Ім'я файлу: Що являє собою капітал як фактор виробництва.DOCX
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 06.12.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 06.12.2022
скачати
Що являє собою капітал як фактор виробництва?
Капітал – одна з фундаментальних економічних категорій, сутність якої досліджується уже протягом століть. Вивчення обліку капіталу базується на економічній теорії, що і розкриває зміст і сутність даного поняття.
Капітал за визначенням класичної економіки — один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від іншого фактора виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту. Терміном капітал стали називати у період становлення капіталізму, гроші, що їх підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.
Капітал в економіці — це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити прибуток або збиток. Не слід ототожнювати капітал і будь-який засіб праці, який розглядається часто як фізичний капітал. Справа в тому, що даний засіб праці може стати капіталом (збільшувати або зменшувати свою вартість) тільки тоді, коли його власники вступлять у певні відносини з власниками інших чинників виробництва. Ці відносини називаються економічними. Капітал, поряд з такими категоріями, як товар, гроші, попит, пропозиція, ціна, належить до найголовніших в ринкових відносинах. Однак його місце – особливе. Він знаходить прояв в товарі (товарний капітал), в грошах (грошовий капітал), попит, пропозиція та ціна виступають як чинники (фактори), від яких в значній мірі залежить капітал. Одночасно капітал має суттєвий і зворотний вплив – попит, пропозиція і ціна залежать від обсягів капіталу [4].
Капітал як економічна категорія – є теоретичним вираженням виробничих відносин між власниками засобів виробництва і власниками робочої сили. Тобто – це історично обумовлене, суспільно – виробниче відношення між підприємцями, що володіють засобами виробництва, і людьми найманої праці (робітниками), які позбавлені будь – яких засобів виробництва. Навіть К. Маркс не притримувався одного поняття, а звертав увагу на декілька визначень капіталу:
1. Капітал – це вартість, яка створює додаткову вартість, або капітал – це само зростаюча вартість;
2. Капітал – це не річ, а певне суспільне, належне певній історичній формації суспільства виробниче відношення, яке представлене в речі і надає цій речі специфічного суспільного характеру;
3. Капітал – це не просто сума матеріальних і вироблених засобів виробництва, це перетворені в капітал засоби виробництва, які самі по собі так само мало є капіталом, як золото або срібло самі по собі – грішми.
Попередники К. Маркса – представники меркантилізму, фізіократичної школи і класичної політичної економії – ототожнювали капітал з річчю, із засобами виробництва. Меркантилісти ототожнювали капітал з грішми, фізіократи – відносили до капіталу інструменти, сировину й інші речові фактори виробництва, А. Сміт та Д. Рікардо також вважали капіталом засоби виробництва. Згідно теорії трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея, капітал – це один із факторів, який приносить його власнику прибуток. Дж. С. Мілль під капіталом розумів попередньо нагромаджений запас продуктів минулої праці. Він забезпечує необхідні для виробничої діяльності будівлі, охорону, знаряддя і матеріали, а також засоби існування для працівників під час виробничого процесу. Мілль вважав капіталом ту частину власності підприємця, яка утворює фонд для здійснення нового виробництва. Оригінальними є погляди Дж. С. Мілля на те, що виробнича діяльність обмежується розмірами капіталу; що капітал є наслідком не споживання, а заощадження (зберігання); що капітал постійно споживається, але одночасно й відновлюється (відтворюється); що не праця викликає попит на капітал, а, навпаки, капітал викликає попит на працю [3].
В роки Радянського союзу поняття «капітал» не вживали, а застосовували такий термін як «фонд», який мав два значення:
- до джерел засобів на підприємстві належать статутний фонд, спеціальні фонди (на будівництво, директора) і т.д., амортизаційний фонд, фінансування з бюджету, цільове фінансування, прибуток.
