ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
1.1 Економічна сутність прямих податків та їх роль у забезпеченні економічного розвитку країни
1.2 Особливості механізму прямого оподаткування
1.3 Податкові пільги та їх місце у механізмі прямого оподаткування
1.4 Правові та фінансові аспекти системи оподаткування в умовах війни
РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
2.1 Моніторинг реальних можливостей прямого оподаткування для забезпечення економічного розвитку країни
2.2 Аналіз сучасного стану прямого оподаткування
2.3 Оцінка втрат бюджетних ресурсів від надання пільг за прямими податками
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
3.1 Зарубіжний досвід механізму прямого оподаткування
3.2 Перспективні напрями удосконалення прямого оподаткування в Україні на основі світового досвіду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Ефективне функціонування податкової системи є одним із основних і визначальних елементів діяльності держави. Від податків залежить забезпеченість країни фінансовими ресурсами. Вони є одним із засобів відрахування частини доходів юридичних і фізичних осіб на користь держави та територіальних громад. Особливе значення мають прямі податки, які стягуються залежно від доходу платника, що робить їх більш авансовими. Тому до створення системи прямого оподаткування держава має підходити особливо виважено, враховуючи не лише фіскальні інтереси, а й економічне становище платників, стимулюючи їх до здійснення стратегічної мети розвитку національної економіки.
Проте механізм реалізації сучасної української системи прямого оподаткування залишається переважно фіскальним і потребує подальшого реформування та розвитку в контексті забезпечення повноцінної інтеграції України у світову економічну систему. Задля сталого зростання видається необхідним і доцільним трансформувати пряме оподаткування з переважно фіскального важеля в систему, яка органічно поєднує фіскальну, регуляторну та стимулюючу складові. Ця трансформація має стимулювати бізнес до створення та розширення високопродуктивних галузей, збільшення інноваційної діяльності, підтримки соціального та економічного балансу й зосередження на зміцненні державних фінансів.
Аналіз останніх публікацій. Питання теорії та практики податкових правовідносин, особливо системи прямого оподаткування, висвітлюють у своїх працях такі вчені, як Андрущенко В.Л., Барабаш Л.В., Борисюк А.В., Дроздовська А.С., Козаренко Л.В., Коляда Т.А., Крисатий А.І., І.М. Лавренкова, В.В. Лащак, В.М. Мельник, О. Є. Найденко, А. В. Озерчук, Н. С. Педченко, А. В. Покатаєва, А. М. Соколовська, В. Ю. Стрілець, В. І. Тереміцький, А. В. Тимошенко, А. В. В. Ярис та ін.
Проте у вітчизняній літературі ще недостатньо висвітлені ані механізми та засоби прямих податків, що обкладаються окремими макроекономічними процесами, ані концептуальні основи фінансового забезпечення держави через прямі податки. Все це потребує практичного вирішення питань удосконалення чинного законодавства щодо оподаткування прибутку підприємств і доходів фізичних осіб, забезпечення раціонального та ефективного процесу управління прямими податками, а також моделювання та прогнозування розвитку прямих податків.
Актуальність і необхідність поглиблених досліджень у вищезазначених напрямках зумовили вибір теми курсової роботи та окреслили її мету і завдання.
Метою курсової роботи є розробка теоретичних та прикладних основ прямого оподаткування, а також визначення ролі прямих податків у забезпеченні економічного розвитку країни.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- обґрунтовати сутність і роль прямих податків у забезпеченні економічного розвитку країни;
- дослідити особливості механізму прямого оподаткування;
- визначити правовий та фінансовий аспекти здійснення оподаткування в умовах війни;
- проаналізувати поточну ситуацію прямого оподаткування в розрізі видів податків;
- оцінити втрати бюджетних ресурсів внаслідок стимулювання прямих податків;
- дослідити здійснення прямих податкових надходжень до бюджету країни в контексті світового досвіду;
- винести рекомендації для вдосконалення прямого оподаткування в Україні.
Об’єктом дослідження є теоретичні та практичні аспекти здійснення прямого оподаткування, а також роль прямих податків у забезпеченні економічного розвитку країни.
Предметом дослідження є система прямого оподаткування.
Методологія дослідження. У роботі використано низку загальнонаукових та специфічних методів дослідження: еволюцію механізмів дії прямих податків розглянуто в історичній ретроспективі за допомогою порівняльно-історичного аналізу; системний функціональний метод допоміг здійснити узагальнення сучасних теоретичних концепцій щодо створення та функціонування механізму прямого оподаткування; аналіз і синтез використовувався при вивченні об’єкта дослідження в його цілісності, єдності та взаємозв’язку всіх складових частин; економіко-статистичний - при вивченні та узагальненні статистичної інформації для виявлення ролі прямого оподаткування у формуванні бюджетних ресурсів; графічний - для відображення результатів; метод порівняння - при порівнянні тенденцій розвитку прямого оподаткування в Україні та в інших країнах.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти з питань прямого оподаткування України, звітно-аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової служби України, Державної служби статистики України, монографічні дослідження та публікації вітчизняних й зарубіжних учених.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
1.1 Економічна сутність прямих податків та їх роль у забезпеченні економічного розвитку країни
У сучасних умовах важливим завданням, що визначає ефективність діяльності господарських товариств та економічний розвиток країни в цілому, є правильна структура та координація податкових відносин між господарськими організаціями, громадянами та державою.
Податки є однією з найважливіших ланок економічної системи, оскільки забезпечують функціонування та соціально-економічний розвиток країни в цілому. Водночас податки є засобом формування та управління фінансовою політикою держави. Сьогодні податкова система України характеризується низьким рівнем культури та недосконалістю законодавства. На здійснення таких процесів впливають об’єктивні та суб’єктивні чинники, з яких особлива увага приділяється фіскальним факторам, що визначають потребу в податкових надходженнях та забезпечують відповідний їх обсяг. Отже, для підвищення та стабілізації конкурентоспроможності економіки необхідно розвивати національну податкову систему.
Податки є основним джерелом формування доходів на всіх рівнях. Вони відображають фінансові відносини між державою і платниками з метою забезпечення країни централізованим фондом грошових коштів. Конституція України встановлює обов’язок кожного громадянина сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, визначених законом, а також стверджує, що система оподаткування створюється лише шляхом прийняття відповідних законів.
Слід зазначити, що історично першими виникли прямі податки, які встановлювалися в результаті управління індивідуальними активами фізичних та юридичних осіб. Проте всі види податків мають спільну ознаку, яка полягає в специфічній формі економічних відносин між платниками податків щодо перерозподілу створеної вартості.
В історії суспільного розвитку податки існували з часів заснування перших держав і були спрямовані насамперед на виконання військових функцій країни. Перші податки були встановлені в Стародавньому Римі, Греції, а пізніше в Російській імперії. Абсолютно відомо, що основоположником теорії оподаткування є А. Сміт, який сформулював її основні принципи: рівномірність, визначеність, зручність і дешевизна, які не втратили своєї актуальності й досі.
С. І. Юрій та О. Д. Василик трактують податок як обов’язковий платіж фізичних або юридичних осіб до бюджету для фінансування державних видатків, пов’язаних із виконанням покладених на них функцій [8].
Відповідно до чинної системи оподаткування всі податки класично поділяються за такими основними ознаками:
- форма оподаткування (прямі та непрямі);
- місце реєстрації (регулятивні та фіксовані);
- рівень реалізації (загальнодержавні та місцеві);
- платники податків (з юридичних та фізичних осіб);
- за способом виплати (натуральні та грошові).
Проте вчених найбільше приваблює класифікація податків за формою їх виникнення: прямі та непрямі. Згідно з класичним уявленням, прямі податки сплачують платники, для яких цей податок встановлено, а предметом оподаткування, як правило, є їхні статки та доходи. Непрямі податки фактично є податками на споживання і не пов’язані з доходом платника.
Так, А. М. Соколовська під прямими податками розуміє обов’язкові платежі, основою яких є підприємницькі структури або доходи населення. До таких податків належать податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, одноразовий податок, податок на нерухомість та інші [24]. Колектив авторів О. С. Дроздовська та О. В. Озерчук зазначає, що прямі податки - це податки, якими обкладаються окремі об’єкти нерухомого майна або доходи фізичних осіб [36].
Отже, прямі податки є вагомими грошовими регуляторами соціально-економічної діяльності, важливими джерелами формування ресурсів державного бюджету та інструментами державного регулювання доходів платників, інвестицій, накопичення капіталу, ділової активності, сукупного споживання та інших факторів цілісності, стабільності та розвитку суспільства.
Прямі податки можна поділити на дві підгрупи: особисті податки та реальні (рис. 1.1).
Рисунок 1.1 - Класифікація прямих податків за ступенем обліку фінансового стану платника податків
Джерело: складено автором на основі [3, с.135]
Особисті податки пристосовуються до конкретної особи, яка їх платить. Видами податків з фізичних осіб є податок з підприємств, податок на доходи фізичних осіб, одноразовий податок. Податки на нерухомість забезпечують оподаткування нерухомості на зовнішній основі. До них належать плата за користування землею, податок на неземельне нерухоме майно, податок на транспорт, податок на охорону навколишнього природного середовища.
Податок з підприємств - прямий податок, який сплачують суб’єкти господарювання з огляду на прибутки від реалізації продукції (будівельних робіт, послуг), матеріальних активів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших фінансових ресурсів і матеріальних активів, а також отриманий від них прибуток від операції з оренди, роялті та позареалізаційні операції.
Податок на доходи фізичних осіб сплачується за надані фізичною особою послуги відповідно до Податкового кодексу України територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або місцезнаходження особи, яка здійснює утримання податку.
Єдиний податок - це спрощена система звітності та оподаткування, яка може застосовуватися підприємницькими організаціями: юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.
На нашу думку, складність визначення сутності та ролі прямих податків також полягає в тому, що самі податки можна враховувати як з макроекономічної, так і з мікроекономічної точки зору. На макроекономічному рівні податки є джерелом формування грошових ресурсів країни і забезпечують виконання покладених на них функцій. Крім того, питання, пов’язані з оподаткуванням господарських товариств, є елементами грошових відносин товариства.
Проте сучасні визначення та підходи науковців не відображають загального економічного змісту прямих податків і враховують лише особливості, пов’язані з обов’язковістю та базою сплати. При цьому ознака зобов’язання ставиться в усіх податках і бюджетах усіх рівнів. Тому необхідно визначити характеристики, якими наділені прямі податки і які дозволяють чіткіше розрізнити їх різні види.
Отже, на нашу думку, окрім предмета оподаткування необхідно виділяти ознаку безповоротності, оскільки такий платіж підприємством має односторонній рух, тобто його вартість до підприємства не повертається. Розмір прямого податку, який сплачує підприємство, залежить від вартості його активів або доходу, що свідчить про залежність результатів діяльності господарських організацій і фінансових ресурсів держави. При цьому сума сплаченого податку на прибуток зменшує чистий прибуток підприємства, тим самим знижуючи рівень самофінансування підприємницьких структур. Оскільки розмір прямого податку, що стягується з господарських організацій, залежить від вартості предмета оподаткування (найчастіше прибутку підприємства), розмір сплачуваних податків може істотно коливатися і піддається складному обчисленню та контролю правильності його визначення.
Вищевикладене дозволяє виділити основні позитивні та негативні характеристики прямих податків для господарських організацій (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 - Переваги та недоліки прямих податків
| Переваги | Недоліки |
| Економічні - прямі податки дають можливість встановити пряму залежність між доходами платника і його платежами до бюджету. Регулюючі - в країнах з розвиненою ринковою економікою пряме оподаткування є важливим фінансовим важелем регулювання економічних процесів 3. Соціальні - прямі податки спонукають до розподілення податкового навантаження таким чином, що більші податкові видатки мають ті члени суспільства, у яких більш високі доходи. | Організаційні - пряма форма оподаткування потребує складного механізму стягнення податків, так як пов’язана з достатньо складною методикою ведення бухгалтерського обліку і звітності. Контрольні - контроль надходження прямих податків потребує суттєвого розширення податкового апарату і розробки сучасних методів обліку і контролю платників. Поліцейські - прямі податки пов’язані з можливістю ухилення від сплати податків із-за недосконалості фінансового контролю і наявності комерційної таємниці. Бюджетні - пряме оподаткування потребує відповідного розвитку ринкових відносин, так як тільки в умовах реального ринку може формуватись реальна ринкова ціна, а відповідно і реальні доходи(прибуток). |
Джерело: складено автором на основі [2]
В умовах сучасного економічного розвитку прямі податки складають основу податкової системи країн з розвинутою ринковою економікою, оскільки мають значні переваги порівняно з непрямими податками. Можна виділити основні з них:
- пряме оподаткування дозволяє державі впливати на економічні процеси (інвестиційна діяльність, нагромадження капіталу, сукупне споживання, підприємницька діяльність), наприклад податок на прибуток має відносно низьку частку в доходах бюджету через низьку прибутковість, має можливість широкого використання як засоби регулювання економіки;
- прямі податки дають змогу встановити пряму залежність між доходом платника та бюджетними відрахуваннями, тобто реалізується принцип справедливості, але велике значення має розробка підходу до класифікаційних ключів. Справедливість прямого оподаткування не є автоматично діючою аксіомою, вона реалізується відповідно до шкали податкових ставок;
- прямі податки розподіляють сплату так, що ті, хто має високі доходи, платять до бюджету більше, ніж ті, хто має менші доходи.
Таким чином, прямі податки об’єктивно мають більший стимулюючий потенціал, ніж прямі виробники. Їх вплив на відтворювальні процеси відбувається безпосередньо за рахунок зменшення або збільшення прибутку (доходу), що є у розпорядженні платників податків. З макроекономічної точки зору регулюються як інвестиції, так і споживчий попит і пропозиція. При цьому держава впливає на напрями використання національного доходу. За певних умов (які не обмежуються ставкою податку) прямі податки можуть повністю знищити стимули до вдосконалення виробництва та накопичення капіталу [33, с.70]. Об’єктивно значні стимулюючі можливості, властиві прямим податкам, пояснюють їх широке застосування і постійний розвиток їх механізму в тих країнах, які поставили собі за мету досягнення високого рівня економічного розвитку на основі розширення суспільного виробництва і підвищення його ефективності.
Що стосується недоліків, властивих прямим податкам, то вони багато в чому пов’язані з тим, що:
- форма прямого оподаткування вимагає складного механізму розрахунків щодо предмета оподаткування та збору податків, виникають труднощі у визначенні того, що відноситься до доходу;
- збір прямих податків потребує високого рівня контролю та розширення податкового апарату, оскільки приховуються доходи та відбувається ухилення від сплати податків;
- прямі податки передбачають можливість ухилення від сплати податків через недосконалість фінансового контролю та наявність комерційної таємниці;
- рряме оподаткування потребує певного розвитку ринкових умов, оскільки реальна ринкова ціна, а отже, і реальний прибуток можуть скластися лише в умовах реального ринку.
Отже, пряме оподаткування - це економічні відносини, спрямовані на безповоротний рух вартості від господарських організацій до централізованого фонду суспільних ресурсів, основою якого є виплата доходу від підприємницьких структур або населення, що використовується для забезпечення розширеного відтворення. розвиток економіки країни в цілому та виконання нею соціальних функцій, обсяг яких залежить і впливає на розмір доходів платників податків.
Підсумовуючи, робимо висновок, що для забезпечення економічного зростання країни першочерговим завданням має бути подолання або зменшення недоліків прямих податків та їх адміністративної системи. Водночас система прямого оподаткування має забезпечувати розвиток дохідної частини бюджету, обмежувати інфляцію та зростання цін, стимулювати інноваційно-інвестиційний розвиток держави. Поки що прямі податки в Україні виконують здебільшого лише фіскальну функцію і відображають рух вартості від юридичних і фізичних осіб до держави, а не забезпечують виконання податковою системою стимулювальної та інвестиційної функції.
1 2 3 4 5 6 7