Тема 1.1 Категоріально-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Природні загрози та характер їх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення у НС.
Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, цивільна безпека, національна безпека. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація, класифікація та види небезпек. Характеристика небезпечних природних геологічних, гідрологічних, метеорологічних, пожежних процесів і явищ Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки, шляхи та засоби усунення та профілактики. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин. Профілактичні заходи. Правові превентивні, ситуаційні норми, компенсаційні та регламентні норми організаційції системи управління цивільною безпекою та захистом у НС. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні. Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
Положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів та Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування з цивільної безпеки.
Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання.
Зміст.
Дисципліна «Культура здоров’я особистості». Модуль І «Безпека життєдіяльності». Модуль ІІ «Долікарська підготовка». Модуль ІІІ «Рухові технології».
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується кризовими тенденціями з небезпеками глобального масштабу. За даними фахівців в галузі безпеки людини і суспільства, якщо людство не змінить характеру своєї життєдіяльності, то незворотні зміни навколишнього середовища вже за життя нинішнього покоління приведуть до соціальної та екологічної катастрофи. Тому необхідно, відповідно до потреб суспільства, вести підготовку людини до безпечної життєдіяльності, тобто розвивати поняття культури безпеки. Культура виражається в типах і формах організації життя і діяльності людей, в їхніх взаєминах. Отже, формами існування культури безпеки є духовні цінності, діяльність людей, організація життя окремих людей, колективів і суспільства в цілому, взаємини людей в повсякденному житті і в - екстремальних ситуаціях.
Поняття «культура безпеки» і «безпека життєдіяльності» відображають взаємозалежні явища і процеси. Культура безпеки як соціальне явище втілена в науці (включає наукові знання про безпеку людини і суспільства), мистецтві, міфології, ідеології, релігії, спорті. Безпека життєдіяльності як наукова дисципліна (БЖД) систематизує та узагальнює дані різних наук, в понятійній формі відображає закони безпеки людини і суспільства.
Модель життєдіяльності людини.
3 моменту появи на Землі Людина перманентно живе та діє в умовах потенційних небезпек, що постійно змінюються. Це дає змогу сформулювати аксіому про те, що діяльність Людини потенційно небезпечна.
Реалізуючись у просторі та часі, небезпеки спричиняють шкоду здоров'ю Людини, яка виявляється у нервових струсах, травмах, хворобах, інвалідних та летальних наслідках тощо. Отже, небезпеки - це те, що загрожує не тільки Людині, а й суспільству та державі в цілому. Отже, профілактика та захист від них — актуальна гуманна та соціально-економічна проблема, у вирішенні якої Держава не може не бути зацікавлена. Абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий залишковий ризик.
Під безпекою розуміють такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі наукового та технічного розвитку можна змиритися. Безпека - це прийнятний ризик. Для досягнення цієї мети найперший та найголовніший спосіб полягає в освіті народу. Отже, нема на Землі Людини, якій не загрожують небезпеки.
Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь наукових знань, які вивчає загальні небезпеки, що загрожують кожній Людині, та розробляє відповідні способи захисту від них у будь-яких умовах перебування людини.
БЖД забезпечує загальну грамотність в галузі безпеки; вона є науково-методичним фундаментом для всіх без виключення спеціальних дисциплін безпеки. БЖД не вирішує проблем безпеки. Це завдання спеціальних дисциплін (галузева безпека праці, атомна безпека, електробезпека, космічна безпека тощо).
За походженням усі небезпеки, що вивчаються у БЖД, діляться на 6 груп: природні, техногенні, антропогенні, біологічні, екологічні, соціальні.
За характером дії на організм людини розрізняють 5 груп небезпек: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.
Безпека життєдіяльності вирішує триєдине завдання, яке полягає у ідентифікації небезпеки, реалізації профілактичних заходів та захисті від залишкового ризику.
Виходячи із викладених положень
БЖД - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини. Безпека життєдіяльності - фундамент загальної освіти з проблем безпеки. Галузеві питання безпеки, що враховують специфіку відповідних підприємств читаються в курсі «Охорона праці в галузі».
Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
Безпека життієдіяльності (БЖД) – галузь наукових знань, що вивчає небезпеки та засоби захисту від них людини у будь-яких умовах її перебування. Це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
«Життєдіяльність» складається з двох слів - «життя» і «діяльність».
Життя - це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими - фізичною, хімічною, енергетичною тощо.
По Н. Ф. Реймерсу «Життя - це особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів».
Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Це специфічна форма активного ставлення людини до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільне змінювання та перетворення. Будь-яка діяльність містить у собі мету, засіб, результат та сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні, духовні процеси, що протікають у побуті, громадській, культурній, трудовій, науковій, навчальноій та інших сферах життя.
Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.
