1   2   3
Ім'я файлу: Матвієно Курсова.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1647кб.
Дата: 16.06.2020

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
(повне найменування вищого навчального закладу)
Кафедра комп’ютерних наук
(повна назва кафедри)
Курсова робота з дисципліни
«Технічні засоби комп'ютерних інформаційних систем
»
(назва дисципліни)
на тему:
Інтерфейси: системний, розподілених систем
керування, локальних обчислювальних систем,
мультипроцесорних систем. Позиційна система числення.
Студента
3
курсу, групи СН-31
напряму підготовки
122
комп’ютерні науки
Матвієнко Т.В.
(прізвище та ініціали)
Керівник:
асистент кафедри КН,
Поливана У.В.
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та
ініціали)
Оцінка за національною шкалою
Кількість балів:
Оцінка ECTS
Члени комісії:
(Підпис)
(Прізвище та ініціали)
:
(Підпис)
(Прізвище та ініціали)
:
(Підпис)
(Прізвище та ініціали)
Тернопіль 2020

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Кафедра
Комп’ютерних наук
Дисципліна
Технічні засоби комп’ютерних інформаційних систем
Напрям підготовки
122 Комп’ютерні науки Курс 3
Група
СН-31 Семестр VI
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу
Студентові
Матвієнко Тарасу Володимировичу
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи
Інтерфейси: системний, розподілених систем керування, локальних обчислювальних систем, мультипроцесорних систем.
Позиційна система числення.
2. Термін здачі студентом закінченої роботи
12.06.2020 3. Вихідні дані до роботи
Завдання: визначити типу та характеристик процесора з використанням
Програмного забезпечення. Провести порівняння досліджуваного процесора з іншим. Вивчити способи тестування процесора в ОС Windows. Ідентифікувати процесори Intel та AMD. Дослідження
Чипсетів за допомогою програмного забезпечення.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці
)
1.Інтерфейси: системний, розподілених систем керування, локальних обчислювальних систем, мультипроцесорних систем. Позиційна система числення. 2. Визначення типу та характеристика процесора. Тестування та ідентифікація процесора. Дослідження та отримання інформації про чіпсет.
3. Системи числення. Перетворення чисел з однієї системи числення в іншу. Арифметичні дії в різних системах числення.
5. Перелік графічного (ілюстративного) матеріалу, якщо передбачено
Рис. 1.1 Інтерфейс компоненти розподіленої системи. Рис. 1.2 Структура локальної мережі Рис. 1.8 класифікація позиційних систем числення.
Рис. 2.2.1 Вигляд процесора AMD спереду
6. Дата видачі завдання
17.04.2020

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ п/п
Назва етапів курсової роботи
Термін виконання етапів роботи
Примітка
1
Отримав завдання
17.04.2020 2
Розділ 1: пошук інформації
17.04-20.04.2020 3
Розділ 1: опис зібраної інформації у ПЗ
20.04.2020 4
Розділ 1: редагування
25.04.2020 5
Розділ 2: збір інформації та завдань
28.04.2020 6
Розділ 2: розв’язок поставлених завдань
01.05.2020 7
Розділ 3: збір інформації та завдань
05.05.2020 8
Розділ 3: розв’язок поставлених завдань
10.05.2020 9
Редагування курсової роботи
12.05.2020 10
Оформлення курсової роботи та написання
13.05.2020 висновків
11
Здача курсової роботи Студент
Матвієнко Тарас Володимирович
(підпис)
(прізвище, ім’я, по батькові)
Керівник роботи
Поливана Уляна Василівна
(підпис)
(вчений ступінь, посада, прізвище, ім’я, по батькові)
РЕФЕРАТ
Курсова Робота // Інтерфейси: системний, розподілених систем
керування, локальних обчислювальних систем, мультипроцесорних систем. Позиційна система числення.// Матвієнко Тарас
Володимирович // Тернопільський національний технічний
університет імені Івана Пулюя. Факультет комп’ютерно-
інформаційних систем і програмної інженерії. Кафедра комп’ютерних наук // Тернопіль. 2020 рік.
Ключові слова ІНТЕРФЕЙСИ, РОЗПОДІЛЕНІ, СИСТЕМИ, ЧИСЛЕННЯ,
ПОЗИЦІЙНА, МУЛЬТИПРОЦЕСОРНІ. В даній курсовій роботі проводиться огляд систем числення,
інтерфейсів.
Також в курсовій роботі проводиться дослідження та отримання
інформації про чіпсет.

ЗМІСТ ВСТУП ............................................................................................................... 7 1 Інтерфейси: системний, розподілених систем керування, локальних обчислювальних систем, мультипроцесорних систем. Позиційна система числення……………………………………………………………………….8 1.1 Системний інтерфейс ................................................................................. 8 1.2 Інтерфейси розподілених систем керування ............................................ 9 1.3 Інтерфейс локальних обчислювальних систем ...................................... 13 1.4 Інтерфейс мультипроцесорних системОшибка! Закладка не определена 1.5 Позиційна система числення ....... Ошибка Закладка не определена 2 ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСОРА.
ТЕСТУВАННЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСОРА. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЧІПСЕТ…………………………..23 2.1 Визначення типу та характеристики процесора. Тестування процесора
2.1.1 Центральний процесор, ЦП …………………………………………..23 2.1.2 32-бітові та 64-бітові процесори…………………………………..24 2.2 Ідентифікація процесора………………………………………………...27 2.3 Дослідження та отримання інформації про чіпсет за допомогою різних програм……………………………………………………………………….31 3 СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ. ПЕРЕТВОРЕННЯ ЧИСЕЛ З ОДНІЄЇ
СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ В ІНШУ. АРИФМЕТИЧНІ ДІЇ В РІЗНИХ СИСТЕМАХ ЧИСЛЕННЯ…………………………………………………..37 3.1 Системи числення. Переведення чисел із десяткової системи у систему числення з основою k………………………………………………………..37
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
5
КРКН 17.054.13.000 ПЗ
Розроб.
Матвієнко Т.В.
Перевір.
Поливана У.В. Зав. каф.
Боднарчук І.О.
Зміст
Літ.
Акрушів
50
ТНТУ ім. І. Пулюя,
ФІС, СН-31

3.2 Система числення. Переведення чисел із системи числення………...41 з основою k у десяткову систему.
3. 3 Арифметичні дії в різних системах числення………………………...43
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………49 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...50
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
6
КРКН 17.054.13.000 ПЗ
Розроб.
Матвієнко Т.В.
Перевір.
Поливана У.В. Зав. каф.
Боднарчук І.О.
Зміст
Літ.
Акрушів
50
ТНТУ ім. І. Пулюя,
ФІС, СН-31
ВСТУП
Термін інформаційна система (ІС) використовується яку широкому, так і у вузькому розумінні. У самому широкому розумінні інформаційна система є сукупність технічного, програмного й організаційного забезпечення, а також персоналу, яка призначена для того, щоб вчасно забезпечувати людей належною інформацією.
На думку одних авторів, ІС у широкому розумінні містить у собі персонал,
її експлуатуючий, на думку
інших
- ні. У вузькому розумінні інформаційною системою називають тільки підмножину компонентів ІС у широкому розумінні, що включає бази даних, СУБД і спеціалізовані прикладні програми.
У будь-якому випадку основною задачею ІС є задоволення певних
інформаційних потребу рамках конкретної предметної області. Сучасні ІС де- факто немислимі без використання баз даних і СУБД, тому термін "інформаційна система" на практиці зливається за змістом з терміном "система баз даних".
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
7
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ
Розроб.
Матвієнко Т.В.
Перевір.
Поливана У.В. Зав. каф.
Боднарчук І. О.
Вступ
Літ.
Акрушів
50
ТНТУ ім. І. Пулюя,
ФІС, СН-31

Розділ №1
Інтерфейси: системний, розподілених систем керування, локальних
обчислювальних систем, мультипроцесорних систем. Позиційна система
числення.
1.1 Системний інтерфейс
Системний інтерфейс - система зв'язку і сполучення вузлів та блоків
ЕОМ між собою. Являє собою сукупність електричних ліній зв'язку
(проводів), схем сполучення з компонентами комп'ютера, протоколів
(алгоритмів) передачі і перетворення сигналів.
Існує два варіанти організації системного інтерфейсу:
1. Багатозв'язний інтерфейс: кожний блок ПК пов'язаний з іншими блоками своїми локальними проводами інтерфейс застосовується, як правило, тільки в найпростіших побутових.
2.Однозв'язний інтерфейс: всі блоки ПК зв'язані один з одним через загальну або системну шину. У переважній більшості сучасних ПК в якості системного інтерфейсу ви-користовується системна шина. Найважливішими функціональними характеристиками системної шини є кількість обслуговуваних нею пристроїв та її пропускна здатність, тобто максимально можлива швидкість передачі інформації. Пропускна здатність шини залежить від її розрядності (є шини 8 -, 16 -, 32 - і 64 - розрядні) і тактовою частоти, на якій шина працює. В якості системної шини в різних ПК використовувались і можуть використовуватися:
-шини розширень - шини загального призначення, що дозволяють підключати велику кількість самих різноманітних пристроїв;
-локальні шини, що спеціалізуються на обслуговуванні невеликої кількості пристроїв певного класу.
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
8
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ
Розроб.
Матвієнко Т.В.
Перевір.
Поливана У.В. Зав. каф.
Боднарчук І. О.
Інтерфейси: системний, розподілених систем керування, локальних обчислювальних систем, мультипроцесорних систем.
Позиційна система числення.
Літ.
Акрушів
50
ТНТУ ім. І. Пулюя,
ФІС, СН-31

1
.2 Інтерфейси розподілених систем керування
Розподілена система керування (англ. Distributed Control System,
DCS) — автоматизована система керування технологічним процесом, що характеризується побудовою розподіленої системи введення-виведення та децентралізацією обробки даних.
Незважаючи нате, що всі розподілені системи містять по декілька процесорів, існують різні способи їх організації в систему. Особливо це стосується варіантів їх з'єднання й організації взаємного обміну.
Розподілена система управління була вперше впроваджена у 1975 році японською компанією Yokogawa під назвою CENTRUM, що з тих пір стала стандартом де-факто в нафтопереробній та хімічній промисловості. У тому ж році, через декілька місяців з'явились на ринку аналогічні системи керування створені американськими компаніями Honeywell (система TDC 2000) та
Bristol Babcock (пізніше Bristol Inc.) (контролер UCS 3000).
Спочатку дії розподілених систем були орієнтовані на забезпечення точного регулювання (наприклад, Пропорційно-інтегрально- диференціальний закон регулювання) та архівування хронології подій.
Бурхливий розвиток засобів автоматизації, електроніки та комп'ютеризації привели до появи РСК з новими функціями, без яких зараз важко уявити їх роботу, а саме:
• автоматичний вибір налаштувань регуляторів (наприклад, DeltaV
Tune і Loop Scout);
• оптимізація технологічних процесів, що базується на розширених засобах керування технологіями (англ. Advanced process control, APC);
• використання засобів передових технологій керування (моделей
інтелектуального контролю англ. Intelligent control), що реалізуються у вигляді простих блоків програмування, таких як o регуляторів, побудованих на «fuzzy logic» (нечіткій логіці); o визначення баєсівських ймовірностей;
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
9
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ
o керування з прогнозними моделями (англ. Model Predictive
Control, MPC); o регуляторів адаптивного керування;

інтегрування в інформаційну мережу підприємства, що дозволяє створювати виробничі звіти чи планувати виробництво залежно від складських запасів і т.д. (на основі стандартів OPC і Ethernet);
• діагностика контрольно-вимірювальної апаратури на базі протоколів HART і Foundation Fieldbus;
• використання цифрових протоколів, таких як HART, Foundation
Fieldbus, Profibus, Modbus, DeviceNet, ASI.
• генерування звітів безпосередньо в офісних додатках, таких як Excel або у форматах зберігання баз даних, напр. Microsoft SQL Server. У розподілених системах функції одного рівня прикладної програми можуть бути рознесені між декількома комп’ютерами. Натомість програмне забезпечення, встановлене на одному комп’ютері, може відповідати за виконання функцій, що належать до різних рівнів, тому підхід до визначення розподіленої системи, за яким розподілена система – це сукупність комп’ютерів, є умовним. Щоб мати можливість описувати і реалізовувати розподілені системи, було введено поняття «програмна компонента.
Програмна компонента – це одиниця програмного забезпечення, що виконується на одному комп’ютері в межах одного процесу і надає деякий набір сервісів, які використовуються через її зовнішній інтерфейс іншими компонентами, що виконуються на цьому ж комп’ютері та на віддалених комп’ютерах. Певні компоненти інтерфейсу користувача надають свій сервіс кінцевому користувачеві.
Виходячи з визначення програмної компоненти, можна дати більш точне визначення розподіленої системи, відповідно до якого розподілена система – це набір програмних компонент, які взаємодіють між собою і виконуються на одному або декількох зв’язаних комп’ютерах, становлять з погляду користувача системи єдине ціле. У такому разі прозорість є
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
10
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ
атрибутом розподіленої системи. Якщо система функціонує коректно, то від кінцевого користувача має бути приховано, де і як виконуються його запити.
Якщо компонента системи передачі повідомлень надсилає повідомлення – відповіді клієнтові, то можна вважати, що сервіс такої компоненти має дві адреси – одну для черги запитів і другу для черги відповідей (ім’я черги від- повідей може бути задано й у повідомленні запиту).
Крім інформації про повну адресу сервісу, програмі – клієнтові компоненти необхідно знати формат повідомлень, які одержуються і повертаються сервісу. Повідомлення, які одержуються, – повідомлення з параметрами віддаленого виклику і повідомлення – запити в чергах повідомлень, а повідомленнями, які повертаються, є повідомлення з результатом виконання методу і повідомлення-відповіді. До параметрів методу віддаленого виклику варто віднести й деякий ідентифікатор активованого об’єкта сервера у разі активації об’єктів за запитом клієнта.
Можна стверджувати, що кожному сервісу компоненти мають відповідати
єдина специфікація формату одержаних ним повідомлень і єдина специфікація прийнятих від нього повідомлень (інколи ця специфікація
інформує про те, що немає відповіді від компоненти).
Важливою відмінністю систем обміну повідомленнями від систем віддаленого виклику є те, що немає обмежень на формат повідомлення. Таким чином, формально в них є можливість використовувати для опису формат повідомлення, наприклад, контекстно вільних формальних граматик.
Однак було б природно вважати, що формат повідомлення має бути еквівалентним опису полів деякого класу CLI (Call Level Interface), об’єкт якого перетвориться в результаті серіалізації в передане повідомлення.
Якщо кожне повідомлення в системах черг повідомлень і параметри методу віддаленого виклику становитимуть єдиний серіалізований об’єкт деякого складного типу даних, то відмінності між системами з активованими сервером об’єктами й системами передачі повідомлень стають мінімальними.
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
11
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ

Крім того, єдиний параметр віддаленого виклику є вирішенням проблеми недоступності у повідомленні властивостей активованих сервером об’єктів, тому рекомендують створювати віддалені методи з єдиним параметром складного типу. Таким чином, кожний сервіс програмної компоненти характеризують за трьома складовими: повною адресою сервісу; єдиною специфікацією одержаних сервісом повідомлень (запитів); єдиною специфікацією прийнятих від сервісу повідомлень (відповідей).
Сукупність специфікацій усіх сервісів програмної компоненти утворює
її інтерфейс. Рис. 1.1 Інтерфейс компоненти розподіленої системи
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
12
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ

1.3 Інтерфейс локальних обчислювальних систем У розвитку технології оброблення інформації на ПК можна виокремити два етапи: автономне використання ПК та етап їх об’єднання — створення обчислювальних мереж і на їх основі — мережних інформаційних технологій. Локальна обчислювальна мережа - це комунікаційна мережа, яка забезпечує в межах деякої обмеженої території взаємозв’язок для широкого кола програмних продуктів. Вона підтримує зв’язок між ЕОМ, терміналами, обладнанням, забезпечує сумісне використання ресурсів.
Спочатку локальні обчислювальні мережі створювалися для наукових цілей з метою сумісного використання загальних ресурсів. Це пояснювалось тим, що в багатьох випадках широко розповсюджені персональні комп’ютери не забезпечували створення та функціонування достатньо потужних автоматизованих інформаційних систем через недостатність власних ресурсів. Для таких автоматизованих інформаційних систем необхідно було застосовувати потужніші комп’ютери - сервери , які дозволяли б концентрувати мережні ресурси і були б розраховані на ефективну роботу в мережі для сумісного використання користувачами. Сьогодні найпоширенішими стають локальні обчислювальні мережі комерційного призначення.
Мережеві технології дали змогу створювати геосистеми для доступу до світових сховищ інформації. За рангом обчислювальні мережі можна поділити на локальні (ЛОМ) або
LAN-мережі в межах підприємства, організації та глобальні або WAN-мережі абонентів, які з’єднують країни, континенти. Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) дає можливість розподіляти мережеві ресурси за допомогою певної топології, способу множинного доступу, протоколів зв’язку та мережевої операційної системи.
Широке розповсюдження ПК та апаратури віддаленого зв’язку, а також процеси децентралізації управління виробництвом, що відбуваються,
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
13
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ
зумовлюють запровадження розподіленого оброблення даних, яке забезпечує прискорення оброблення даних, безпосередню участь виконавців у процесі управління та ефективне задоволення інформаційних потреб управлінського персоналу. Запровадження розподіленого оброблення знижує витрати на утримання обчислювальної системи, підвищує її гнучкість та життєздатність.
Розподілене оброблення даних неможливе без модульної структури ІС, що полегшує її створення та оновлення.
Мережевий інтерфейс інформаційної технології надає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвинутим засобам зв’язку. Це дає можливість широко використовувати автоматизовані інформаційні технології та робить їх багатофункціональними. Локальна комп'ютерна мережа являє собою об'єднання певного числа комп'ютерів (іноді досить великого) на відносно невеликій території. Рис. 1.2 Структура локальної мережі
Класифікація мереж по методах теледоступу. Крім топології локальної мережі процес передачі даних багато в чому визначається програмним
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
14
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ
забезпеченням ЕОМ абонентських систем, в основному їх операційними системами, оскільки кожна з них підтримує відповідний метод теледоступу зі сторони терміналів. Моноканал розглядається також, як один із терміналів, тому дуже важливо знати, наскільки розрізняються операційні системи і методи теледоступу всіх абонентських комплексів, під’єднаних до мережі.
Розрізняють локальні мережі з єдиною операційною підтримкою і єдиними методами теледоступу, орієнтованими на локальні мережі, і локальні мережі з різними фізичними носіями сигналів. Тип носія визначає основні властивості пристрою обміну сигналами, який під’єднується до фізичного середовища передачі. Єдина операційна підтримка, що включає метод теледоступу, передбачена в однорідних локальних мережах. Складніше з локальними мережами, що використовують ЕОМ різних класів і моделей, наприклад міні-ЕОМ і великі обчислювальні машини. Методи теледоступу підтримують багаторівневі системи інтерфейсів. Розрізняють багаторівневі модель відкритих систем) і двохрівневі локальні обчислювальні мережі. До двохрівневих відносяться закриті термінальні комплекси із стандартними методами теледоступу (базисний телекомунікаційний метод доступу.
Класифікація мереж за методом управління середовищем передачі даних. Важливою класифікаційною ознакою локальної обчислювальної мережі є метод управління середовищем передачі даних. У локальній обчислювальній мережі з моноканалом можна виділити два методи доступу до моноканалу детермінований і імовірнісний. До першої групи відносяться: метод вставки реєстру, метод циклічного опиту, централізований і децентралізований маркерний метод і інші. До другої групи (імовірнісні методи доступу) - методи прослуховування моноканалу на початок передачі, з прогнозуванням, зіткненням та деякі інші.
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
15
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ
Рис. 1.3 Магістральне з’єднання (шинна топологія). Рис. 1.4 Кільцеве з’єднання Рис. 1.5 Ієрархічне з’єднання Рис. 1.6 З’єднання типу зірка. Рис. 1.7 З’єднання клієнт-сервер
Змн. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
16
КРКН 20.17.054.13.000 ПЗ


  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас