Стародавньоіндійська філософія: періодизація, джерела та напрями.
Стародавня індійська філософія виникла і розвивалася протягом тривалого історичного періоду, розпочавши з ранньої індуїстської філософії та розквітом буддизму та джайнізму. Філософія Індії має складну історію і включає в себе різноманітні напрями та школи думок. Давайте розглянемо періодизацію, джерела та основні напрями стародавньої індійської філософії:
**Періодизація стародавньоіндійської філософії:**
Стародавня індійська філософія може бути розділена на кілька основних періодів:
1. **Ведізм (приблизно 1500–600 років до н.е.)**: Філософія ведів відігравала ключову роль в стародавній індійській культурі. Священні тексти Вед, такі як Рігведа та Яджурведа, містять духовні та релігійні знання, які стали основою ведійської філософії.
2. **Упанішади (початок 6 століття до н.е.)**: Упанішади розвинулись на основі ведійської традиції та принесли більше метафізичних та філософських роздумів про природу Брахмана (абсолютної реальності) та Атмана (індивідуальної душі). Вони є ключовими текстами для індуїзму, буддизму та джайнізму.
3. **Буддизм (з 6 століття до н.е.) і Джайнізм (з 6 століття до н.е.)**: Буддизм і Джайнізм були двома окремими релігійними течіями та філософськими системами, які виникли в той самий час, що й упанішади. Обидва вони надають великий акцент етиці та способу життя.
4. **Мімамса (близько 2 століття до н.е.)**: Ця філософська школа розвивала доктрину йажних ритуалів та обрядів, описаних у Ведах.
5. **Наяя, Вайшешіка, Самх'я, та Йога (початок нашої ери)**: Ці школи філософії виникли пізніше і розглядали питання пізнання, логіки, фізики та духовності.
6. **Медієвальна філософія (7-12 століття)**: В цей період виникло багато філософських систем, таких як адвайта-веданта (Шанкара), вішешіка, йогачара та інші.
**Джерела стародавньоіндійської філософії:**
Головними джерелами стародавньої індійської філософії є священні тексти, які включають в себе:
- **Веди**: Серед них Рігведа, Яджурведа, Самаведа та Атхарваведа.
- **Упанішади**: Філософські тексти, які розглядаються як завершення ведійської традиції.
- **Джайністські тексти**: Наприклад, "Агама" та інші священні тексти джайнізму.
- **Буддистські тексти**: Основні писання буддизму, такі як "Сутти" та "Абхідхарми".
**Основні напрями стародавньоіндійської філософії:**
- **Адвайта-веданта (Шанкара)**: Вчення про недвоїство абсолютної реальності (Брахмана) та індивідуальної душі (Атмана).
- **Двайта-веданта (Ропара Чайтанья та Рамануджа)**: Вчення, яке вказує на дуалізм між абсолютною реальністю (Брахманом) та індивідуальними душами (Атманами).
- **Самх'я**: Філософська система, яка досліджує природу реальності та поділяє її на два аспекти: Пурушу (душа) і Пракріти (природа).
- **Йога**: Філософська система, яка вивчає духовну практику і зусилля для досягнення єдності з абсолютом.
- **Вайшешіка**: Філософська школа, яка аналізує природу матерії та атоми.
- **Мімамса**: Філософська система, яка вивчає правильність індуїстських обрядів і ритуалів.
- **Буддизм і Джайнізм**: Ці релігійні течії також розвинули власні філософські системи, які включають в себе вчення про етику, карму та реінкарнацію.
Стародавня індійська філософія багатогранна і різноманітна, і вона має глибокий вплив на індійську культуру, релігію і мислення. Вона створила основу для багатьох інших філософських систем, які розвивалися на території сучасної Індії протягом століть.
Продовжуючи розгляд стародавньоіндійської філософії:
- **Наяя**: Ця філософська школа розвивала логічні та метафізичні аргументи для доведення існування Бога та специфікації різних видів пізнання.
- **Чарвака (Локаята)**: Це була матеріалістична філософська школа, яка відкидала існування душі та реінкарнації, а також вірила лише в сприйняття через органи чуття та матеріальний світ.
- **Тантра**: Філософська система, яка розвивала техніки духовного розвитку, медитації та обряди для досягнення єдності з абсолютом.
- **Айурведа**: Це система індійської медицини, яка також має філософський аспект у вигляді концепції балансу трьох доз, або "досх" (ват, пітта, капха).
- **Софістикальна філософія**: Цей напрям стародавньої індійської філософії вивчав аспекти риторики та логіки і був пов'язаний із викладенням аргументації і доказів.
Ці різноманітні філософські школи і напрями розвивалися в стародавній Індії і внесли значний внесок у формування індійської культури, релігії, моралі і етики. Кожна з них виробляла власні уявлення про природу світу, релігійні практики та етичні норми, що вплинули на духовний ландшафт регіону на протязі тисячоліть.