Здоров’я – природний стан організму, що характеризується його зрівноваженістю із навколишнім середовищем та відсутністю будь-яких хворобливих змін. В Уставі Всесвітньої організації охорони здоров’я записано: «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів».
Безпека – стан діяльності, при якому із певною імовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки, це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо. ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Безпека людини - це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини - невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» (Sustainable Human Development) – такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.
Небезпека – явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах наносити шкоду здоров’ю людини, це умова чи ситуація, яка існує в наколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.
Ризик – кількісна оцінка небезпеки. Визначається як частота або імовірність виникнення однієї події під час настання іншої. Ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних пристроїв визначити нескладно. Для складних же технічних систем, а тим більше для людини чи суспільства ризик - це категорія, яка має велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визначити його надзвичайно складно. В таких випадках ризик може бути оцінений лише завдяки експертній оцінці.
Ризик, згідно Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» – це ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час за певних обставин. Це можливість здійснення будь-якої події, яка сприяє проявленню негативних результатів в діяльності людини. В теорії БЖД під ризиком розуміють негативні результати дії будь-якого фактору, або їх комплексу. Ризик (R) здійснення будь-якої події можна визначити за формулою: R=n/N,
де: n – статистично зафіксована кількість несприятливих явищ (травма, хвороба, смерть), N – загальна, теоретична кількість явищ.
Прийнятний ризик – значення вірогідності прояву підвищеної небезпеки. Це такий ризик, який не загрожує негативними наслідками. Знаючи причини виникнення підвищеної небезпеки ризиком можна управляти.
Розрізняють індивідуальний та соціальни ризик.
Індивідульний ризик характеризує небезпеку певного виду для окремого індивіда.
Соціальний (точніше - груповий) ризик – це ризик для групи людей. Соціальний ризик – це залежність між частотою подій та кількістю уражених при цьому людей.
Ідентифікація небезпеки – процес розпізнавання образу небезпеки, встановлення можливих причин, просторових та часових координат, імовірності прояву, величини та наслідків небезпеки. Безпека людини, суспільства, національна безпека.
Цивільна безпека - це готовність до застосовування та експлуатації технічних систем захисту, засобів індивідуального та колективного захисту людини від негативного впливу небезпечних чинників надзвичайної ситуації, дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Національна безпека — здатність країни своєчасно виявляти, запобігати і нейтралізувати реальні та потенційні загрози національним інтересам.
Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
Таким чином, концепція безпеки людини є багатокомпонентною (Компоненти безпеки особи або концепція) і включає в себе економічну, продовольчу, екологічну, особисту, політичну, суспільну безпеку та безпеку здоров'я, і передбачає захист від загроз, які існують постійно, та тих, що виникають раптово. 2004 – 2007 рр
Небезпека – центральне поняття БЖД під яким розуміють будь-які явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах наносити шкоду здоров’ю людини. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно та біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини.
Класифікація та види небезпек:
за природним походженням (природні, техногенні, екологічні та ін.);
за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);
за локалізацією(космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);
за наслідками(захворювання,травми, загибель, пожежі);
за шкодою(соціальна, технічна, екологічна);
за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожно-транспортна, виробнича);
за структурою (прості, складні, похідні);
за характером дії на людину (активні та пасивні).
Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів, систематизованих за конкретними ознаками. В окремих випадках складається номенклатура небезпек для окремих об’єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці та ін.).
Загальна номенклатура небезпек систематизована за відповідними ознаками в алфавітному порядку: аномальні температура, вологість, рухомість повітря; аномальний барометричний тиск; аномальне освітлення, алкоголь і ін.; вакуум, вибухи, висота, вибухові речовини, вібрація, вода, вогнегасні речовини, вогнепальна зброя, вітроломи ін; гази, гербіциди, глибина, гіподинамія, гіпокінезія, гарячі поверхні, гострі предмети; динамічні перевантаження, дощ, дим; електрична дуга, електричний струм, електростатичний струм, високі частоти, електричне поле, електромагнітне поле, емоційний стрес, емоційне перевантаження; інфразвук, інфрачервоне випромінювання, іскри; магнітні поля, макроорганізми, медикаменти, метеорити і ін.; накип, недостатня міцність, недостатня стійкість, нерівні поверхні, неправильні дії персоналу, надлишковий тиск; отруєння, отруйні речовини, охолодження; помилкові дії людей, повені, падіння, пара, перевантаження машин і механізмів, перенапруга аналізаторів, пестициди, підвищений тиск в посудинах, підвищена яскравість і блиск: світла, пожежі, психологічна несумісність, пил, пульсація світлового потоку, прискорення; робоча поза, радіація, резонанс, резумове перевантаження, рухомі предмети; слизькі поверхні, снігопад, сонячна активність, сонливість, струми, сейсмічна активність; ударні хвилі, ультразвук, ультрафіолетове випромінювання, ураган; шум, швидкість руху, швидкість обертання.
1 2 3 4 5