Ім'я файлу: О_А_П_Лабораторна_робота_№0_Онущак С.І..docx
Розширення: docx
Розмір: 267кб.
Дата: 02.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
лаба 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 267кб.
Дата: 02.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
лаба 1.docx
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Звіт
З лабораторної роботи №5
З дисципліни «Основи алгоритмізації та програмування »
На тему:
РОЗВ'ЯЗУВАННЯ НА МОВІ С ЗАДАЧ, В ЯКИХ
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ЧИСЛОВІ МАСИВИ
Виконала:
Онущак С.І. KI-109
Прийняла:
асис. каф. ЕОМ
Гузинець Н.В
Львів – 2023
Тема роботи: РОЗВ'ЯЗУВАННЯ НА МОВІ С ЗАДАЧ, В ЯКИХ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ЧИСЛОВІ МАСИВИ
Мета. познайомитися з засобами опису функцій та їх виклику в мові
програмування С.
Теоретичний вступ
Масив у програмуванні – це впорядкована сукупність однотипних елементів. Масиви
широко застосовуються для зберігання і опрацювання однорідної інформації, приміром
таблиць, векторів, матриць, коефіцієнтів рівнянь тощо.
Кожен елемент масиву однозначно можна визначити за ім’ям масиву та індексами. Ім’я
масиву (ідентифікатор) вибирають за тими самими правилами, що й для змінних. Індекси
визначають місце знаходження елемента в масиві. Приміром, елементи вектору мають один
індекс – номер по порядку; елементи матриць чи таблиць мають по два індекси: перший
означає номер рядка, другий – номер стовпчика. Кількість індексів визначає вимірність
масиву. Приміром, вектори у програмах – це одновимірні масиви, матриці – двовимірні.
Індексами можуть бути лише змінні, константи чи вирази цілого типу. Значення індексів
записують після імені масиву в квадратних дужках. При оголошенні масивів у квадратних
дужках зазначається кількість елементів, а нумерація елементів завжди розпочинається з
нуля.
int A[10];
оголошує масив з ім’ям A, який містить 10 цілих чисел; при цьому виділяє і закріплює
за цим масивом пам’ять для усіх 10-ти елементів відповідного типу (int – 4 байти), тобто 40
байтів. Отже, при оголошенні масиву виділяється пам’ять, потрібна для розташування усіх
його елементів. Елементи масиву з першого до останнього зберігаються у послідовно
зростаючих адресах пам’яті. Поміж елементами масиву в пам’яті проміжків немає. Елементи
масиву зберігаються один за одним поелементно.
Зауважте на звертання у програмі до елементів масиву: А[0] – перший елемент, А[1]
– другий, А[9] – останній.
Вводити чи виводити значення одновимірних масивів можна лише поелементно, для
чого слід організовувати цикли зі зміненням значень індексу зазначеного масиву.
При оголошенні масивів елементам масиву можна (необов’язково всім) присвоювати
початкові значення, які у подальшому в програмі може бути змінено. Якщо реальна кількість
ініціалізованих значень є меншою за розмірність масиву, то решта елементів масиву набуває
значення 0:
тип_даних ім’я_масиву[розмір_масиву] = { значення_елементів_масиву };
Наприклад,
int a[5] = { 9,33,-23,8,1 };
//а[0]=9, а[1]=33, а[2]=–23, а[3]=8, а[4]=1
Вимірність масиву визначається кількістю індексів. Елементи одновимірного масиву
(вектора) мають один індекс, двовимірного масиву (матриці, таблиці) – два індекси: перший
з них – номер рядка, другий – номер стовпчика. Кількість індексів у масивах є необмежена.
При розміщуванні елементів масиву в пам’яті комп’ютера першою чергою змінюється
крайній правий індекс, потім решта – справа наліво.
Багатовимірний масив оголошується у програмі в такий спосіб:
тип ім’я[ розмір1 ][ розмір2 ]…[ розмірN ];
Кількість елементів масиву дорівнює добуткові кількості елементів за кожним індексом.
У прикладі
int a[3][4];
оголошено двовимірний масив з 3-х рядків та 4-х стовпчиків (12-ти елементів) цілого
типу:
a[0][0], a[0][1], a[0][2], a[0][3],
a[1][0], a[1][1], a[1][2], a[1][3],
a[2][0], a[2][1], a[2][2], a[2][3];
Під масив надається пам’ять, потрібна для розташування усіх його елементів. Елементи
масиву один за одним, з першого до останнього, запам’ятовуються у послідовно зростаючих
адресах пам’яті так само, як і елементи одновимірного масиву
Хід виконання роботи
Варіант 17
Задані дійсні числа x1, x2, . . . , x25. Визначити суму чисел, розташованих після
найменшого числа.
#include
int main() {
double numbers[25]; // Масив для збереження 25 дійсних чисел
int i;
// Введення чисел
for (i = 0; i < 25; i++) {
printf("Enter a number x%d: ", i + 1);
scanf_s("%lf", &numbers[i]);
}
// Знайдемо найменше число
double min = numbers[0];
for (i = 1; i < 25; i++) {
if (numbers[i] < min) {
min = numbers[i];
}
}
// Знайдемо суму чисел, які розташовані після найменшого числа
double sum = 0;
int found_min = 0; // Флаг, щоб визначити, чи знайдено найменше число
for (i = 0; i < 25; i++) {
if (found_min) {
sum += numbers[i];
}
if (numbers[i] == min) {
found_min = 1;
}
}
// Виведемо результат
printf("The sum of the numbers after the smallest number %.2lf: %.2lf\n", min, sum);
return 0;
}
Висновок
На цій лабораторній роботі я познайомитися з використанням масивів в мові програмування С.