Тема 2. Система планів підприємства
2.1. Формування системи планування на підприємстві
Планування зазвичай має цільову орієнтацію, тому система планів підприємства має формуватися як своєрідна модель перевірки можливостей досягнення цілей.
Усі планові розрахунки мають бути також інтегрованими в певному часовому співвідношенні, незалежно від того, як саме розробляються ті чи інші плани: періодично, неперіодично чи разово..
За допомогою системи планування керівництво підприємства отримує інформацію, що відображає економічні процеси та
Для створення й успішного функціонування системи планування на підприємстві має бути створено певні передумови організаційного, інформаційного й кадрового характеру
2.2. Методи планування
У планових розрахунках зазвичай оперують кількісними характеристиками, що зводяться в систематизовану певним чином сукупність показників.
Таблиця 2.1
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ПЛАНУВАННЯ
| Класифікаційна ознака | Найменування методу планування |
| 1. Вихідна позиція для розроблення плану | ресурсний(від можливостей); цільовий (за потребою) |
| 2. Принципи визначення планового показника | екстраполяційний (від досягнутого рівня); інтерполяційний (від майбутнього кінцевого результату) |
| 3. Спосіб розрахунку планового показника | статистичний; факторний; нормативний; економіко-математичний |
| 4. Варіантність розроблення плану | одноваріантний; багатоваріантний |
| 5. Форма подання планових розрахунків | текстовий; табличний; графічний; логіко-структурний (сітковий) |
Проведення планових розрахунків супроводжується одночасним застосуванням багатьох різноманітних методів, які, поєднуючись, утворюють комплекси з певним призначенням і сферою використання. Такі комплекси зазвичай називають моделями планування. Вирізняють три основні різновиди таких моделей: описові, аналітичні та імітаційні.
Найпростіші та найпоширеніші в практиці — описові (дескриптивні) моделі. Вони містять невелику кількість елементів і ґрунтуються на простих математичних розрахунках показників, значення яких обчислюється як алгебраїчна сума (адитивна модель), як добуток (мультиплікативна), як відношення (кратна) або ж як поєднання зазначених способів (змішана).
Друга група — аналітичні (пояснювальні) моделі. Параметри таких моделей задані залежні та незалежні змінні величини. Аналітичні рівняння доповнюються системою обмежень, найчастіше ресурсних.
Аналітичні моделі з уведеною цільовою функцією перетворюються в моделі прийняття рішень, що дає змогу не лише передбачити можливі варіанти дій, а й вибрати з них оптимальний.
Третя група моделей — імітаційні — налаштовані на відтворення реальних ситуацій і дають змогу маніпулювати створеною моделлю з метою знайдення оптимального рішення через імітацію наслідків за всіма можливими варіантами дій.
2.3. Основні підсистеми планування
Найпоширенішим нині є погляд, що головними в діяльності підприємства є стратегічні аспекти його діяльності. Тож основними підсистемами планування варто вважати:
генеральне цільове планування;
стратегічне планування;
тактичне планування.
Т
аблиця 2.2ХАРАКТЕРНІ РИСИ ОСНОВНИХ РІЗНОВИДІВ ПЛАНОВИХ КОМПЛЕКСІВ
(ПІДСИСТЕМ ПЛАНУВАННЯ)
| № з/п | Назва різновиду планування | Сфера охоплення | Ступінь деталізації параметрів | Періодичність розроблення | Календарний плановий період | Синонімічні назви |
  1 | Генеральне цільове | Основні цілі підприємства | Низький | За потребою, періодично | 3—5 років | Довго- або середньо-строкове |
| 2 | Стратегічне | Конкретизовані цілі | Середній | Періодично або безперервно | 3—5 років з річним розподілом | Довго- або середньо-строкове |
| 3 | Тактичне | Функціональні напрями | Високий | Безперервно | Річний з поквартальним розподілом | Поточне оперативне |
| 4 | Оперативно-календарне | Виробнича програма | Високий на рівні елементів виробництва | Безперервно | Річний із поквартальним, помісячним тощо розподілом | Оперативно-виробниче |
| 5 | Бізнес-планування | Підприємницька ідея, проект | Визначається масштабом проекту | Неперіодично | Термін реалізації проекту | Термін реалізації проекту |
2.4. Склад планів
Результати виконаних планово контрольних розрахунків заведено зводити у планові та планово-звітні документи, які створюють цілісну картину передбачуваного й реального розвитку підприємства у плановому періоді:
п’ятирічному (три- або дворічному) з розподілом першого року за кварталами чи місяцями. Як правило, загальний план підприємства готують у вигляді таблиць. Дані таблиць можуть бути проілюстровані графіками й коментарями. Доцільним є включення до складу розділів також короткого резюме — загальних положень.
Майже для кожного виду економічної діяльності традиційно склалися комплекси основних показників з усталеною методикою їх розрахунку. Нині більшість планово-звітних розрахунків здійснюють в автоматизованому режимі із залученням спеціальних комп’ютерних програм
. Для великих підприємств план заведено розпочинати розділом «Загальні положення», де подають результати аналізу зовнішнього середовища
Розділ «Генеральні цільові плани» формується за основними різновидами цілей, а саме:
матеріальні (продукти й послуги, обсяги ринків);
монетарні (доходи, рентабельність);
соціальні (стандарти поведінки щодо персоналу, інвесторів, партнерів, громадськості).
