Соціологічні дослідження
Читати модно, читати престижно!
Сьогодні у світі спостерігається глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді, пов’язане з бурхливим розвитком комп’ютерних технологій, зростанням впливу Інтернет-культури. Подібна ситуація складається також у нашій країні, і це викликає занепокоєння в українському суспільстві.
За останні десятиліття сформувалося покоління молодих людей, які незнайомі з книгою, вважають читання заняттям «старомодним» та непрестижним. Значна кількість юних користувачів відвідує бібліотеки лише для отримання «технічних» послуг: аби скористатися Інтернетом для скачування, ксероксом або сканером тощо.
Зниження зацікавленості читанням як способом інтелекту-ального, духовного відпочинку можна пояснити не лише надмірним захопленням Інтернетом, комп’ютерними розвагами, музикою, але й тим, що бібліотеки тепер здебільшого надають перевагу інформатизації і менше уваги приділяють своїм функціям культурних інститутів.
Усе це свідчить про необхідність дослідити та проаналізувати роль книги та читання «для душі», щоб потім, доклавши власних організаційних зусиль та ініціативи та знайшовши підтримку інших інститутів у цьому питанні, напрацювати відповідні технології щодо формування мотивації до читання у юнацтва.
Тому ДЗ «ДБУ для юнацтва» у 2011 р. ініціювала та провела Всеукраїнське соціологічне дослідження «Сучасна картина читання юнацтва та молоді». У даному опитуванні юних читачів взяли активну участь обласні бібліотеки для юнацтва. Окрім того, до нього були залучені ЦБС, у яких існують структурні підрозділи для обслуговування юнацтва.
Мета дослідження полягала в тому, щоб з’ясувати роль книги серед інших джерел інформації і на цій підставі обґрунтувати засоби популяризації книги і читання, підняття їх престижу.
Об’єктом дослідження виступили юнаки та дівчата віком від 15 до 35 років, котрі відвідують бібліотеки для юнацтва.
Було опитано 21216 читачів обласних бібліотек для юнацтва по всій Україні, з них 66,6 % жіночої статі та 33,4% чоловічої.
Інтерес юного покоління до книги та читання значною мірою залежить від ставлення до книги у родині. Про цей факт свідчить те, що 88 % респондентів пам’ятають з дитинства, як мама, тато, бабуся чи дідусь читали їм казки, вірші та оповідання. Крім того, кожен респондент зазначив саме ту казку або оповідання, які йому запам’яталися та залишили яскравий слід, відгук, відбиток у житті. Переважно цими творами виявилися українські народні казки, казки народів світу, твори братів Грімм, В. Нестайка, Г. Х. Андерсена, М. Носова, М. Твена, А. Гайдара та ін.
53 % респондентів вважають, що позитивно вплинуло на їх подальше ставлення до книги та читання саме те, що рідні їм читали в дитинстві. Схильністю до читання вони завдячують батькам – 51,6 % опитаних, бабусям та дідусям – 23,4 %, вчителям – 17,3 %, бібліотекарям – 16,7 % та друзям – 4,5 %. При цьому 3,2 % оцінюють вироблення любові до книги як свою особисту заслугу.
Радісним є той факт, що наша молодь усвідомлює важливість читання і буде в майбутньому прищеплювати любов до читання та книги власним дітям (88 % респондентів).
Як свідчать дані анкетного опитування, 66 % молоді зазначили, що їх сім’я збирає власну домашню бібліотеку, 24 % не займаються даним питанням, а 7 % респондентів поповнюють домашню бібліотеку відповідно до фінансових можливостей.
За даними соціологічного дослідження, 51 % респондентів є читачами бібліотеки для юнацтва більше 5 років,19,2 % відвідують бібліотеку від 2 до 5 років.
Згідно матеріалів опитування, частіше за все молодь звертається до книгозбірні, щоб відшукати матеріали, необхідні для навчання (45,7 %), або книги та інші матеріалами, пов’язані з особистими інтересами та вподобаннями (38 %). У надії знайти щось цікаве до бібліотеки завітали 31 % опитаних, бажаючи познайомитися з новинками літератури, приходили 24 %, відвідати бібліотечний захід, заняття, засідання клубу бажали 16 %, у зв’язку з роботою, підвищенням кваліфікації, отриманням нової спеціальності приходили 15 %, побачити книжкові виставки хотіли 14,6 %, отримати оперативну інформацію про події, які відбуваються в країні та світі, прагнули 13 % опитаних.
У момент заповнення анкети респонденти звернулися до бібліотеки, щоб отримати матеріали, необхідні для виконання навчальних завдань (26 %), за книгами та іншими матеріалами, що пов’язані з особистими інтересами та вподобаннями (17,1 %), або просто в надії знайти щось цікаве (15,8 %).
Отримані дані свідчать про те, що у юного покоління найбільш гострою є потреба в підручниках та навчальних посібниках (42 %), Сучасній молодій аудиторії притаманний також інтерес до новинок художньої літератури (40 %).
За матеріалами дослідження, читачі найчастіше замовляють літературу з наступної тематики:
інформація, пов’язана з захопленнями – 25,2 %;
краса, спорт, здоровий спосіб життя (що й не дивно: це ж молодь!) – 22,4 %;
культура спілкування, психологія – 20 %;
комп’ютерні технології, Інтернет – 18,7 %;
історія – 18,7 %;
маркетинг, економіка, менеджмент – 11,4 %;
сім’я, шлюб, виховання дітей – 10,3 %.
