СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ РАУФА АБЛЯЗОВА
ФАХОВИЙ КОЛЕДД
Кафедра економіки,обліку і оподаткування
РЕФЕРАТ
з навчальної дисципліни «Історія та культура України»
на тему: «Становище українських земель під час татаро-монгольскої навали»
Студент-виконавець:
Коваль Юлія Євгенівна
Група КМТ-02
Роботу перевірила:
викл.Мельниченко
О.Л.
« »
20 р
Черкаси
2021
Зміст
Вступ………………………………………………………………......................3
Розділ 1. Утворення імперії Чінгісхана.Битва на р.Калка з монголо-татарами…………………………………………………………………………..4
Розділ 2. Наступ Батия на Русь.Оборона Києва та інших руських міст…...…9
Розділ 3. Русь під владою Золотої Орди……………………………………….13
Висновок…………………………………………………………………………16
Список використаних джерел…………………………………………………..17
Вступ
Питання про татарську навалу й долю української людності на території якої татари простягли своє «іго»,належить до одного з найбільш спірних в історії України. Довгий час в російській,польській і навіть в українській історіографії панувала версія про повне запустіння України після татарської навали. Нібито всі міста були зруйновані,села попалені,а населення втекло – переважно на Суздальщину.
Таким чином,встановлювана «приємність» - наступність Суздальщини,а за нею Московщини від України,мовляв,не лише князівська династія,а навіть людність прийшла з України.
Мета роботи:розширити знання про становище українських земель під час татаро-монгольської навали.
Розділ 1
Утворення імперії Чінгісхана.
Монгольська імперія-середньовічна імперія в Євразії,друга за площею імперія у світовій історії. Початок її утворенню поклало об’єднання тюркських племен під проводом Чингісхана у 1206 році. Вона збільшилася за рахунок приєднання держав Східної і Середньої Азії,Близького Сходу і Східної Європи. За життя Чингісхана державною мовою його імперії була споріднена казахській уйгурська мова. На час найбільшого розквіту її площа становила 24 мільйони км2 з населенням понад 100 млн людей.
Ще в ХІІ столітті мандрівниками з Середньої Азії та Індії була привезена звістка про те,що на сході утворилася нова держава-тюрськомовна Татарська імперія.
У тюрків були свої вожді,які називалися ханами. У ханів в підпорядкуванні були нойони,що були вождями племен. Саме вони захопили для своєї худоби найкращі землі для випасу. Хани мали бойові дружини,що складалися з аратів,які були просто бідними одноплемінниками. Великі хани могли дозволити собі мати добірну гвардію,в якій служили нукери.
З другої половини ХІІ століття у монголів стали відмирати родоплемінні відносини,а з появою приватної власності сформувалися окремі сім’ї.Зароджуються феодальні відносини,що можна назвати державністю. Міст Монгольська імперія не будувала,а багатство вимірювалось кількістю пасовищ і худоби та коней. Вважалося,що монголи-це відстала цивілізація. Вони були дуже войовничим народом. Для того щоб захопити нові пасовища,вони без роздумів знищували тих,кому ці пасовища належали раніше.
Монголи садили своїх дітей у сідло з дитинства.і тому кожен з них був прекрасним вершником і віртуозно володів арканом,луком зі стрілами. Їх коні були волохатими,низькорослими,володіли дивовижною витривалістю.
Ближче до ХІІІ століття монгольські хани стали вести боротьбу за першість. Переможці підкоряли собі переможених,і ті ставали підданими сильнішого хана і воювали на його боці. А непокірні ставали рабами. Ординська імперія проходила своє становлення безперервними війнами племен,а пізніше-їх спілками. Вожді винищували себе міжусобними війнами,чинити по-іншому в ті часи не вміли.
На початку шістдесятих років ХІІ століття тюрський вождь Єсугей об’єднав велику кількість племен. Старшим його сином був Темучен,який у 1206 році прийняв ім’я чингісхан,що в перекладі з тюрської означає «світлосяйний хан». Через деякий час Єсугея отруїли,а його військо розбіглося.
Вдова довгий час жила у злиднях доти,поки не підріс Темучен і не зібрав свою дружину,разом з якою він воював з іншими ханами. Йому вдалося,підпорядкувавши кілька монгольських племен,завоювати для себе трон «Хамаг монгол улусу»,а це означає,що всі монголи повинні були підкорятися тільки йому. У ці часи він був молодим,сміливим,бзросудним і нещадним воїном. Але він умів за певних обставин і відступити.
Саме Темученом були проведені реформи,за яких була введена десяткова система організації армії. Ним була створена особиста гвардія з величезними привілеями для найняв і нукерів,яких звільнили від податків. У той же час він підкорював і інші племена.Останнім підкореним ним плем’ям були великі татари. У 1206 році Темучена проголосили Ченгісханом-великим ханом. Саме з цих часів Ординська імперія почала своє існування.
У час розквіту площа Ординської імперії досягла 22% від території Землі.
1196 року племінний хан Темучін після винищення своїх супротивників стає Чингісханом і 1206 року на курултаї всіх тюркських і татарських степових народів проголошується верховним правителем.
Виходячи з існуючої ситуації,Чингісхан видав низку положень,які з часом були об’єднанні у Велику Ясу Чингізхана. Яка робить з ополчення (улус) національну одиницю:розподіл народу приблизно на 130 «тисяч» і гвардію під командуванням спадкоємних вождів,котрі із «золотої родини» Чингісхана кожного разу обирають Великого хана – чінгизида. Накази (ярлики) забезпечують внутрішній спокій за надзвичайної боєготовності для завоювання світу. Визнання всемогутності Бога,вшановувати якого можна в будь-якій формі.
Битва на р.Калка з монголо-татарами
На початку 1223-го монгольські війська розгромили основні сили половців,вторглися до Криму і захопили Сурож. Як повідомляв літописець: «І прибігло половців багато в Руську землю,і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам,-то ми нині порубані були,а ви завтра порубані будете».І була рада всіх князів у городі Києві,і нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі,аніж на своїй».
Були сформовані три групи військ:київська на чолі з князем Мстиславом Романовичем,чернігівсько-смоленська і галицько-волинська на чолі Мстиславом Мстиславичем Удатним,головним ініціатором походу. Князь суздальський Юрій Всеволодович обмежився допоміжним загоном ростовського князя,який вирушив запізно і незабаром повернувся назад.
Військо об’єдналося на правому березі Дніпра,біля острова Хортиця,куди прибули половецькі загони. До руських князів перед тим прибули монгольські посли,пропонуючи союз проти половців. На вимогу останніх послів вбили,що зробило неминучою війну з монгольською імперією. За кілька днів прибуло нове посольство з оголошенням війни: «Ви послухали половців,а послів наших перебили;йдете проти нас,то йдіть;ми вас не чіпали,хай усім Бог (суддя)».
Через суперництво трьох Мстиславів,руське військо не мало єдності:одні вимагали наступу,інші наполягали на обороні.Врешті,розгромивши невеличкий роз’їзд монголів по той бік Дніпра і піднявши бойовий дух,23 травня військо переправилося через річку і протягом восьми днів просувалося вглиб степу.
31 травня 1223-го русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Авангард війська у запеклій битві розбив монгольські сторожові частини. Загони Мстислава Удатного переправилися через Калку,тоді як через нескоординованість дій відділи київського князя не стали форсувати річку і розбили укріплений табір.Тим часом передові загони зіткнулися з добре підготовленим монгольським військом Субедея і джебе (приблизно 20 тисяч),яке розпочало наступ. Перший удар прийняли половці,однак їх бойові порядки були швидко зім’яті і стали панічно тікати. Військо Мстислава Удатного не встигло приготуватися до оборони,однак міцно трималося,а йому на допомогу через Калку почали переправлятися чернігівські сили Мстислава Святославича.Долю битви вирішили монгольські підкріплення:під зливою стріл руське військо не витримало і почало тікати.
Тим часом частина монголів обложила укріплені позиції київського князя.Мстислав Романович три дні мужньо тримав оборону,однак,потерпаючи від нестачі води,піддався на обіцянки союзних монголам бродників про помилування в обмін за грошовий викуп. Але коли руське військо вийшло із укріплень,князів зв’язали і передали монголам,а обеззброєних воїнів стратили.
Святкуючи перемогу,монголи змусили князів лягти на землю,після чого на них поклали дерев’яні ворота,на які поставили лави і столи,і буквально розчавили під час бенкету. Тим самим монголи нібито виконали обіцянку не проливати крові,яку давали під час перемовин.
Головними причинами поразки стали,насамперед,неузгодженість дій руських князів та тактично грамотні дії монгольських полководців. Під Калкою загинуло до 90% руського війська (його чисельність у різних авторів коливається від 18 до 103 тисяч),у тому числі 12 князів(серед них Мстислав Романович і Мстислав Святославич).
Ця битва стала однією з найважчих поразок руських військ.Південні і центральні руські землі втратили своїх володарів і військо,натомість стала зростати роль північно-східного Володимиро-Суздальського князівства і західного Галицько-Волинського.
У битві на Калці монголи вперше зіткнулися з руськими методами ведення війни. Вимотана боями у Середній Азії і Кавказі, армія Субедея змогла розбити відбірні руські полки Мстислава Удатного, уславленого перемогами над поляками, угорцями і половцями. Цей бій засвідчив перевагу східноазійської тактики бою над середньовічними європейськими — єдиноначалля над колегіальним командуванням, колективної дисципліни над індивідуальним героїзмом, вишколених лучників над важкою кавалерією і піхотою. Ці тактичні відмінності стали запорукою монгольського успіху на Калці, а згодом і блискавичного завоювання Східної і Центральної Європи.
Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська:
Мстислав (Романович) старий добрий князь тут убитий був, і другий Мстислав (Святославич), і інших князів тридцять убито було, а бояр та інших воїв многое-множество, говорять бо лише киян одних загинуло на битві тій десять тисяч. І був плач і туга на Русі, і по всій землі чули цю біду.
Для монголів битва на Калці була однією з рядових битв, які вони провели у Китаї, Середній Азії чи Кавказі. Після неї загони Субедея і Джебе зруйнували руське місто Новгород-Святополчий і, перейшовши річку Донець, вирушили додому по правому березі Волги. Проте неподалік міста Сувар, на переправі через Волгу, їх атакували волзькі булгари. Монголи були змушені відступити, втративши полководця Джебе, і відійшли до Середньої Азії. На Великому Курултаї на берегах річки Сирдар'я Субедей особисто доповів Чингісхану подробиці кавказько-причорноморського походу.
Розділ 2
Наступ Батия на Русь
Фатальне для Русі рішення про похід на захід було ухвалене монголами на з’їзді їх воєначальників у Кракорумі в 1235 році. Великий Чингізхан заповідав своєму внукові ханові Батию всю Європу,але її ще треба було завоювати. Після ретельної підготовки Батий в 1237 р. повів на захід 140-тисячну нещадну і войовничу монголо-татарську орду. Першою європейською державою на її шляху лежала обширна і багата Русь,розділена на півтора десятки удільних князівств.
Взимку,наприкінці 1237р.,монголо-татари раптово з’явилися біля стін давньої Рязані.Місто не побажало підкоритися завойовникам,було взяте,розграбоване і повністю знищене. У полон монголи брали тільки майстрів,молодих жінок та інколи дітей-решта підлягала знищенню. Спалена монголами Рязань так ніколи і не змогла відродитися на колишньому місці.Потім настала черга Володимира-головного міста Північно-Східної Русі.Володимирський князь Юрій Всеволодович виступив проти полчищ Батия зі зброєю в руках.Кривава битва на річці Сіті 4 березня 1238 р. завершилася повним розгромом руських і загибеллю самого князя. Незабаром місто Володимир,яке вже практично нікому було захищати,було захоплене монголо-татарами.
Пройшовши землями Північно-Східної Русі,Батий розграбував і зруйнував Ростов Великий,суздаль,Углич,Твер,Москву та інші її міста. Восени 1238 р. монголо-татари відійшли у степ,де відпочили від важкого походу і поповнили свої ряди.
Навесні 1239 р. Батий почав новий наступ,цього разу його метою були південноруські князівства. На території сучасної України монголо-татари вперше з’явилися під Переяславом. Спроба русичів відбити натиск орди не вдалася,місто було зруйноване і спалене. Наступною жертвою монголів став древній Чернігів. Ослаблена в боях орда не ризикнула відразу ж рушити на Київ і знову відкотилася в степ.
Тільки восени 1240 р. величезне військо хана Батия підійшло до Києва. Літописець,підкреслюючи численність монгольського війська,говорить: «Нічого не було чути із-за скрипу возів його,реву верблюдів його та іржання коней його». Монголо-татари були вражені величчю і красою давньої столиці і запропонували її жителям відкрити ворота міста. Проте кияни вирішили битися до кінця.Київський князь Михайло втік із міста.
Керувати обороною Києва прибув посланець князя Данила Галицького воєвода Дмитро,людина хоробра й обізнана у військовій справі.
Облога Києва була довгою і жорстокою. Маючи величезну чисельну перевагу,монголи безперервно штурмували місто. За допомогою стінобитних машин їм часто вдавалося робити проломи у міських стінах,але кияни кожного разу знаходили сили для їх відновлення. Проте така нерівна боротьба не могла продовжуватися нескінченно. На початку грудня 1240 р. монголо-татари вдерлися до міста. Відчайдушні бої в Києві йшли за кожну вулицю,за кожен будинок. Незабаром єдиним оплотом киян залишилася давня Десятинна церква,але її зводи звалилися,не витримавши безлічі людей і поховали під собою останніх захисників міста. Поранений воєвода Дмитро був схоплений монголо-татарами,але хан Батий побажав зберегти життя мужньому воїнові.
На початку 1241 р. хан Батий рушив на західно-українські землі-Волинь і Галичину. Багато міст не чинили опору монголо-татарам і не були зруйновані. Героїчно билися проти загарбників Володимир і Звенигород,але обидва ці міста були взяті і зруйновані,причому Звенигород так ніколи і не відродився. Проте монгольська армія,зазнавши величезних втрат на Русі,була вже не така сильна.Крім того, лісиста і гориста місцевість не давала повною мірою використовувати всі переваги монгольської кавалерії.Батий прагнув захопити Західну Європу й обмежився офіційним визнанням своєї верховної влади над Волинню і Галичиною.
Минувши територію Галицько-Волинського князівства, Польщі й угорщини,монголо-татари вдерлися до Чехії.тут у 1242 р. в битві під Оломоуцем вони зазнали поразки від об’єднаних сил західноєвропейських лицарів,і були вимушені повернути на південь. Монголо-татарська кіннота дійшла до узбережжя Адріатичного моря і тільки після цього повернула назад,на схід.Завойовники осіли у степах нижньої Волги й організували тут свою державу - Золоту Орду з центром у місті-стані Сараї.
У результаті походу хана Батия Давньоруська держава припинила своє існування. На руських землях встановилося панування іноземців – монголо-татарське ярмо. Проте героїчний опір Русі кочовикам у значній мірі врятував від неминуючого руйнування західноєвропейську культуру.
