Побудова зображень у лінзах.

Прилади та матеріали для роботи з учнями:

• 
  Прилади: комплект оптика.
  
• 
  Відео. Зображення, які дає збиральналінза.
  
• 
  Флеш-анімація. Зображення, які дає збиральналінза
  
• 
  Відео. Залежність фокусної відстані від їїопуклості
  

План

1. 
   Актуалізація опорних знань.
   
2. 
   Вивчення нового матеріалу.
   
3. 
   Вчимося розв’язувати задачі.
   
4. 
   Домашнє завдання.
   

Хід уроку

1. 
   Актуалізація опорних знань.
   

1. 
   Дайте означення лінзи.
   
2. 
   Які види лінз вам відомі?
   
3. 
   Чим розсіювальна лінза відрізняється від збиральної?
   
4. 
   Що називають дійсним фокусом лінзи?
   
5. 
   Чому фокус розсіювальної лінзи називають уявним?
   
6. 
   Що називають фокусною відстанню лінзи?
   
7. 
   Дайте означення оптичної сили лінзи. У яких одиницях її вимірюють?
   
8. 
   Оптичну силу якої лінзи взято за одиницю?
   

2. Вивчення нового матеріалу.

1. 
   «Зручні» промені для побудови зображень у лінзах.
   

1. 
   Промені, що проходять через оптичний центр лінзи, не заломлюються.
   

2. 
   Промені, паралельні головній оптичній осі, після заломлення проходять через головний фокус лінзи.
   

3. 
   Промені, що проходять через фокус , після заломлення в лінзі проходять паралельно головній оптичній осі лінзи.
   

Побудова зображення предмета, яке дає збиральна лінза.

Побудова зображення точки, розміщеної поза головною оптичною віссю збиральної лінзи.

1. 
   Проводимо (червоний) промінь паралельний до головної оптичної осі до перетину з лінзою.
   
2. 
   Після заломлення через лінзу він пройде через фокус (точку F на головній оптичній осі лінзи), що розташований з іншого боку.
   
3. 
   Проведемо промінь, що не заломлюється (синій).
   
4. 
   Зображенням точки А буде точка А₁, що знаходиться на перетині заломленої частини червоного променя та синього променя.
   

б) Точка розташована між оптичним центром збиральної лінзи та фокальною площиною.

1. 
   Проводимо (червоний) промінь паралельний до головної оптичної осі до перетину з лінзою.
   
2. 
   Після заломлення через лінзу він пройде через фокус (точку F на головній оптичній осі лінзи), що розташований з іншого боку.
   
3. 
   Проведемо промінь, що не заломлюється (синій).
   
4. 
   Та заломлена частина червоного променя і синій промінь не перетинаються, тому продовжимо їх пунктиром в іншому напрямку. Знайдемо точку перетину А₁.
   

в) Побудова зображення точки, розміщеної на головній оптичній осі збиральної лінзи.

1. 
   Через точку А проведемо довільний промінь (червоний).
   
2. 
   Для променя, що має довільний напрямок, визначимо відповідну точку фокусу. Для цього через головний фокус, що розташований з іншого боку лінзи, проведемо фокальну площину та синій промінь, який паралельний до червоного променя і проходить через оптичний центр лінзи (той, що не заломлюється).
   
3. 
   На перетині променя, що не заломлюється (синього) та фокальної площини ставимо точку F₁, через яку проводимо заломлену частину червоного променя.
   
4. 
   Точка перетину заломленої частини червоного променя і головної оптичної осі А₁ і є зображенням точки А.
   

Побудова зображення предмета в збиральній лінзі.

2. 
   Зображення предмета, яке дає збиральна лінза
   

3. 
   Зображення предмета, яке дає розсіювальна лінза
   

4. Формула тонкої лінзи.

Правило знаків:

• 
  перед 1/F ставиться знак «+», якщо лінза збірна, і «–», якщо лінза розсіяна;
  
• 
  перед 1/f ставиться знак «+», якщо зображення дійсне, і «–», якщо воно уявне;
  
• 
  перед 1/d ставиться знак «+», якщо предмет дійсний (на лінзу падає розбіжний пучок променів), і «–», якщо предмет уявний (на лінзу падає збіжний пучок променів).
  

3. Вчимося розв’язувати задачі.

а)

б)

4. Домашнє завдання.