Показники розділу «Стратегічні плани» слугують для характеристики й оцінювання таких явищ:
цільових змін продуктово-асортиментної програми, розмірів і структури виробничої потужності, капіталу;
цільових змін організаційної структури та правової форми підприємства.
Розділ «Тактичні плани» містить групи показників:
асортиментно-продуктовий план за видами продукції: у натуральних і вартісних вимірниках;
результату, фінансовий план (грошові потоки, інвестиції, надходження й виплати грошових коштів).
2.5. Організація розроблення планів на підприємстві
Центральний (штабний) відділ планування на підприємстві займається передусім розробленням та вдосконаленням системи планування на підприємстві. До його функцій також відносять:
змістово-організаційну підтримку керівництва підприємства під час підготовки й проведення робіт зі складання планів;
методичне забезпечення розроблення планів структурних підрозділів підприємства;
підготовку й подання матеріалів з аналізу стану зовнішнього середовища;
зведений аналіз діяльності підприємства в цілому;
поточний контроль за процесом виконання планів і подання даних про наявні відхилення;
аналіз причин відхилення у виконанні плану та розроблення пропозицій щодо коригування планів;
координацію підготовки окремих розділів плану й розроблення зведеного плану.
Розроблення стратегічних планів — виключна прерогатива центрального відділу планування. На великих підприємствах ця функція може стати відокремленою й виконуватися спеціалізованим відділом стратегічного планування.
Крім центрального відділу планування на підприємстві мають діяти також інші структурні одиниці, які здійснюють планувальні функції як централізовано, так і децентралізовано. Планування за окремими функціями виробничо-господарської діяльності у вітчизняній практиці здійснювалося спеціалізованими відділами: планово-виробничим, планово-економічним, праці й заробітної плати, матеріально-технічного забезпечення і збуту та ін. Проектне планування й частково контроль за реалізацією проектів ведеться проблемно-орієнтованими проектними групами. Це особливі структурні підрозділи, що створюються для вирішення спеціальних завдань. Для великомасштабних мультифункціональних проектів до складу проектних груп неодмінно включають працівників центрального відділу планування, щоб забезпечити узгодження проектів із загальним планом підприємства.
Останнім часом активно дискутується питання про передавання частини планувальних, особливо допоміжних, функцій стороннім консультаційним фірмам або індивідуальним консультантам. Таке рішення є доцільним, якщо зовнішні консультанти можуть запропонувати якісні та (або) економічно вигідні умови. Водночас, належить бути обережними у передаванні внутрішньої інформації зовнішнім консультантам, оскільки вона може мати конфіденційний характер і цікавити конкурентну розвідку.
Додаток А
Система планів підприємства з функціональною
організаційною структурою
1. Загальні положення.
1.1. Аналіз стану зовнішнього середовища та підприємства.
1.2. Прогнози стану зовнішнього середовища підприємства за споживчими ринками, продуктами й регіонами збуту.
1.2.1. Загальноекономічні прогнози.
1.2.2. Прогноз розвитку техніки й технології.
1.2.3. Прогноз соціально-культурного розвитку суспільства.
1.2.4. Прогноз екологічної ситуації.
1.2.5. Прогноз політико-правової ситуації.
1.3. Цільова картина діяльності підприємства.
2. Генеральні цільові плани.
2.1. Матеріальні (уречевлені) цілі.
2.2. Вартісні (монетарні) цілі.
2.3. Соціальні (суспільні) цілі.
3. Стратегічні плани.
3.1. Стратегічні плани полів бізнесу, функціональні та регіональні стратегії.
3.1.1. Загальний (загальнофірмовий) зведений план.
3.1.2. Плани за окремими полями бізнесу.
3.1.3. Плани розвитку функціональних сфер діяльності.
3.1.4. Регіональні стратегії.
3.2. План удосконалення організаційної структури та правової форми підприємства.
3.3. План удосконалення системи керівництва.
3.3.1. План розстановки керівних кадрів.
3.3.2. План удосконалення системи стимулювання керівників.
3.3.3. План розвитку інформаційної системи управління.
4. Тактичні плани.
4.1. Асортиментно-продуктовий (номенклатурний) план у межах наявного потенціалу.
4.1.1. Асортиментно-продуктовий план за видами продукції в натуральних вимірниках.
4.1.2. План у вартісних вимірниках.
4.2. Функціональні плани.
4.2.1. Збут.
4.2.2. Виробництво.
4.2.3. Матеріально-технічне забезпечення.
4.2.4. Транспортно-складське забезпечення (логістика).
4.2.5. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
4.2.6. Кадри.
4.2.7. Витрати, основні та оборотні засоби.
4.2.8. Фінансовий план і зведені балансові результати.
4.2.9. План роботи керівних кадрів підприємства.
4.3. Планові проекти.
4.3.1. Плани здійснення стратегічних проектів.
4.3.2. Плани здійснення оперативних проектів.
5. Зведений перелік головних показників.
5.1. Пояснення.
5.2. Основні цільові показники.
5.3. Основні стратегічні показники.
5.4. Основні тактичні показники.