1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: КУРСОВа Дидур 1 2 (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 3586кб.
Дата: 30.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Питання Модуль 1.docx


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Одеський державний аграрний університет

Інженерно-економічний факультет

Кафедра менеджменту



КУРСОВА РОБОТА

На тему: Системи маркетингу та особливості її функціонування в підприємствах агропродовольчої сфери

Спеціальність 073 «менеджмент»
________________________________________

курс, група, відділення
________________________________________

П.І.Б. студента Підпис

Керівник:_______________________________ _____________________

посада, вчене звання, П.І.Б. підпис
Дата здачі роботи на кафедру ___________________

Реєстраційний номер _________________
Курсова робота захищена з оцінкою ______________
Комісія з захисту у складі: ______________________ _______________

посада, вчене звання, П.І.Б. підпис

______________________ _______________

посада, вчене звання, П.І.Б. підпис

______________________ _______________

посада, вчене звання, П.І.Б. підпис

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В ПІДПРИЄМСТВАХ АГРО ПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ………………………...7

1.1. Сутність маркетингу………………………………………………………7
1.2. Система маркетингу та її складові………………………………………..11

1.3. Особливості функціонування системи маркетингу в підприємствах агропродовольчої сфери………………………………………………………17

РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ В ПІДПРИЄМСТВІ…23

2.1.Соціально економічні передумови формування ефективної системи маркетингу……………………………………………………………………...23
2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства…………..…..29
2.3 Досягнутий рівень ефективності організації системи маркетингу……….34
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ В ПІДПРИЄМСТВІ……………………………………………………………….41

3.1. Стратегічні напрямки розвитку системи маркетингу в підприємстві…41
3.2. Впровадження підсистеми управління маркетингом……………………..46
3.3. Обгрунтування заходів щодо розвинення системи маркетингу…………50
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….57
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасних умовах нашої економіки більшість українських сільськогосподарських підприємств як стратегічну мету ставлять завдання "вижити за всяку ціну". Такий незавидний стан керівники пояснюють, насамперед, наявністю проблем, пов'язаних із реалізацією своєї продукції.

Незважаючи на те, що труднощі в галузі збуту продукції можуть породжуватися різними причинами, рішення на першому етапі (особливо це характерно для підприємств, що збереглися з пострадянських часів), дуже часто зводиться до однієї схеми – до впровадження (за порадою знайомого директора, спеціалістів, з матеріалів преси або інших джерел) системи маркетингу у вигляді відокремленого відділу маркетингу або групи маркетингу з наділенням їх відповідно до функцій збуту. Логіка дуже проста: компанія має проблему збуту, звідси основна функція знову організованого відділу — теж збут. Іноді функція збуту доповнюється аналітичною, яка дуже швидко вироджується, тому що ніхто не знає, що робити з маркетинговою інформацією, що наводиться в аналітичних довідках, і які рішення мають бути не лише підготовлені, а й виконані з подальшою оцінкою їх результативності. Понад те, дуже часто відділ наділяється відповідальністю розширення збуту, але заодно, зазвичай, права у прийнятті й реалізації маркетингових рішень не передаються. Результат від такого "модного" нововведення часто негативний і викликає новий "головний біль" у керівника. Це провокує його надалі або розформувати відділ чи, у разі, надати його іншому підрозділу.

Невизначеність подальших дій переважно породжується відсутністю у менеджерів компанії однозначної відповіді багато питань, у тому числі наступні три, на думку авторів, є основними: Що розуміти під системою маркетингу, прийнятої до впровадження у компанії? Що має статися внаслідок її впровадження? Якою має бути технологія (послідовність) застосування системи маркетингу в компанії?

Пошук відповіді ці запитання іноді змушує менеджерів компанії звертатися до консультантам. Досвід подібних консультацій підказує, що часом усних консультацій недостатньо, і потрібні спеціально розроблені під клієнта досить докладні методичні вказівки з відповідями на поставлені питання та з практичними прикладами вирішення подібних проблем.

