керівниках створюються спеціальні підрозділи (штабні служби), що спеціалізуються на виконанні визначених управлінських функцій (рис.5). В даному випадку функціональні підрозділи можуть проводити свої рішення через лінійних керівників, тобто ці служби не мають права прийняття рішень, а лише забезпечують силами своїх фахівців більш кваліфіковане виконання лінійним керівником своїх обов’язків. В умовах цього виду структур управління зберігається принцип єдиноначальності. Важливим завданням лінійних керівників при цьому стає координація дій функціональних служб і спрямування їх у русло загальних інтересів організації.
Рис. 5. Лінійно-штабна структура управління організацією
Лінійно-функціональна структура управління. На відміну від лінійно-штабної в лінійно-функціональній структурі, найпоширенішій структурі ієрархічного типу, яка й дотепер широко використовується в усьому світі, функціональні підрозділи можуть самі віддавати розпорядження нижчестоящим ланкам, але з обмеженого кола питань, які обумовлені їх функціональною спеціалізацією (рис. 6, 7)
Рис. 6. Лінійно – функціональна структура управління
Рис.7. Лінійно – функціональна структура управління
Дивізіональна організаційна структура – тип (division – поділ, розподіл; division of labour – розподіл праці) організаційної структури, розроблений в інтересах великих організацій, для яких функціональні структури вже не є ефективними. Основними типами дивізіональних структур є структури, які орієнтовані на покупця; регіональні та продуктові структури, а також організаційні структури на базі стратегічних одиниць бізнесу.
Рис.8. Дивізіонально-продуктова структура
Рис.9. Дивізіонально-регіональна структура
Стратегічна одиниця бізнесу (СОБ) – це внутріфірмовий підрозділ, організаційна одиниця, яка відповідає за розробку стратегічних позицій фірми в одній або кількох зонах господарювання. СОБ – це «фірма у фірмі», якасамостійно планує свою роботу, має власну стратегію, визначений сегмент ринку, поле конкурентів, а також власного керівника, що відповідає за результат діяльності.
СОБ створюються з метою розробки функціональних (маркетингових, збутових) стратегій і бізнес-планів для дивізіональних підрозділів в обраній сфері бізнесу (рис.10). 
Змішана структура (Mixed Structure, Mixed Overlay) набула популярності у зв’язку із виникненням великих транснаціональних корпорацій, підвищенням самостійності підрозділів і переходом на повний і закінчений виробничий цикл продуктових структур. У таких структурах реалізовано одночасно функціональні, продуктові та регіональні структурні зв'язки і сформовані відповідні їм підрозділи (рис. 11).
Рис.11. Змішана організаційна структура
Серед основних типів органічних структур найбільш відомі матричні,
проектні, програмно-цільові, командні (групові, бригадні), мережні й віртуальні, які умовно можна розділити на тверді та гнучкі органічні структури (рис. 12).
Рис. 12. Класифікація органічних організаційних структур управління
Матричні структури. Метою розробки матричних структур управління є забезпечення досягнення найкращого співвідношення між стійкістю й надійністю лінійно-функціонального механізму регулювання рутинних процесів, з одного боку, і динамічністю й оперативністю механізму координації функціональних і міжфункціональних зв'язків з досягнення цілей, що змінюються, - з іншого. Особливе значення при цьому має не тільки розробка організаційної структури, а й формування організаційних процесів управління. Сутність матричної структури полягає в інтеграції двох організаційних принципів управління - горизонтального і вертикального (рис.12)
Рис. 13. Матрична структура
Приклад сильної матричної організаційної структури наведено на рис.14.
3
1 1/2
1/2
4
1/4
1
4
1/4
1 1/2
1/2
1
1/2
3
1/2
0
Рис. 14. Приклад сильної матричної організаційної
Так, керівник проекту 1 (РП1) підпорядковується керівнику програми, який очолює також й інші проекти. На проект 1 призначено 3 особи з виробничого відділу, «півтори» особи з відділу маркетингу, «пів особи» з відділу фінансів, чотири особи з науково-технічного відділу, «пів особи» з відділу кадрів. Ці співробітники працюють у своїх функціональних підрозділах, але одночасно призначені на проект на повну або часткову зайнятість – в залежності від потреби проекту в них. При цьому керівник проекту вирішує, коли і що повинно бути зроблено, а функціональний керівник визначає, хто буде призначений на проект і які технології слід застосовувати для виконання завдань з проекту.