Найменшим попитом користуються у молоді книги про те, як заробляти гроші (5,2 %). Зрозуміло, що у юного покоління думок про це ще не виникає, проте чому ж респонденти не замислюються про майбутню професію (дане питання цікавить лише 7,7 % опитаних)? Правова інформація та відомості про суспільне життя й політику приваблюють тільки по 9 % користувачів. З цього видно, що наша молодь втомилася від політичних баталій. Крім того, відповідні показники частково можна пояснити низьким рівнем освіти.
Чи читає сучасне юнацтво художню літературу? Так, читає, причому з наступних мотивів: перш тому що для респондентів це цікаво та важливо (40,5 %), за навчальною програмою (35,2 %), для розваги (20,7 %).
На питання стосовно того, чи цікавиться молодь українськими та зарубіжними літературними новинками, переважна більшість (70,3 % опитаних) дала позитивну відповідь, 19,8 % – негативну, 5,6 % – проміжну.
За даними соціологічного дослідження, 37 % юнаків та дівчат читають практично постійно, 29,4 % – дві і більше книг за місяць, 20 % – 1-2 книги за півроку. Зовсім не читають лише 1,7 % опитаних.
Яким жанрам віддає перевагу сучасне юнацтво та молодь? Відповіді розподілилися наступним чином:
про кохання – 29 %;
пригоди – 24,3 %;
історичні романи – 23 %;
класичні твори – 21,6 %;
детективи – 21 %;
фантастика – 18,6 %;
гумор та сатира – 16 %;
унітарні видання – 14 %;
фентезі – 11,8 %;
книги про життя відомих людей – 11,8 %;
поезія – 10,5 %;
книги з філософським змістом –10 %;
про війну – 8 %;
військово-пригодницька – 7,2 %.
70% юних читачів не беруть участі в літературних форумах, чатах в Інтернеті і лише 30 % респондентів цікавляться такими українськими художньо-публіцистичними журналами, як «Дніпро», «Всесвіт», «Дивослово», «Березіль», «Сучасність», «Вітчизна», «Київ», «Жінка».
Згідно матеріалів опитування, сучасній молоді заважає приділяти необхідний час читанню брак цікавої літератури (65,7 %), непосидючість (13,8 %), зайнятість іншими справами – спортом, танцями, музикою, комп’ютером, вихованням дітей, прогулянками з друзями тощо (12 %).
На питання «Якій формі популяризації книги та читання Ви надаєте перевагу?» респонденти дали відповіли по-різному. Найжанішими формами популяризації книги молодь вважає зустрічі з авторами книг (49,4 %), проведення літературних або поетичних вечорів (40 %), презентації бестселерів (30 %) та я виставки топ-видань (24,1 %). На це варто звернути увагу бібліотекарям.
Намагаючись продовжити речення «Книга – це …» одним із запропонованих варіантів інтерпретації, юнаки та дівчата називали естетичну та душевну насолоду (38 %), спосіб вільно, цікаво провести час (34 %), засіб тренування розуму (33 %).
83,4 % респондентів погоджуються з висловлюванням давньоримського поета Публія Овідія Назона: «Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням».
За даними дослідження, 80,5 % представників юного покоління зручніше читати, звичайно ж, удома, бо в домашніх умовах можна зручно розташуватися, і ніщо тобі не заважає. Тим не менш, 13,2 % опитаних добре читати в бібліотеці, а 3,7 % – взагалі на природі, у транспорті,на парах. При цьому дехто доречно зауважив: якщо книга цікава, то місце не має значення.
Читачі юнацької бібліотеки бажали б, щоб у ній були всі необхідні видання, особливо новинки, сучасне оснащення (зокрема, Інтернет), тепло, комфорт та кав’ярня – головний атрибут молодіжного спілкування.
Більшість респондентів, а саме 54 %, вважають, що читання та обговорення книг у сім’ї сприяють кращому взаєморозумінню, а 26,6 % говорять, що книга не завжди веде до порозуміння між батьками та дітьми.
У вільний час молоді люди, що взяли участь в опитуванні, проводять біля телевізора, дивляться відео та слухають музику (43,4 %). 35 % молоді надає перевагу читанню для душі, 25,3 % присвячує вільний час комп’ютеру, 23,5 % займаюється домашніми справами, ще 22,6 % прогулюється на природі, 15,3 % відвідує дискотеки та клуби, 16 % займається спортом, 11 % має особисте хобі (дизайн, малювання, гра на музичних інструментах, танці, кулінарія, складання віршів тощо). Усього лише 8 % юнаків та дівчат відвідують кінотеатри, музеї чи виставки, 6,5 % надають перевагу відпочинку на дивані, а 7,2 % опитаних зазначили, що вільного часу в них немає.
Отже, під час проведення соціологічного дослідження ми з’ясували, що на формування навичок читання пріоритетний вплив мають сімейні традиції, позитивне ставлення до читання в родині, яке спостерігають та засвоюють діти.
Сучасна молодь, що користується юнацькими бібліотеками, усвідомлює важливість Книги, читання, тому збирає домашні бібліотеки і рішуче налаштована на передачу дітям любові до книги.
Опитування довело, що молодь досить часто обирає видання з психології, культури спілкування, спорту та здорового способу життя.
Виявлено багато нюансів, на які варто звернути увагу бібліотекарям, аби достойно забезпечувати сучасне юнацтво та молодь необхідними матеріалами й заходами, приймати ефективні рішення про шляхи та способи залучення нових читачів до книгозбірні, залишатися модними та цікавими для молодих людей.
Матеріал підготувала соціолог Н. Паянок