Проблематиці формування та функціонування маркетингу в системі управління аграрним підприємством присвячено наукові праці багатьох учених. Зокрема, у зарубіжній літературі даний аспект вивчали Г. Армстронг [1], Ламбен Ж.-Ж. [2], Ф. Котлер [10], та ін. Серед український вчених-економістів над вказаним питанням працювали М. Бєлявцев [3], А. Войчак [4], С. Гавракенко [5], А. Загородній [7], С. Мочерний, П. [6] Г. Вечканов [8] та інші. У їхніх працях досліджено та проаналізовано зміст економічної категорії маркетингового управління, а також теоретичні засади формування маркетингового менеджменту на підприємстві.

При цьому, маркетинг в системі управління підприємством практично не розглядається з погляду комплексного підходу та не враховує його специфіку в сучасних умовах. Отже, об'єктивна необхідність подальшого розвитку теоретичних основ управління маркетингом з урахуванням сучасних особливостей маркетингової діяльності в Україні обумовлює актуальність досліджуваної проблеми.

Мета та завдання роботи. Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних положень, методичних підходів та науково-прикладних рекомендацій щодо формування системи маркетингу аграрних підприємств. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

  • узагальнити сутність та значення маркетингу;

  • висвітлити структуру системи маркетингу сільськогосподарських підприємств;

  • дослідити сучасні проблеми та особливості функціонування системи маркетингу сільськогосподарських підприємств;

  • здійснити оцінку сучасного стану та тенденцій виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції;

  • дати організаційно-економічну характеристику господарству;

  • проаналізувати досягнутий рівень ефективності системи маркетингу;

  • запропонувати заходи щодо удосконалення організаційно-управлінських механізмів розвитку системи маркетингу;

  • визначити напрямки впровадження підсистеми управління маркетингом підприємства;

  • розробити програму розвитку бренду компанії в господарстві на основi концепцiї управлiння маркетингом.

Об’єктом дослідження є системи маркетингу в сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних аспектів системи маркетингу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Фундаментальною основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Теоретичною і методологічною основою дослідження є сучасна теорія ринкової економіки. Поставлені завдання вирішуються за допомогою методів теоретичного і емпіричного рівнів наукового дослідження з дотриманням вимог системного підходу (для комплексного врахування чинників, які впливають систему маркетингу аграрних підприємств). У роботі використано такі основні методи дослідження: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів і формулювання висновків); монографічний (для поглибленого вивчення особливостей формування системи управління маркетинговою діяльністю аграрних підприємств); методи індивідуальних і групових експертних оцінок (при визначенні основних напрямів маркетингової діяльності підприємствами галузі та результативності системи маркетингу.

Було використано загальнонаукові методи (аналізу і синтезу, індукції і дедукції, формалізація, абстрагування, статистичний та інші) та прийоми специфічних методів економічної науки: економіко-статистичного методу при здійсненні економічного аналізу діяльності аграрних підприємств Ізмаїльського району Одеської області, вивченні основних тенденцій та закономірностей їх економічного розвитку;

Інформаційною базою кваліфікаційної роботи слугували матеріали статистичної звітності АРК «Придунайська нива» Ізмаїльського району Одеської області, монографії й інші наукові публікації вітчизняних та іноземних вчених з питань управління маркетинговою діяльністю аграрних підприємств, ресурси мережі Інтернет, а також матеріали літературних та періодичних видань.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних рекомендацій, які сприятимуть підвищенню ефективності системи маркетингу сільськогосподарських підприємств.

Курсової робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи представлений на 49 сторінках комп’ютерного тексту. Курсова робота містить 15 таблиць, 12 рисунків. Бібліографічний список нараховує 43 літературних джерел, що викладені на 4 сторінках.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В ПІДПРИЄМСТВАХ АГРО ПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ
1.1 Сутність маркетингу
Маркетинг як такий відомий людям досить давно, він мав місце за будь-яких товарно-обмінних операцій. Появу терміна та наукового напряму «маркетинг» датують ХІХ-ХХ ст. Поняття та зміст маркетингу постійно розвиваються і змінюються в процесі діяльності людства та зміни політичного та соціального середовищ. Це і пояснює широту поглядів на дане поняття та його тлумачення. У більшості визначень маркетинг тлумачать як управлінський процес з елементами інструментарію маркетингового комплексу та напрямом впливу на споживача. Також існують трактування маркетингу як всеохоплюючої філософії сучасного бізнесу, комплексу функцій ринкової діяльності, процесу планування і втілення задуму, що задовольняє потреби окремих осіб і організацій.[9]

Проведений науковий огляд публікацій різних авторів дає підстави говоритипро існування кількох підходів щодо визначення сутності маркетингу. Ряд авторів розглядають маркетинг як мистецтво (філософію) ведення бізнесу, інші під маркетингом розуміють систему управління господарською діяльністю, при цьому ряд авторіввважають, що маркетинг слід ототожнювати з поняттям збут (таблиця 1.1.).

За І. М. Палка[11], визначення «маркетинг» включає такі чотири основні аспекти:

  • соціальний процес, мета якого задовольняти потреби споживачів;

Таблиця 1.1 – Підходи до визначення поняття «маркетинг»

Автор
Визначення маркетингу
Ключові слова

Ф. Котлер.[1]
«Соціальний та управлінський процес, який дає змогу окремим особам та групам осіб задовольняти свої потреби за допомогою створення ними товарів та споживчих цінностей»
Задоволення потреб

Ж.-Ж. Ламбен[2]
«Комплекс агресивного інструментарію збуту для проникнення на наявні ринки»
Інструментарій збуту

Американська асоціація маркетингу[3]
«Процес планування та втілення задуму, ціноутворення, просування й реалізації ідей, товарів і послуг за допомогою обміну, що задовольняє цілі окремих осіб і організацій»
Обмін

А.Ф. Павленко та А.В. Войчак[4]
«Аналіз, планування, реалізація та контроль за втіленням комплексу маркетингових рішень щодо продукту фірми, його ціни, системи просування й розподілу, а також надій і очікувань фірми, тобто ключ до досягнення цілей і завдань, що виникають перед фірмою, яка прагне завоювати цільовий ринок»
Ключ до досягнення цілей

С.С. Гаркавенко[5]
«Самостійний вид підприємницької діяльності; функція управління; сучасне бачення філософії бізнесу»
Підприємницька діяльність

С.В. Мочерний[6]
«Система організації та управління діяльністю фірми з розробки нових видів товарів, їх виробництва, і збуту на основі вивчення ринку та потреб споживачів з метою отримання прибутку.»
Вивчення ринку

А.Г. Загородний[7]
«Комплексна система організації виробництва і збуту продукції, що зорієнтована на задоволення потреб споживачів та отримання прибутку на основі дослідження товарного ринку.»
Задоволення потреб

Г.С. Вечканов та Г.Р. Вечканова[8]
«Комплексна наукова система організації та управління виробничою, комерційною та збутовою діяльністю підприємства, спрямована на виявлення невідомих та незадоволених запитів споживачів»
Запити споживачів

Джерело: Побудовано автором

  • управлінський процес, в процесі якого за дотримання спрямованої на ринок філософії бізнесу тобто підприємницького стилю мислення відбувається розроблення та впровадження маркетингової тактики і стратегії;

  • наукова дисципліна, яка вивчає наукові методи дослідження та виявлення потреб споживачів;

  • система інститутів, яка займається практичною та науковою діяльність у сфері маркетингу.

В ринкових умовах господарювання і демократії маркетинг як наука і як сфера діяльності побудована на певних принципах:

• демократичності (вільний вибір виду діяльності, мети, напрямів і сфери розвитку);

• споживач правий завжди (відвертість зі споживачем, пристосування до його побажань та потреб і, саме головне, активне формування цих побажань та потреб);

• альтернативізму (наявність великого і широкого кола вибору серед можливих альтернатив);

• комерційності (досягнення кінцевого результат своєї діяльності);

• науковості (впровадження найновітніших наукових маркетингових досягнень у вирішенні поставлених цілей);

• технологічності (комплексне, всебічне впровадження існуючих методик та методологій для досягнення поставленої мети своєї господарської діяльності).

Отже, принципи маркетингу можна сформулювати таким чином:

1. Чітка спрямованість на досягнення поставленого результату господарської діяльності. Результативна реалізація запланованої кількості товарів чи послуг на ринку, означає опанування підприємством певного сегмента ринку у відповідності до поставленої ним мети.

2. Спрямованість діяльності підприємства не на тимчасовий результат своєї маркетингової роботи, а на застосування такої маркетингової політики, яка б передбачала прогнозування, тривалі дослідження, і подальшу розробку та удосконалення товарів чи послуг, які забезпечуватимуть підприємству ефективну, прибуткову економічну діяльність і спроможність.

3. Вироблення такої стратегії і тактики пристосування до вимог споживачів і зворотного впливу на них, що відбуватиметься одночасно.

Основними концепціями маркетингу є наступні[10] :

1. Виробничо-орієнтована концепція (кінець ХІХ – початок 20-х рр. ХХ ст.). Маркетинг вважався допоміжною функцією, оскільки головною проблемою було виробництво товарів. В економіці розвинених країн того часу попит стабільно перевищував пропозицію, споживачі бажали придбати практично все, що вироблялось. Тому основним у мисленні підприємців було те, що товари продаватимуть себе самі. Завданням маркетингового менеджменту було зосереджувати зусилля на зростанні обсягів виробництва, зменшенні собівартості і ціни товарів.

2. Товарно-орієнтована концепція (30-і рр. ХХ ст.). Дана концепція, як і всі наступні, застосовується на ринку, де попит перевищує пропозицію. У зв’язку з цим успіх підприємства залежить від концентрації маркетингового менеджменту на поліпшенні якості товарів, вдосконаленні його функціональних характеристик, зовнішнього вигляду, тобто на товарній політиці.

3. Збутово-орієнтована концепція (50-і рр. ХХ ст.). Зростання конкуренції і поява проблеми проникнення на ринок переорієнтовує маркетинговий менеджмент на формування агресивної системи збуту і просування товарів.Фірми починають наймати велику кількість торгових агентів, щоб знайти нові ринки та нових споживачів.

4. Маркетингова (ринкова) концепція (50-поч. 70-х рр. ХХ ст.). Дана концепція відрізняється від попередніх тим, що основним є не продаж вироблюваного товару, а організація виробництва, збуту і просування того товару, на який існує відповідний попит. В це період виробництво починає підпорядковуватися маркетинговому керівництву, оскільки успіх фірма матиме тоді, коли її товари будуть ефективніше, ніж товари конкурентів, задовольняти потреби споживачів. При цьому починає вивчатися існуючий попит і поведінка споживачів, управління асортиментом продукції, проводитись аналіз збутової діяльності, сегментація ринків.

5. Стратегічна (сучасна) концепція (з середини 70-х рр. ХХ ст.). Сучасна концепція управління маркетингом – це орієнтація менеджменту на розуміння того, що головним завданням підприємства є точне і ефективне, порівняно з конкурентами, визначення і задоволення потреб і побажань цільових ринків. Здійснюється становлення маркетингу як філософії бізнесу. Порівняно з ринкової концепцією сучасна концепція маркетингового менеджменту відрізняється тим, що: - підприємство орієнтується не на попит чи запити, а на потреби цільового ринку; - створюються довгострокові програми розвитку маркетингової діяльності підприємства (звідки і походить ще одна назва даної концепції – стратегічний маркетинг); - маркетинговій ідеї підпорядковується не тільки виробництво, а й усі аспекти функціонування підприємства (інвестиції, кадрова політика, науково технічні дослідження, збут і ін.).

6. Соціально-етична концепція. Маркетинговий менеджмент повинен спрямовуватися на збереження чи укріплення добробуту споживача і суспільства в цілому. Ця концепція враховує наступне:

  • бажання споживача не завжди збігаються з їх довготривалими інтересами та інтересами суспільства в цілому;

  • споживачі віддають перевагу підприємству, яке демонструє піклування як про задоволення їхніх потреб, так і благополуччя суспільства в цілому;

  • підприємство має адаптуватися до цільових ринків таким чином, щоб забезпечити не тільки задоволення споживачів, а й колективне та індивідуальне благополуччя.


  1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас