| Ім'я файлу: практичні_завдання_з_теми_серцевий_цикл.docx Розширення: docxРозмір: 247кб.Дата: 10.04.2023скачати Практичні завдання:
Завдання 1. Заповнити таблицю.
Наприкінці діастоли лівого шлуночка, перед початком скорочення, тиск у серці близько 5 мм рт.стовпчика. При цьому передсердно-шлуночкові клапани відкриті, а півмісяцеві аортальні клапани закриті тому, що тиск в аорті значено перевищує тиск у серці. Серце наповнюється кров’ю.
| Систола (0,33)
відбувається оскільки збудження розповсюджується аж до верхівки серця
| Період/інтервали
| Фаза
| Характеристика
| Тривалість (секунди)
| напруження
| асинхронного скорочення
| Дана фаза приблизно відповідає тому періоду часу, протягом якого хвиля збудження поширюється по міокарду шлуночка: одні кардіоміоцити при цьому скорочуються, інші (ще не збуджені) – розтягуються. Тому напруження міокарду шлуночка і тиск в ньому не змінюється не відбувається рух крові через порожнини серця; не змінюється положення клапанів
| (0,05 с)
| ізометричного (ізоволюметричного) скорочення
| Ця фаза починається, коли в процес скорочення залучається більшість кардіоміоцитів шлуночка відбувається підвищення тиску в його порожнині. Коли тиск стає трішки вищим, ніж в передсерді, закривається мітральний клапан. Шлуночок скорочуються при закритих клапанах. Ізометричне скорочення зумовлює дуже значне підвищення тиску (від 8 до 70-80 мм рт. ст.) за дуже короткий відрізок часу
| (0,03 с)
| протосфігмічний інтервал
|
| Процес відкриття півмісяцевих клапанів
| 0
| вигнання
| швидкого вигнання крові
| Починається з відкриття півмісяцевих клапанів, яке відбувається, як тільки тиск в шлуночку стане трішки вищим, ніж в аорті. Шлуночок скорочуються і виганяє кров в судину. Під час даної фази спостерігається підвищення тиску в судинах (виганяється великий об’єм крові, більший, ніж відтікає на периферію підвищення тиску) – до 130 – 140 мм рт. ст. в аорті.
| 0,12
| повільного вигнання крові
| Під час цієї фази вигнання продовжується, але шлуночок виганяє менший об’єм крові відтік крові із аорти більший від її притоку відбувається пониження тиску до 100 мм рт. ст.
| 0,13
| Діастола (0,47)
| протодіастолічний інтервал
|
| Цей інтервал часу охоплює період від розслаблення шлуночка до закриття півмісяцевих клапанів. В результаті розслаблення шлуночка тиск в ньому починає знижуватись і стає дещо нижчим, ніж в аорті, кров за градієнтом тиску починає рухатись не тільки в периферичні судини, а й назад у шлуночок. Зворотній тік крові закриває півмісяцеві клапани.
| 0,04
| розслаблення
| ізометричного розслаблення
| Період розслаблення шлуночка при закритих клапанах. Під час цієї фази в шлуночку знаходиться 70 – 80 мл крові
| 0,08
| наповнення
| швидкого наповнення
| Шлуночок продовжує розслаблюватись, тиск в ньому продовжує знижуватись і в його порожнину надходить великий об’єм крові (близько 2/3 від загального об’єму, що надходить під час діастоли) за короткий інтервал часу
| 0,08
| повільного наповнення
| Під час цієї фази продовжується повільний рух крові з вен в передсердя, а звідти – в шлуночок
| 0,17
| активного наповнення (передсистола)
| В шлуночок надходить остання порція крові – 8% в стані спокою і до 30% при навантаженні (від загального об’єму, що надходить під час діастоли).
| 0,1
|
Завдання 2. Екстрасистола.
Рис. Схематичне зображення скорочень серця жаби (механокардіограма жаби).
1. Систола передсердь. 2. Систола шлуночків. 3. Діастола. 4. Інтервал між скороченнями серця жаби. А, В, С – моменти нанесення стимулів. Вказати яке саме з подразнень (А, В, С) викликатиме екстрасистолу. Пояснити свій вибір.
Наприкінці систоли збудливість серцевого м'яза починає відновлюватися - наступає фаза відносної рефрактерності. У цей період надпороговий подразник може викликати додаткове, позачергове скорочення серцевого м'яза - екстрасистолу. Тому, на мою думку подразник В викликатиме ексрасистолу серця жаби, адже згідно з схематичним зображенням він припадає на кінець систоли шлуночків(фазу відносної рефрактерності) скачати
|