- до основних фондів належать тільки ті засоби праці, строк використання яких більше одного року, а їх вартість не менше 50 руб. Статутний фонд - надані і закріплені державою кошти у момент створення підприємства. Пайовий фонд - сума зібраних пайових внесків.
Спеціальні фонди — фонд підприємства, фонд розширення і зміцнення господарства, амортизаційний фонд;
- фонди в пасиві балансу, що раніше мали назву "капітали", означають джерела утворення власних засобів. До них належать: статутний фонд, пайовий фонд, основний фонд (призначається для капітальних вкладень і для здійснення поточних торговельно-заготівельних операцій), запасний фонд, амортизаційний фонд, фонд відновлення, фонд довгострокового кредитування, фонд регулювання;
- до фондів підприємства належать: статутний, амортизаційний і спеціальні фонди. Основними фондами (засобами) називають частину національного багатства країни, що у своїй речовій формі протягом року чи більше використовується у господарській діяльності;
- за джерелами утворення і за призначенням власні кошти підприємств поділяються на статутний і спеціальні фонди. Основні засоби також мають назву основних фондів народного господарства [2].
На сучасному етапі також не має однозначного тлумачення терміну капітал:
- Західна економічна думка під капіталом розуміє засоби виробництва, створені людиною, які полегшують здійснення процесу праці, в багато разів збільшуючи її продуктивність. Тобто капітал розглядається як ресурс виробництва, поряд з працею, землею та підприємницькою здатністю.
- Капітал в широкому розумінні – це все, що здатне приносити дохід, чи ресурси, створені людьми для виробництва товарів і послуг; загальна вартість активів будь-якої особи за вирахуванням зобов’язань (чиста вартість).
- Капітал – це доля власника у засобах підприємства, що представляє собою різницю між активами і зобов’язаннями, має ще назву «чистий капітал».
- Капітал – це вартість, що створює додану вартість; початкова сума коштів, призначена для здійснення підприємницької діяльності; грошові і матеріальні засоби, що зосереджені у єдину сукупність з метою використання їх для визначених потреб.
- Капітал – сукупні ресурси, що використовуються в підприємстві: сума накопичених матеріальних благ, результат минулої і засіб для подальшої виробничої чи комерційної діяльності.
Під капіталом в бухгалтерському обліку розуміють сукупність майнових засобів, що призначені для господарських цілей, виражена в грошовій одиниці. В цьому розумінні валюта балансу підприємства (тобто сума активів або рівна їй сума пасивів) і є його капіталом. Цей капітал поділяється на дві частини, що значно відрізняються одна від одної: позиковий капітал і власний капітал, або капітал у вузькому розумінні цього слова.
В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство використовує залучені кошти, тобто утворюються борги. Фінансові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = 3 + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників [1]. Згідно П(С)БО 2 «Баланс», власний капітал – це частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язання. Тому економічну суть власного капіталу можна відобразити у вигляді рівняння:
Власний капітал = Активи – Зобов’язання (К = А — 3).
Рівняння вказує на частку активів, яка належить власникам за умови розрахунків за зобов’язаннями підприємства.
Як ми побачили з вище викладеного, що немає чіткого і єдиного визначення капіталу і в законодавстві бухгалтерського обліку, оскільки за П(С)БО 2 надається визначення власного капіталу як частини в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань, а не капіталу, як загального поняття. Таким чином, при виникненні спірних ситуацій можна лише з впевненістю говорити про власний капітал, а при формулюванні капіталу, як загального поняття, допускаються різні варіанти.
Капітал є складною категорією, яка проявляється в бухгалтерському обліку через майно підприємства та джерела його утворення (сукупність правових відносин) відображаючи економічний аспект капіталу. Вибрану тему вважаю актуальною оскільки при дослідженні поняття капітал, ні за останні століття ні на сучасному етапі не сформульовано єдиного однозначного визначення цієї категорії. Таким чином вважаю доцільним продовжувати дослідження за такими напрямами: