Тема 1: Синдром системної запальної відповіді у хірургічних хворих.
Сепсис
1. Які збудники є причиною ангіогенного сепсису?
А. Стафілокок.
В. Стрептокок.
С. Кишкова паличка.
D. Синьогнійна паличка.
Е. Протей
2. Які з мікробів частіше викликають грамнегативний сепсис? А. Стафілокок.
В. Пневмокок.
С. Кишкова паличка.
D. Менінгокок.
Е. Протей
3. Які з мікробів частіше викликають грампозитивний сепсис?
А. Стафілококк
В. Стрептококк
С. Кишечна паличка
D. Синьогнійна паличка
Е. Протей
4. Введенням яких препаратів частіше проводиться специфічна пасивна імунотерапія при сепсисі?
А. Антістафілококкової плазми
В. Антістафілококкового гамма-глобуліну
С. Поліглобуліну
D. Лейкоконцентрату
Е. Антісиньогнійної плазми
5. Хвора оперована з приводу гострого гангренозного холециститу, в ранньому післяопераційному періоді з'явились озноб, підвищення температури тіла і погіршення стану. При огляді: свідомість затьмарена, дихальна аритмія, тахікардія і гіпотонія. Шкіра бліда, холодна і волога, кінцівки холодні, є олігурія, ацидоз, лейкоцитоз і гіперглікемія. Яке ускладнення виникло? А. Серцева недостатність.
В. Холангіт.
С. Гіпоглікемічний криз.
D. Септичний шок
Е. Печінкова недостатність.
6. Хворого 60 років прооперовано на гострий перитоніт через 45 годин після початку захворювання. Знайдено перфорацію злоякісної пухлини. Який антибіотик слід застосовувати?
А. Абактал
В. Цефалоспорін III покоління
С. Гентаміцин
D. Триметоприм - сульфаметоксазол
Е. Меропенем або іміпенем/цилостатин
7. Хворий 22 років з синдромом довгочасового стиснення скаржиться на загальну слабкість, зниження діурезу. При обстежені: гіперкаліемія, метаболічний ацідоз, підвищення рівню азотистих шлаків крові, міоглобінурія. Вкажіть вірний діагноз.
А. Синдром системної запальнної відповіді
В. Гостра ниркова недостатність на тлі синдрому довгочасового стиснення.
С. Синдром поліорганної недостатності.
D. Екзогенна інтоксікація.
Е. Хронічна ниркова недостатність.
8. Хворий 36 років з карбункулом шиї звернувся за допомогою на 6-й день від початку захворювання. Об"єктивно: загальний стан важкий. Пульс 120 в 1 хв., АТ - 90/60 мм рт.ст.. Температура тіла 39оС. Хворий млявий, загальмований. На задній поверхні шиї визначається запальний інфільтрат розміром 10x8 см із численними отворами, з яких виділяється гній. Загальний аналіз крові: ер.-2,8х1012/л, Нв-92 г/л, л- 3,6.10 9/л, Ю-2, П-38, С-45, Л-9, М-6. Про яке ускладнення йде мова?
А. Гнійний менінгіт
В. Гнійно-резорбтивна пропасниця
С. Прогресуючий тромбофлебіт
D. Сепсис
Е. Лімфангіт
9. У хворого 25 років спостерігався гострий гангренозно-перфоративний апендицит, який ізза пізнього звернення по медичну допомогу ускладнився дифузно-розлитим перитонітом, був оперований – серединна лапаротомія, апендектомія, санація і дренування черевної порожнини. Потім у хворого сформувався передній правосторонній піддіафрагмальний абсцес, який був розкритий по Клермону. Знаходиться на лікуванні в реанімаційному відділенні лікарні, наголошуються підйоми t тіла вечірньої пори до 390С, зранку до 37,50С, зберігаються симптоми інтоксикації, поліорганної недостатності. При дослідженні посіву крові висіяний золотистий стафилоккок. Про яке ускладнення слід припускати:
Сепсисі
Уповільненому перитоніті
Двосторонній пневмонії
Рецидиві піддіафрагмального абсцесу
Пієлонефриті
10. У хворого Н., 47 років, на восьмий день після операції з приводу панкреонекрозу, перітоніту з’явилось підвищення температури тіла до 39°С, анемія, лейкоцитоз, гіпопротеінемія, спленомегалія, токсична енцефалопатія. Яке ускладнення має розвиток у цій ситуації?
Гострий менінгіт
Гостра печінкова недостатність.
Гостра ниркова недостатність
Загальна гнійна інфекція (сепсіс)
Внутрибрюшинна кровотеча
11. У хворої К., 29 р. після операції з приводу флегмонозного маститу на протязі трьох днів залишається високою температура тіла [ на рівні 39-40°С], відмічається озноб, Слабість, прливний піт, тахикардія >90 уд. в хв., частота дихання >20 в хв., гемоглобін 86 г/л кількість лейкоцитів 18*109/л, кількість палочкоядерних нейтрофилів 24\%, ШОЕ-34 мм/г. Має місто лімфангіт та регіонарний лімфаденіт на боці ураження. Як характеризувати стан хворої?
Гостра ниркова недостатність
Загальна гнійна інфекція [сепсіс]
Гостра печінкова недостатність.
Інтоксикаційна енцефалопатія.
ДВЗ - синдром
12. Хворий Р. 31 року оперований з приводу флегмони гомілки. У післяопераційному періоді стан хворого погіршився – температура тіла підвищилася до 390С, частота дихальних рухів 25 в хвилину. При аускультації в легенях різнокаліберні хрипи. Турбують болі в рані, слабкість, запаморочення. Частота серцевих скорочень – 102 в хвилину. У аналізі крові більш 10%, незрілих лейкоцитів. Чим обумовлено погіршення стану? A. Пневмонією.
Розвитком дихальної недостатності.
Розвитком серцево-судинної недостатності.
Прогресом запалення в рані
Розвитком сепсису
13. У хворої 26 років після операції з приводу гнійного лактаційного маститу післяопераційний період ускладнився пневмонією, артеріальною гіпотонією, анурією. Загальний стан важкий, температура тіла 38,50С. Діагностований сепсис. На підставі яких ознак діагностований сепсис?
Підвищення температури тіла
Артеріальна гіпотонія.
Поліорганна недостатність
Наявність гнійного осередку інфекції E. Анурія.
14. У хворого 56 років на третю добу після операції розкриття гнійного парапроктиту відзначене підвищення t до 38,60С, лихоманка, різка слабість, поява гнійників на шкірі спини. При огляді: стан хворого важкий, він загальмований, частота подихів – 26 у хвилину, PS 112 у хвилину, АТ 100/60 мм.рт.ст. На шкірі спини виявлено кілька фурункулів у стадії абсцедувания. Печінка + 3 см, селезінка 18х10 см. Ан. крові: Hb 92 г/л, Ер 2,4* 1012/л, Л 18,0*109/л, ШОЕ 36 мм/год. Глюкоза крові 8,2 ммоль/л.Ваш діагноз?
A. Хірургічний сепсис, септикопіємія.
Анаеробна інфекция
Цукровий діабет
Фурункульоз
ВІЛ-інфекція
15. Хворий 71 року надійшов у хірургічний стаціонар з апендикулярним інфільтратом на 5-у добу від початку захворювання зі скаргами на помірні болі в животі й прогресуюче наростання лихоманки: у день надходження t0 39,90С. Лейкоцитоз при надходженні 18,6*109/л. АТ 130/90 мм рт.ст. Призначені антибіотики, інфузійнна терапія, холод на живіт, антипіретики. Рано ранком на другий день при огляді хворого виявлений важкий колапс, хворий різко загальмований, шкірні покриви бліді, цианотичні, холодні. ЧДР 28 за хвил., PS 104, слабкий, АТ 80/50 мм рт.ст. Сечі за 10 годин перебування в стаціонарі немає. Яке ускладнення виникло у хворого? A. Внутришньочеревна кровотеча
Апендикулярний абсцес
Перитоніт
Плевропневмонія
Септичний шок
16. Хворий К., 37 р., отримав опік 60% поверхні тіла, опікова хвороба в стадії септикотоксемії, температура тіла до 39°С, загальна слабкість, важкість дихання, загострення рис обличчя. АТ - 90/50 мм рт ст., Пульс – 98 уд. на 1 хв. Про яке ускладнення слід подумати?
A. Сепсис
Пневмонія
Бешиха
Лімфангоіт
Анаеробна инфекція
17. Розмноження мікробів в селезінці і її збільшення при сепсисі є наслідком низького вмісту в крові:
А. Іммуноглобулінів
В. Гамма-глобулінів
С. Опсонінов
D. Нейтрофілів
Е. Фібронектіна
18. У хворого після операції з приводу остеоміеліта правого стегна на 5 добу перебіг захворювання ускладнився розвитком сепсису. Не зважаючи на комплексну терапію сепсису, на 7 добу залишається висока температура до 390С, частота пульсу 100 пошт. за 1 хв., частота дихання 25 за 1 хв. Артеріальний тиск 100/60 мм рт. ст. В аналізі крові кількість лейкоцитів 16х108/л, кількість паличкоядерних форм 16%. Яка фаза клінічного перебігу сепсису триває? A. Катаболічна
Анаболічна
Реабілітаційна
Функціональна
Напруження
19. Хворий М., 43 років, поступив з клінікою ішиоректального парапроктиту. На 12 добу лікування стан хворого різко погіршився, начав зростати рівень інтоксикації та печінкової недостатності, на УЗД в печінці визначається гідрофільне утворення. Температура тіла гектична, Л-19,6х109/л, Ер.-3,0х1012/л, Нв-98 г/л, АТ 100/60 мм рт.ст. Назвіть чим ускладнився перебіг захворювання?
А. Некроз печінки
В. Пілефлебіт
С. Кіста печінки
D. Сепсис
Е. Синдром Бада-Кіарі
20. Хворий, 53 років, поступив в клініку з районної лікарні, де 5 днів тому лінійним розрізом був розкритий карбункул спини. В післяопераційному періоді стан залишався важким. Констатовано тахіпноє, тахікардія, лейкоцитоз, гіпертермія. При бактеріологічному обстеженні крові виділений гемолітичний стрептокок. Ваш діагноз?
Сепсис
Карбункул спини в стадії абсцедування
Токсикорезорбтивна гарячка
Синдром системної запальної відповіді
Септичний шок
Ключі до тестів:
| 1 – А | 5 – D | 9 – А | 13 – С | 17 – С |
| 2 – С | 6 – Е | 10 – D | 14 – А | 18 – А |
| 3 – А | 7 – В | 11 – В | 15 – Е | 19 – D |
| 4 – В | 8 – D | 12 – Е | 16 – А | 20 – А |
Тема 2: Шок у хірургічних хворих. Причини, діагностика, лікувальна тактика.
Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес- синдром, синдром черевної порожнини, колапс
1. У хворого 32 років з діагнозом: Політрамва. Закрита травма черепа та грудної клітки. Закритий перелом правого стегна. АТ – 100/60 мм рт.ст., ЧСС – 124/хв., ЧД – 28/хв. Через 2 години після проведення скелетного витягування під місцевою анестезією лідокаїном, відбулося різке погіршення стану: з’явився ціаноз обличчя і шиї, АТ – 60/40 мм рт.ст., ЧСС – 160/хв., ЧД – 44/хв. Яке ускладнення найбільш імовірно збільшило важкість полі травми? А. Інфаркт міокарда, кардіогенний шок
В. Больовий шок
С. Жирова емболія легеневої артерії
D. Тромбоемболія легеневої артерії
Е. Гостра анемія
2. Хворому 20 років для уточнення функціонального стану нирок проводиться рентгенологічне дослідження з в/в введенням кардіотрасту. В кінці введення стан хворого різко погіршився, з’явилась задишка, гіперемія шкіри, сверблячка. АТ – 60/20 мм рт.ст., ЧСС – 132/хв.. Аналогічне дослідження проводилось 3 місяці тому, побічних ефектів не спостерігалось. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Тромбоемболія легеневої артерії
В. Медикаментозний анафілактичний шок
С. Гостра ниркова недостатність
D. Непритомність внаслідок стресу на проведену маніпуляцію
Е. Інфаркт міокарда
3. На 4 добу після переливання несумісної (за групою) крові у хворого різко зменшився діурез, розвинулася анурія, різко погіршився загальний стан, підвищився артеріальний тиск. При лабораторному дослідженні: креатинін плазми – 680 мкмоль/л, сечовина плазми -24 ммоль/л. Про яку хворобу і яку стадію хвороби слід думати в першу чергу?
А. Анафілактичний шок, гостра ниркова недостатність, анурія
В. Гемотрансфузійний шок, постренальна гостра ниркова недостатність, анурія
С. Постгеморагічна гостра ниркова недостатність, анурія
D. Гемотрансфузійна гостра ниркова недостатність, анурія
Е. Гострий інтерстиціальний нефрит, обтураційна анурія
4. Хворий 42 років лікується в відділенні інтенсивної терапії з приводу синдрому тривалого здавлення, ниркової недостатності. При лабораторному обстеженні: сечовина – 28,4 ммоль/л; креатинін – 820 мкмоль/л; К–7,4 ммоль/л; Нb-76 г/л; Нt-0,26 л/л; Ер-2,4х1012/л. Яке ускладнення може безпосередньо загрожувати життю хворого?
А. ДВЗ-синдром
В. Анемічна гіпоксія
С.Респіраторний дистрес-синдром
D. Гіперкаліємічна зупинка серця
Е. Анемія
5. Хворого 25 років госпіталізовано в хірургічне відділення з діагнозом: проникаюче поранення черевної порожнини. Об’єктивно: збуджений, шкірні покриви та видимі слизові оболонки бліді; периферійний пульс слабкого наповнення, частий, АТ-110/60 мм рт.ст. Позитивний симптом «запустіння» периферійних підшкірних вен. Діурез знижений. Як кваліфікувати цей стан?
А. Пре агонія
В. Некомпенсований оборотний шок
С. Агонія
D. Необоротний шок
Е. Компенсований шок
6. Хворій 17 років під час операції з приводу ускладненої позаматкової вагітності, внутрішньочеревної кровотечі перелито 2,3 л крові. Через добу з’явилися скарги на утруднення вдиху, “надривне дихання», рентгенологічно – двостороння інфільтрація легень. Яка найбільш імовірна причина цих змін:
А. Порушення коагуляції крові
В. Переливання іногрупної крові
С. У зв’язку з наркозом
D. Гострий респіраторний дистрес-синдром
Е. Переливання крові великих термінів збереження
7. Хворого, 40 років, з травмою обох стегон доставлено з місця аварії попутним транспортом.
Об’єктивно: ціаноз, пурпура в нижній половині шиї, тахіпное, АТ-60/40 мм рт.ст., ЧСС120/хв., у легенях вологі хрипи, діурез-20 мл/год., Hb-100 г/л. Який із запропонованих діагнозів найбільш імовірний?
А. Травматичний шок
В. Жирова емболія
С. Геморагічний шок
D. Больовий шок
Е. Тромбоемболія
8. Через 2 години після відновлення серцевої діяльності у хворого, що переніс раптову зупинку серця на тлі геморагічного шоку (крововтрата біля 2,5 л) і знаходиться на ШВЛ, відзначається нестабільна геодинаміка (АТ-80/40 – 90/60 мм рт.ст., тахікардія), ЦВТ-5 мм вод.ст. Це пов’язано з:
А. Серцевою недостатністю
В. Неадекватним газообміном
С. Гіповолемією
D. Вазоплегією
Е. Неадекватним знеболюванням
9. Хворий з діагнозом: перитоніт неясного ґенезу, АТ-90/60 мм рт.ст., ЧСС-126/хв., ЧД32/хв., шкіра сірого кольору. В операційній проведена катетеризація верхньої порожневої вени по Сельдингеру із підключичного доступу. Анестезія загальна із штучною вентиляцією легень. Через годину відзначаються гіпотонія, тахікардія, екстрасистолія, дихання над правими відділами легенів не прослуховується, перкуторно – тимпаніт. Яка причина погіршення стану хворого?
