Система, номенклатура показників якості продукції

Класифікація промислової продукції та показники її якості

• Із різноманітних характеристик якості продукції виділяється сукупність властивостей, які обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби.
• Кожна окрема властивість продукції – це об'єктивна особливість, яка може виявити себе при її створенні, обігу та споживанні, і характеризується певними показниками.

З метою оцінювання рівня якості вся промислова продукція поділена на два класи і п'ять груп:

• 1. Продукція, що витрачається при використанні:

а) сировина і природне паливо;

б) матеріали і продукти;

в) видаткові вироби.

• 2. Продукція, що втрачає свій ресурс:

а) вироби, які потребують удосконалення;

б) вироби, що підлягають ремонту.

• вибору номенклатури показників певної групи продукції;
• визначення сфери використання продукції;
• обґрунтування можливості вибору конкретного виробу або кількох виробів як базових зразків;
• створення системи державних стандартів на номенклатуру показників якості продукції.

• Показники якості продукції залежно від характеру розвязуваних задач щодо оцінювання рівня якості продукції, класифікуються наступним чином:
1. Залежно від властивостей, що поділяються на: показники призначення, надійності (безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності, збереження), ергономічні, естетичні, показники технологічності, транспортабельності, стандартизації та уніфікації, патентно-правові, безпеки, економічні.

2. Залежності від способу вираження – на показники, що виражені в натуральних одиницях і вартісні.

3. З залежності від кількості властивостей, що характеризуються – на одиничні й комплексні (групові, узагальнені та інтегральні).

4. Залежно від використання для оцінки – на базові й відносні.

5. Залежності від стадії визначення значень показників – на прогнозовані, проектні, виробничі та експлуатаційні.

• Номенклатура показників якості продукції встановлює перелік кількісних характеристик її властивостей, що визначають якість. Її вибирають з урахуванням:

– призначення й умов використання продукції;

– складу і структури характеризованих властивостей вимог;

– споживачів до якості (результатів вивчення попиту);

– досягнутого рівня якості продукції та завдань управління якістю;

– основних вимог до показників якості.

Фактори, що обумовлюють якість продукції

• В умовах ринку якість забезпечується і гарантується підприємством. Ще в 60-70 роки вважалося, що для успіху виробника досить, щоб було продукції багато і вона була дешевою. Але вже з 80-х років стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості – 80 % покупців приймають рішення про покупку, звертаючи увагу саме на якість.
• Таким чином, конкурентною стає продукція, яка при інших рівних умовах має вищу якість при меншій виробничій собівартості.

• Методичною основою забезпечення якості є так звана "петля якості":

1. Вивчення ринку (попит і перспективи розвитку);

2. НДР і проектування;

3. Придбання матеріалів, комплектуючих;

4. Планування і розробка технологічних процесів;

5. Виробництво;

6. Контроль випробування й аналіз;

7. Пакування і зберігання;

8. Збут і сфера обслуговування;

9. Монтаж і наладка;

10. Технічна допомога та обслуговування;

11. Утилізація.

петля якості

• На якість продукції впливає багато факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу товару, так і на декількох.
• Усі фактори об'єднуються в 4 групи:
• технічні,
• організаційні,
• економічні
• суб'єктивні.

• Технічні фактори: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, схема резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатація.
• Організаційні фактори: розподіл праці та спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і задачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту.
• Економічні фактори: ціна, собівартість, форми і рівень заробітної плати, рівень витрат на технічне обслуговування та ремонт, ступінь підвищення суспільної праці. Економічним факторам властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: витрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості.

• Найбільш стимулюючі фактори – ціна і заробітна плата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості (при цьому ціна покриває всі витрати підприємства на заходи щодо підвищення якості і забезпечує необхідний рівень рентабельності).
• Суб'єктивні фактори по різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, зайнятих проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає (автоматизація), то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє значну роль (способи і форми експлуатації та споживання виробів).

• Якість розглядається як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним – це пояснюється недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються наступних помилок:
1. Більш висока ціна обходиться дорожче – одночасне вдосконалення виробничих процесів може призвести до значного зниження собівартості виробу (комплектуючі і побутова техніка, електроприлади – якість помітно поліпшилась, а вартість знизилась). 2. Акцент на якість веде до зменшення продуктивності – у сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розробки і виготовлення, тому брак не виготовляється, а зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяють тому, що покращення якості призводить до більш високої продуктивності.

• всебічне навчання операторів обладнання;

• детальні інструкції до роботи;

• засоби для перевірки або оцінювання результатів дій працівників;

• засоби для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат виявиться незадовільним.

• Управління якістю – це не ізольований вид діяльності відділу технологічного контролю. Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів: маркетингових, проектно-конструкторських розробок, технології, виробництва, пакування, диспетчеризації, транспортування.
• Тобто, управління якістю повинно охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників.

Структура, основні функції, порядок розробки і впровадження комплексної системи управління якістю

• Комплексна система управління якістю (КСУЯП) – це підсистема системи управління підприємством, об'єктом якої є якість продукції, а також фактори й умови, що на неї впливають.
• Структура системи складається з усіх підрозділів та служб, які беруть участь в управлінні і виробництві продукції.
• Елементами системи є функції, заходи, процеси, технічні засоби і нормативні документи, які формують і забезпечують функціонування системи.

• Взаємозв'язок між елементами системи забезпечується системою стандартизації, що регламентує норми і правила у сфері управління й організації виробництва, а також встановлює порядок розробки, виготовлення та обігу стандартів.
• Здійснюється це шляхом розробки стандартів підприємства (СТП), які поділяються на:
• основний,
• загальні,
• спеціальні.

• Основний (базовий) СТП характеризує систему в цілому: основну мету системи, об'єкти, критерії ефективності, структуру основних функцій, схему організаційної структури управління, розподіл функцій управління між ланками організаційної структури, склад системи, методи забезпечення функціонування системи на всіх етапах виробничого процесу, порядок розробки і впровадження СТП та інші організаційно-методичні питання.
• Загальні СТП регламентують загальносистемні питання інформаційного забезпечення, порядок проведення днів якості, роботу різних громадських груп, комісій тощо.
• Спеціальні стандарти встановлюють вимоги до номенклатури і значення показників якості матеріалів, напівфабрикатів, деталей і збірних одиниць, методів їх визначення й оцінювання.

КСУЯП має такі основні функції:

• КСУЯП має такі основні функції:

1. Прогнозування потреб, технічного рівня і якості продукції.

2. Нормування вимог до якості продукції.

3. Оцінка і сертифікації продукції.

4. Організація розробки і поставки продукції на виробництво.

5. Організація технологічного забезпечення якості продукції.

7. Організація матеріально-технічного забезпечення якості продукції.

8. Організація взаємовідносин підприємства стосовно якості продукції зі споживачами і постачальниками і таке інше.

9. Розробка і впровадження системи є складним процесом, який має З етапи:

– підготовка до розробки системи;

– розробка проекту системи;

– упровадження системи.

По закінченні впровадження усіх СТП складається акт про її впровадження і вона реєструється в територіальному органі Держстандарту.