Стихійні групи – це короткочасні об’єднання великої кількості людей, які зібрались разом з певного приводу і демонструють якісь спільні дії. Така «група» може бути певною мірою кимсь організована, але частіше виникає стихійно, не обов’язково чітко усвідомлює свою мету, однак, проте, може бути дуже активною. В сучасних суспільствах від дій таких груп часто залежать політичні та соціальні рішення. Важливим чинником формування таких груп є громадська думка.
У стихійних групах відбувається стихійна передача інформації. З одного боку, це інформація із офіційних повідомлень засобів масової інформації, яка часто довільно і помилково інтерпретуються. З іншого боку, у подібних групах є популярним інше джерело інформації – різного роду чутки та плітки. У них – свої закони розповсюдження та циркуляції. Це джерело служить засобом не лише доповнення, але й перевірки інформації, яка надійшла із офіційної пропаганди (Шерковин, 1975). При цьому втрачається необхідність власної інтерпретації інформації. Відбувається групове стимулювання дій. Ситуація спілкування характеризується тим, що особистість діє практично без відчуття особистого контролю над ситуацією. Громадська думка доповнюється інформацією, отриманою із різних джерел. Виникає особливий ефект довіри.
Натовп є контактною групою людей, обчислюваною десятками і навіть тисячами людей, але не організованою ані зовні, ані внутрішньо, а об’єднувана під впливом психологічних механізмів наслідування, навіювання та зараження. Натовп утворюється на вулиці з приводу найрізноманітніших подій: дорожньо-транспортної пригоди, нещасного випадку, невдоволення діями представника влади чи просто перехожого, затримання правопорушника і т.п. Тривалість існування натовпу визначається лише значущістю інциденту. У випадках вираження невдоволення яким-небудь соціальним явищем натовп може збуджуватись і переходити до якихось дій, іноді агресивних, його емоційне напруження може при цьому зростати. В натовпі можуть виникати елементи організації, якщо знаходиться людина, яка зуміє його очолити. Але якщо навіть елементи організованості виникли, вони дуже нестабільні: натовп легко може їх змести. У будь-якому випадку стихія залишається основним тлом поведінки натовпу.
Ознаки натовпу:
• численність - як правило, це велика група людей;
• висока контактність, тобто кожна людина знаходиться на близькій відстані з іншими, фактично входячи в їх персональні простору;
• емоційна збудженість - типовими психологічними станами даної групи є динамічні, неврівноважені стані, підвищене емоційне збудження, хвилювання людей тощо;
• неорганізованість (стихійність) - ці групи найчастіше утворюються стихійно, спочатку мають слабку організованість, а при наявності організації можуть легко втрачати її;
• нестійкість мети - найбільші суперечки виникають навколо такої ознаки натовпу, як її «цілісність – безцільність».
Маса описується як більш стабільне, в порівнянні із натовпом, утворення, але із нечіткими рамками. Це маніфестації, демонстрації та мітинги. Маса може виступати не обов’язково як хвилинне утворення, подібне натовпу; вона може виявитись значно більшого ступеню організованої, коли певні верстви населення досить свідомо збираються заради певної акції: маніфестації, демонстрації, мітингу. Тут більш високою є роль організаторів, які відомі як лідери саме тих організованих груп, що взяли участь в даній масовій дії, вони звичайно висуваються не безпосередньо у момент початку дій. У діях маси є більш чіткими і продуманими, як кінцеві цілі, так і тактика поведінки. Разом із тим, як і натовп, маса є достатньо різнорідною, в ній теж можуть, як співіснувати, так і зіштовхуватись різні інтереси, тому її існування може бути нестійким.
- Розмиті, тобто нечітко окреслені межі; масу становить невизначена сукупність людей;
- Слабкий взаємозв'язок і лише епізодичне взаємодія; для них характерні, по-перше, локальні зв'язки (наприклад, між членами сімей, близькими родичами, сусідами за місцем проживання або товаришами по службі, по роботі), а по-друге, опосередковані зв'язки через інформаційні джерела, окремих представників соціального об'єкту або через причетність до його дій;
- Висока динамічність, мінливість, тобто її склад легко може змінюватися: люди можуть виходити і входити в дифузну групу без труднощів, тому вона відноситься до числа відкритих і високомобільних груп;
- Низька інтегрованість, слабка згуртованість; однак це може не ставитися до окремих локальних її частинам
Публіка – це короткочасне зібрання людей для спільного проведення часу на трибуні стадіону, у великому глядацькому залі або на площі перед динаміком при прослуховуванні важливого повідомлення. У більш замкнутих приміщеннях публіку часто іменують аудиторією.
Публіка та аудиторія збираються заради загальної певної мети, і вони відносно більш керовані, зокрема більшою мірою дотримуються норм, прийнятих в обраному типі організації видовищ. Але і публіка залишається масовим зібранням людей, і в ній діють закони маси, і в разі яких-небудь інцидентів можливі випадки виходу ситуації з-під контролю організаторів. Відомі драматичні випадки, до яких призводять непогамовні пристрасті, наприклад уболівальників футболу на стадіонах і т.п.
Стихійні групи - це складна та різноманітна явище в суспільстві. Натовпи, маси та публіки можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на людей та суспільство в цілому.Важливо розуміти характеристики та особливості кожної з форм стихійних груп, щоб ефективно взаємодіяти з ними та забезпечувати безпеку та благополуччя учасників та оточуючих.