Ім'я файлу: referat_shklyar.doc
Розширення: doc
Розмір: 905кб.
Дата: 17.10.2020
скачати

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Факультет інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії

Кафедра ПЗ

Реферат

На тему «Сучасна колективна інтелектуальна гра»

Виконав: ст. 3-ПІ-20Б Шкляр А.Р.

Перевірив: ст. викл. Круподьорова Л.М.

Вінниця – 2020

Зміст


Інтелектуальна гра 3

Що? Де? Коли? 4

Види питань5

Своя гра 7

Брейн-ринг 9

Геосоціальні ігри 10

Мета й завдання інтелектуальних ігор у навчальній діяльності 13

Посилання 14






Інтелектуальна гра




Інтелектуальна гра — це вид гри, що ґрунтується на застосуванні гравцями свого інтелекту й/або ерудиції.

Як правило, у таких іграх учасникам треба відповідати на питання з різних сфер життя. Інтелектуальні ігри поширені в ЗМІ, у першу чергу, на телебаченні, де переможець нагороджується якими-небудь призами.



Приклади інтелектуальних ігор

Що? Де? Коли?


Що? Де? Коли? (рос. Что? Где? Когда?) (часто використовують абревіатуру ЩДКрос. ЧГК) — інтелектуальна гра, популярна на теренах колишнього СРСР, та у країнах зі значними російськомовними спільнотами (ІзраїльНімеччинаСША).

Її придумав у 1975 р. телеведучий Володимир Ворошилов. Гра швидко стала популярною і невдовзі (на відміну від первинної телегри) з'явилася доступна всім охочим спортивна версія гри. Ігрова команда із шести (у спортивному різновиді — інколи до восьми) осіб повинна відповісти на питання, на обдумування та обговорення якого дають одну хвилину. Питання намагаються скласти такими, щоб дати відповідь на них можна було використавши звичайні, загальні знання та застосувавши логіку. За кожну правильну відповідь команда отримує одне очко.



Загальна ідеологія гри

Гравці у «Що? Де? Коли?» повинні мати широкий світогляд і цікавитися досягненнями сучасного суспільства. Для них важливо вміти швидко, оригінально думати. Може здатися, що для успішної гри обов'язково знати величезну кількість фактів, дат і подій. Насправді ж питання які орієнтовані на дріб'язкові факти, вважають не надто цікавими й такі питання намагаються не давати під час ігор. Якісне питання повинно містити всі необхідні факти, натяки й підказки для відповіді й не вимагати від гравців особливих спеціальних знань.

Під час слухання запитання треба проявити уважність, вміння занотувати найважливіше і т. д. Часто якесь зайве, неважливе у цьому контексті слово чи незвична граматична форма є непотрібним натяком; таку роль виконують каламбури і т. д. Існують питання, які неможливо коректно перекласти (з однієї мови на іншу), а якщо можливо, то для цього потрібно мати певні знання культурології. Питання стосуються різноманітних розділів життя та знань та мають різну стилістику, тому найкращими гравцями є, переважно, найерудованіші особи та гравці, які чимало читають.

Види питань


  • Бліц. Крім звичних питань, на обговорення яких дають одну хвилину, ввели «бліц-питання». Це набір із трьох простіших, ніж зазвичай, питань, на кожне з яких дають лише 20 секунд для роздумів. Команда отримує очко за 3 правильні відповіді. Спочатку такий тип питань з'явився у телегрі, а згодом його почали використовувати і у спортивному варіанті.

  • Питання з чорним ящиком. Потрібно здогадатися, що лежить у чорній шкатулці, яка лежить перед гравцями. За розмірами можна приблизно вгадати розміри предмета. Крім того там не може бути нічого абстрактного (хоча одного разу там було ніщо — саме такою була правильна відповідь, але цей випадок був радше винятком).

  • Супербліц — подібний до бліца. Різниця полягає у тому, що грає лише один гравець від команди.

  • Мультимедійні питання. Це питання, які ставлять способом відео- чи аудіозапису, або використовуючи малюнки. У телегрі відео просто показують на моніторі. В спортивному варіанті на кожен стіл перед озвучуванням питання роздають роздруківку. Часто читанням питання, роздають довгі тексти (наприклад, вірші), щоби уникнути довгого та непотрібного переписування.

  • Питання з предметом. Команді показують предмет і просять, наприклад, сказати, для чого (або як) його використовують (використовували), продемонструвати спосіб дії предмета тощо.

Приклади питань

  1. Джером К. Джером порівнював це з урядом, оскільки і перше і друге цінують лише, коли вони хороші. Назвіть це.

  2. Вавилонські жерці забороняли звичайним людям їсти плоди цього дерева. Вони вважали, що ті, хто скуштує цих плодів, негайно стане дуже розумним й намагатиметься захопити владу. На такі думки жерців наштовхнула форма плодів усередині. Здогадайтеся, що вона нагадувала, й назвіть це дерево.

  3. Перед вами давньоєгипетський рукопис; він розповідає про одного раба: «Він має чудовий слух на обидва вуха, чесний і слухняний». Цей текст розглядають як один з найперших екземплярів… Чого?

  4. В італійському антифашистському кіно «Життя прекрасне» головний герой, незадовго до того, як потрапити до концтабору, питається свого товариша про його політичні симпатії. Але товариш у цю мить саме кличе своїх синів. Головний герой, почувши їхні імена, вже може нічого більше питати. Назвіть імена обох синів.



Рис.1 – «Що? Де? Коли?» на телебаченні

Своя гра




Своя́ гра (своя́к) — інтелектуальна індивідуальна гра. Виграє той, хто більше набере балів.

Розрізняють дві версії: елітарна та спортивна. Голновна відмінність полягає у тому, що у спортивній сигналізувати про бажання відповісти (натискати на кнопку системи, плескати у долоні) можна, не дослухавши питання до кінця.

Різновиди

  • Вгадай мелодію — замість питань гравцям дається можливість прослухати мелодію, гравець повинен назвати автора або назву.

  • Алкогольний свояк (п'яний свояк) — замість очок за правильну відповідь гравець отримує алкогольний напій на вибір, який він повинен одразу ж випити (інколи п'ють ті гравці, що відповідають не правильно)

Правила

  1. Гра проводиться між індивідуальними учасниками. Одночасно грають 3-5 чоловіка.

  2. Учасникам пропонується декілька тем, зазвичай 3-5 (хоча кількість може варіюватись до 10-20). Теми як правило підібрані із разних галузей знань.

  3. Кожна тема складається з 5 запитань, які різняться за складністю. Перше запитання «коштує» 10 балів, друге — 20, третє — 30, четверте — 40, п'яте — 50.

  4. Гравець може відповідати на запитання в будь-який момент після того як почалось зачитування питання. Про це він повідомляє ведучого натисканням кнопки (за умов наявності системи, в інших випадках сигнал про готовність відповідати подається хлопком, підняттям руки тощо).

  5. За правильну відповідь на запитання гравець отримує ту кількість балів, скільки «вартує» запитання. У випадку неправильної відповіді бали віднімаються.

  6. Після закінчення питання гравці мають 5 секунд на обдумування та можливість відповіді. Після того, як гравець зголосився відповідати йому надається 3-5 секунд для озвучення своєї відповіді. Після неправильної відповіді інші гравці отримують право відповідати. Кожен гравець може відповідати лише один раз на одне питання.

  7. Після останнього питання в турі бали кожного гравця додаються. Якщо у двох або більше гравців однакова кількість балів, то переможець визначається за додатковими показниками (кількість правильних відповідей, сума правильних відповідей тощо). Якщо всі показники однакові, то грається додаткова тема.


Брейн-ринг


Брейн-ринг  гра між двома (і більше) командами у відповіді на питання. Ідея гри двох команд належить Володимиру Яковичу Ворошилову та висловлено ним у книзі «Феномен гри». Перша гра пройшла між дніпропетровським і одеським клубами «Що? Де? Коли?». Саму ж назву гри придумали в Дніпрі Борис Бородін, Оксана Балазанова, Марина Білоцерківська та Олександр Рубін в 1987 році, після перших міжнародних ігор «Що? Де? Коли?». Вони ж зареєстрували перші правила цієї гри в 1988 році.



Правила гри

Дві команди гравців одночасно відповідають на одне і те ж питання, причому команда, що першою правильно відповіла позбавляє суперника можливості відповісти на це ж питання. У цей час існує кілька версій правил «Брейн-рингу», що відрізняються кількістю розігруваних питань та способом нарахування очок за правильні відповіді. Перемагає команда, яка набрала більше очок.

Геосоціальні ігри


Геосоціа́льні і́гри — це різновид інтелектуальних ігор, основою яких є стратегія, математичний розрахунокпсихологія, інші індивідуальні здібності, де перемагає найсильніший, а не той, кому щастить. Відмітна риса проекту «геосоціальні гри» — це можливість участі в одній грі необмеженої кількості людей.



Загальні положення

Саме таку можливість надають сучасний технологічний програмно-апаратний комплекс для обрахунку колективного ходу (результуючого ходу великої кількості учасників) і рейтингова таблиця гравця. Рейтинг гравця залежить прямо пропорційно від кількості його індивідуальних ходів, що збігаються з колективним ходом, і обернено пропорційно часу, витраченого на прийняття індивідуального рішення. У цих іграх можлива присутність угоди про виграш. З призового фонду, який формується самими гравцями, організатор отримує комісію необхідну для проведення і технічного забезпечення віртуальних битв.

При проведенні та популяризації геосоціальних ігор дотримуються наступних принципів:

  • забезпечення права кожного на вільний доступ до геосоціальних ігор, як умова самореалізації та розвитку розумових здібностей особистості;

  • використання геосоціальних ігор для організації корисного та приємного дозвілля, в профілактиці шкідливих звичок та асоціальних форм поведінки, а також в формуванні здорового способу життя населення, різнобічному інтелектуальному вдосконаленні громадян;

  • сприяти розвитку усіх видів і складових частин геосоціальних ігор («Геосоціальні шахи», «Геосоціальні шашки», "Геосоціальних ігор «Мінімакс», «Соціальний квест», «Соціальне метеопрогнозування», «Соціальне зодчество», «Геосоціальний віртуальний футбол», «Геосоціальний віртуальний бокс» тощо) з урахуванням їх унікальності, соціальної та освітньої функцій;

  • взаємозв'язок геосоціальних ігор з фізкультурно—спортивним рухом;

  • спрямованість на організацію на території України національних та міжнародних змагань з геосоціальних ігор;

  • стимулювання учасників геосоціальних ігор за досягнення високих турнірних результатів на офіційних національних та міжнародних змаганнях;

  • забезпечення безпечної організації та проведення геосоціальних ігор для учасників, а також інших суб'єктів даного виду ігор;

  • забезпечення проведення наукових досліджень в області геосоціальних ігор у зв'язку з тим, що вони є унікальним майданчиком для різного виду соціологічних досліджень. Заохочення дослідної роботи на національному та міжнародному рівнях, яка буде спрямована на поліпшення розуміння комплексу питань, які пов'язані з утриманням та проведенням геосоціальних ігор. В першу чергу це стосується правил геосоціальних ігор, їх вдосконалення і уніфікації, фіксування, аналізу і запобігання випадків їх порушення;

  • спрямованість національного і міжнародного руху геосоціальних ігор на зближення між людьми, консолідацію суспільства, зміцнення миру та міжнародного співробітництва;

  • забезпечення розвитку моральної і етичної бази геосоціальних ігор, поширення та дотримання цінностей і правил чесної гри.



Термінологія

Геосоціальні ігри — інтелектуальні (шахишашки тощо) та інші ігри з застосуванням принципу «колективного ходу», в яких може брати участь необмежена кількість гравців з призовим фондом. Призовий фонд розподіляється, в залежності від місця гравця в рейтинговій таблиці, основним принципом побудови якої є кількість індивідуальних і колективних ходів, що збігаються.

Колективний хід — результуючий хід переважної кількості учасників гри, який фіксується і обробляється програмно — апаратним комплексом.

«Колективний хід» — програмно-апаратний комплекс створений для проведення геосоціальних ігор з використанням «колективного ходу» і побудови рейтингової таблиці.

Рейтингова таблиця — таблиця учасників гри. Основні принципи побудови рейтингу: прямо пропорційність кількості збігів індивідуального ходу з колективним і обернено пропорційність до часу, затраченого гравцем на обдумування свого індивідуального ходу.

Рейтинг учасника — місце гравця в рейтинговій таблиці. В залежності від рейтингу гравця залежить сума виграшу і рівень визнання (наприклад, початківець, майстер, експерт тощо).

Мета й завдання інтелектуальних ігор у навчальній діяльності


  • Пропагування наукових знань і розвиток у школярів інтересу до наукової діяльності.

  • Виявлення обдарованих і талановитих дітей.

  • Розвиток творчої активності дітей.

  • Стимулювання розвитку інтелектуальних і пізнавальних можливостей дітей.

  • Організація дозвілля учнів.

  • Створення умов для самопізнання й самореалізації.


Посилання


    1. Інтелектуальна гра

    2. Що? Де? Коли?

    3. Своя гра

    4. Брейн-ринг

    5. Геосоціальні ігри




скачати

© Усі права захищені
написати до нас