Виходячи з великої кількості фахівців із виробничого та науково- технічного відділів, проект 1 може являти собою розробку та впровадження нового типу виробничого процесу, проект 2 може бути розробкою нового продукту або дослідженням ринку, проект 3 – передбачати впровадження нової комп’ютерної системи фінансового контролю. У всіх цих проектах фахівці з функціональних підрозділів виконують свою рутинну роботу.
Проектні структури – це структури управління комплексними видами діяльності, які вимагають забезпечення безперервного координуючого та інтегруючого впливу за умов обмежених витрат, часу виконання та якості робіт. Під проектною структурою управлінняслід розуміти тимчасову структуру, яка створюється для вирішення конкретного комплексного завдання (розробки проекту та його реалізації). Сутність проектної структури полягає в тому, щоб зібрати в одну команду найбільш кваліфікованих
працівників різних професій для здійснення складного проекту у зазначені строки із встановленим рівнем якості в межах відповідних матеріальних, фінансових і трудових ресурсів (рис. 15). Після завершення проекту члени тимчасової команди переходять у новий проект, повертаються до виконання своїх функціональних обов'язків або припиняють роботу в даній організації.
Рис.15. Проектна структура
Для завантаження модуля «Організаційна діаграма» необхідно в головному горизонтальному меню MS Word обрати розділ «Вставка», потім у вертикальному випадаючому меню – розділ «Схематична діаграма» (рис. 16) і, насамкінець, із бібліотеки діаграм обрати «Організаційна діаграма» (рис. 17).
Рис. 16. Вибір схематичної діаграми для вставки
Рис. 17. Вибір організаційної діаграми для вставки.
Після зазначених маніпуляцій на екрані з’являється простий шаблон організаційної діаграми із чотирма блоками та спеціальна панель інструментів для редагування оргструктури (рис. 18).
Для додавання нового блоку слід на панелі інструментів обрати режим «Додати фігуру» та обрати один з типів фігур – підлеглого, колегу чи помічника. Слід зазначити, що при додаванні блоку типу «Підлеглий» з’являється ще один блок на нижчому ієрархічному рівні відносно обраного блоку та вертикальний зв'язок між обраним та новим блоками. При додаванні блоку типу «Колега» з’являється ще один блок на тому ж ієрархічному рівні, що й обраний блок, та вертикальний зв'язок між новим блоком та блоком на вищому ієрархічному рівні, якому підпорядкований обраний блок. При додаванні блоку типу «Помічник»
Для оптимального розміщення блоків оргструктури на листі слід скористатися інструментом «Макет» та обрати один із запропонованих типів макетів оргструктури – звичайний, двосторонній, лівосторонній, правосторонній чи авто макет.
Слід відмітити, що для окремих сегментів оргструктури можна встановити різний тип макету. Для цього слід попередньо встановити курсор на управляючій фігурі та обрати тип макету.
Для групових операцій редагування тексту у блоках панель містить спеціальний інструмент «Вибрати», що дозволяє обрати усі блоки на одному ієрархічному рівні чи гілці, а також усіх помічників.
Інструмент «Автоформат» із символічною позначкою
дозволяє обрати стиль оформлення організаційної діаграми із запропонованої бібліотеки стилів.Насамкінець, інструмент «Обтікання текстом» із символічною позначкою
дозволяє визначити взаємне положення створеної організаційної діаграми та тексту на сторінці. Можливі різні варіанти розміщення діаграми: перед текстом, позаду нього, навколо рамки діаграми, по контуру та інші.
Рис. 18. Панель інструментів для редагування оргструктури
1 2 3 4