Хоча завойовані руські князівства політично не входили до складу Золотої Орди,вони повинні були платити монголо-татарам важку данину,а руські князі затверджувалися на престолі монгольськими ханами. Для народів,які населяють територію сучасної України,так само,як і для інших східнослов’янських народів,монголо-татарське ярмо виявилося величезним негативним чинником. Воно означало масову загибель людей,знищення величезних матеріальних і культурних цінностей,ізоляцію від європейських країн. Все це гальмувало розвиток історичного прогресу на території колишньої Київської Русі.
Оборона Києва та інших руських міст
Оборона Києва 1240 р. – одна з ключових подій монгольскої навали на Русь (1237-1241) ,в результаті якого Київ був узятий об’єднаним монгольським військом хана Батия. Облога Столиці Київського князівства тривала з 5 вересня до 19 листопада (за іншими даними,до 6 грудня) 1240 року.
За іншою версією,Київ було взято за 9 днів. За взяттям міста було масштабне руйнування і розграбування колишньої столиці Русі,що супроводжувалося масовою різаниною її жителів.
Перша звістка про безжалісних завойовників – татаро-монголів – прийшла до Києва у 1223 році. Принесли її половці,які просили допомоги і захисту від могутніх завойовників у київського князя Мстислава.Половські посланці розповідали,що монголів іде велика сила і веде їх жорстокий і безстрашний полководець Чингісхан. Ординці вже захопили Китай,країни Кавказу,загарбали квітучі міста Середньої Азії,Бухару та Самарканд.Тепер вони наближаються до кордонів руської землі.
«Сьогодні нас поб’ють,а завтра вас здолають,якщо не допоможете», - переконували киян половці.Після князівської ради київська дружина разом з іншими руськими полками та половцями рушила назустріч ворогу.Давній літопис переказує про страшне знамення – сонячне затемнення,яке супроводжувало руське військо. У поході виникли суперечки між князями:одні вважали,що треба стати на кордоні і чекати татар,інші наполягали йти назустріч Орді.Були й такі сміливці,що вже розбили передові загони монголів і рушили наздоганяти їх у степ,сподіваючись на велику здобичу. Не було єдності у руських князів. Кожен самостійно обирав тактику боротьби з кочівниками. Київський князь Мстислав відстоював оборонну тактику. На високому пагорбі поставив він табір і з усіх сторін укріпив його. А Галицький князь Мстислав з союзниками вирішив вийти на рівнину біля річки Калки,щоб дати бій татарам. Як могутня морська хвиля накриває піщаний берег,так татарська орда охопила розпорошене руське військо. «І була січа зла і люта», - сповіщає нам літописець.І пали перед татарською кіннотою передові полки галичан і волинців.
Здобувши перемогу на рівнині,татари оточили табір киян. Три доби йшла жорстока битва.Київський князь добре знав військову справу,він вправно керував обороною.Кияни влучно вражали татарських вершників стрілами,збивали їх списами,відбивали всі атаки ворога. Тоді татарський воєвода пішов на хитрість: пообіцяв випустити військо Мстислава за великий викуп. Кияни прийняли пропозицію татар. Але коли дружинники вийшли з табору,кочівники напали на них з двох боків.
Хоробро бились київські лицарі,але перевага була на боці ворога.Загинуло багато русичів. Знайшов смерть і сам князь Мстислав Київський. Татари захопили полонених,поклали на них дошки,сіли зверху і почали святкувати перемогу. Після битви на Калці татари зазнали великих втрат,і хан наказав повернути коней у рідні степи.
Розділ 3
Русь під владою Золотої Орди
Одним з улусів Монгольської держави стала заснована Батиєм Золота Орда.Батий володів величезною територією від Іртиша,Тоболу і Аральського моря на сході до Дністра і Дунаю на заході,від Криму,Північного Кавказу і частини Середньої Азії на півдні і до Середнього Поволжя та Уралу на півночі. Золота Орда являла собою конгломерат численних народів,що знаходилися на різному рівні економічного і культурного розвитку.
Самі монголи скоро розчинилися серед тюркомовних народів. У російських джерелах різноплемінне,головним чином тюркмовне,населення Золотої Орди іменувалося «татарами». Монгольська навала мала для Русі найтяжчі наслідки. Країна була спустошена.Почалося економічне,соціальне і культурне відставання Русі від країн Західної Європи.Військовий розгром на довгий час затримав намітилося в першій третині ХІІ в. політичне об’єднання північно-східних земель.Значно погіршилося міжнародне становище Русі. Вона була відрізана від Чорного моря,обірвалися її політичні та економічні зв’язки з православними країнами.
Запекла і самовіддана боротьба Русі з загарбниками забезпечила російським землям особливе становище порівняно з іншими країнами,завойованими монголами. У 1243 Батий вимагав від російських князів виявлення покірності,сподіваючись використати в своїх інтересах економічний і військовий потенціал Русі.З цією метою завойовники зберегли сформовану тут систему управління,військо і релігію.Володар Золотої Орди своїм велінням призначав великих князів. Всі князі отримували від хана особливі грамоти – ярлики,на володіння своїми землями. Потрапив в залежність від Монгольської держави Русь довгий час залишалася політично роздробленою.
Правителі російських князівств головою відповідали перед ханом за все,що відбувалося в їх володіннях.За будь-яку провину князь позбавлявся ярлика,а його князівство піддавалося розгрому.Спроба приховати частину зібраної данини,непослух(наприклад,відмова пити кумис),невдоволення ханських дружин і дітей подарунками чи інтриги серед ханських чиновників – все це могло призвести до смерті.
Літописи містять чимало розповідей про жорстокої страти,якої піддавали руських князів у ханської ставки.
Землі і князівства Русі виплачували щорічну данину («татарський вихід», «данину неминучий» в російських літописах). Здійснювалися і численні побори і повинності на користь хана і знаті Золотої Орди:подарунки для ханських дружин і дочок; «Уклін» і «мімоходние по дорозі послу» для приїжджих ханських чиновників;Ямська повинність(поставка коней та корми для них).
Спочатку збір данини здійснювався довіреними особами ханів – баскаками,що мали при собі невеликі боївки. Басаки постійно жили на Русі,стежили за збиранням данини,містили десятки інформаторів. Насильства,які чинили баскаками,викликали постійні повстання підкореного населення. Зрештою ординські правителі визнали за краще передоручити збір данини безпосередньо князям.
Після каральних набігів монголи забирали в Орду мулярів,теслярів,ремісників інших спеціальностей,неодружених чоловіків і жінок. Невільники пасли худобу,виготовляли ремісничі вироби і зводили споруди в зимових ставках ханів,які поступово перетворилися в міста. Частину полонених ординці продавали на невільничих ринках Сходу.
Висновок
Отже,можна зробити такий висновок:татаро-монгольська навала загальмувала політичний,економічний і етнокультурний розвиток Русі,відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго на довгі роки закріпило удільну роздробленість,перешкоджало об’єднанню земель і князівств,завадило відродженню державності.
Іншої думки дотримуються дослідники,які вважають,що татаро-монгольська навала завдала мало шкоди Русі,натомість заохочувала боротьбу східних слов’ян за незалежність і відновлення державності.
Список використаних джерел
1. https://uk/m.wikipedia.org/wiki/Монгольська_імперія
2. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/31/1223-bytva-na-richci-kalka
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_на_Калці#Наслідки
4. Гарін В.Б.,Кіпцар І.А.,Кондратенко О.В.-Історія України:Навчальний посібник-2012 р.
5. https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Осада_Киева_(1240)
6. https://edufuture.biz/index.php?title=Тема_8._Оборона_Києва_від_монголо-татар
7. https://moyaosvita.com.ua/istoriya/rus-pid-vladoyu-zolotoї-ordi/
8. https://uk.wikipedia.org/wiki/Монгольська_навала_на_Русь#Наслідки