А. Ендотоксичний шок
В. Кардіогенний шок
С. Гостра серцева недостатність
D. Напружений пневмоторакс
Е. Надниркова недостатність
10. Лікар приймального відділення оглядає хворого Ф., 58 років, який годину тому отримав травму правого стегна в автокатастрофі. Об’єктивно: загальний стан хворого важкий, шкіра бліда, АТ-90/50 мм рт.ст., пульс-110/хв. По передній поверхні правого стегна рвана рана 10х14 см, із неї виступає уламок кістки, кровотеча з рани помірна, пульс на підколінній артерії збережений. Що повинен зробити лікар приймального відділення? А. Перелити одногрупну сумісну еритроцитарну масу
В. Ввести наркотичні анальгетики, протишокові кровозамінники
С. Призначити ненаркотичні анальгетики, накласти гіпсову лангету
D. Знеболити та накласти скелетний витяг
Е. Накласти на рану асептичну пов’язку, а на ногу – шину Дітеріхса
11. Хворий К., 27 років, доставлений з ножовим пораненням живота через 4 години після травми. Стан важкий. Пульс 120 в хв., слабкий. АТ 70/40 мм рт.ст. Проведена лапаротомія. В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлена кровотеча із судин брижі тонкої кишки. Кровотечу зупинено. Пошкодження порожнистих органів не виявлено. Як краще відновити коововтрату?
А. Провести реінфузію аутокрові
В. Перелити еритроцитарну масу
С. Перелити відмиті еритроцити
D. Перелити свіжозаморожену плазму
Е. Перелити реополіглюкін
12. Під час переливання крові при проведенні біологічної проби у хворого наступив озноб, хворий покритий холодним потом, відзначає мигтіння перед очима, незначний біль в поперековій області. Що у хворого?
А. Гемотрансфузійна реакція
В. Пірогенна реакція
С. Бактеріально-токсичний шок
D. Цитратний шок
Е. Напад ниркової коліки
13. Хворому Т., 44 років, з метою ліквідації постгеморагічної анемії після резекції шлунку, яка проводилася з приводу профузної виразкової кровотечі, перелито внутрішньовенно крапельно 450,0 мл одногрупної А(ІІ) Rh(-) крові. Через 20 хвилин після гемотрансфузії у хворого підвищилася температура до 39,5°С, з'явилася задишка, головний біль, кволість, запаморочення, м'язові болі, сильний трус. Була одноразова блювота. На шкірі - уртикарний сип, Пульс - 120 на хв., АТ - 90/60 мм рт.ст. Яке ускладнення розвинулося у хворого? А. Важка пірогенна реакція
В. Анафілактичний шок
С. Анафілактична реакція
D. Алергічна реакція
Е. Калієва інтоксикація
Хвора 3., 76 років, впала з висоти близько З м на деревину. Доставлена у відділення через 6 годин після травми, Стан тяжкий. У контакт вступає з трудом. АТ - 80/60 мм рт. ст., Р - 120 уд. на хв. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгеноскопії виявлений вільний газ в черевній порожнині під куполами діафрагми. Діагноз: розрив полого органу. Яке ускладнення розвилось у хворої?
А. Перитоніт
В. Механічна кишкова непрохідність
С. Інфаркт міокарда D. Перелом основи черепу Е. Травматичний шок I ст.
Хворий А., 20 років, 5 годин тому отримав тупу травму живота. Скаржиться на біль в лівому підребер’ї і по всьому животу, загальну слабкість. Хворий блідий, АТ 90/50 мм рт.ст., Р-110 уд./хв. Перитоніальні симптоми слабо виражені. Притуплення перкуторного звуку по боках живота. Ваш діагноз?
А. Розрив нирки
В. Травматичний шок III ст.
С. Розрив селезінки
D. Розрив печінки
Е. Розрив кишечника
16. Хворий 28 років надійшов після ДТП із діагнозом «Закрита травма живота». Відзначає болі у верхніх відділах живота з ірадіацією в ліву надключичну ділянку. Об’єктивно: блідий, АТ 90/50 мм вод.ст., пульс-116 уд./хв. Притуплення перкуторного звуку у відлогих відділах живота, слабко-позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, позитивний симптом «ВанькиВстаньки». Про яке внутрішньочеревне ушкодження можно думати?
А. Розрив селезінки
В. Розрив шлунка
С. Розрив кишечнику
D. Травматичний шок III ст.
Е. За очеревинна гематома
17. Молодший лейтенант З., 27 років, поступив на МПП через 1,5 год. після поранення в живіт осколком авіобомби. Стан тяжкий. Блідий. Пульс 132 на хв. АТ- 80/60 мм.рт.ст. В ділянці підребер'я є пов'язка з ІПП просякнута кров'ю. Живіт напружений. Перкуторно визначається тупість у відлогих місцях, що переміщується при зміні положення тіла. Визначаються симптоми подразнення очеревини. Сформулюйте
А. Проникаюче поранення живота, внутрішня кровотеча, гіповолемічний шок 2-3 ст.
В. Проникаюче поранення живота
С. Поранення живота та паренхіматозних органів
D. Непроникаюче поранення живота
Е. Поранення кишечника
18. Молодший лейтенант 3., 27 років, поступив на МПП через 1,5 год. після поранення в живіт осколком авіобомби. Стан тяжкий. Блідий. Пульс 132 на хв. АТ- 80/60 мм.рт.ст.. В ділянці підребер'я є пов'язка з ІПП просякнута кров'ю. Живіт напружений. Перкуторно визначається тупість у відлогих місцях, що переміщується при зміні положення тіла. Визначаються симптоми подразнення очеревини. В якому підрозділі та яка допомога повинна бути надана на МПП?
А. В перев'язочній
В. В приймально-сортувальній палатці
С. В ізоляторі
D. В евакуаційній
Е. В порядку самодопомоги
19. Хвора Г., 48 років, побита невідомими 3 години тому. Доставлена у відділення зі скаргами на різкий біль у животі, нудоту, блювання. Риси обличчя загострені. Язик сухий, П112 на хв.., АТ-100/60 мм рт.ст. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При об зорній рентгеноскопії видно вільний газ під обома куполами діафрагми. Встановлено діагноз: розрив полого органу. Який вид лікування найбільш доцільний?
А. Оперативний
В. Холод на живіт
С. Призначення антибіотиків
D. Знеболюючі препарати
Е. Зонд у шлунок
20. У відділенні каретою швидкої допомоги доставлений хворий після падіння з висоти, з клінічними ознаками множинних переломів обох кінцівок. Стан хворого тяжкий, свідомість збережена, але психічно загальмований, шкіра блідо-сірого кольору, на лобі холодний піт. Дихання поверхневе, до 30 на хвилину. Артеріальний тиск – 80/60 мм рт.ст., Рs-120 на 1 хв., слабкого наповнення. Яке ускладнення має місце у постраждалого?
А. Непритомність
В. Травматичний шок 1 ст.
С. Травматичний шок 3 ст.
D. Травматичний шок 4 ст.
Е. Травматичний шок 2 ст.
Ключі до тестів:
| 1 – С | 5 – Е | 9 – D | 13 – В | 17 – А |
| 2 – В | 6 – D | 10 – В | 14 – А | 18 – D |
| 3 – D | 7 – В | 11 – А | 15 – С | 19 – А |
| 4 – D | 8 – С | 12 – А | 16 – А | 20 – Е |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14