Системний блок та його складові

Системний блок
Системний блок — корпус комп'ютера, функціональний елемент, який захищає внутрішні
компоненти комп'ютера від зовнішнього впливу та механічних пошкоджень, підтримує
необхідний температурний режим в середині системного блоку, екранує створені внутрішніми компонентами електромагнітні випромінення та є основою для подальшого розширення системи. Системні блоки зазвичай виробляються з деталей на основі сталі, алюмінію та пластмаси, також інколи використовують такі матеріали, як деревина та органічне скло.

Материнська плата
Системна (материнська) плата з'єднує всі найважливіші елементи комп'ютера. Завдяки їй організовуються всі складні процеси і виконуються завдання. Навіть комп'ютерні миша і
клавіатура працюють так, як вони працюють, тому що обмінюються інформацією з іншими пристроями через системну плату.
Працездатність всього комп'ютера залежить від неї. Та й швидкість —
теж. Тому дуже важливо при зборі
комп'ютера враховувати про-пускну здатність шини системної плати.

Материнська плата
Головні елементи материнської плати:
➢ чіпсет. Набір мікросхем, сполучний компонент для інших елементів.
➢ Північний міст. Поєднує процесор з іншими компонентами.
➢ Південний міст. Підключає компоненти, яким не потрібна висока швидкість.
➢ BIOS. Мікросхема зі стартовим ПО для дзвінків за компонентів і запуску операційної системи.

Материнська плата
Материнські плати бувають різних форматів. Ось найпоширеніші:
Найкомпактніша плата — Mini ITX, йде з інтегрованим процесором, рідко коли використовується при самостійному зборі комп'ютера. Наступна за розміром — mATX.
Відмінна плата для офісного або домашнього робочого комп'ютера. ATX — найбільша і
функціональна плата, до неї можна підключити набагато більше пристроїв. E-ATX —
ідеальний варіант для установки в продуктивні графічні станції, топові ігрові комп'ютери або сервера.
➢ EATX (305x330 мм)
➢ ATX (305х244 мм)
➢ micro-ATX (244х244 мм)
➢ mini-ITX (284х208 мм)

Процесор
Процесор – основний компонент комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над даними.
Мікропроцесор - частина цифрової обчислювальної машини, а також іншої "розумної"
цифрової техніки, що реалізує процес переробки інформації і координує роботу периферійних пристроїв. У обчислювальній машині може бути декілька паралельно працюючих процесорів.
Такі комп'ютери називають багатопроцесорними.

Процесор
Основні характеристики:
Тактова частота - чим вище частота тим продуктивніше процесор,
вимірюється в
Ghz
(гігагерцах). Чи не єдиний показник продуктивності
процесора.
Кількість ядер - Вказує скільки фізичних процесорів всередині чіпа. Більшість сучасних процесорів йдуть 2
ядра.
Hyper-Threading - технологія дозволяє з 1 фізичного ядра зробити 2 логічних ядра, таким чином дозволяє
розділяти ресурси фізичного ядра на кілька потоків, які
виконуються одночасно і тим самим збільшують швидкодію всієї системи.

Процесор
Основні характеристики:
Turbo-boost
- технологія дозволяє підняти максимальну тактову частоту при максимальних навантаженнях. Процесори серії i3 позбавлені
автоматичного підняття тактової частоти, в серії i5 і i7
ця технологія присутня.
Кеш - невеликий обсяг швидкодіючої пам'яті,
може прискорити обробку часто використовуваних даних
TDP (Thermal Design Power) - це вимоги по теплоотводу процесора, потрібно обов'язково знати ,
що це показує не максимальний нагрів CPU, а лише мінімальні вимоги до продуктивності системи охолодження в умовах "складного навантаження".

Система охолодження
Зверху встановленого на материнській платі процесора кріпиться охолодження.
Найчастіше, воно складається з радіатора та вентилятора (кулера) для розсіювання тепла.
Це теж важлива частина комп'ютера, оскільки без охолодження процесор буде перегріватися і при досягненні ним критичної температури (у кожної
моделі процесора вона своя) комп'ютер вимкнеться.
Запустити його знову буде неможливо до тих пір,
поки процесор не охолоне.
Між охолодженням і процесором обов'язково прокладається шар термопасти.

Оперативна пам'ять
До складу комп'ютера обов'язково входить оперативна пам'ять (оперативний запам'ятовуючий пристрій, скорочено - ОЗП). Це дуже швидкий буфер пам'яті, який використовується процесором.
Оперативна
пам'ять
комп'ютера складається з одного або декількох модулів
ОЗП - мікросхем пам'яті, які встановлюються в спеціальні роз'єми материнської плати. Ці
мікросхеми енергозалежні. Тобто, всі дані, які
знаходяться в них, "зникають" при вимкненні
живлення (якщо вийняти модуль із роз'єму материнської плати або вимкнути комп'ютер).

Оперативна пам'ять
Модулі ОЗП бувають декількох типів. Найбільш сучасним
і швидким типом ОЗП зараз є DDR4, хоча більш старі й повільні DDR3 та DDR2 все ще є досить поширеними.
Роз'єми різних типів ОЗУ відрізняються. На материнську плату, розраховану на встановлення DDR3, неможливо встановити модулі DDR4 або DDR2. Навіть фізично вони туди не увійдуть.
Частота роботи опе- ративної
пам'яті
вимі- рюється в
Герцах,
і
характеризує кількість так- тів (звернень) за одну оди- ницю часу (1 секунда).

Постійний запам'ятовуючий
пристрій
Головними його характеристиками є об'єм зберігання даних і швидкість зчитування/запису.
Чим більшим є об'єм накопичувача, тим більше на ньому можна зберігати різного роду файлів.
Ну а від швидкості зчитування/запису залежить те, наскільки швидко система зможе отримувати до них доступ.
Постійний запам'ятовуючий пристрій призначений для зберігання інформації.
Постійні запам'ятовуючі пристрої бувають двох основних типів - SSD (англ. Solid-State Drive)
і HDD (англ. Hard Disk Drive, він же "жорсткий диск", по-простому - "вінчестер").
Головною перевагою SSD-пристроїв є висока швидкість
зчитування/запису,
що позитивно позначається на "чутливості" комп'ютера (швидше запускаються програми,
відкриваються файли і т.д.).
Жорсткі
диски
відрізняються більш
високою
довговічністю і кращим співвідношенням показників "об'єм зберігання даних/вартість пристрою".

Відеокарта
Відеокарта — пристрій, призначений для обробки і генерації зображень з подальшим
їхнім виведенням на екран периферійного пристрою.Відеокарта зазвичай
є
платою розширення і вставляється у слот розширення,
універсальний або спеціалізований, проте відеокарта може бути вбудованою у
материнську плату як у вигляді окремого елементу, так і як складову частину північного мосту чипсету або центрального процесора.
Відповідно
вставлювана
називається
дискретною, а вбудована — інтегрованою.

Блок живлення
Комп'ютерний блок живлення (БП) - джерело електроживлення, призначене для поста- чання вузлів комп'ютера електроенергією постійного струму шляхом перетворення мережевої
напруги до необхідних значень.
В деякій мірі блок живлення також виконує
функції стабілізації і захисту від незначних перешкод живлячої напруги.
Як компонент, який займає значну частину всередині корпусу комп'ютера, несе в своєму складі
компоненти охолодження частин всередині корпусу комп'ютера.

Блок живлення
Коефіцієнт потужності - це відношення потужності,
що йде на корисну роботу до отриманої. При наявності
активного PFC коефіцієнт потужності досягає значення від 0.95 до 0.99.
Продуктивність (ККД) - Коефіцієнт корисної дії
(відношення вихідної потужності до споживаної). Чим вище це значення, тим вище ефективність роботи блоку живлення і тим менше втрати електроенергії.
Сертифікація за стандартом: Сертифікація блоку живлення за стандартом 80 PLUS має на увазі
відповідність його певним нормативам по ефективності
енергоспоживання. При сертифікації 80 PLUS ККД
повинен бути не менше 80% при 20%, 50% і 100%
навантаженні, щодо номінальної потужності блоку живлення.
Потужність

Блок живлення
Роз'єми блоку живлення
1. AMP 171822-4 міні-розміру для харчування 5 і 12 вольт периферійного пристрою (зазвичай FDD
дисковод).
2. Molex звичайного розміру (molex 8981).
3. 5-контактні роз'єми MOLEX 88751 для живлення пристрою з інтерфейсом SATA.
4. «PCIe8connector» для живлення відеокарти, розщеплюється на «PCIe6connector» (для живлення відеокарти).
5. «PCIe6connector» для живлення відеокарти.
6. «EPS12V» (Entry-Level Power Supply Specification) для харчування процесора.
7. «ATX PS 12V» ( «P4 power connector») для живлення процесора.
8. «ATX12V» основного живлення материнської плати: MOLEX 39-01-2040.

Звуковий адаптер
Звуковий адаптер (звукова карта) –
пристрій, який дозволяє записувати та відтворювати звук на ком- п’ютері. Найчастіше інтегрується в материнську плату, але буває і у вигляді
окремої
плати або зовнішнього пристрою.

Мережева карта
Мережевий адаптер (мережева
карта, NIC) – пристрій, який дозволяє комп’ютеру взаємодіяти з
іншими пристроями в комп’ютерній мережі. Найчастіше інтегрується в материнську плату, але буває і у вигляді
окремої
плати або зовнішнього пристрою.